Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.12.2019 року у справі №750/5793/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2019 року

Київ

справа №750/5793/17

адміністративне провадження №К/9901/21864/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на додаткову постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.07.2017 (у складі головуючого-судді - Карапута Л. В. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2017 (у складі: головуючого-судді - Мєзєнцева Є. І., суддів: Файдюка В. В., Чаку Є. В. ) у справі № 750/5793/17 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Чернігівське ОУПФУ), про визнання незаконними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та зобов'язання здійснити йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.05.2017 з врахуванням у зарплату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 1/12 частини допомоги на оздоровлення згідно з довідкою Апеляційного суду Чернігівської області від 26.04.2017 № 7-37/50.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 04.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2017 позов задоволено.

Додатковою постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 21 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського ОУПФУ на користь позивача 640,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з додатковою постановою суду першої інсатнції та ухвалою суду апеляційної інстанції про залишення вказаної постанови без змін, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга аргументована тим, що суди не врахували положення п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (редакції, чинній на час розгляду справи), відповідно до якого Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, та дійшли помилкового висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського ОУПФУ на користь позивача судового збору.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Позивач правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.

У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами встановлено, що постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року, позов задоволено повністю.

Визнано незаконними дії Чернігівського ОУПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1. Зобов'язано Чернігівське ОУПФУ здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01.05.2017 з врахуванням у зарплату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 1/12 частини допомоги на оздоровлення, згідно з довідкою Апеляційного суду Чернігівської області від 26.04.2017 № 7-37/50.

Ухвалюючи додаткову постанову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки при ухваленні рішення на користь позивача не вирішено питання про розподіл судових витрат, то понесені позивачем витрати підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівськjuj ОУПФУ.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону від 06.12.2016р. №1774) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється, зокрема, Пенсійний фонд України та його органи.

Отже, Чернігівське ОУПФУ за законом звільняється від сплати судового збору при поданні адміністративного позову, апеляційної чи касаційної скарги тощо.

Проте, звільнення від сплати судового збору Пенсійного фонду України та його органів, зокрема, як відповідача у справах, не звільняє його від обов'язку відшкодувати судові витрати у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018р. у справі №750/108/17, від 13.06.2018р. у справі №520/1841/17 та від 19.12.2018р. у справі №748/2378/16-а.

Враховуючи вищенаведене, суди дійшли вірного висновку, що докуметально підтверджені судові витрати позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Як зазначено у частині 4 статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оскаржуваних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення.

Додаткову постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 21 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук