Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.01.2019 року у справі №855/4/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2019 року

Київ

справа №855/4/19

адміністративне провадження №А/9901/2/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

при секретарі - Шевчук К.В.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_3,

представників відповідача - Краснощока А.І., Яросюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2019 року у справі

за позовом ОСОБА_6

до Центральної виборчої комісії

про визнання протиправною та нечинною постанови Центральної виборчої комісії від 31 грудня 2018 року №274 «Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 12 квітня 2012 року №67», -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 04 січня 2019 року ОСОБА_6 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Шостого апеляційного ад міністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - відповідач, ЦВК) про визнання протиправною та нечинною постанови Центральної виборчої комісії від 31 грудня 2018 року №274 «Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 12 квітня 2012 року №67».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та нечинною постанови від 31 грудня 2018 року №274 «Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 12 квітня 2012 року №67» відмовлено.

3. Таке рішення суд мотивував тим, що позивач, стверджуючи про свій намір проголосувати на виборах Президента України 31 березня 2019 року поза межами України та порушення його виборчого права у зв'язку з ліквідацією виборчої діяльниці №900078 оскаржуваною постановою ЦВК, не надав суду жодних доказів, які б підтверджували факт його звернення до компетентного органу ведення Реєстру з приводу відповідної реєстрації зміни місця голосування за процедурою, визначеною Порядком № 893, та використання передбачених законодавством гарантій реалізації громадянами України, які тимчасово перебувають за кордоном, їх виборчих прав. Твердження представника позивача та надані до позову копії бронювання авіаквитків до м. Санкт-Петербургу Російської Федерації ОСОБА_6 суд оцінив як такі, що підтверджують лише намір останнього придбати такі квитки, а не факт проживання (перебування) в РФ станом на 31 березня 2019 року, що у відповідності до Закону №698-V та Порядку №893, надає особі право на зміну місця голосування для реалізації її конституційного виборчого права на території іншої держави. Крім того, суд встановив, що до повноважень ЦВК належить встановлення системи територіальної організації виборів, що, крім іншого, передбачає коригування чисельності та територіального розміщення закордонних виборчих дільниць шляхом прийняття постанови про їх ліквідацію і така постанова може бути предметом судового оскарження. Також суд зазначив, що у своєму позові ОСОБА_6, оскаржуючи постанову ЦВК від 31 грудня 2018 року №274 в повному обсязі, стверджував про порушення його права виключно у зв'язку з ліквідацією однієї виборчої дільниці № 900078, тоді як вказаною постановою ліквідовано загалом п'ять дільниць та змінено межі трьох інших дільниць в Грузії, в Республіці Казахстан та у Фінляндській Республіці, однак, позивач не навів жодного аргументу про те, яким чином постанова ЦВК №274 в частині ліквідації та зміни меж решти дільниць у вказаних країнах стосується його прав та інтересів. Суд вказав на те, що постанова ЦВК № 274 має належне підґрунтя в національному праві і посилання позивача та його представника на відсутність правових підстав для її прийняття є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень)

4. 07 січня 2019 року до Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_6 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

5. В обґрунтування поданої апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково пов'язав відсутність у позивача порушеного оскаржуваною постановою права із не зверненням позивача із заявою про тимчасову зміну місця голосування до органу ведення Державного реєстру виборців, адже позивач має право у будь-який день виборчого процесу у строк, визначений Порядком №893, звернутись до відповідного органу із такою заявою. Скаржник зазначає, що він розраховував звернутись із відповідною заявою до органу ведення Державного реєстру виборців, однак не мав об'єктивної можливості передбачити винесення ЦВК постанови про ліквідацію певних виборчих дільниць, щоб звернутись із такою заявою заздалегідь. Таким чином, апелянт вважає, що Шостим апеляційним адміністративним судом було підмінено поняття «порушеного виборчого права» та «порушення права на зміну місця голосування». Апелянт звертає увагу на те, що передбачена Порядком №893 процедура подання заяви про тимчасову зміну місця голосування та внесення до відповідного списку виборців є лише способом реалізації виборчого права громадянина України, однак не юридичним фактом його виникнення як хибно було визначено Шостим апеляційним адміністративним судом в оскаржуваній постанові. Також скаржник посилається на те, що судом першої інстанції фактично вимагаються (визначаються обов'язковими для підтвердження перебування на території РФ) докази, які підтверджуватимуть настання обставин, що відбудуться в майбутньому, а саме перебування на території Російської Федерації 31 березня 2019 року. Апелянт додатково зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 273 КАС України захисту підлягає не лише саме порушене виборче право, а й інтереси виборця щодо участі у виборчому процесі, з огляду на що судом в оскаржуваному рішенні не було обґрунтовано відсутності у апелянта порушеного інтересу щодо участі у виборчому процесі. Крім того, скаржник вказує на невірне застосування судом попередньої інстанції положень ст. 20 Закону України «Про вибори Президента України» та незастосування п. 5.4 Порядку утворення звичайних, закордонних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі, затвердженого постановою ЦВК від 24 січня 2012 року №11. Також апелянт посилається на те, що судом не враховано, що ліквідовані оскаржуваною постановою ЦВК виборчі дільниці знаходились у приміщеннях дипломатичних представництв України, щодо яких встановлено особливий правовий режим, зокрема режим безпеки та недоторканості. Дипломатичні представництва України на території Російської Федерації, як вказує апелянт, працюють та жодних офіційних попереджень щодо безпекової ситуації в приміщеннях вказаних дипломатичних представництв Міністерством закордонних справ України не здійснювалось. Крім того, скаржник вказує на порушення відповідачем строків опублікування оскаржуваної постанови ЦВК.

6. 08 січня 2019 року відповідачем до суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнім вказано на те, що постанова №274 була прийнята ЦВК на підставі подання Міністерства закордонних справ України з метою гарантування безпеки громадян України, які перебувають на території Російської Федерації, та забезпечення їх виборчих прав. Відповідач зазначає, що виборцям, які проживають та перебуватимуть на день виборів Президента України 31 березня 2019 року в Російській Федерації, оскаржуваною постановою Комісії надано можливість реалізувати своє право голосу на цих виборах на інших виборчих дільницях, що повністю спростовує доводи скаржника про їх порушення. ЦВК вказує, що суд першої інстанції правильно зазначив в оскаржуваному рішенні про неможливість застосування положень ч. 5 ст. 20 Закону України «Про вибори Президента України» до порядку оприлюднення переліку закордонних виборчих дільниць. Також відповідач вважає, що ОСОБА_6 не доведено порушення його індивідуально виражених прав чи інтересів. Таким чином, вважає прийняте Шостим апеляційним адміністративним судом рішення таким, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7. Ухвалами Верховного Суду від 08 січня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду.

8. В судовому засіданні представник апелянта підтримав висновки, викладені в поданій ним апеляційній скарзі, просив задовольнити її вимоги.

9. Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просили оскаржуване судове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судом попередньої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 проживає за адресою: 01021, АДРЕСА_1 та відповідно до Державного реєстру виборців зареєстрований за виборчою дільницею за вказаним місцем проживання.

11. 26 листопада 2018 року Верховна Рада України Постановою №2631-VІІІ «Про призначення чергових виборів Президента України» призначила вибори Президента України на 31 березня 2019 року.

12. 27 грудня 2018 року ЦВК постановою №253 оголосила початок виборчого процесу з 31 грудня 2018 року.

13. Постановою ЦВК від 31 грудня 2018 року №274 «Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 12 квітня 2012 року №67» було внесено зміни до переліку закордонних виборчих дільниць, утворених на постійній основі, зокрема, ліквідовано виборчі дільниці №900075, №900077, №900078, №900117 та №900118 (розташовані на території Російської Федерації), а також змінено межі виборчих дільниць №900018 (Грузія), №900035 (Республіка Казахстан) та №900101 (Фінляндська Республіка). При цьому до меж виборчої дільниці №900018 (Грузія) віднесено межі ліквідованої виборчої дільниці №900077 при Генеральному консульстві України в Ростові-на-Дону, до меж виборчої дільниці №900035 (Республіка Казахстан) - межі ліквідованих виборчих дільниць №900117 при Консульстві України в Єкатеринбурзі та №900118 при Консульстві України в Новосибірську, а до меж виборчої дільниці №900101 (Фінляндська Республіка) - межі ліквідованих виборчих дільниць №900075 при Посольстві України в Російській Федерації та №900078 при Генеральному Консульстві України в Санкт-Петербурзі.

14. Підставою для прийняття спірного рішення ЦВК стало подання Міністерства закордонних справ України щодо внесення змін до переліку закордонних виборчих дільниць, утворених на постійній основі від 19 грудня 2018 року, направлене разом з листом від 19 грудня 2018 року №71/ВДР/17-505/3-547.

15. За змістом зазначеного листа та подання необхідність ліквідації та зміни меж закордонних виборчих дільниць обґрунтована вимогою гарантування безпеки громадянам України, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території Російської Федерації, та забезпечення їх виборчих прав, а також логістичними чинниками.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

16. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Частина 3 статті 25 Конституції України: Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

18. Стаття 18 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» №1932-IV від 30 червня 2004 року (далі - Закон №1932-IV ): комісія: 1) організовує підготовку і проведення виборів Президента України; &? ;…&?о; 4) утворює територіальні виборчі округи з виборів Президента України &?о;…&?ь;.

19. Частина 4 статті 2 Закону України «Про вибори Президента України» №474-XIV від 05 березня 1999 року (далі - Закон №474-XIV): будь-які прямі або непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняються. Не допускаються обмеження щодо участі громадян у виборчому процесі, крім обмежень, передбачених Конституцією України та цим Законом.

20. Частина 6 статті 2 Закону №474-XIV: реалізація права голосу на виборах Президента України громадянами України, які проживають або перебувають у період підготовки і проведення виборів за межами України, забезпечується шляхом їх включення до списку виборців на відповідній закордонній виборчій дільниці, утвореній згідно з цим Законом.

21. Частина 1 статті 19 Закону №474-XIV: вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України та закордонний виборчий округ.

22. Частина 1 статті 20 Закону №474-XIV: для підготовки, організації і проведення голосування та підрахунку голосів виборців використовуються звичайні, спеціальні та закордонні виборчі дільниці, утворені на постійній основі відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України», а також спеціальні дільниці, що утворюються на тимчасовій основі відповідно до цього Закону.

23. Частина 5 статті 20 Закону №474-XIV: центральна виборча комісія забезпечує оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії переліку звичайних та спеціальних виборчих дільниць, що утворені та діють на постійній основі, із зазначенням територіальних виборчих округів, до яких ці виборчі дільниці відносяться, номерів виборчих дільниць, їх меж чи установ (закладів), у яких вони утворені, адрес відповідних дільничних виборчих комісій та приміщень для голосування на чергових виборах Президента України не пізніш як за сто днів, а на позачергових та повторних виборах не пізніш як за п'ятдесят днів до дня виборів.

24. Частина 1 статті 99 Закону №474-XIV: рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, кандидатів на пост Президента України, їхніх довірених осіб, партій - суб'єктів виборчого процесу, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

25. Частина 1 статті 18 Закону України «Про вибори народних депутатів України» №4061-VI від 17 листопада 2011 року (далі - Закон №4061-VI):вибори депутатів проводяться у загальнодержавному окрузі, який включає в себе всю територію України і закордонний виборчий округ, та у 225 одномандатних округах, що утворюються Центральною виборчою комісією та існують на постійній основі.

Закордонний виборчий округ (далі - закордонний округ) включає в себе всі закордонні виборчі дільниці, утворені відповідно до статті 22 цього Закону.

26. Частина 3 статті 18 Закону №4061-VI: у разі необхідності утворення нових (ліквідації) постійних виборчих дільниць або зміни меж існуючих виборчих дільниць в межах одномандатного округу Центральна виборча комісія приймає відповідне рішення про зміну меж суміжних одномандатних округів та їх центрів.

Зміна меж та центрів одномандатних округів протягом виборчого процесу не допускається.

27. Частина 1 статті 22 Закону №4061-VI: закордонна виборча дільниця призначена для організації та проведення голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах депутатів перебувають на відповідній території іноземної держави.

28. Пункт 1.4 Порядку утворення звичайних, закордонних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі, затвердженого Постановою Центральної виборчої комісії від 24 січня 2012 року №11 (далі - Порядок №11): рішення щодо утворення виборчих дільниць на постійній основі, зміни їх меж, адреси приміщення для голосування, місцезнаходження (адреси приміщення) дільничних виборчих комісій, інших відомостей щодо таких дільниць, їх тимчасового закриття (для спеціальної виборчої дільниці) та ліквідації приймається Центральною виборчою комісією за поданнями відповідно районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та Міністерства закордонних справ України.

29. Пункт 5.4 Порядку №11: під час виборчого процесу відповідних виборів межі виборчої дільниці, що використовується для підготовки організації і проведення голосування на цих виборах, можуть бути змінені лише у зв'язку з необхідністю віднесення до цієї виборчої дільниці виборця, виборча адреса якого не входить до меж жодної виборчої дільниці. Таке обмеження не поширюється на випадок утворення нової виборчої дільниці, що потребуватиме зміни меж виборчої дільниці, яка існує на постійній основі.

30. Пункт 8.1 Порядку №11: виборча дільниця, яка існує на постійній основі, ліквідується у зв'язку із:

недоцільністю існування виборчої дільниці (зменшенням чисельності виборців на виборчій дільниці та (або) можливістю віднесення виборців до суміжних виборчих дільниць тощо);

ліквідацією (закриттям) закладу, установи чи полярної станції України, де утворена спеціальна виборча дільниця на постійній основі;

закриттям закордонної дипломатичної установи України, передислокацією військової частини (формування), дислокованої за межами України, або в інших випадках за поданням Міністерства закордонних справ України.

31. Пункт 8.2 Порядку №11: подання щодо ліквідації виборчої дільниці, яка існує на постійній основі, повинно містити:

номер виборчої дільниці;

обґрунтування необхідності ліквідації виборчої дільниці з посиланням на реквізити відповідного документа (за наявності).

32. Пункт 9.1. Порядку №11: Центральна виборча комісія приймає рішення щодо утворення виборчих дільниць на постійній основі, зміни їх меж, адреси приміщення для голосування, місцезнаходження (адреси приміщення) дільничних виборчих комісій, інших відомостей щодо таких дільниць, їх тимчасового закриття (для спеціальної виборчої дільниці) та ліквідації за результатами розгляду відповідних подань.

33. Пункт 9.3 Порядку №11: подання щодо утворення виборчих дільниць на постійній основі, зміни їх меж, адреси приміщення для голосування, місцезнаходження (адреси приміщення) дільничних виборчих комісій, інших відомостей щодо таких дільниць, їх тимчасового закриття (для спеціальної виборчої дільниці) та ліквідації, внесене з порушенням вимог Закону та (або) цього Порядку, повертається Головою Центральної виборчої комісії або за його дорученням іншим членом Центральної виборчої комісії суб'єкту внесення такого подання без розгляду не пізніш як на п'ятий день з дня його надходження. При поверненні подання зазначається вичерпний перелік порушень вимог Закону та (або) Порядку, які унеможливлюють розгляд такого подання Центральною виборчою комісією.

34. Законом України «Про Державний реєстр виборців» №698-V від 22 лютого 2007 року (далі - Закон №698-V) закріплено право виборця на звернення із заявою до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців (далі - Реєстр) з метою зміни певних даних стосовно нього в Реєстрі.

35. Частина 3 статті 7 Закону №698-V: за мотивованим зверненням виборця, який має право голосу на відповідних виборах чи референдумі, орган ведення Реєстру може тимчасово (на період їх проведення) змінити виборцю місце голосування (виборчу дільницю) без зміни його виборчої адреси. Таке звернення подається до органу ведення Реєстру за місцезнаходженням зазначеної виборцем виборчої дільниці або за виборчою адресою не пізніше ніж за п'ять днів до дня голосування на відповідних виборах чи референдумі. Тимчасова зміна місця голосування виборця (виборчої дільниці) підтверджується посвідченням за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, яке видається виборцю.

36. Пункт 1.3 Порядку тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси, затвердженого Постановою Центральної виборчої комісії від 13 вересня 2012 року № 893 (далі - Порядок №893): тимчасова зміна місця голосування громадянина України, який має право голосу на виборах або референдумі (далі - виборець), передбачає зміну виборчої дільниці (дільниці для голосування), до якої виборець відноситься за його виборчою адресою, на іншу виборчу дільницю (дільницю для голосування) без зміни його виборчої адреси.

37. Пункт 2.1 Порядку №893: заява про тимчасову зміну місця голосування виборця (далі - заява) приймається органом ведення Реєстру:

за вказаним у заяві місцем перебування виборця в день виборів (повторного голосування), референдуму чи місцезнаходженням виборчої дільниці, дільниці для голосування, яку він просить визначити місцем його голосування;

за виборчою адресою заявника, яка визначається відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний реєстр виборців".

38. Пункт 2.3 Порядку №893: заява виборця, який проживає чи перебуває в Україні, та перебуватиме в день виборів Президента України (повторного голосування), виборів народних депутатів України, всеукраїнського референдуму за її межами, приймається органом ведення Реєстру за виборчою адресою заявника або органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

39. Пункт 2.5 Порядку №893: у заяві зазначаються ідентифікаційні персональні дані виборця, які однозначно визначають його особу: прізвище, власне ім'я (усі власні імена), по батькові, дата, місце народження та унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності такої інформації в пред'явленому документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України), його виборча адреса, а також мотивування необхідності тимчасової зміни місця голосування та адреса, де він перебуватиме в день виборів (повторного голосування) або референдуму, чи номер виборчої дільниці (дільниці для голосування), яку він просить визначити місцем його голосування, із зазначенням виборчого округу та його номера (за наявності).

До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси. У разі якщо до заяви додаються копії документів, їх оригінали пред'являються органу ведення Реєстру для перевірки вірності цих копій.

40. Пункт 3.5 Порядку №893: у разі включення громадянина до Реєстру орган ведення Реєстру встановлює, чи має він право голосу на відповідних виборах або референдумі.

Наявність права голосу на виборах або референдумі встановлюється відповідно до Конституції України та Законів України "Про вибори Президента України", "Про вибори народних депутатів України", "Про всеукраїнський референдум".

41. Пункт 4.2 Порядку №893: тимчасова зміна місця голосування забезпечує включення виборця до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці (дільниці для голосування), утвореній на відповідних виборах або референдумі.

42. Пункт 67, 68, 72, 73 частини 4 Положення про Міністерство закордонних справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року №281 (далі - Положення №281): вживає заходів до забезпечення прав юридичних осіб та громадян України за кордоном у разі їх порушення;

вживає заходів для забезпечення громадянам України можливості користуватися у повному обсязі правами, наданими їм законодавством держави перебування та міжнародним правом;

забезпечує реалізацію конституційних прав громадян України, які перебувають за її межами, брати участь у всеукраїнському референдумі, виборах Президента України і народних депутатів України;

сприяє проведенню за кордоном всеукраїнського референдуму, виборів Президента України і народних депутатів України відповідно до законодавства України та держав перебування.

43. Частина 2 статті 273 КАС України: виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

44. Перевіривши апеляційну скаргу та матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення і скасування оскаржуваного судового рішення.

45. Щодо тверджень позивача про протиправність ліквідації оскаржуваною постановою ЦВК виборчої дільниці №900078 Суд зазначає наступне.

46. За пунктом 8.1 Порядку №11 виборча дільниця, яка існує на постійній основі,може бути ліквідована у зв'язку з недоцільністю її існування; ліквідацією (закриттям) закладу, установи чи полярної станції України, де утворена спеціальна виборча дільниця на постійній основі; закриттям закордонної дипломатичної установи України, передислокацією військової частини (формування), дислокованої за межами України, або в інших випадках за поданням Міністерства закордонних справ України.

47. Як встановлено судом попередньої інстанції, підставою для ліквідації виборчих дільниць за спірною постановою ЦВК, зокрема стало подання Міністерства закордонних справ України від 19 грудня 2018 року №71/ВДР/17-505/3-547, яке вмотивовано існуванням ризиків і загроз проведенню виборів на закордонних виборчих дільниця в Російській Федерації та необхідністю гарантування безпеки громадянам України, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території Російської Федерації.

48. З метою забезпечення громадянам України, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території Російської Федерації, їх виборчих прав, а також враховуючи логістичні чинники, Міністерством закордонних справ України в вищенаведеному поданні запропоновано віднести межі ліквідованих закордонних дільниць до інших виборчих дільниць (розташованих у Грузії, Республіці Казахстан та у Фінляндській Республіці).

49. Суд враховує, що до повноважень ЦВК належить встановлення системи територіальної організації виборів, що, крім іншого, передбачає коригування чисельності та територіального розміщення закордонних виборчих дільниць шляхом прийняття постанови про їх ліквідацію.

50. Апелянт в поданій скарзі посилається на те, що судом не враховано, що ліквідовані оскаржуваною постановою ЦВК виборчі дільниці знаходились у приміщеннях дипломатичних представництв України, щодо яких встановлено особливий правовий режим, зокрема режим безпеки та недоторканості. Дипломатичні представництва України на території Російської Федерації, як вказує апелянт, працюють та жодних офіційних попереджень щодо безпекової ситуації в приміщеннях вказаних дипломатичних представництв Міністерством закордонних справ України не здійснювалось.

51. Проте, колегія суддів критично оцінює наведені доводи скаржника, оскільки передбачені законодавством повноваження Міністерства закордонних справ України дозволяють вказаному органу в рамках забезпечення прав громадян України, які перебувають за кордоном, на власний розсуд ініціювати питання доцільності функціонування певної закордонної виборчої дільниці. При цьому, п. 9.3 Порядку №11 передбачає повноваження ЦВК щодо повернення такого подання без розгляду в разі його внесення з порушенням вимог Закону. Однак, скаржником не наведено жодного порушення, яке б унеможливлювало розгляд Центральною виборчою комісією подання Міністерства закордонних справ України від 19 грудня 2018 року №71/ВДР/17-505/3-547.

52. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови ЦВК діяла в межах наданих їй повноважень з урахуванням положень пунктів 1.4, 8.1, 8.2 Порядку №11. Спірна постанова ЦВК винесена з дотриманням прав громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території Російської Федерації, оскільки межі ліквідованих з об'єктивних причин виборчих дільниць задля гарантування безпеки громадян було змінено.

53. Також колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_6, оскаржуючи постанову ЦВК від 31 грудня 2018 року №274 в повному обсязі, вказує на порушення його прав виключно у зв'язку з ліквідацією однієї виборчої дільниці № 900078. В судовому засіданні представник апелянта підтвердив, що позивач оскаржує постанову ЦВК від 31 грудня 2018 року №274 в повному обсязі з приводу невідповідності її вимогам діючого законодавства.

54. Проте, вказаною постановою ЦВК ліквідовано п'ять закордонних виборчих дільниць та змінено межі трьох інших дільниць в Грузії, в Республіці Казахстан та у Фінляндській Республіці. Однак, позивач не навів жодного аргументу про те, яким чином постанова ЦВК № 274 в частині ліквідації та зміни меж решти виборчих дільниць, окрім виборчої дільниці №900078, у вказаних країнах стосується його прав та інтересів.

55. Щодо посилань скаржника на порушення оскаржуваною постановою ЦВК його виборчих прав та інтересів Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

56. Частиною 2 статті 273 КАС України передбачено право виборця, учасника всеукраїнського референдуму на оскарження рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.

57. В обґрунтування поданої апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково пов'язав відсутність у нього порушеного оскаржуваною постановою права із не зверненням із заявою про тимчасову зміну місця голосування до органу ведення Державного реєстру виборців, адже, як вказує позивач, він має право у будь-який день виборчого процесу у строк, визначений Порядком №893, звернутись до відповідного органу із такою заявою, що він і розраховував зробити, однак не мав об'єктивної можливості передбачити винесення ЦВК постанови про ліквідацію певних виборчих дільниць, щоб звернутись із такою заявою заздалегідь.

58. Суд враховує, що позивач дійсно не позбавлений протягом виборчого процесу звернутись до органу ведення Реєстру із заявою про тимчасову зміну місця голосування, як то передбачено Порядком №893. Також слід врахувати об'єктивну неможливість здійснення позивачем звернення до органу ведення Реєстру із заявою про тимчасову зміну місця голосування на закордонну виборчу дільницю №900078 внаслідок ліквідації цієї виборчої дільниці оскаржуваною постановою ЦВК. Натомість, Суд зазначає, що обставини неподання такої заяви позивачем на час розгляду даної справи не впливають на обсяг наявних у позивача виборчих прав та інтересів.

