ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2018 року

м. Київ

справа № 569/15527/16-а

адміністративне провадження № К/9901/1323/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №659/15527/17

за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,

за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області (у складі судді Кучиної Н. Г.) від 29 грудня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (у складі суддів Охрімчук І. Г., Капустинського М. М., Моніча Б. С.) від 29 листопада 2017 року, установив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. В листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, у якому просив скасувати постанову № 289-ПО по справі про адміністративне правопорушення від 15 листопада 2016 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 15300 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

2. Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року, позов задоволено; скасовано постанову від 15 листопада 2016 року № 289-ПО про накладення на ОСОБА_2 штрафу в розмірі 15300 грн., винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області; провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 96-1 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 29 грудня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

4. Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

5. Станом на дату ухвалення даного судового рішення відзив до суду касаційної інстанції не подано.

6. Касаційна скарга будь-яких клопотань не містить.

7. Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 листопада 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Цимбалюком О. В. складений протокол про адміністративне правопорушення відносно головного інженера проекту Національного університету водного господарства та природокористування ОСОБА_2

9. У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на котельні студмістечка НУВГП (з встановленням твердопаливних котлів) у м. Рівне, вул. АДРЕСА_1, виявлено порушення відповідно до акту на створення (передачу) проектно-кошторисної документації за договором від 30 жовтня 2015 року №30-15-04 для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил. У протоколі зазначено, що вихідні дані, на підставі яких розроблявся робочий проект не містять містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Враховуючи зміну геометричних розмірів будівлі котельні, що передбачено робочим проектом -декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкт «Реконструкція котельні студмістечка НУВГП (з встановлення твердопаливних котлів) у м. Рівне вул. АДРЕСА_1» від 05 січня 2016 року № РВ083160051260 замовником ТОВ «Альтернативна Теплова Компанія» наведені недостовірні дані щодо містобудівних умов та обмежень.

10. 15 листопада 2016 року головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Цимбалюк О. В., розглянувши вказаний протокол про адміністративне правопорушення, виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення № 289-ПО, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 15300 грн.

11. Не погоджуючись із винесенням вказаної постанови ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про її скасування.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постанова від 15 листопада 2016 року № 289-ПО про накладення на ОСОБА_2 штрафу в розмірі 15300 грн. винесена неправомірно та з порушенням процедури прийняття, а тому не відповідає вимогам ч. 2 ст. 283 КУпАП. Відтак у даному випадку відсутній як склад, так і подія адміністративного правопорушення.

13. При цьому, оцінюючи доводи сторін, суди попередніх інстанцій виходили з наступного. Частиною 1 ст. 96-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження категорії складності об'єкта будівництва

14. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

15. Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені статтею 33 КУпАП, за приписами якої воно накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

16. Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову у справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

17. Суди попередніх інстанцій визнали безпідставними твердження відповідача щодо відсутності у нього обов'язку щодо надання позивачу акту перевірки, за результатами якого він притягується до адміністративної відповідальності.

18. Зазначили, що розгляд адміністративної справи про правопорушення позивачем у сфері містобудівної діяльності, що відбувся 15 листопада 2016 року у приміщенні Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області без надання позивачу матеріалів адміністративного провадження позбавив останнього на подання своїх заперечень на результати перевірки, викладені в акті та унеможливив належним чином з дотриманням своїх процесуальних прав здійснити свій захист як сторони у даній справі, що є неприпустимим.

19. Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення, повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

20. Суди прийшли до висновку, що в оскаржуваній постанові опис обставин (суть правопорушення) полягає у наступному: Національним університетом водного господарства та природокористування під керівництвом головного інженера проекту ОСОБА_2 передано замовнику проектну документацію об'єкту: «Реконструкція котельні студмістечка НУВГП (з встановленням твердопаливних котлів) у м. Рівне, вул. АДРЕСА_1» відповідно до акту створення (передачу) проектно-кошторисної документації за договором №30-15-04 від 30.10.2015 для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, Теплова Компанія» наведені недостовірні дані щодо містобудівних умов та обмежень, чим порушив п. 1 ч. І ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

21. Пунктом 1 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що однією із основних складових вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

22. Отже, в порушення ч. 2 ст. 283 КУпАП відповідач при винесені постанови від 15 листопада 2016 року № 289-ПО у справі про адміністративне правопорушення не вказав суті адміністративного делікту, постанова не містить опису тих протиправних дій та обставин, які вчинив правопорушник, де, коли та за яких умов, у чому саме полягають винні дії ОСОБА_2, а містить лише посилання на статтю, що є неприпустимим, а відтак оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч. 2 ст. 283 КУпАП.

23. Крім того, робочим проектом «Реконструкція котельні студмістечка НУВГП» передбачається: демонтаж існуючої прибудови до будівлі котельні; улаштування прибудови з завальною ямою для зберігання добового запасу палива; встановлення технологічного обладнання: димососів, циклонів та бункеру для зберігання золи; надбудову для перебування обслуговуючого персоналу.

24. Пунктом 2 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки відсутній.

25. Пунктом 4 цього ж розділу передбачено, що відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови - в межах наданої земельної ділянки.

26. Відповідно до Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 05 листопада 2015 року № 01-м/182 будь-які обмеження для забудови, прибудови, перебудови відсутні. На Схемі використання земельної ділянки з відображенням земельних обмежень на вул. АДРЕСА_1, яка є невід'ємною частиною Містобудівних умов і обмежень, прибудова до котельні для зберігання добового запасу палива позначена цифрою « 2».

27. Суди попередніх інстанцій зазначили, що прибудова до котельні для зберігання добового запасу палива, яка позначена цифрою « 2» є об'єктом реконструкції, що передбачена Містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки № 01-м/182 від 05 листопада 2015 року та Робочим проектом. У зв'язку з чим, вказали, що посилання відповідача на порушення позивачем п. 1 ч. І ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, а відтак в діях позивача відсутній як склад, так і подія адміністративного правопорушення, що унеможливлює накладення адміністративного стягнення.

28. Також суди зазначили, що будівля котельні по вул. АДРЕСА_1 в м. Рівне, реконструкція якої була проведена, розташована на земельній ділянці, що належить на праві постійного користування НУВГП, згідно рішення Рівненської міської ради від 19 жовтня 1999 року № 190, та не порушує жодних прав, свобод та інтересів інших суміжних землекористувачів.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

29. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- позапланова перевірка щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил реконструкції котельні студмістечка НУВГП (з встановленням твердопаливних котлів) в м. Рівне на вул. Черновола, 49-в, результати якої оформлено актом перевірки про дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27 жовтня 2016 року № 667, проведена і присутності позивача. Складений акт перевірки № 667 запропоновано підписати та отримати примірник ОСОБА_2, однак він відмовився від його підписання та отримання. Такий акт надавався до матеріалів справи в суді першої інстанції, однак інший висновок зроблений судом апеляційної інстанції;

- не погоджується з твердженням судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем ч. 2 ст. 283 КУпАП щодо того, що ним при винесенні оскаржуваної постанови не вказано суті адміністративного делікту, постанова не містить опису ти протиправних дій та обставин, які вчинив правопорушник;

- під час розроблення робочого проекту ОСОБА_2 не дотримано вимог містобудівних умов та обмежень, а саме змінено геометричні розміри площі об'єкта реконструкції з 305,99 кв.м. до 443, 65 кв.м.

- оскаржувана постанова від 15 листопада 2016 року по справі про адміністративне правопорушення винесена з дотриманням норм чинного законодавства.

V. ОЦІНКА СУДУ

30. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

31. Так, суди попередніх інстанцій при задоволенні позовних вимог виходили із порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваної постанови, зокрема зазначено, що розгляд адміністративної справи про правопорушення позивачем у сфері містобудівної діяльності, що відбувся 15 листопада 2016 року у приміщенні Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області без надання позивачу матеріалів адміністративного провадження позбавив позивача на подання своїх заперечень на результати перевірки, викладені в акті та унеможливив належним чином з дотриманням своїх процесуальних прав здійснити свій захист як сторони у даній справі.

32. Відповідно до положень ст. 159 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року, що була чинна на момент прийняття оскаржуваних судових рішень) законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

33. Колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх є такими, що не відповідають вимогам ст.159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, висновки щодо задоволення позовних вимог є передчасними.

34. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

35. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).

36. Згідно п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

37. Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

38. Відповідно до п. 16, 18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

39. Як передбачено у п. 17, 19 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; припис складається у двох примірниках.

40. Згідно п. 21 Порядку № 553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

41. Позивач при обґрунтуванні своїх доводів посилається на неотримання акту перевірки від Інспекції, відповідач при запереченні своїх доводів зазначає про відмову позивача у підписанні акту перевірки та небажанням його отримання. Суди попередніх інстанцій, посилаючись на відсутність акту перевірки в матеріалах справи, зазначили про порушення відповідачем прав позивача на подання своїх заперечень на результати перевірки, викладені в акті. При цьому судами вказаний акт не витребовувався та, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, не оглядався.

42. Тобто, фактично судами попередніх інстанцій не встановлено підстави та предмет проведеної Інспекцією позапланової перевірки, не з'ясовано обставини щодо правомірності складання акта перевірки з фіксацією виявлених порушень.

43. Не з'ясовано судами належним чином також обставини щодо дотримання відповідачем при здійсненні провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та його змісту (ст. 254, 256), роз'яснення та забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 268), повідомлення про розгляд справи (ст. 277-2) тощо.

44. Частиною 2 ст. 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

45. Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

46. У ст. 278 КУпАП передбачені обов'язки посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема обов'язок щодо перевірки правильності складання протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а також щодо перевірки сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

47. Судами попередніх інстанцій не перевірено дотримання суб'єктом владних повноважень при розгляді адміністративної справи принципів правомірної поведінки, прийняття рішення з урахуванням всіх обставин, що мають значення для справи.

44. Колегія суддів звертає увагу, що для надання оцінки законності оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення суди мають перевірити всі обставини, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

44. Щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення колегія суддів зазначає наступне.

45. Відповідно до ст. 284 КУпАП вирішення питання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

46. Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року), є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

47. Тобто адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбачених КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

48. За змістом ч. 1, 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

49. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

50. Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

52. Під час нового розгляду судам слід врахувати вищенаведене та прийняти законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

53. За таких обставин справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області задовольнити частково.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 29 грудня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб