ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року

м. Київ

справа №522/14605/17

адміністративне провадження №К/9901/18008/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 522/14605/17

за позовом Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеські області до ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України,

за касаційною скаргою Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеські області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Семенюк Г.В., суддів: Потапчук В.О., Шляхтицький О.І.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. 08 серпня 2017 року Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеські області (далі - позивач, ГУ ДМС в Одеські області) звернулося до Приморського районного суду міста Одеси із позовом до громадянина Сомалі ОСОБА_1 (далі - відповідач) та просило:

1.1. Примусово видворити з України громадянина Сомалі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

1.2. Затримати громадянина Сомалі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

2. На обґрунтування позовних вимог ГУ ДМС в Одеські області заначило, що громадянин Сомалі ОСОБА_1 01 серпня 2017 року співробітниками відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Одеській області в місті Одеса, по вулиці Преображенській, буд. 64, виявлено громадянина Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сомалі, який порушив правила перебування іноземців в Україні. В Україну прибув у січні 2008 року з метою навчання. Із Сомалі вилетів авіасполученням Могадишо - Стамбул - Одеса, кордон України перетинав через КПП «Одеса» по паспортному документу для виїзду за кордон громадянина Сомалі. На даний час документований паспортом для виїзду за кордон громадянина Сомалі серії НОМЕР_1 .

2.1. З 2008 по 2013 рік навчався в Буковинському державному медичному університеті, з якого був відрахований. У 2014 році незаконно спробував перетнути кордон України з Словацькою Республікою, де був затриманий прикордонниками та поміщений до Волинського ПТПІ, за незаконний перетин державного кордону. У громадянина Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при собі була копія посвідки на тимчасове проживання НОМЕР_2 від 03 серпня 2015 року, строком дії до 02 серпня 2016 року, яку було продовжено до 26 липня 2017 року, у якої, на момент виявлення особи, закінчився строк дії. А також, при собі була копія довідки про тримання іноземця (особи без громадянства) в ПТПІ № 44 від 09 липня 2015 року, видана Волинським ПТПІ та ОБГ, які незаконно перебувають в Україні. Відповідач 03 серпня 2015 року, після завершення терміну тримання у Волинському ПТПІ, звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою на отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, відповідно до частини 15 статті 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та був документований посвідкою на підставі частини 17 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

2.2. Дана посвідка, на даний час не дає права громадянину Сомалі ОСОБА_1 , знаходитись на території України на законних підставах, оскільки строк дії посвідки закінчився, а продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, після його закінчення, діючим законодавством не передбачено. Тому, на даний час, громадянин Сомалі ОСОБА_1 на території України знаходиться незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має. При цьому, громадянин Сомалі ОСОБА_1 у визначений термін з території України не виїхав, від виконання Рішення від 01 серпня 2017 року № 67, затверджене начальником ГУ ДМС в Одеській області Погребняк О.Г. 01 серпня 2017 року про примусове повернення в країну походження - ухиляється.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. 01 серпня 2017 року співробітниками відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Одеській області в АДРЕСА_1, було виявлено громадянина Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сомалі, який порушив правила перебування іноземців в Україні.

4. В Україну прибув у січні 2008 року з метою навчання. Із Сомалі вилетів авіасполученням Могадишо - Стамбул - Одеса, кордон України перетинав через КПП «Одеса» по паспортному документу для виїзду за кордон громадянина Сомалі. На даний час документований паспортом для виїзду за кордон громадянина Сомалі серії НОМЕР_1 .

5. З 2008 по 2013 рік навчався в Буковинському державному медичному університеті, з якого був відрахований. У 2014 році незаконно спробував перетнути кордон України з Словацькою Республікою, де був затриманий прикордонниками та поміщений до Волинського ПТПІ, за незаконний перетин державного кордону.

6. У громадянина Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при собі була копія посвідки на тимчасове проживання НОМЕР_2 від 03.08.2015 року, строком дії до 02 серпня 2016 року, яку було продовжено до 26 липня 2017 року, у якої, на момент виявлення особи, закінчився строк дії. Також, копія довідки про тримання іноземця (особи без громадянства) в ПТПІ № 44 від 09 липня 2015 року, видана Волинським ПТПІ та ОБГ, які незаконно перебувають в Україні.

7. Громадянин Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03 серпня 2015 року, після завершення терміну тримання у Волинському ПТПІ, звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою на отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, відповідно до частини 15 статті 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та був документований посвідкою на підставі частини 17 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Дана посвідка, на даний час не дає права громадянину Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходитись на території України на законних підставах, так, як строк дії посвідки закінчився 02 серпня 2016 року, а продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, після його закінчення, діючим законодавством не передбачено.

8. Громадянин Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України знаходиться незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.

9. Громадянин Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні до ГУ ДМС України в Одеській області не звертався, відповідного бажання під час опитування не виявив, жертвою торгівлі людьми себе не вважає.

10. 01 серпня 2017 року за порушення частини першої статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилося в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, по відношенню до громадянина Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення. Також в протоколі зроблено запис, що ОСОБА_1 відмовився від перекладача.

11. Постановою від 01 серпня 2017 року про накладання адміністративного стягнення, на громадянина Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

12. 01 серпня 2017 року по відношенню до вищевказаного іноземця прийнято рішення № 67, затверджене начальником ГУ ДМС в Одеській області Погребняк О.Г. 01 серпня 2017 року про примусове повернення в країну походження та зобов`язано його покинути територію України у термін до 03 серпня 2017 року.

13. При цьому, громадянин Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у визначений термін з території України не виїхав, від виконання Рішення № 67, затверджене начальником ГУ ДМС в Одеській області Погребняк О.Г. 01 серпня 2017 року про примусове повернення в країну походження - ухиляється.

ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення

14. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2017 року позов задоволено:

14.1. Примусово видворено з України громадянина Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Затримано громадянина Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

15. Задовольняючи частково позов суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні підстав для примусового видворення з України громадянина Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідач порушує міграційне законодавство України, ухиляється від виїзду за межі України після закінчення терміну перебування, проживає без документів на право проживання в Україні, ухиляється від виконання рішення про примусове повернення в країну походження. Також суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затримання громадянина Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

16. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2017 року. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ГУ ДМС в Одеській області відмовлено.

17. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач з моменту затримання не був забезпечений перекладачем з мови, якою він вільно володіє, а відтак не мав змоги розуміти зміст дій та рішень, що приймалися відносно нього службовими особами та не міг отримати належне роз`яснення його прав, зокрема, на отримання правової допомоги.

17.1. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення від 01 серпня 2017 року № 67 про примусове повернення в країну походження Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято 01 серпня 2017 року та зобов`язано останнього покинути територію України у термін до 03 серпня 2017 року. Тобто на виїзд до Сомалі відповідачу було надано два дні, що є неможливим, враховуючи, що між Україною та Сомалі немає прямого авіасполучення.

17.2. Додатково суд апеляційної інстанції звернув увагу, що у суді першої інстанції відповідачем була написана заява, у якій осатаній зазначив, що позов визнає та просить суд розглянути справу за його відсутності. Однак, ОСОБА_1 не розуміє української мови, а тому означена заява були написана під диктовку без розуміння її змісту. Отже рішення суду першої інстанції було прийнято з порушенням прав відповідача та останньому не надано право здійснювати свій ефективний захист.

ІV Касаційне оскарження

18. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції ГУ ДМС в Одеські області подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 30 листопада 2017 року.

19. У касаційній скарзі представник позивача зазначає на наявність об`єктивних підстав уважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, оскільки він не має діючої посвідки на тимчасове проживання (строком дії якої закінчився 02 серпня 2016 року), а тому вважає, що є підстави для його затримання і поміщення відповідача до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства та подальшого його видворення з території України.

20. У зв`язку із зазначеним представник позивача просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

21. 04 грудня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Заїки М.М. відкрито касаційне провадження та витребувано із Приморського районного суду міста Одеси справу № 522/14605/17.

22. 12 січня 2018 року справа № 522/14605/17 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

23. 07 лютого 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

24. 07 лютого 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю: Бевзенка В.М., суддів: Шарапу В.М., Данилевич Н.А.

25. 28 квітня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року № 688/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

26. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

27. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

28. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

29. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

30. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

31. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України від 22 вересня 2011 року №3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон №3773-VI).

34. Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

35. Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 3773-VI іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

36. Положенням абзацу першого частини першої статті 30 Закону № 3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

37. За правилами абзацу першого частини четвертої статті 30 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

38. Статтею 31 Закону України №3773-VI визначено вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки. Також забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.

VІ Позиція Верховного Суду

39. Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

40. Зі змісту наведеної норми статті 30 Закону № 3773-VI встановлено, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

41. Тому, підстави, які дають позивачу право на пред`явлення позовних вимог щодо видворення виникають після невиконання іноземцем в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення з України.

42. Право іноземця на перекладача закріплено в пункті 1 статті 5 Декларації про права людини відносно осіб, що не є громадянами країни, в якій проживають, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 13 грудня 1985 року на виконання Міжнародних пактів про права людини, що ратифіковані Україною.

43. У пункті 2 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також визначено, що кожен, кого заарештовано, має бути негайно поінформований зрозумілою для нього мовою про підстави його арешту і про будь-яке обвинувачення, висунуте проти нього.

44. Про важливість забезпечення права особи на перекладача неодноразово наголошувалось в рішеннях Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Лудіке, Белкасем і Коч проти ФРН» від 28.11.1978, у справі «Камазінскі проти Австрії» від 19.12.1989, у справі «Артіко проти Італії» від 30.05.1980).

45. Верховний Суд зауважує, що дотримання права іноземця на перекладача при прийнятті суб`єктом владних повноважень рішень відносно нього є достатньою і необхідною правовою підставою вважати, що він обізнаний з його змістом і сутністю, а отже, знає або повинен знати про втручання в його права.

46. Судом апеляційної інстанції встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 01 серпня 2017 року зроблено запис, що ОСОБА_1 відмовився від перекладача.

47. Разом з тим, під час судового засідання у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 повідомив, що української мови не розуміє та потребує перекладача. Перекладач необхідний був з англійської мови.

48. Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що відповідач з моменту затримання не був забезпечений перекладачем з мови, якою він вільно володіє, а відтак не мав змоги розуміти зміст дій та рішень, що приймалися відносно нього службовими особами та не міг отримати належне роз`яснення його прав, зокрема, на отримання правової допомоги.

49. Також судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що рішення № 67, затверджене начальником ГУ ДМС в Одеській області Погребняк О.Г. 01 серпня 2017 року про примусове повернення в країну походження Сомалі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято - 01 серпня 2017 року та зобов`язано останнього покинути територію України у термін до 03 серпня 2017 року. Тобто на виїзд до Сомалі відповідачу було надано два дні, що є недостатнім часом, враховуючи, що між Україною та Сомалі немає прямого авіасполучення.

50. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позовні вимоги ГУ ДМС в Одеській області про примусове видворення та затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України належним чином не обґрунтовані, а рішення про примусове повернення з України прийнято з порушенням міжнародних норм та правил щодо забезпечення права іноземця на перекладача.

51. Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

52. Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, Верховний Суд надав відповідь на всі аргументи представника позивача, наведені в касаційній скарзі, які мають значення для правильного вирішення справи.

53. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

54. Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеські області залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, в справі № 522/14605/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова

Судді: О.В. Кашпур

М.І. Смокович