59. Враховуючи те, що судовому захисту підлягають лише порушені права та інтереси особи, в даному випадку, Суд повинен перевірити наявність таких порушених прав позивача в розумінні положень ч. 2 ст. 273 КАС України.

60. В обґрунтування наявності порушеного виборчого права ОСОБА_6 посилається на свій намір в день виборів Президента України - 31 березня 2019 року перебувати у Російській Федерації.

61. Судом не ставляться під сумнів обставини наміру позивача 31 березня 2019 року перебувати на території Російської Федерації (м. Санкт-Петербург), що підтверджуються бронюванням та частковою оплатою ним авіаквитків за відповідним напрямком.

62. Однак, посилання скаржника на порушення його виборчого інтересу внаслідок винесення відповідачем спірної постанови №274 є безпідставними, оскільки закордонна виборча дільниця №900078, на якій мав намір реалізувати своє право голосу позивач, ліквідована безпосередньо шляхом зміни її меж за логістичним критерієм (Фінляндська Республіка).

63. Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач, як особа, яка на даний час відповідно до Державного реєстру виборців зареєстрована за виборчою дільницею за місцем проживання (тобто на території України), наділений правом реалізувати своє пряме виборче право або шляхом голосування на території України, або, в разі виїзду за межі України, у створеній ЦВК відповідній закордонній виборчій дільниці за умови реєстрації ним зміни місця голосування на виборах за процедурою, визначеною Порядком №893.

64. Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про відсутність порушень безпосередньо виборчих прав та охоронюваних законом інтересів позивача оскаржуваною постановою ЦВК.

65. Крім того, з огляду на обґрунтованість оскаржуваної постанови ЦВК побоюванням держави неможливості гарантування безпеки громадянам України, що проживають або тимчасово перебувають на території Російської Федерації, також безпідставними є доводи апелянта про порушення принципу загального виборчого права, встановленого ч. 4 ст. 2 Закону №474-XIV.

66. Також в обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 вказує на невірне застосування судом попередньої інстанції положень ст. 20 Закону України «Про вибори Президента України» та незастосування п. 5.4 Порядку утворення звичайних, закордонних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі, затвердженого постановою ЦВК від 24 січня 2012 року №11.

67. Проте, Суд критично оцінює такі доводи, оскільки Законом №4061-VI не допускається зміна меж та центрів одномандатних округів протягом виборчого процесу, тоді як заборони ліквідації або зміни меж закордонних виборчих дільниць вказаний Закон не містить.

68. Водночас, щодо оцінки тверджень скаржника про можливість використання на виборах Президента України саме тих закордонних виборчих дільниць, які були утворені, а не утворюються (змінюються, ліквідуються тощо), відповідно до Закону №4061-VI, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, оскільки такі твердження є довільним тлумаченням позивачем і його представником норм виборчого законодавства.

69. Колегія суддів зазначає, що у зв'язку з ліквідацією деяких закордонних виборчих дільниць оскаржуваною постановою ЦВК виникла об'єктивна необхідність віднесення виборців, виборча адреса яких не входить до меж жодної виборчої дільниці, до інших виборчих дільниць, з огляду на що межі розташованих у Грузії, Республіці Казахстан та у Фінляндській Республіці закордонних виборчих дільниць було змінено на підставі п. 5.4 Порядку №11.

70. Крім того, скаржник вказує на порушення відповідачем строків опублікування оскаржуваної постанови ЦВК.

71. Вказані доводи колегія суддів також оцінює критично, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону № 474-XIV, ст. 22 Закону № 4061-VI та Порядку № 11, закордонні виборчі дільниці є окремим самостійним видом виборчих дільниць, на які поширюється спеціальний правовий режим.

72. Таким чином, судом першої інстанції правомірно зауважено про безпідставність застосування до спірних правовідносин ч. 5 ст. 20 Закону №474-XIV.

73. За приписами статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

74. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 та скасування оскаржуваного рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2019 року.

75. Керуючись статтями 272, 273, 277, 278, 292, 293, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

76. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

77. Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2019 року - залишити без змін.

78. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.А. Данилевич

Судді: В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа