ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року

м. Київ

справа № 320/1749/19

провадження № К/9901/1566/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Кравчука В. М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Собківа Я. М., Земляної Г. В., Ісаєнко Ю. А. від 12 грудня 2019 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16 лютого 2018 року № 18;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, у зв'язку зі смертю сина старшого лейтенанта ОСОБА_2.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив із того, що подання документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зокрема, вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.

4. Надані відповідачу разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, документи не можуть слугувати підставою для призначення грошової допомоги, адже, в даному випадку лікарське свідоцтво про смерть № 347 від 30 листопада 2016 року та довідка про причини смерті форми № 106 № 347 від 30 листопада 2016 року не містять дані про причин та обставини смерті військовослужбовця ОСОБА_2.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16 лютого 2018 року № 18.

Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її сина старшого лейтенанта ОСОБА_2.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки відповідач не здійснював перевірку документів, поданих позивачкою для отримання одноразової грошової допомоги, щодо якої виник спір, на предмет комплектності та відповідності Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975), а тому з метою ефективного захисту прав позивачки, слід зобов'язати відповідача розглянути документи позивача щодо призначення та виплатити одноразової грошової допомоги як члену сім'ї померлого старшого лейтенанта ОСОБА_2, смерть якого настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку № 975.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій установлено, що 01 грудня 1988 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу.

9. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А1789 № 652 від 01 листопада 2010 року, старший авіаційний технік інженерно-авіаційної служби другої авіаційної ескадрильї старший лейтенант ОСОБА_2 з 07 червня 2010 року по 22 липня 2010 року перебував в черговій відпустці за 2010 рік.

10.23 липня 2010 року старший лейтенант ОСОБА_2 не з'явився вчасно на службу без поважних причин.

11. У ході з'ясування обставин справи, щодо відсутності даного військовослужбовця на службі, було встановлено, що ОСОБА_2 зник з 17 червня 2010 року, під час перебування у відпустці (не повернувся додому).

12. Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 21 червня 2010 року № 328 старшого лейтенанта ОСОБА_2, старшого авіаційного техніка інженерно-авіаційної служби другої авіаційної ескадрильї, звільнено у запас відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" пункт "б" частини шостої (за станом здоров'я), з правом носіння військової форми, одягу.

13. Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 11 січня 2017 року Васильківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

14. У лікарському свідоцтві про смерть № 347 від 30 листопада 2016 року зазначено, що причину смерті ОСОБА_2 не встановлено через повне скелетування тіла.

15. У протоколі засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Центральної військово-лікарської комісії № 2561 від 27 вересня 2017 року, зазначено, що смерть старшого лейтенанта ОСОБА_2 пов'язана з проходженням ним військової служби.

16. Наказом командира військової частини А 1789 № 188 від 04 жовтня 2017 року старшого лейтенанта ОСОБА_2, старшого авіаційного техніка інженерно-авіаційної служби ескадрильї військової частини А1789, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, виключено з 02 листопада 2010 року із списків особового складу військової частини А1789 та всіх видів забезпечення. Зазначено, що смерть пов'язана з проходженням військової служби.

17.21 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Васильківського об'єднаного військового комісаріату із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги, у зв'язку зі смертю сина - старшого лейтенанта ОСОБА_2.

18. Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом № 18 від 16 лютого 2018 року, ОСОБА_1 - матері померлого старшого лейтенанта ОСОБА_2, у призначенні виплати одноразової грошової допомоги відмовлено. Підставою для відмови зазначено, що смерть ОСОБА_2 пов'язана з проходженням військової служби, а не з виконанням обов'язків військової служби, що не є тотожним. Крім того, чинна редакція Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (пункт 8 статті 16-3 Закону) передбачає, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Звернення за допомогою відбулося понад встановлений Законом строк.

19. Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю сина військовослужбовця, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

20. Касаційна скарга обґрунтована тим, що за приписами частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції на 17 червня 2010 року на день смерті ОСОБА_2) у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, під час виконання ним обов'язків військової служби сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

21. Відповідно до матеріалів справи старшому лейтенанту ОСОБА_2 з 07 червня 2010 року по 22 липня 2010 року було надано основну відпустку. Помер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто не при виконанні службового обов'язку, а під час проходження військової служби.

22. З огляду на те, що ОСОБА_2 помер не під час виконання обов'язків військової служби, а в період проходження військової служби, позивачка не має права на отримання одноразової грошової допомоги.

23. Скаржник зазначає що як Порядком № 499 так і Порядком № 975 передбачено, що члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії, зокрема документ, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства, який позивачкою надано не було.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права

24. Відповідно до статей 72, 73 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

25. Згідно із частинами 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частинами 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

26. З огляду на наведені вище приписи процесуального закону, відповідач, як учасник процесу, до якого позивач висуває певні вимоги (претензії), безперечно має право надавати наявні у його розпорядженні докази на їх спростування, і, відповідно, такі докази повинні отримати правову оцінку під час судового розгляду справи.

27. Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання протиправним та скасування пункту 1 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16 лютого 2018 року № 18, яким ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги.

28. Згідно рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом № 18 від 16 лютого 2018 року, ОСОБА_1 - матері померлого старшого лейтенанта ОСОБА_2, відмовлено у призначенні виплати одноразової грошової допомоги з тих підстав, що смерть ОСОБА_2 пов'язана з проходженням військової служби, а не з виконанням обов'язків військової служби, що не є тотожним та у зв'язку із пропуском позивачкою строку для звернення за отриманням одноразової грошової допомоги.

29. Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не має права на отримання одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки позивачкою до заяви про виплату одноразової грошової допомоги не було додано документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.

30. Тобто розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, судом першої інстанції не було досліджено правомірність прийняття відповідачем рішення про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з підстав визначених у рішенні Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленому протоколом № 18 від 16 лютого 2018 року.

31. Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, та дійшов висновку, що відмовивши у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого військовослужбовця, відповідач не здійснював перевірку документів, поданих позивачкою для отримання одноразової грошової допомоги, щодо якої виник спір, на предмет комплектності та відповідності Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).

32. Зазначений висновок суду апеляційної інстанції не відповідає фактичним обставинам справи.

33. Так, з рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом № 18 від 16 лютого 2018 року, убачається, що Комісія, розглянувши подані документи дійшла висновку про відмову у призначенні матері померлого ОСОБА_2 ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

34. Ненадання правової оцінки обставинам справи, що входять до предмета доказування у справі, свідчить про недотримання судами попередніх інстанцій вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи.

35. В свою чергу, положення Кодексу адміністративного судочинства України не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цій частині по суті спору.

36. Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

37. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають критеріям законності та обґрунтованості.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Відповідно до частин 2 та 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 08 лютого 2020 року) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

39. Оскільки, як встановлено за наслідками касаційного розгляду справи, суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та перевірку їх доказами, Суд дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій повністю з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

40. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді Я. О. Берназюк

В. М. Кравчук