Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.06.2019 року у справі №823/2496/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2019 року

Київ

справа №823/2496/18

адміністративне провадження №К/9901/17221/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Калашнікової О. В.,

суддів - Білак М. В., Губської О. А.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 823/2496/18

за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Геращенка В. В. ) та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: судді-доповідача - Кузьменка В. В., суддів:

Василенка Я. М., Шурка О. І.)

І РУХ СПРАВИ

1. У червні 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області (надалі також - відповідач, Ліквідаційна комісія), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати акт Ліквідаційної комісії від 14 лютого 2018 року за формою Н-5 розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 12 квітня 2011 року 0 17 год. 50 хв, зі старшим оперуповноваженим кримінальної міліції у справах дітей Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1, за висновком якого нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;

- визнати протиправним і скасувати акт № 5 Ліквідаційної комісії від 14 лютого 2018 року за формою НТ про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 12 квітня 2011 року 0 17 год. 50 хв. зі старшим оперуповноваженим кримінальної міліції у справах дітей Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1, за висновком якого нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;

- зобов'язати Ліквідаційну комісію за фактом вищезазначеного нещасного випадку відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС № 1346 від 27 грудня 2002 року, скласти акти за формою Н-5* та Н-1*за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків та взяти зазначений випадок на облік.

2. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2018 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано акт ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 14 лютого 2018 року за формою Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 12 квітня 2011 року о 17 год. 50 хв., зі старшим оперуповноваженим кримінальної міліції у справах дітей Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1, за висновком якого нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконання службових обов'язків. Визнано протиправним та скасовано акт №5 ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 14 лютого 2018 року за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 12 квітня 2011 року о 17 год. 50 хв., зі старшим оперуповноваженим кримінальної міліції у справах дітей Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1, за висновком якого нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконання службових обов'язків. Зобов'язано ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області за фактом вищезазначеного нещасного випадку скласти акти за формою Н-5* та Н-1* за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків та взяти зазначений випадок на облік.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року залишено без змін.

6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

7. Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року.

8. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому вказав, що, на його думку, оскаржувані відповідачем судові рішення є законними та обґрунтованими, а касаційна скарга - безпідставною, оскільки доводи касаційної скарги відповідача є аналогічними із доводами, викладені в його апеляційній скарзі.

8.1 Зазначив у своєму відзиві про правильність встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи, оскільки комісія з розслідування нещасних випадків УМВС України в Черкаській області, складаючи спірні акти, не надала належним чином оцінки обставинам, за яких стався нещасний випадок із позивачем, що вказує на їх неправомірність та наявність підстав для скасування.

8.2 ОСОБА_1 у відзиві вказав про необґрунтованість доводів відповідача щодо не врахування судами при винесенні оскаржуваних рішень того, що позивач після нещасного випадку не перебував на лікарняному, оскільки одразу після раптового погіршення стану здоров'я він звернувся до лікувальної установи.

8.3 Окрім того, на думку ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій, не втручались у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, зобов'язуючи скласти відповідні акти, оскільки лише такий спосіб гарантує позивачу повний захист його прав та інтересів.

II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Згідно з даними картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону (запис № 2893 від 12 квітня 2011 року) до Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області по лінії "102" 12 квітня 2011 року надійшло повідомлення про порушення громадського порядку біля будинку № 9 по

вул. Козацькій в м. Черкаси. 10. За вказівкою начальника кримінальної міліції у справах дітей Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області майора міліції ОСОБА_2 з метою перевірки оперативної інформації, ОСОБА_1 та ще кілька працівників Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області вирушили на вищевказане місце порушення громадського порядку.

11. Після приїзду за вищевказаною адресою під час затримання особи, яка за попередньою інформацією завдала іншій особі тілесних ушкоджень, до працівників Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області в масках зі зброєю підбігли працівники спецпідрозділу "Сокіл" УБОЗ УМВС в Черкаській області, схопили їх та нанесли тілесні ушкодження. Після вищевказаної події працівників Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області доставили до приміщення УБОЗ УМВС в Черкаській області.

12. Відповідно до пояснень ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні УБОЗ УМВС в Черкаській області, капітан міліції ОСОБА_1 скаржився на головний біль через те, що отримав тілесні ушкодження під час затримання.

13. Згідно з поясненнями ОСОБА_1, він разом із іншими працівниками Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області перебували в коридорі на другому поверсі приміщення УБОЗ УМВС в Черкаській області близько п'яти годин, після чого їх відпустили.

14. Вищезазначені обставини зафіксовані в акті розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 12 квітня 2011 року близько 17 год. 50 хв. зі старшим оперуповноваженим кримінальної міліції у справах дітей Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1

15.14 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до КЗ "Третя Черкаська міська лікарня ШМД", де встановили діагноз: забій мяких тканин обличчя та закрита черепно мозкова травма.

16. Відповідно до анамнезу, вказаного 15 квітня 2011 року в медичній карті ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області" ОСОБА_1,12 квітня 2011 року близько 18год. 30 хв. ОСОБА_1 впав на вулиці (на праву щоку), вдарившись обличчям, свідомості не втрачав, 13 квітня 2011 року вночі з'явився головний біль в правій скроневій ділянці, підтошнювання. На роботі (під час чергування) стан погіршився, 14 квітня 2011 року звернувся до КЗ "Третя Черкаська міська лікарня ШМД". 15 квітня 2011 року позивача направлено на стаціонарне лікування в нейрохірургічне відділення, де встановлено діагноз - ЗЧМТ, струс головного мозку від 12 квітня 2011 року, цефалгічний синдром, вегетативна лабільність. На лікуванні перебував в період з 15 квітня 2011 року по 29 квітня 2011 року.

17. Згідно з постановою про відмову в порушені кримінальної справи від 21 квітня 2011 року до Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області по лінії "102" надійшло повідомлення про порушення громадського порядку за адресою: м.

Черкаси, вул. Козацька,9. Під час виїзду встановлено, що за вищевказаною адресою працівниками УБОЗ проводилося затримання злочинців. Таким чином, в ситуації, що склалася відсутні ознаки злочину та в порушенні кримінальної справи відмовлено.

18. За результатами медичного огляду військово-лікарською комісією УМВС України в Черкаській області видано свідоцтво про хворобу №325 від 27 липня 2015 року, згідно з яким захворювання позивача пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

19. Наказом УМВС України в Черкаській області від 22 серпня 2015 року №110о/с майора міліції ОСОБА_1 (М-184292) старшого уповноваженого карного розшуку лінійного відділення на станції Черкаси лінійного відділу на станції імені Тараса Шевченка УМВС України на Одеській залізниці звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за пунктом 64 "б" Положення (через обмежений стан здоров'я).

20. Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертної комісією серії 12 ААА №195078 позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 19 жовтня 2015 року (безтерміново), у зв'язку із захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

21. ОСОБА_1 4 липня 2017 року звернувся до Ліквідаційної комісії із заявою, в якій просив провести розслідування нещасного випадку, що стався 12 квітня 2011 року під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

22. Листом голови Ліквідаційної комісії від 25 липня 2017 року № 16/1-25 позивача повідомлено про те, що ліквідаційна комісія не виконує функції УМВС України в Черкаській області, а лише згідно з законодавством наділена повноваженнями управління його справами; інших обов'язків ліквідаційна комісія не має. За вказаних обставин, правових підстав для проведення Ліквідаційною комісією розслідування вказаного нещасного випадку не вбачається.

23. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі №823/1239/17 за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову у проведенні розслідування нещасного випадку, викладену в листі голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 25 липня 2017 №16/1-25 та зобов'язано ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області призначити і провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 12 квітня 2011 року та за результатами розслідування скласти акт розслідування нещасного випадку і акт, що свідчить про причини та обставини отримання травми позивачем, за формою, що затверджується МВС України.

24. На виконання вищезазначеного судового рішення Ліквідаційною комісією проведено розслідування нещасного випадку, що стався 12 квітня 2011 року з ОСОБА_1. За наслідками проведення службового розслідування, складено акти форми Н-5* та форми НТ* від 14 лютого 2018 року.

25. Згідно з висновками, викладеними в спірних актах, нещасний випадок стався в період проходження служби, та не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, за обставин, які не підпадають під дію п. п. 3.9,3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року №1346.

26. Не погоджуючись із актами, позивач звернувся до суду.

ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

27. Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку про наявність причинного зв'язку між тілесними ушкодженнями, отриманими позивачем 12 квітня 2011 року та діагнозом, встановленим 14 квітня 2011 року лікарем ДУ "Територіального медичного об'єднання МВС України в Черкаській області", та підтверджують факт нещасного випадку з позивачем в період проходження ним служби під час виконання своїх службових обов'язків. А тому наявні підстави для скасування актів Ліквідаційної комісії від 14 лютого 2018 року за формою Н-5* та за формою НТ* про розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) та про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 12 квітня 2011 року о 17 год. 50 хв., зі старшим оперуповноваженим кримінальної міліції у справах дітей Придніпровського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1

27.1 Щодо зобов'язання відповідача скласти акти, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що такий спосіб захисту як зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Враховуючи протиправність актів від 14 лютого 2018 року, у відповідача відсутні інші варіанти поведінки, окрім як визнати нещасний випадок таким, що трапився під час проходження служби і пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

28. У касаційній скарзі відповідач вказав, що оскаржувані судові рішення ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права. На його думку, причинний зв'язок між тілесними ушкодженнями, отриманими ОСОБА_1 12 квітня 2011 року, та зазначеним діагнозом 14 квітня 2011 року не встановлено, що дає підстави вважати травму, отриману позивачем, не при виконанні службових обов'язків.

28.1 Комісія зазначила, що нещасний випадок стався з позивачем 12 квітня 2011 року, а на лікуванні ОСОБА_1 перебував з 14 квітня 2011 року, проте, судами попередніх інстанцій даній обставині оцінка надана не була.

28.2 На думку відповідача, суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, встановили нові, не передбачені діючим законодавством, правила проведення розслідування нещасного випадку працівників органів внутрішніх справ, застосували їх до спірних правовідносин та, замість уповноваженої на те особи, у відсутності будь-яких повноважень та спеціальних знань у сфері проведення розслідування нещасного випадку, скасували акти НТ №5 та Н-5 від 14 лютого 2018 року, зобов'язавши повторно провести розслідування та складення актів за відповідною формою.

28.3 Також відповідач у касаційній скарзі наголосив, що суди, зобов'язавши провести повторне розслідування нещасного випадку та скласти за його результатами акти із відповідними висновками, вийшли за межі завдань адміністративного судочинства та втрутились в дискреційні повноваження органу.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що комісія з розслідування нещасних випадків УМВС України в Черкаській області, складаючи акт Форми Н-5* від 14 лютого 2018 року розслідування нещасного випадку та акт № 8 Форми НТ,* не надала належним чином оцінки обставинам, за якої стався нещасний випадок із позивачем, що вказує на їх неправомірність та наявність підстав для скасування таких актів.

30. Колегія суддів Верховного Суду вважає такий висновок передчасним.

31. Також суди попередніх інстанцій констатували наявність причинного зв'язку між тілесними ушкодженнями, отриманими позивачем 12 квітня 2011 року та діагнозом, встановленим позивачу 14 квітня 2011 року, однак такий висновок є неправомірним з огляду на наступне.

32. Пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

-на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

-з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

-обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

33. Отже, суди, надаючи оцінку рішенням та діям суб'єкта владних повноважень, повинні, насамперед, перевіряти наявність відповідних повноважень у органу для прийняття такого рішення/здійснення дій; досліджувати процедуру вчинення дій/прийняття рішення, яка передбачена чинним законодавством, встановлювати обґрунтованість таких рішень/дій.

34. З матеріалів справи вбачається, що предметом спору в даній справі є акти Ліквідаційної комісії від 14 лютого 2018 року за формами Н-5 та НТ щодо нещасного випадку, який стався 12 квітня 2011 року о 17 год.50 хв. зі старшим оперуповноваженим кримінальної міліції у справах дітей Придніпровського РВ в м.

Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_1

35. З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року N 1346 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за N 83/7404; надалі - Порядок N 1346).

36. Пунктом 1.3. Порядку N 1346 передбачено, що розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.

37. Відповідно до пункту 2.1. Порядку N 1346 розслідуванню підлягають, раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою., гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

38. Згідно з пунктами 2.2., 2.4 Порядку N 1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

39. У пункті 3.1 Порядку N 1346 зазначено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

40. Пунктом 3.2. Порядку N 1346 керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов'язаний:

- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу;

- повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.

У разі нещасного випадку (у тому числі поранення) з працівником головного управління, самостійного управління, департаменту чи відділу центрального апарату МВС, підрозділу прямого підпорядкування МВС України, розташованого в м.

Києві, керівник зобов'язаний повідомити про це відділ державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС.

41. Відповідно до пунктів 3.3., 3.4,3.5 Порядку N 1346, якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався з працівником підрозділу прямого підпорядкування МВС України, розташованого в межах Автономної Республіки Крим, області, м.

Севастополя, керівник зобов'язаний повідомити про це відповідну службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС.

Лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3).

Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

42. Отже, Порядком N 1346 передбачена чітка процедура для визнання нещасного випадку таким, що стався в період проходження служби та пов'язаний із виконанням службових обов'язків. З вищенаведених правових норм вбачається, що розслідуванню нещасних випадків комісією передують дії, які повинен вчинити як потерпілий, так і керівник підрозділу, де працює останній.

43. Проте, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не було надано оцінку даній процедурі, не здійснено перевірку щодо наявності повідомлення позивачем про нещасний випадок згідно з Порядком N 1346.

44. Відповідно до пунктів 3.7,3.8 Порядку № 1346 при травмуванні працівників апарату МВС, ГУМВС, УМВС комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), крім групових випадків травматизму або випадків травматизму зі смертельним наслідком, створюється розпорядженням начальника структурного підрозділу (головного управління, департаменту, самостійного управління або відділу), де працює потерпілий працівник.

Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:

- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);

- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

45. Таким чином, саме до дискреційних повноважень Комісії належить право проводити розслідувати нещасний випадок, обставини, за яких він стався та встановлювати наявність причинного зв'язку між тілесними ушкодженнями, що отримав потерпілий та нещасним випадком, який було зафіксовано відповідно до вимог чинного законодавства.

46. Поняття дискреційні повноваження викладено в Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 квітня 2017 року N 1395/5. Відповідно до даного акту дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

47. Відповідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

48. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, не досліджуючи процедури фіксування нещасного випадку, що трапився із позивачем, зобов'язали відповідача прийняти акти із відповідними висновками, чим здійснили втручання у його дискреційні повноваження.

49. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

50. У свою чергу, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

51. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

52. Із урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є поспішними і помилковими, позаяк ґрунтуються на неповному з'ясуванні обставин справи, на необхідності дослідження яких звертав увагу відповідач у своїй касаційній скарзі. У зв'язку з цим, оскаржені судові рішення треба скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

VI Судові витрати

53. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.

Керуючись статтями 3, 341, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області задовольнити частково.

2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.........................................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

О. А. Губська

Судді Верховного Суду