Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.04.2018 року у справі №820/5360/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2019 року

Київ

справа № 820/5360/17

адміністративне провадження № К/9901/46026/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорінвесттрейд" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року (суддя Горшкова О. О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2018 року (колегія у складі суддів: Бенедик А. П., Мельнікової Л. В., Донець Л. О.) у справі № 820/5360/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Пріорінвесттрейд" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "Пріорінвесттрейд" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Харківський області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, яким встановлено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що підприємством помилково сформовано та направлено в Єдиний реєстр податкові накладні на суму ПДВ 12713,53 грн, які виписані на адресу контрагента - покупця ТОВ "Енергетичний консалтинг".

Товариство не здійснювало реалізації товару на вказану суму та, відповідно, не складало первинних документів, що, на думку позивача, вказує на відсутність факту виникнення податкових зобов'язань в розумінні статті 187 Податкового кодексу України.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 28 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2018 року, в задоволені позову відмовив.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з доводами якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову виконав покладений на нього частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок та довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на касаційну скаргу податковий орган повторює доводи, викладені у рішеннях судів попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2017 року Товариства, за результатом чого складено акт від 19 жовтня 2017 року № 15972/20-40-12-15-17/41409740.

Під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, зокрема: Товариство по декларації з ПДВ за серпень 2017 року, в порушення вимог пункту 187.1. статті 187, пункту 200.1, пункту 200.4, статті 200 та абзацу 19 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України занижено суму податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за серпень 2017 року на 12 713,53 грн, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) за серпень 2017 року у сумі 12 714,00 грн та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за серпень 2017 року у сумі 12 714,00 грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 9 листопада 2017 року № 0077991215 яким встановлено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

За приписами пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 3-4 серпня 2017 року Товариством на адресу свого контрагента - покупця ТОВ "Енергетичний консалтинг" виписано податкові накладні, які направлені засобами електронного зв'язку до ЄРПН за реєстраційними номерами 9171723763 (дата реєстрації - 28.08.2017 року), 9171659713 (дата реєстрації - 28.08.2017 року), 9171925611 (дата реєстрації -
28.08.2017 року), 9171860347 (дата реєстрації - 28.08.2017 року), 9171531129 (дата реєстрації - 28.08.2017 року), 9170630009 (дата реєстрації - 23.08.2017 року), 9171045736 (дата реєстрації - 23.08.2017 року).

Відповідно до даних квитанцій про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в результаті обробки вказаних накладних виявлено помилки: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних зупинена, оскільки вони не відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від
13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:7117. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п.
201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, а позивач не спростував, що ним не надсилались податковому органу пояснень або документів, з метою вирішення питання щодо подальшої реєстрації податкових накладних, у порядку, передбаченому пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Також позивач не повідомив податковий орган, що зазначені податкові накладні виписані та надіслані для реєстрації помилково.

Абзацом 19 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження системного збою, податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі зі статусом ПН/РК - реєстрацію зупинено, тобто системою на рівні ДФС не зафіксовано збій програми, а лише вказано на необхідність надання підприємством додаткових документів задля продовження процесу реєстрації таких податкових накладних.

Дослідивши надані до матеріалів справи податкові накладні, визначені позивачем як помилкові, Суд зазначає, що дані накладні не містять очевидних ознак помилковості (невірні податкові номера, дати тощо), підписані двома електронними підписами (печатка ті підпис керівника), отже у податкового органу не було причин вважати вказані накладні такими, що виписані помилково.

Позивач доводить суду, що вказані податкові накладні складено помилково, оскільки товари позивачем були майже повністю реалізовані ТОВ "Енергетичний Консалтинг", але не були реалізовані, оскільки контрагент відмовився від прийняття товару. Такі доводи позивача є суперечливими, а податковим законодавством не встановлено порядок дій, у разі, якщо сталась помилка при реєстрації ПН, які складені та підписані у відповідності до діючого порядку. Як роз'яснено позивачу у податковій консультації, у випадку зупинення реєстрації податкових накладних, платник повинен вчинити дії щодо завершення процедури реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН, а в подальшому, скласти розрахунок коригування до податкової накладної.

Крім того, Суд погоджується з доводами податкового органу, що факт порушення, встановлений камеральною перевіркою, в даному випадку, не є підставою для проведення документальної перевірки. Спірним податковим повідомленням-рішенням не нараховано податкове зобов'язання та/або штрафні санкції, податковий орган лише зазначив про необхідність врахування податкових накладних, відомостей щодо помилковості яких податковому органу не надано. Позивач доводить суду про порушення процедури проведення перевірки, оскільки відповідно до п. п.201.10, - виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Разом з тим, це не обов'язок, а право контролюючого органу проводити документальну перевірку у випадку необхідності витребування і дослідження інших документів, а ніж податкова звітність. Податковим кодексом передбачено право проведення позапланових перевірок лише у випадках та на підставі визначених Податковим кодексом, в тому числі і у випадку, зазначеному в п.п.201.10 ПК України.

Щодо не врахування судами податкової консультації, то суд зазначає, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків який діяв відповідно до податкової консультації (п.п.53.1 ПК України). Тобто, особа звільняється від відповідальності у разі вчинення певних дій, у відповідності та на підставі податкової консультації. У будь-якому випадку, первинною є податкова консультація а потім платник податків її виконує. В даному випадку, позивачем не включено за податковими накладними до складу податкового зобов'язання в податковій декларації від 19.09.2017 з ПДВ за серпень 2017 суму ПДВ 12713,53, а податкова консультація надана 26.02.2018 за запит Товариства від 07.12.2017.

Таким чином, позивач діяв на власний розсуд, а не на підставі податкової консультації.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову виконав покладений на нього частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок та довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорінвесттрейд" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2018 року у справі № 820/5360/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник,

Судді Верховного Суду