Історія справи

Постанова КАС ВП від 08.08.2019 року у справі №825/1654/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа №825/1654/16

адміністративне провадження №К/9901/20531/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 825/1654/16

за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року (прийняту у складі головуючого судді - Д`якова В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Літвіної Н.М., суддів: Ганечко О.М., Коротких А.Ю.), -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про:

- визнання протиправними рішення відповідача, командира Чернігівського прикордонного загону військової частини 2253 про звільнення позивача з військової служби і скасування наказу № 145-ос від 06 липня 2016 року, про його звільнення в запас згідно ст. 26 частина 6 пункт «И» за систематичне невиконанням умов контракту військовослужбовцем та наказ №191-ос від 25 серпня 2016 року про виключено зі списків особового складу так як дані накази є нечинними;

- зобов`язання відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника 2 відділення інспекторів прикордонної служби мобільної прикордонної застави «Чернігів» Чернігівського прикордонного загону військова частина 2253;

- стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення в повному обсязі за час вимушеного прогулу з 25 серпня 2016 року до дня поновлення на військовій службі, моральну шкоду в розмірі 25 000 грн. (двадцять п`ять тисяч грн.);

- стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 , кошти в сумі 3 700 грн. за надання юридичних послуг.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом № 145-ос від 06.07.2016 позивача було звільнено в запас згідно ст. 26 частина 6 пункт «И» за систематичне невиконанням умов контракту військовослужбовцем. Наказом №191-ос від 25.08.2016 виключено зі списків особового складу загону. Позивач вважає вказані накази незаконними та таким, що підлягають скасуванню. При цьому, позивач зазначає, що в ході ознайомлення з матеріалами адміністративної справи №825/1654/16 йому стало відомо, що на підставі наказу № 259-КП від 03.06.2016 йому було оголошено догану з професійної підготовки за особисті незадовільні показники з професійної підготовки, а на підставі наказу №419-КП від 23.08.2016 накладено стягнення у вигляді суворої догани за порушення вимог пункту 34 розділ 2 Тимчасової інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї, які надані відповідачем.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач протягом року, що передував звільненю неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з чим накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення в запас та виключення із списків особового складу було правомірним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року - без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. 14 січня 2017 року ОСОБА_1 (касатор) подав касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі позивач просить:

Скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі № 825/1654/16, направити справу на новий розгляд.

У касаційній скарзі заявлено клопотання щодо розгляду справи за участю позивача.

9. 03 лютого 2017 року відповідачем було надано заперечення на касаційну скаргу, в якому Чернігівський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

У запереченні на касаційну скаргу заявлено клопотання про розгляд справи за участю відповідача.

РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2018 року для розгляду справи № 825/1654/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Желтобрюх І.Л., судді: Білоус О.В., Стрелець Т.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2019 року для розгляду справи № 825/1654/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2019 справу було призначено до попереднього розгляду за наявними у справі матеріалами.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема позивач вважає, що відповідачем умисно не віддавалися йому та не доводилися накази про накладення на позивача стягнень, що до уваги судами не приймалося. Крім того позивач вказує на фіктивність документів, які були подані відповідачем до суду на підставі яких судом першої інстанції було прийнято незаконне рішення, яке залишено судом апеляційної інстанції без змін.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу за контрактом на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника 2 відділення інспекторів прикордонної служби мобільної прикордонної застави «Чернігів» Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (в.ч. 2253).

13. Наказом начальника Чернігівського прикордонного загону від 06 липня 2016 року №145-ос «По особовому складу» згідно пункту «и» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) частини 6 (із застосуванням частини 8) ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» старшину ОСОБА_1 звільнено з військової служби та припинено (розірвано) контракт.

14. Підставою для видачі вказаного наказу слугувало подання до звільнення начальника мобільної прикордонної застави «Чернігів» від 06 червня 2016 року та рішення атестаційної комісії від 06 червня 2016 року, протокол № 37.

15. Наказом начальника Чернігівського прикордонного загону від 25 серпня 2016 року №191-ос «По особовому складу», старшина ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

16. Вважаючи зазначені накази протиправними, а відтак такими, що підлягають скасуванню позивач звернувся до суду з позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

17. Конституція України від 28 червня 1996 року

17.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII

18.1. Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

18.2. Згідно ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема, згідно із пунктом «и» у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

19. Закон України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року № 661-IV

19.1. Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції, та повноваження відповідно до Конституції України визначено Законом відповідно до ст. 1 якого на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

20. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV

20.1. Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом.

20.2. Статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.

21. Дисциплінарний статут Збройних сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV

21.1. Пунктами 1, 4 Дисциплінарного статуту (зі змінами та доповненнями), визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

21.2. У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (п. 45 Дисциплінарного статуту).

21.3. Відповідно до п. 68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження військового звання на один ступінь, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, позбавлення військового звання.

21.4. Згідно з п. 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

При цьому, під терміном «систематичне невиконання умов контракту» слід розуміти, що система має місце у разі вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили. Систематичним невиконанням умов контракту є невиконання однією із сторін одного із зобов`язань та інших умов, визначених контрактом, які допускались декілька разів протягом останнього року служби.

21.5. Відповідно до абз. 3 ст.5 Закону України від 24 березня 1999 року № 551 «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України», стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

21.6. Порядок накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців, визначено ст.ст. 83-84 Закону № 551, згідно яких на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. При цьому, призначення службового розслідування це право керівника, а не обов`язок.

22. Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України № 170 від 10 квітня 2009 року

22.1. Порядок проходження військової служби за контрактом також визначений розділом ІІ Інструкції, згідно з пунктом 2.12 якої контракт про проходження служби припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з підстав, визначених пунктом 35 Положення.

23. Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 № 1153/2008

23.1. За умовами п.п. 1 п. 35 Положення контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби (крім випадку, передбаченого пунктом 195 цього Положення) за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених пунктами «а», «б», «в», «г», «е», «є», «ж», «и», «і», «ї», «й» та «л» частини шостої ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.

25. Як правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, підставою для видання наказу про звільнення від 06 липня 2016 року № 145-ос стали накази Чернігівського прикордонного загону від 25 грудня 2015 року № 823-КП, від 25 грудня 2015 року № 829-КП та від 03 червня 2016 року № 259-КП, згідно з якими на позивача накладено дисциплінарні стягнення у вигляді «догани».

26. Наказом Чернігівського прикордонного загону від 25 грудня 2015 року № 823-КП, за порушення вимог пункту 2 наказу Чернігівського прикордонного загону від 25 листопада 2014 року № 175-ОД «Про організацію повсякденної діяльності Чернігівського прикордонного загону в 2015 році» позивачу оголошено догану.

27. З приводу вказаного порушення позивач відмовився давати пояснення про що свідчить його особистий підпис та не заперечувалось ним у судовому засіданні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

28. Крім того, матеріали справи містять інформацію про те, що 21 грудня 2015 року наказом Чернігівського прикордонного загону було затверджено список персоналу, який залучався до навчального збору з військовослужбовцями прикордонного загону, які допускають порушення дисципліни в період з 22 по 24 грудня 2015 року, до якого ввійшов позивач. З позивачем був проведений інструктаж по заходам безпеки учасників вказаного навчального збору, про свідчить відповідна відомість.

29. З матеріалів справи слідує, що 24 грудня 2015 року о 09 год. 33 хв. позивач був ознайомлений з планом проведення збору з військовослужбовцями Чернігівського прикордонного загону, які допускають порушення дисципліни, затвердженого начальником Чернігівського прикордонного загону 21 грудня 2015 року.

30. Разом з тим, наказом Чернігівського прикордонного загону від 25 грудня 2015 року №829-КП, за відмову від виконання плану проведення зборів, затвердженого начальником Чернігівського прикордонного загону 21 грудня 2015 року, в частині здачі заліків загальної підготовки позивачу оголошено догану.

31. Відповідно до вимог ст. 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладання дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк. Проте, позивач після ознайомлення з вказаними наказами не оскаржив їх у будь-який спосіб.

З наказами від 25 грудня 2015 року № 823-КП та № 829-КП позивач був ознайомлений та не оскаржував їх, про що він вказав під час розгляду справи у суді першої інстанції.

32. Крім того, Наказом Чернігівського прикордонного загону від 03 червня 2016 року № 259-КП з професійної підготовки, за особисті незадовільні показники з професійної підготовки, порушення вимог ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо підвищення рівня військових професійних знань, вдосконалення виучки і майстерності позивачу було оголошено догану. З вказаним наказом позивач був ознайомлений під підпис.

Факт незадовільних результатів позивача по показниках з професійної підготовки підтверджуються відповідними відомостями, долученими до матеріалів справи.

33. Наказом Чернігівського прикордонного загону від 03 червня 2016 року №259-КП було також зобов`язано заступника начальника загону - начальника відділу персоналу до 30 червня 2016 року розглянути вказаних в наказі військовослужбовців на засіданні атестаційної комісії загону щодо доцільності подальшого використання на займаних посадах.

34. Відповідно до витягу з протоколу засідання атестаційної комісії Чернігівського прикордонного загону № 37 від 06 червня 2016 року, членами комісії було вирішено клопотати перед начальником загону про попередження щодо звільнення позивача з військової служби, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем. Попередження про дострокове розірвання контракту з ініціативи командування позивач отримав 06 червня 2016 року.

35. 06 червня 2016 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника мобільної прикордонної застави «Чернігів» було винесено подання про звільнення позивача з військової служби у запас згідно пункту «и» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) ч. 6 (із застосуванням ч. 8) ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Підставою для винесення вказаного подання стало притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності протягом останніх 12 місяців (накази від 25 грудня 2015 року № 823-КП - «догана», від 25 грудня 2015 року № 829-КП - «догана», від 03 червня 2016 року № 259-КП - «догана»).

36. Позивач відмовився від підпису в ознайомленні з поданням до звільнення від 06 червня 2015 року, що підтверджується актом від 25 серпня 2016 року.

На підставі подання про звільнення від 06 червня 2016 року, рішення атестаційної комісії від 06 червня 2016 року протокол № 37, наказом Чернігівського прикордонного загону від 06 липня 2016 року № 145-ос «По особовому складу» згідно пункту «и» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) ч. 6 (із застосуванням ч. 8) ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» старшину позивача звільнено з військової служби та припинено (розірвано) контракт.

37. Крім того, до виключення позивача зі списків особового складу загону, за результатами службового розслідування, наказом Чернігівського прикордонного загону від 23 серпня 2016 року № 419-КП, за порушення вимог пункту 34 розділу 2 Тимчасової інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької та особистої зброї, боєприпасів і засобів активної оборони у відділах Державної прикордонної служби, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 травня 2016 року № 421, пункту 5 Алгоритму дій посадових осіб під час видачі (приймання) стрілецької зброї, боєприпасів та пристроїв для відстрілу патронів з гумовою кулею у відділі прикордонної служби, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 01 березня 2010 року № 155 позивачу було оголошено «сувору догану». Від підпису про ознайомлення з вказаним наказом позивач відмовився, про що свідчить акт від 25 серпня 2016 року.

38. Наказом Чернігівського прикордонного загону від 25 серпня 2016 року №191-ос «По особовому складу», старшина ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

39. Відповідно до п. 284 Положення про проходження військової служби громадянами України в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009, військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов`язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.

40. Враховуючи, що при винесені оскаржуваних наказів про звільнення позивача з військової служби за систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем та про виключення зі списків особового складу, відповідачем враховано характер і обставини вчинення правопорушення, його наслідки та попередня поведінка військовослужбовця, зокрема, те що позивач тричі протягом року притягувався до дисциплінарної відповідальності, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

41. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

42. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

43. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

44. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

45. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

46. Відповідно до положень частин другої, третьої та п`ятої статті 343 КАС України у попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд касаційної інстанції призначає справу до розгляду у судовому засіданні за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті або статтею 345 цього Кодексу.

47. Враховуючи, що при попередньому розгляді колегія суддів Верховного Суду не знайшла підстав для скасування судовх рішень попередніх інстанцій, Суд приходить до висновку, що відсутні підстави для призначення даної справи до розгляду в судовому засіданні.

48. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Жук А.В.

судді Мартинюк Н.М.

Мельник-Томенко Ж.М.