ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

справа № 300/168/21

адміністративне провадження № К/990/16645/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 (колегія суддів: Довгополов О.М., Гудима Л.Я., Святецький В.В.) у справі №300/168/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача при нарахуванні пенсійного забезпечення йому, як особі, яка отримала ядерну шкоду здоров`ю, відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21.05.1963 та статей 13, 49, 50, 51, 56, 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII); зобов`язати територіальний відділ з призначення та перерахунку пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області привести розмір його основної пенсії у відповідність до вимог чинного законодавства, але не нижче прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановивши надбавку за 7 років понаднормативного стажу від розміру зарплати, взятої для обрахунку пенсії з 15 грудня 2017 року.

2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №300/168/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01 грудня 2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2022 відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

6. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

7. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

8. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 12.03.2013.

10. Позивач перебуває на обліку в Калуському об`єднаному УПФУ в Івано-Франківській області та з 06.02.2010 йому призначено пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ), яку обчислено за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

11. 15.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статей 15, 49 та 56 ЗУ "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема просить виплачувати пенсію з урахуванням вимог частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

12. За результатом розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 05.01.2021 № 20-4085/В-02/8-0900/21 повідомило позивача, що проведення перерахунку пенсії згідно із статтею 56 ЗУ "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" можливе тільки у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону № 1058. Оскільки нарахування розміру пенсії у відповідності до статті 56 ЗУ "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призводить до значного зниження розміру вже призначеної пенсії, відповідно, відсутні підстави для проведення такого перерахунку. Пенсія обчислена відповідно до норм чинного законодавства.

13. Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що пенсія за віком позивачу призначена не на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а на умовах частини 1 статті 27 цього Закону, тому відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті передбаченого частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 відсотків заробітку.

15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розмір пенсії позивача при перерахунку повинен обчислюватися згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням пільг, передбачених пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розрахунку за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж 20 років для чоловіків для призначення пенсії, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Скаржник зазначає, що судами при розгляді цієї справи не враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 809/627/18, згідно якого правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв`язку зі змінами Закон № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пов`язує збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений ч. 2 ст. 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Статтею 55 Закону № 796-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

18. Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки 10 років і більше, жінки 7 років 6 місяців і більше не вище 85 процентів заробітку.

19. Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

20. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

21. Суд звертає увагу, що спірні відносини виникли у грудні 2020 року, оскільки з відповідною заявою позивач звернувся 15.12.2020.

Отже правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв`язку зі змінами Закон № 796-ХІІ пов`язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений частиною 2 ст. 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах визначених частиною 2 ст. 27 Закону № 1058-IV.

22. Судом першої інстанції встановлено, що оскільки позивач не виявив бажання обрахувати розмір пенсії за віком на умовах частини другої ст. 27 Закону № 1058-IV, а залишився на пенсії за віком на умовах частини першої ст. 27 Закону № 1058-IV, то відповідач у зв`язку із зміною правового регулювання спірних правовідносин правомірно припинив виплату позивачу збільшення пенсії, передбачене ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03.10.2017.

23. Аналогічний висновок щодо подібних правовідносин викладено в постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 809/627/18, неврахування якої і стало підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі та в подальшому підтримано, зокрема в постанові від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19.

24. Зазначене кореспондується із висновком Європейського Суду у справі «Великода проти України», в якому суд дійшов висновку, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. Суд у цьому рішенні констатував, що подальша дія судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати, були внесені зміни.

25. Колегія суддів не бере до уваги посилання суду апеляційної інстанції на постанову Верховного Суду від 05.09.2018 у справі №565/1062/17 та від 10.10.2018 у справі №679/952/17, оскільки у них надано аналіз правовідносинам до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03.10.2017.

26. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

27. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що постанова суду апеляційної інстанцій підлягає скасуванню, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

28. Рішення ухвалено на користь суб`єкта владних повноважень, а тому перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 345 349 352 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 скасувати.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді

А.І. Рибачук

Л.В. Тацій