Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.01.2019 року у справі №804/2394/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2020 року

Київ

справа №804/2394/16

адміністративне провадження №К/9901/31041/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2016 (суддя Барановський Р.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 (головуючий суддя Богданенко І.Ю., судді: Уханенко С.А., Дадим Ю.М.) у справі №804/2394/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Криворізький завод гірничого обладнання» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.12.2015 №0000805104 про визначення позивачу суми податку на додану вартість у розмірі 119308,00грн та штрафної (фінансової) санкції у сумі 59654,00грн.

2. Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник адміністративний спір, з огляду на обґрунтованість застосування позивачем порядку виправлення помилок, пов`язаних з уточненням показника рядка 20.2 декларації. На думку позивача, висновки акту камеральної перевірки №41/28-01-51-04/31550176 від 07.12.2015 про порушення позивачем пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на доведений факт порушення заповнення позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, яке виразилося у заниженні податкових зобов`язань.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Приватне акціонерне товариство «Криворізький завод гірничого обладнання» звернулося до суду касаційної інстанції, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 у справі №804/2394/16, ухвалити нову постанову про задоволення позову.

5. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» за жовтень, листопад 2015 року, за результатами якої складено акт від 07.12.2015 №41/28-01-51-04/31550176.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 119308,00грн, та до заниження суми податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до Державного бюджету України, заявлених в уточнюючому розрахунку за звітний (податковий) період листопад 2015 року з додатками, якими виправляються помилки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року у розмірі 119308,00грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2015 №0000805104, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 178962,00грн, в тому числі: 119308,00грн за основним платежем та 59654,00грн за штрафними санкціями.

За результатами адміністративного оскарження, спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Фактичною підставою для проведення позивачу вказаних донарахувань з податку на додану вартість став висновок контролюючого органу про порушення Приватним акціонерним товариством «Криворізький завод гірничого обладнання» правил заповнення податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, яке виразилося у заниженні податкових зобов`язань на суму податку на додану вартість у розмірі 119308,00грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.11.2015 Приватне акціонерне товариство «Криворізький завод гірничого обладнання», шляхом електронного декларування, подало декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, в якій задекларовано наступні показники:

- рядок 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17)» у сумі 9979086,00грн;

- рядок 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9)» у сумі 0,00грн;

- рядок 20 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 20.1 + рядок 20.2 + рядок 20.3)» у сумі 9475395,00грн;

- рядок 20.1 «Значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» у сумі 9475395,00грн;

- рядок 22 «Сума від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 + рядок 21)» у сумі 0,00грн;

- рядок 22.1 «З рядка 22 сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до п.2001.3 ст.2001 розд.V Кодексу» у сумі 0,00грн;

- рядок 24 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1 + рядок 23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду)» у сумі 0,00грн;

- рядок 25 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18 - рядок 20) та:)» у сумі 503691,00грн;

- рядок 25.1 «Сплачується до державного бюджету» у сумі 503691,00грн.

При цьому, як встановлено судами, позивачем протягом жовтня-листопада 2015 року неодноразово виправлялись самостійно виявлені помилки у податкових звітностях з податку на додану вартість серпня 2015 року, вересня 2015 року та жовтня 2015 року.

19.10.2015 позивачем, у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, згідно з яким Приватним акціонерним товариством «Криворізький завод гірничого обладнання» задекларовано зменшення податкового кредиту у рядках 10.1.1 та 17 на суму 13775,00грн.

18.11.2015, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2015 року, позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, згідно з яким Товариством збільшено податкові зобов`язання у рядках 8, 8.2, 8.2.1, 9, 9.1 на суму 119308,00грн.

30.11.2015 позивачем подано уточнюючий розрахунок за жовтень 2015 року, згідно з яким платником збільшено податковий кредит у рядках 10.1.1, 17 на суму податку на додану вартість в розмірі 13663,00грн.

Проте, у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року (№9257103077), поданій позивачем 18.12.2015, дані, згідно з уточнюючого розрахунку від 18.11.2015 за вересень 2015 року, Товариством внесено не було, у зв`язку з чим відбулося відхилення зобов`язань з податку на додану вартість на 119308,00грн.

Таким чином, суди встановили, що уточнені дані, згідно з уточнюючого розрахунку від 18.11.2015 за вересень 2015 року, не були внесені платником ні до декларації за жовтень 2015 року, ні до декларації за листопад 2015 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. У доводах касаційної скарги Приватне акціонерне товариство «Криворізький завод гірничого обладнання» вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною безпідставної відмови в позові. Зокрема, позивач вказує на помилковість проведених донарахувань з податку на додану вартість, з огляду на відсутність в діях позивача складу податкового правопорушення. Повивач вважає, що судами, при постановленні рішень, безпідставно не було враховано доводи Товариства щодо відсутності завищення від`ємного значення податку на додану вартість у декларації за жовтень 2015 року, з урахуванням того, що на дату подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, діяв Наказ №966 в редакції змін, внесених до нього Наказом №13. Позивач вважає, що відповідачем не наведено жодних обґрунтованих доводів, які б свідчили про правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

8. У свою чергу Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби не скористалася своїм правом та не подала заперечення на касаційну скаргу позивача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Конституція України.

