ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 200/9334/19-а

адміністративне провадження № К/9901/4036/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н. Є.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року (головуючий суддя Буряк І. В. )

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року (головуючий суддя Геращенко І. В., судді Арабей Т. Г., Міронова Г. М. )

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ЛТД"

до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1.Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК-ЛТД" (надалі також - Позивач, ТОВ "СК-ЛТД") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві, скаржник) про:

визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації ТОВ "СК-ЛТД" платником єдиного податку 4 групи;

зобов'язання ГУ ДФС у м. Києві відновити відомості реєстру платників єдиного податку про реєстрацію ТОВ "СК-ЛТД" платником єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав про безпідставність анулювання реєстрації ТОВ "СК-ЛТД" платником єдиного податку 4 групи з огляду на подання необхідних документів на підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи, у тому числі Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за встановленою формою, за даними якого частка сільськогосподарського товаровиробництва Позивача відповідає вимогам абзацу 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України. Також Позивач наголошував на порушенні контролюючим органом під час вчинення дій щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення Позивача з реєстру платників єдиного податку вимог пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України в частині прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку за наслідком камеральної перевірки. Вважає такі дії протиправними, що утворює підстави для поновлення на обліку платником єдиного податку 4 групи.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року, позов задоволено та визнано протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві щодо анулювання реєстрації ТОВ "СК-ЛТД" платником єдиного податку 4 групи; зобов'язано ГУ ДФС у м. Києві поновити реєстрацію ТОВ "СК-ЛТД", як платника єдиного податку 4 групи на 2019 рік та підтвердити вказане шляхом видачі довідки про підтвердження такого статусу.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що анулювання реєстрації ТОВ "СК-ЛТД", як платника єдиного податку 4 групи, здійснено податковим органом у спосіб, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України. Такі висновки судів ґрунтуються на тому, що виїзна документальна перевірка Позивача, результати якої за наслідком виявлення відповідних підстав, зумовлюють прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку 4 групи, не проводилась, а відповідне рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку у встановленому порядку не приймалось.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що ненадання Позивачем на запити контролюючого органу інформаційного підтвердження провадження сільськогосподарської діяльності та відсутність інформації за результатами вжитих заходів щодо підтвердження реальності здійснення сільськогосподарської діяльності, а також результати камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи та Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік в сукупності слугували підставою для обґрунтованих висновків, що Позивач не є платником єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарським товаровиробником.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "СК-ЛТД" зареєстроване у якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 23124940, місцезнаходження юридичної особи: 84118, Донецька обл., місто Слов'янськ, вул., Аграрна, буд. 11. Види діяльності: Код КВЕД 01.49 "Розведення інших тварин (основний)".

Згідно з довідкою про набуття (підтвердження) статусу платника спрощеної системи оподаткування 4 групи від 28 березня 2018 року № 1237/10/26-56-12-02 ДПІ у Подільському районі м. Києва платник податків - ТОВ "СК-ЛТД" знаходиться на обліку у податкових органах, як платник спрощеної системи оподаткування 4 групи у 2018 році на підставі поданої декларації та додатків до неї.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "СК-ЛТД" було подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік, який згідно з квитанцією № 2 отримано та прийнято податковим органом 14 лютого 2019 року.

Листом від 21 березня 2019 року № 52432/10/26-15-12-07-16 ГУ ДФС у м. Києві повідомило ТОВ "СК-ЛТД" про те, що за результатами опрацювання податкової декларації платника єдиного податку 4 групи від 20 лютого 2019 року реєстраційний номер 9026695385 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік від 14 лютого 2019 року реєстраційний номер 9021568898, ТОВ "СК-ЛТД" не є платником єдиного податку 4 групи, у зв'язку з тим, що не відповідає вимогам пункту 291.4 абзацу 4 статті 291 Податкового кодексу України. При аналізі встановлено, що дохід сільськогосподарського товаровиробництва та частка сільськогосподарського товаровиробництва, що зазначені у розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік, не є підтверджені.

Наступним листуванням між Позивачем та контролюючим органом останній повідомляв про відсутність у ТОВ "СК-ЛТД" статусу платника єдиного податку 4 групи.

Зокрема, листом ГУ ДФС у м. Києві "Про розгляд адвокатського запиту" від 1 липня 2019 року № 77283/М/26-15-12-09-13 адвокату Макіяну Г. М. повідомлено, що ГУ ДФС у м. Києві відповідно до статті 76 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка податкової декларації платника єдиного податку 4 групи від 20 лютого 2019 року реєстраційний номер 9026695385 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік від 14 лютого 2019 року реєстраційний номер 9021568898, за результатами якої зроблена відмітка в інформаційній базі ДФС.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційних скарг, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), що підлягає застосуванню у редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 291.1 статті 291 ПК України у цій главі встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 291.1 статті 291 ПК України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 ПК України).

У пункті 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України до четвертої групи платників єдиного податку, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, віднесені сільськогосподарські товаровиробники, зокрема - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до підпункту 298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За положеннями пункту 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно з пунктом 299.10 цієї ж статті ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Відповідно до абзацу 2 пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам пункту 299.11 статті 299 ПК України у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II пункту 299.11 статті 299 ПК України. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у пункті 4 пункту 291.4. статті 291 ПК України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для анулювання реєстрації Позивача платником єдиного податку 4 групи слугували висновки податкового органу про невідповідність платника податків вимогам підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України.

Попри наведені вище норми матеріального закону, виїзна документальна перевірка ТОВ "СК-ЛТД" податковим органом не проводилась та рішення про анулювання реєстрації Позивача як платника єдиного податку четвертої групи не приймалось.

Натомість, як свідчать встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Відповідачем було проведено камеральну перевірку, наслідки якої в силу норм пункту 299.11 статті 299 ПК України не передбачають прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку 4 групи.

Вирішуючи даний спір, зокрема, судом першої інстанції ухвалою від 10 вересня 2019 року було витребувано у Відповідача копії акту контролюючого органу, складеного за результатами проведення перевірки на підставі якої прийнято рішення про анулювання реєстрації ТОВ "СК-ЛТД" платником єдиного податку четвертої групи, та рішення Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про анулювання реєстрації ТОВ "СК-ЛТД"" платником єдиного податку четвертої групи у 2019 році.

Проте, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження Відповідачем не було надано відповідного рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи та акта виїзної документальної перевірки, на підставі якого було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

За таких обставин, враховуючи що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що анулювання реєстрації Позивача як платника єдиного податку 4 групи не відповідає положенням ПК України та здійснено контролюючим органом не у порядку та у спосіб, передбачених законом.

Оскільки в межах спірних правовідносин права Позивача були порушені саме протиправними діями Відповідача щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку без прийняття відповідного рішення суб'єкта владних повноважень у формі та у порядку, що передбачено вимогами чинного законодавства, яке Позивач просив скасувати, суди попередніх інстанцій правильно зауважили про відсутність предмету оскарження та дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання Відповідача скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку та вірно обрали спосіб захисту порушеного права Позивача за встановлених спірних правовідносин шляхом визнання протиправними дій ГУ ДФС у м. Києві щодо анулювання реєстрації ТОВ "СК-ЛТД" платником єдиного податку 4 групи та зобов'язання ГУ ДФС у м. Києві поновити реєстрацію ТОВ "СК-ЛТД", як платника єдиного податку 4 групи на 2019 рік та підтвердити вказане шляхом видачі довідки про підтвердження такого статусу.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 5 лютого 2019 року у справі № 805/206/17-а та від 27 червня 2019 року у справі № 806/1086/17.

З огляду на наведене, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та прийняли рішення за правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною 4 статті 328 КАС України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 КАС України).

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 3, 343, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. Є. Блажівська

Судді: О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх