ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м. Київ

справа № 812/813/16

адміністративне провадження № К/9901/33498/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів Шевцової Н.В., Яковенка М.М.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 у складі суду Шембелян В.С. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у складі колегії суддів: Чебанова О.О. (головуючий), Сіваченка І.В., Шишова О.О. у справі № 812/813/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області та 12 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення заборгованості грошового забезпечення та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки виплати грошового забезпечення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області виплатити грошове забезпечення, що було відраховано у квітні 2015 року у розмірі 1 589, 06 грн;

- зобов`язати відповідача виплатити середній заробіток за період затримки по день фактичного розрахунку за період з 01.02.2016 по 10.06.2016 у розмірі 16 500,00 грн.

2. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 в задоволенні позову відмовлено.

3. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду 25.01.2017 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 залишено без змін.

4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

4.1. Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 21.04.2015 №108св ОСОБА_1 було звільнено зі служби цивільного захисту. За цим наказом відповідачем також прийняте рішення у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 до закінчення календарного року, за який вона уже використала щорічну основну відпустку, провести відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилися після звільнення ОСОБА_1 , а саме за 22 календарні дні.

4.2. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 у справі №812/642/15 було скасовано вказаний наказ від 21.04.2015 №108св в частині виведення із розпорядження начальника головного управління з 21 квітня 2015 року, виключення з кадрів ДСНС України та звільнення зі служби цивільного захисту позивача. Поновлено її на службі цивільного захисту з 22 квітня 2015 року. Зобов`язано відповідача виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов`язків з 22 квітня 2015 року по 23 жовтня 2015 року у розмірі 13 146, 36 з урахуванням належних відрахувань. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4.3. На виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 по справі №812/642/15 наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 05.11.2015 №328 св ОСОБА_1 було поновлено на службі цивільного захисту України, включено в кадри ДСНС України та зараховано у розпорядження начальника Головного управління з виплатою грошового забезпечення за останньою посадою з 22 квітня 2015 року. Відповідно до п. 6 цього наказу начальника управління економіки та фінансів Головного управління зобов`язано виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов`язків у межах суми стягнення за один місяць.

4.4. Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 22.01.2016 №21св старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , яка відповідно перебуває у розпорядженні начальника Головного управління, за її згодою призначено інспектором 12 Державної пожежно-рятувальної частини (м. Сєвєродонецьк) Головного управління з 01.02.2016 з посадовим окладом 690 грн. При цьому в наказі зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на службі з 12.03.2007.

4.5. Наказом т.в.о. начальника 12 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України в Луганській області від 01.02.2016 №8 старшому лейтенанту цивільного захисту ОСОБА_1 надано щорічну відпустку за 2016 рік терміном 30 днів з 02 лютого по 02 березня 2016 року з виїздом до м. Харків.

4.6. Наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 01.03.2016 №45св старшому лейтенанту цивільного захисту ОСОБА_1 надано соціальну відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку з 04.03.2016 по 03.12.2018.

4.7. Згідно з довідкою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 10.08.2015 №б/н середньоденне грошове забезпечення старшого лейтенанта цивільного захисту ОСОБА_1 складає 72, 23 грн.

4.8. Відповідно до довідки від 10.08.2015 №б/н грошове забезпечення старшого лейтенанта цивільного захисту ОСОБА_1 за квітень 2015 року склало 1 878, 07 грн.

4.9. Згідно із довідкою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 23.10.2015 №01-3842/11 ОСОБА_1 було нараховано та сплачено грошове забезпечення у розмірі 7665 грн. 33 коп. за період перебування у розпорядженні начальника Головного управління ДСНС України в Луганській області з 09.12.2014 по 21.04.2015.

4.10. Згідно з грошовим атестатом №2 від 22.01.2016, що виданий Головним управлінням ДСНС України в Луганській області за ОСОБА_1 обліковується невикористана щорічна основна відпустка за 2015 рік - 22 календарні дні, щорічна відпустка за 2016 рік.

5. Уважаючи протиправним дії відповідача щодо непроведення і невиплати належних їй відрахувань за квітень 2015 року та середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом.

6. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що з позивачем були проведені всі необхідні розрахунки та нарахування відповідно до норм чинного законодавства.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. Позивач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

8. Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судом першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права.

9. Скаржник наголошує, що судами попередніх інстанції дана невірна оцінка обставинам справи, оскільки на думку скаржника при переведенні її до 12 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України в Луганській області відбулось фактично звільнення з попередньої та прийняття на нову посаду, відтак на думку позивача, всі розрахунки повинні були бути проведенні не пізніше лютого 2016 року та мав бути здійснений розрахунок за невикористані у 2015 році 22 дні відпустки.

10. Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

10.1. На обґрунтування відзиву вказує, що оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

11. Законодавець урегулював питання, пов`язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням) спеціальними законами, до яких, зокрема, відноситься і Кодекс Цивільного захисту України.

12. Згідно зі статтею 101 зазначеного Кодексу служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період (частина 1); порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 2).

13. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу (далі - Положення №593).

14. Відповідно до пункту 4 Положення №593 особи рядового і начальницького складу належать до персоналу (кадрів) ДСНС. Статус особи рядового і начальницького складу підтверджується службовим посвідченням, форма та порядок видачі якого встановлюються ДСНС.

15. Згідно з пунктом 5 зазначеного Положення час проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

16. Відповідно до пункту 9 Положення №593 загальний період служби цивільного захисту включає час перебування особи рядового і начальницького складу на службі цивільного захисту і встановлюється у календарному обчисленні, а у випадках, визначених законодавством, - у пільговому обчисленні.

16. Відповідно до пункту 10 вищевказаного Положення першим днем проходження служби цивільного захисту вважається день прийняття громадянина на службу цивільного захисту, зарахування його в кадри ДСНС, присвоєння йому відповідного спеціального звання та призначення на посаду в апарат ДСНС, її територіальні органи, підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (аварійно-рятувальні формування центрального підпорядкування, аварійно-рятувальні формування спеціального призначення, спеціальні авіаційні, морські та інші формування, державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), навчальні центри, формування та підрозділи забезпечення), навчальні заклади цивільного захисту, наукові установи та інші підрозділи, в яких особи рядового і начальницького складу проходять службу цивільного захисту (далі - органи і підрозділи цивільного захисту).

17. Згідно з пунктом 12 цього Положення останнім днем проходження служби цивільного захисту вважається день виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС.

18. Пунктом 60 Положення №593 визначено, що призначення осіб рядового і начальницького складу на посади та переміщення їх по службі здійснюється на підставі клопотань прямих начальників, погоджених із старшими прямими начальниками, рапортів осіб рядового і начальницького складу з урахуванням кадрового резерву для призначення на вищі посади, рішень атестаційних комісій та стану здоров`я осіб рядового і начальницького складу.

19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 22.01.2016 №21св старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1, яка відповідно перебуває у розпорядженні начальника Головного управління, на підставі власноруч написаного ОСОБА_1 рапорту призначено інспектором 12 Державної пожежно-рятувальної частини (м. Сєвєродонецьк) Головного управління з 01.02.2016, при цьому в наказі зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на службі з 12.03.2007.

20. Стаття 129 Кодексу цивільного захисту України передбачає порядок надання особам рядового і начальницького складу цивільного захисту відпусток та відкликання з них.

21. Відповідно до пункту 26 статті 129 Кодексу цивільного захисту України у разі звільнення особи рядового і начальницького складу цивільного захисту до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, крім осіб, які звільняються із служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі або у зв`язку із скороченням штатів, або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу керівника (начальника) органу та підрозділу цивільного захисту, керівника органу управління, навчального закладу, установи та організації проводиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення особи рядового і начальницького складу цивільного захисту.

22. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2015 №475 затверджено Інструкцію про виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу зі служби цивільного захисту (далі - Інструкція №475).

23. Згідно з пунктом 10 зазначеної Інструкції грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу за місцем їх постійної служби.

24. Розділом ХІІІ Інструкції №475 визначено порядок виплати грошового забезпечення за час відсторонення від виконання службових повноважень, повноважень на посаді або відсторонення від посад, а також виплат поновленим на службі.

25. Відповідно до пункту 1 розділу ХХ «Грошові атестати» Інструкції №475 грошовий атестат особам рядового і начальницького складу видається в усіх випадках переміщення по службі з одного органу управління (підрозділу) до іншого, у тому числі при направленні у навчальні заклади для навчання, при звільненні у запас або відставку з призначенням пенсії.

26. Аналіз наведених норм та встановлених судами попередніх інстанції обставин дає підстави вважати, що проходження служби цивільного захисту починається у день прийняття громадянина на службу цивільного захисту, зарахування його в кадри ДСНС, а останнім днем звільнення вважається день виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС. Все інше є переміщенням по службі, під час якого видається грошовий атестат.

27. Таким чином позивача не було звільнено, а було переведено з однієї посади на іншу в межах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що вимога позивача щодо зобов`язання відповідача сплатити їй суму, що була утримана з грошового забезпечення позивача на підставі наказу про її звільнення у квітні 2015 року в розмірі 1 589, 06 грн за використані 22 календарні дні основної щорічної відпустки за 2015 рік, ґрунтується на тому, що її було поновлено на посаді відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 у справі №812/642/15 та скасовано зазначений наказ як підставу для утримання з позивача цих коштів.

29. Факт відрахування з суми грошового забезпечення позивача, що виплачувалася позивачу в квітні 2015 року при звільненні в розмірі 1 589, 06 грн за використані 22 календарні дні основної щорічної відпустки за 2015 рік визнається сторонами, що підтверджено письмовими запереченнями відповідача.

30. Водночас, нормами статті 129 Кодексу цивільного захисту України, в тому числі розділом ХІІІ Інструкції №475 не передбачено виплата таких сум поновленим на службі працівникам.

31. Грошовим атестатом №2 від 22.01.2016 підтверджено зберігання за ОСОБА_1 права на щорічну основну оплачувану відпустку за 2015 рік, а саме 22 календарні дні, чим відповідач фактично відновив право позивача на оплачувану відпустку за цей період, отже права позивача в цій частині відповідачем не порушені.

32. З огляду на зазначене, колегія судів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовна вимога щодо зобов`язання відповідача виплатити грошове забезпечення, що було відраховано у квітні 2015 року у розмірі 1 589, 06 грн є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

33. Відповідно до вимог пункту 25 статті 129 Кодексу цивільного захисту України право на отримання компенсації за невикористану відпустку у рік звільнення виникає у осіб, які звільняються із служби, в тому числі, які звільняються за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів.

34. Ураховуючи вищевикладене та з огляду на те, що судами було встановлено, що позивач ОСОБА_1 не була звільнена зі служби цивільного захисту та була переміщена по службі з Головного управління ДСНС України в Луганській області до 12 пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України в Луганській області, у позивача не виникло право на остаточний розрахунок при звільненні, а отже підстав для виплати компенсації за невикористану в 2015 році відпустку та середнього заробітку за час затримки цієї виплати з 01.02.2016 по день фактичного розрахунку.

35. Аналіз наведених правових норм та встановлених судами обставин дає підстави для висновку про те, що відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законом.

36. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. З огляду на встановлені судом першої та апеляційної інстанцій обставини, доводи ОСОБА_1 порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального не знайшли свого підтвердження.

38. Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених судами попередніх інстанцій висновків є безпідставними, оскільки зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 КАС України.

39. Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій, що позовні вимоги про зобов`язання Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області виплатити грошове забезпечення, що було відраховано у квітні 2015 року у розмірі 1589, 06 грн та відповідно виплатити середній заробіток за період затримки по день фактичного розрахунку за період з 01.02.2016 по 10.06.2016 у розмірі 16 500,00 грн є безпідставними та необґрунтованими.

40. За таких обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

41. З огляду на наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції у справі. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

42. Колегія суддів зазначає, що за змістом частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

43. Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій - залишенню без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

45. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

46. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі № 812/813/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області та 12 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення заборгованості грошового забезпечення та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки виплати грошового забезпечення - залишити без змін.

47. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Cуддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді Н.В. Шевцова

М.М. Яковенко