9.1. Стаття 129.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 41.1.1 пункту 41.1 статті 41.

Органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

10.2. Пункт 75.1 статті 75.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

10.3. Пункт 76.1 статті 76.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

10.4 Пункт 123.1 статті 123.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

10.5. Пункт 200.1 статті 200.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

11. Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 23.01.2015 №13).

11.1. Пункт 5 Розділу VI Порядок заповнення уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому або п`ятому пункту 50.1 статті 50 розділу II Податкового кодексу України. Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.1 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

11.2. Пункт 6 Розділу VI Порядок заповнення уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у позовній заяві та апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

14. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, представлених позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, та іншим обставинам, що підтверджують позицію контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства щодо формування даних податкового обліку.

Зокрема, судами встановлено, що у зв`язку із самостійним зменшенням суми рядку 24 декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року (уточнюючий розрахунок від 18.11.2015), що у майбутніх звітних періодах вплинуло на значення рядка 25 та призвело до заниження суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до Державного бюджету за звітний податковий період жовтень 2015 року, Приватне акціонерне товариство «Криворізький завод гірничого обладнання» не було звільнене від обов`язку надіслати уточнюючий розрахунок у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Податкового кодексу України, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються.

При цьому судами встановлено, що протягом грудня 2015 року - січня 2016 року уточнені розрахунки до декларацій за жовтень, листопад 2015 року позивачем не подавалися.

Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскільки уточнюючі розрахунки позивачем подано до моменту подання декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року (від 20.11.2015), а саме 19.10.2015 та 18.11.2015, то виправлена сума від`ємного значення показника рядка 24 має враховуватись при визначенні значення рядків податкової декларації за звітний податковий період жовтня 2015 року.

Таким чином, Приватним акціонерним товариством «Криворізький завод гірничого обладнання» всупереч положенням, діючого на момент виникнення спірних взаємовідносин, законодавства безпідставно не враховано суму 119308,00грн в податковій декларації за листопад 2015 рік. До того ж, протягом грудня 2015 року - січня 2016 року уточнюючі розрахунки до декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, листопад 2015 року позивачем не подавались.

Судами встановлено, що під час подання уточнюючого розрахунку від 30.11.2015 позивачем не внесено зміни у визначення рядків 20, 20.1 та 25.

15. Доводи Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» щодо безпідставності використання контролюючим органом рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду викладеного в постанові від 02.10.2015 у справі №804/10280/15 предметом розгляду якої було правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0000135104 від 30.03.2015, як підставу для висновку проведеної 17.12.2015 камеральної перевірки позивача, обґрунтовано відхилено судами, оскільки відповідачем лише врахована позиція суду викладена у зазначеній постанові, при цьому висновки про порушення позивачем податкової дисципліни, які стали підставою для проведення йому донарахувань з подату на додану вартість були виявлені контролюючим органом безпосередньо під час перевірки податкової звітності Товариства проведеної у відповідності до положень Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165.

16. Також суди обґрунтовано зауважили про помилковість тверджень Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» щодо безпідставності застосування контролюючим органом у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні суми штрафних санкцій в розмірі 50 відсотків, оскільки протягом 2015 року податковим органом вже проводилася перевірка податкової звітності позивача, за результатом якої складено акт та застосовано штрафні санкції, зокрема, податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2015 №0000615104 на суму 92003,50грн.

17. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, надано їм об`єктивний та обґрунтований аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом в акті перевірки, та позивачем у позовній заяві, апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно.

18. Позивачем у свою чергу не наведено переконливих доводів щодо наявності в діях податкового органу ознак протиправних дій, а вказані у касаційній скарзі доводи є такими, що не спростовують правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо порушення податкового законодавства при формуванні позивачем показників податкового обліку за спірний період.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Враховуючи встановлені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо обґрунтованості висновків податкового органу про порушення Приватним акціонерним товариством «Криворізький завод гірничого обладнання» пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України при визначенні суми від`ємного значення рядку 20, рядку 20.1 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року в частині врахування значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку від 18.11.2015 при визначенні значень рядків декларації за звітний жовтень 2015 року та правомірності проведення вказаних донарахувань з податку на додану вартість. Переконливих доказів на підтвердження зворотного позивачем не надано.

20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, враховуючи норми Податкового кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку, що при постановленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для їх скасування, що свідчить про необхідність залишення касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2016 та

ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 у справі №804/2394/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду