ПОСТАНОВА

Іменем України

09 лютого 2021 року

Київ

справа №1640/2500/18

адміністративне провадження №К/9901/66965/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., суддів Желєзного І. В. та Чиркіна С. М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 1640/2500/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року (ОСОБА_2) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року (у складі колегії суддів Кононенко З. О.. Калитки О. М., Калиновського В. А.),

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, Управління), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування обмеження належної пенсії максимальним розміром 70% відповідних сум грошового забезпечення, застосованого з квітня 2018 року під час перерахунку пенсії позивача;

- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування вимог частини 5 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі-Закон № 2262-ХІІ) під час перерахунку в квітні 2018 року пенсії позивача та обмеження максимальним розміром належних йому щомісячних пенсійних виплат за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування в правовідносинах з позивачем абзацу 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - Постанова КМУ № 103) з приводу встановлення строків виплати пенсії за результатом здійсненого перерахунку за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та щодо невиплати різниці між фактично отриманою та належної до виплати внаслідок здійсненого перерахунку суми пенсійних виплат;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за період з 01 січня 2016 року в розмірі 77% відповідних сум основних і додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням видів та розмірів грошового забезпечення, зазначених в Довідці Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 4/1210 від 21 березня 2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача з урахуванням підвищення пенсії на 25% відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28 грудня 2011 року № 1381 (далі - постанова КМУ № 1381) без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та здійснити виплату недоотриманих пенсійних виплат за період з 01 січня 2016 року єдиним платежем з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на протиправність дій відповідача, вчинених під час перерахунку в квітні 2018 року пенсії відповідно до Постанови КМУ №103.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, звертаючись до суду з новим позовом, обрав не передбачений чинним законодавством спосіб захисту своїх порушених прав.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року скасовано в частині, якою судом відмовлено в задоволенні вимог про: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення розміру пенсії за вислугу років при проведенні перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплачувати пенсію у розмірі 77% грошового забезпечення з 01 січня 2016 року, з прийняттям нового судового рішення, яким:

-визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення розміру пенсії за вислугу років при проведенні перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обчислити розмір пенсії за вислугу років при проведенні перерахунку його пенсії з 01 січня 2016 року у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення та провести виплату донарахованих сум.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року залишено без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 03 грудня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі №1640/2500/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Полтавській області та отримує пенсію відповідно до ~law14~.

Призначений за вислугу років розмір пенсії позивача складає 77% відповідного грошового забезпечення.

Заперечуючи правомірність бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до ~law15~ та постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11 листопада 2015 року № 988 (далі - постанова КМУ № 998), позивач звернувся до Автозаводського районного суду м.

Кременчука з позовною заявою, у якій просив суд зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до ~law16~ на підставі довідки ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та виплатити своєчасно недоотримані суми пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 листопада 2017 року у справі № 524/6964/17, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити позивачу на підставі Довідки № 4/1210 від 15 травня 2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, наданої ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23 грудня 2015 року № 900, статті 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови КМУ № 988 та з урахуванням підвищення пенсії на 25 % відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28 грудня 2011 року № 1381 та здійснити виплату неотриманої суми пенсійних виплат без обмеження будь-яким строком, починаючи з 01 січня 2016 року, без обмеження граничного розміру.

На виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 листопада 2017 року у справі № 524/6964/17 у квітні 2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з обмеженням її максимальним розміром 70% відповідних сум грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, а також застосовано положення постанови КМУ № 103 в частині встановлення строків виплати пенсійних виплат за результатом здійсненого перерахунку пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

Не погоджуючись із правомірністю таких дій відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах, які виникли у частині обмеження розміру пенсії максимальним розміром. Обмеження пенсії максимальним розміром, яке встановлено ~law18~, зі змінами відповідно до Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі-Закон № 3668-VI) на нього не поширюється, оскільки вказані зміни набрали чинності 01 жовтня 2011 року, а пенсію позивачу було призначено 17 листопада 2010 року.

27 грудня 2018 року від Управління надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому наголошує, що порушення суб'єктом владних повноважень прав позивача не відбулося та просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року відповідає не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково прийнятними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає ~law20~. ~law21~ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до положень статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Таким чином, відсотковий розмір пенсії визначається ~law24~ на момент призначення пенсії.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що призначений за вислугу років розмір пенсії позивача складає 77% відповідного грошового забезпечення.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011року, внесено зміни до ~law26~, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII (далі-Закон № 1166-VII) внесено зміни у ~law28~, згідно яких цифри "80" замінено цифрами "70".

Відповідно до правової позиції висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18, призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ~law29~ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постановах від 09 квітня 2020 року у справі №640/19928/18 та від 25 березня 2020 року у справі № 804/175/1638/18 (262СП/804/3953/18).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що застосування до позивача 70% розміру грошового забезпечення неможливий, оскільки позивачу при призначенні пенсії встановлено 77%, на підставі закону який діяв на момент призначення позивачу пенсії.

Щодо тверджень позивача про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження розміру пенсії колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 17 листопада 2010 року.

Спірні правовідносини між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області виникли, зокрема, з підстави виплат сум перерахованої пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року не у повному розмірі.

Відповідно до ~law31~ усі призначені за ~law32~ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за ~law33~, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ~law34~.

Згідно із частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 чинній з 1 січня 2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00
грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року та протягом 2017 року обмеження максимальним розміром пенсії позивача є протиправним.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/16973/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року у справі №686/24928/16-а.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статі 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром належних йому щомісячних пенсійних виплат за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

Прийняти у цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром за період з 20 грудня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я. О. Берназюк

Судді: І. В. Желєзний

С. М. Чиркін