ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 160/21430/23

адміністративне провадження № К/990/2679/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Єресько Л.О., Жука А.В.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №160/21430/23

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гомзяка Ігоря Андрійовича

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року (головуюча суддя: Конєва С.О.)

і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року (головуючий суддя: Дурасова Ю.В., судді: Божко Л.А., Лукманова О.М.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідачів щодо нездійснення нарахування, перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивачеві за період з 1 січня 2016 року до 26 травня 2023 року;

- зобов`язати відповідача-2 здійснити позивачеві нарахування й виплату індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, якою затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, з урахуванням базового місяця січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року;

- зобов`язати відповідача-2 здійснити перерахунок та виплату позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 13 листопада 2023 року та військову частину НОМЕР_1 з 14 листопада 2018 року до 26 травня 2023 року відповідно до вимог та з урахуванням положень абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 9 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів») з відрахуванням виплаченої суми та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року;

- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо нарахування та виплати з 30 січня 2020 року до 26 травня 2023 року позивачеві грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року;

- зобов`язати відповідача-1 провести перерахунок та виплату позивачеві грошового забезпечення з 30 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року з врахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- зобов`язати відповідача-1 провести перерахунок та виплату позивачеві грошового забезпечення з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року з врахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- зобов`язати відповідача-1 провести перерахунок та виплату позивачеві грошового забезпечення з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року з врахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- зобов`язати відповідача-1 провести перерахунок та виплату позивачеві грошового забезпечення з 1 січня 2023 року до 26 травня 2023 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року з врахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо невиплати позивачеві грошової компенсації за перебування у службовому відрядженні;

- зобов`язати відповідача-1 нарахувати і виплатити позивачеві компенсацію коштів, витрачених у службовому відрядженні у смт. Ярмолинці Хмельницької області за період з 27 січня 2022 року до 24 лютого 2022 року (зокрема, добові, проїзд та проживання);

- зобов`язати відповідача-1 нарахувати і виплатити позивачеві компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення з 30 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, з 1 січня 2023 року до 26 травня 2023 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, з 30 січня 2020 року до дня їх фактичної виплати - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- стягнути з відповідача-1 на користь позивача витрати на професійну правову допомогу адвоката у розмірі: 6000 грн.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, позовну заяву повернуто позивачеві на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (позов підписано особою, яка не має права її підписувати).

3. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позовна заява підписана адвокатом Владиславом Матяшуком за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва позивача.

4. У січні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гомзяк І.А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просить їх скасувати та прийняти нову ухвалу, якою залишити без руху позовну заяву для усунення недоліків у спосіб подання нової редакції позовної заяви із правильним зазначенням підписанта.

5. Позиція скаржника полягає в тому, що суди попередніх інстанцій надмірно формально застосували пункт 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України до позивача.

6. У цьому контексті скаржник стверджує, що на останній сторінці позову була допущена помилка в прізвищі, імені та по батькові адвоката, який його підписав (вказано адвоката Владислава Матяшука замість адвоката Ігоря Гомзяка). Скаржник зазначає, що титульна сторінка позову й додатки до нього свідчили про ОСОБА_2 як адвоката, котрий готував і підписав позовну заяву. На цій основі скаржник доводить, що позовна заява була повернута позивачу необґрунтовано.

7. Військова частина НОМЕР_1 не подала відзиву на касаційну скаргу. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження доставлена до її Електронного кабінету 8 лютого 2024 року.

8. ІНФОРМАЦІЯ_2 не подав відзиву на касаційну скаргу. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження доставлена до його Електронного кабінету 8 лютого 2024 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

9. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

10. Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160 161 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

11. Частина друга статті 160 КАС України передбачає, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

12. Частина перша статті 55 КАС України встановлює, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

13. Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

14. Частина восьма статті 59 КАС України передбачає, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

15. Частина четверта статті 59 КАС України визначає, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

16. Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

17. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

18. У цьому контексті Суд зазначає, що підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства. Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності). Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу.

19. Як свідчать матеріали справи, позовна заява була подана у паперовій формі засобами поштового зв`язку.

20. На останньому аркуші позовної заяви вказано, що цей документ підписано представником позивача - адвокатом Владиславом Матяшуком.

21. У документах, які були надані для підтвердження повноважень представника, адвокат Владислав Матяшук не фігурує.

22. За таких обставин Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій в тому, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.

23. Доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій занадто формально підійшли до застосування норм процесуального права, Суд відхиляє.

24. Факт зазначення адвоката Гомзяка І.А. представником позивача (на титульному аркуші позовної заяви та у доданих до неї документах) може трактуватися такою ж помилкою, як і (за версію скаржника) помилкове зазначення представником позивача адвоката Матяшука В.К. У цьому випадку суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та дійшли обґрунтованого висновку про необхідність їхньої оцінки з точки зору підписання позовної заяви адвокатом Матяшуком В.К., а не ОСОБА_2 .

25. Із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що після повернення позовної заяви у цій справі ОСОБА_1 вдруге звернувся до адміністративного суду (справа №160/22632/23),

26. На основі викладеного Суд вважає, що у цьому індивідуальному випадку суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання про наявність/відсутність у представника позивача повноваження представляти інтереси останнього, правильно оцінили обставини справа і дійшли обґрунтованого й законного висновку про наявність підстав для застосування пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України та повернення позовної заяви позивачу.

27. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

28. Суди попередніх інстанцій не допустили порушень процесуального закону при ухваленні оскаржених судових рішень, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.

29. За таких обставин і міркувань у задоволенні касаційної скарги належить відмовити.

30. З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гомзяка Ігоря Андрійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

Л.О. Єресько

А.В. Жук,

Судді Верховного Суду