Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 809/314/16

адміністративне провадження № К/9901/24475/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2016р. (суддя - Черепій П.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018р. (судді - Костів М.В., Бруновська Н.В., Шавель Р.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У березні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - Уповноважена особа Фонду) від 16.09.2015р. №813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» в частині застосування наслідків нікчемності Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях за №008-08521-200115, укладеного 20.01.2015р. між ним та ПАТ «Дельта Банк»;

зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях за №008-08521-200115 від 20.01.2015р., укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не включення його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило його можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом. Вважає, що віднесення його договору банківського вкладу до нікчемного на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2016р., яка залишена без задоволення постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018р., позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «Дельта Банк» від 16.09.2015р. №813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» в частині застосування наслідків нікчемності Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях за №008-08521-200115 укладеного 20.01.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях за №008-08521-200115 від 20.01.2015р., укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати їх рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перевіркою виявлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 цього Закону, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.

Позивач відзив до суду не подавав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.01.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір №008-08521-200115 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях №26301112896845. (а.с. 13)

Відповідно до пункту 1.2 Договору сума вкладу складає 194000 грн.

Пунктом 1.8 Договору визначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.

Додатковою угодою від 20.01.2015р. до Договору №008-08521-200115 пункт 1.8 викладено у іншій редакції, за якою зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладеного (депозитного) рахунку позивача, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку Договору. Виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. (а.с. 15)

Згідно платіжного доручення №44651785 від 20.01.2015р. на вкладний (депозитний) рахунок позивача перераховано кошти в розмірі 194000 грн з рахунку іншої фізичної особи - ОСОБА_2. (а.с. 14)

Судами встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 віднесено ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та визнано такою, що втратила чинність постанову від 30.10.2014р. №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних». (а.с. 67 - 68)

02.03.2015р. Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №51 про початок процедури виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. (а.с. 69)

Рішеннями Виконавчої дирекції Фонду від 08.04.2015р. №71 та від 03.08.2015р. №147 вирішено продовжити строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» по 02.10.2015р. (а.с. 70 - 71)

15.09.2015р. відбулось засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду від 29.05.2015р. №408. (а.с. 56 - 57)

За наслідками засідання прийнято рішення про затвердження результатів перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» згідно переліку, наведеному у Додатку №1, про видання відповідного наказу щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на рахунки перераховані іншими фізичними особами та які є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону із застосуванням відповідних наслідків.

Відповідно до Додатку №1 до протоколу засідання Комісії Договір позивача №008-08521-200115 від 20.01.2015р., укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк», та його банківський рахунок №26301112896845 включено до вказаного переліку нікчемних договорів під порядком номером №1590. (а.с. 58)

16.09.2015р. у зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» нікчемних правочинів відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом, Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №813 про застосування наслідків нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено у Додатку №1 до наказу №813. (а.с. 52)

Застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за якими було здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку, згідно переліку, наведеному у Додатку №1 до наказу №813.

Відповідно до Додатку № 1 до наказу №813 Договір позивача №008-08521-200115 від 20.01.2015р., укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк», та його банківський рахунок №26301112896845 включено до вказаного переліку нікчемних договорів під порядком номером №1590. (а.с. 53)

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 02.10.2015р. №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора банку, визначені статтями 37, 38, 51, частинами 1, 2 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на два роки з 05.10.2015р. по 04.10.2017р. включно. (а.с. 72 - 73)

Оголошення про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» опубліковано у газеті «Голос України» від 08.10.2015р. №187 (6191). (а.с. 74)

Судами встановлено, що у вересні 2015 року позивач отримав від Уповноваженої особи Фонду лист, яким повідомлено про те, що його договір банківського вкладу №008-08521-200115 від 20.01.2015 року є нікчемним на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"».

Судами встановлено, що договір банківського вкладу позивача визнано нікчемним на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим його не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що договір банківського вкладу позивача є публічним, тоді як вкладом, розміщеним на індивідуальній основі або на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайний, може вважатися лише вклад, який запропонований окремій особі на підставі окремих рішень Уповноважених осіб банку, тобто такі умови не пропонуються публічно невизначеному колу осіб. У разі неприйняття банком будь-яких документів, у яких фіксуються пільги для певних клієнтів банку (відсутності доказів) такі умови договору не можна вважати індивідуальними. При цьому відповідачем не наведено норм чинного законодавства, які було порушено позивачем, у зв'язку із зарахуванням установою банку на його вкладний (депозитний) рахунок грошових сум, які надійшли від третьої особи.

Крім того, суди виходили з того, що умовами договору банківського вкладу №008-08521-200115 від 20.01.2015р. та додаткової угоди №1 від 20.01.2015р., яка є невід'ємною його частиною, не визначено застережень щодо неможливості зарахування грошових коштів, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи. За таких обставин, перерахування ОСОБА_2 грошових коштів, які обліковувалися на його власному рахунку, відкритому у ПАТ «Дельта Банк», на рахунок позивача, як вкладника, не порушило ні умов договору його банківського вкладу (депозиту), ні вимог чинного законодавства.

Суди дійшли висновку про те, що чинне законодавство України вирізняє договір банківського вкладу, умовою якого є можливість зарахування на рахунок за банківським вкладом грошових коштів, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи (статті 1058, 1062 Цивільного кодексу України), що і мало місце в даному випадку, так і договір банківського вкладу, який фізична та/або юридична особи можуть укласти на користь третьої особи (вкладника) (стаття 1063 Цивільного кодексу України), а тому помилковими є твердження відповідачів про те, що для здійснення грошового переказу на рахунок позивача, третя особа в силу вимог пункту 10.7 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12.11.2003р. №492 зобов'язаний був відкрити вкладний (депозитний) рахунок на користь позивача.

Суди виходили з того, що умови договору банківського вкладу (депозиту) №008-08521-200115 від 20.01.2015р. не передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Крім того, суди виходили з безпідставності та необґрунтованості посилань Уповноваженої особи Фонду на те, що договір банківського вкладу сторонами укладено 20.01.2015р., тобто в період дії постанови Правління Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ, якою встановлено обмеження діяльності банку, зокрема щодо проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб, оскільки дія зазначеної постанови не може бути поширена на спірні правовідносини і стосується виключно діяльності банку та його працівників, а не вкладників чи інших осіб.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів частково погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського вкладу, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні його до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог щодо визнання договору нікчемним підлягає скасуванню із закриттям провадження в цій частині, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 238, 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2016р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «Дельта Банк» від 16.09.2015р. №813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» в частині застосування наслідків нікчемності Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях за №008-08521-200115 укладеного 20.01.2015р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», а провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

В решті постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2016р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук