ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2020 року

Київ

справа №825/1323/16

касаційне провадження №К/9901/28871/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 (суддя Скалозуб Ю.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 (судді: Василенко Я.М., Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом Приватного підприємства фірми «Санта-Ода» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ПП фірма «Санта-Ода» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 11.04.2016 № 0001442207 про застосування до ПП фірми «Санта-Ода» на підставі пункту 117.3 статті 117 Податкового кодексу України фінансових санкцій в сумі 19466,00 грн за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що він вчинив усі необхідні дії для реєстрації платником акцизного податку, зокрема, своєчасно звернувся із заявою, натомість контролюючий орган, порушуючи Порядок електронного адміністрування реалізації пального, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113, не включив позивача до реєстру платників не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви від 29.02.2016, а вчинив зазначені дії лише 14.03.2016.

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 10.08.2016 (в редакції ухвали від 16.08.2016 про виправлення описки) позов задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 11.04.2016 № 0001342207 про застосування до позивача фінансової санкції в сумі 19466,00 грн.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.09.2016 залишив без змін постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.08.2016.

Головне управління ДФС подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права: підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України та норми Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113. Вважає, що позивач правомірно притягнутий до передбаченої у пункті 117.3 статті 117 Податкового кодексу України відповідальності, оскільки, незважаючи на подання заяви про реєстрацію платником акцизного податку, здійснив реалізацію пального за відсутності обов`язкової реєстрації платником акцизного податку.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27.10.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Верховний Суд ухвалою від 06.07.2020 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 07.07.2020.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

Підставою для застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 19466,00 грн за податковим повідомленням-рішення від 11.04.2016 № 0001442207 відповідно до пункту 117.3 статті 117 Податкового кодексу України слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті фактичної перевірки від 31.03.2016 № 505 належної позивачеві АЗС, про порушення вимог підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України, яке полягало у здійсненні у період з 01.03.2016 по 13.03.2016 операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку. Позивач був зареєстрований платником акцизного податку тільки 14.03.2016.

Позивач подав до контролюючого органу 23.02.2016 та 29.02.2016 заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, що підтверджується відміткою на заяві від 29.02.2016 та відповідною квитанцією № 1 від 29.02.2016.

Контролюючий орган не надсилав позивачу повідомлення про необхідність подання нової заяви з приводу виявлення порушень вимог щодо електронного цифрового підпису, дотримання форми, встановленої наказом Мінфіну чи порядку заповнення і подання заяви.

При цьому, контролюючий орган зареєстрував позивача платником акцизного податку лише 14.03.2016.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Згідно з підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Згідно з пунктом 117.3 статті 117 ПК здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порядок реєстрації платників акцизного податку з реалізації пального передбачено у розділі ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113, яка набрала чинності 27.02.2016.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 113) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники акцизного податку з реалізації пального (далі - платники податку) до початку здійснення реалізації пального.

Згідно з пунктом 6 розділу ІІ Порядку № 113 реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується Мінфіном.

Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Заява підписується керівником юридичної особи або уповноваженою особою, фізичною особою - підприємцем або його представником.

Датою та часом подання заяви до контролюючого органу є дата та час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція).

У заяві в розрізі КОАТУУ надається інформація про всі введені в експлуатацію пункти (склади, комплекси, станції, інші об`єкти) з реалізації пального. Щодо кожного пункту у заяві зазначається код пункту реалізації пального (код згідно з ЄДРПОУ, якщо пункт є відокремленим підрозділом юридичної особи) або код за кодифікацією, прийнятою самою особою, назва, місцезнаходження та інші дані, встановлені формою заяви.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку № 113 не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви засобами системи електронного адміністрування реалізації пального особа реєструється платником податку шляхом включення її до реєстру платників або такій особі надсилається повідомлення про необхідність подання нової заяви у разі виявлення порушень вимог щодо електронного цифрового підпису, дотримання форми, встановленої наказом Мінфіну, порядку заповнення і подання заяви згідно з цим Порядком.

Інформація про результати розгляду заяви надсилається особі засобами електронного зв`язку в електронному вигляді у другій квитанції.

Згідно з пунктом 8 розділу ІІ Порядку № 113 датою реєстрації платника податку є дата включення його до реєстру платників.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать, що позивач 29.02.2016 із застосуванням засобів електронного зв`язку подав заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального. Після отримання заяви позивача контролюючий орган не надсилав позивачу повідомлення про необхідність подання нової заяви з приводу виявлення порушень вимог щодо електронного цифрового підпису, дотримання форми, встановленої наказом Мінфіну чи порядку заповнення і подання заяви, проте не зареєстрував позивача платником акцизного податку шляхом включення його до реєстру платників не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви, тобто 01.03.2016.

Разом з тим, ПП фірма «Санта-Ода», не отримавши результатів розгляду заяви в електронному вигляді у другій квитанції, а лише отримавши лише повідомлення про отримання звітності та її успішну обробку, 01.03.2016 почало здійснювати реалізацію пального.

При цьому, позивач не оскаржував дії податкового органу щодо нереєстрації ПП фірма «Санта-Ода» платником акцизного податку, шляхом включення його до реєстру, та не пересвідчився у тому, що на дату початку реалізації пального він був належним чином зареєстрованим платником акцизного податку.

Згідно з частиною першою статті 42 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що позивач допустив податкове правопорушення, за яке пунктом 117.3 статті 117 ПК передбачена відповідальність, оскільки не виконав вимог, установлених підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК, та діяв без належної обачності, розпочавши діяльність із продажу пального, не пересвідчившись у наявності у нього відповідного статусу та дати, з якої він набув такого статусу, поза як подання суб`єктом господарювання заяви про реєстрацію його платником акцизного податку не звільняє його від обов`язку пересвідчитися у позитивному результаті розгляду відповідної заяви, оскільки можливість початку здійснення реалізації пального обумовлена саме фактом реєстрації платником акцизного податку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на викладене, касаційна скарга Головного управління ДФС у Чернігівській області підлягає задоволенню, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 349, ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 скасувати та ухвалити ново рішення про відмову у позові.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду