Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2018 року

Київ

справа №814/2546/14

адміністративне провадження №К/9901/1101/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

Суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 814/2546/14

за позовом Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» до Виконуючого обов'язки Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Венгера Євгенія Валерійовича

про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Золотнікова О.С., суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.),

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2014 року Державне підприємство «Миколаївський морський торговельний порт» (далі - ДП «ММТП», позивач) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до виконуючого обов'язки Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Венгера Є.В. (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 22 серпня 2014 року № (15-29) 3586 вих. 14 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

18 вересня 2014 року Миколаївський окружний адміністративний суд вирішив:

- позов задовольнити частково;

- визнати протиправною постанову виконуючого обов'язки Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Венгера Є.В. про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 22.08.2014 № (15-29) 3586 вих 14;

- в задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Задовольняючи частково позовні вимоги ДП «ММТП», суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні оскарженої постанови прокурор не дотримався вимог Закону України «Про прокуратуру», і, крім того, зазначена постанова не відповідає критеріям, про які вказано у ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

17 грудня 2014 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційну скаргу Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері задовольнити;

- постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014року скасувати;

- прийняти нову постанову, якою відмовити Державному підприємству «Миколаївський морський торговельний порт» у задоволенні позовних вимог.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що прийняття відповідачем оскарженої постанови, яка вичерпала свою дію фактом її виконання, не призвело до порушення прав та інтересів позивача, а тому рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ДП «ММТП» не є обґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2015 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ДП «ММТП», яка у січні 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.

У касаційній скарзі скаржник просить:

- скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року та залишити в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Крім того, позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував положення та норми окремих законодавчих актів, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідач заперечення на касаційну скаргу не подавав.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 серпня 2014 року до Миколаївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері надійшло звернення ОСОБА_3 щодо можливих порушень вимог законодавства під час проведення ремонтно-будівельних робіт підприємством «Форсаж» на території ДП «Миколаївський морський торговельний порт».

На підставі вказаного звернення в.о. Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері винесено постанову від 22 серпня 2014 року за № (15-29) 3586 вих. 14 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в діяльності ДП «ММТП».

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою відповідача, позивач звернувся до суду та просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Конституція України.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Закон України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (далі-Закон №1789)

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1789-ХІІ, прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Згідно зі статтею 19 Закону № 1789-ХІІ, предметом нагляду за додержанням застосуванням законів є:

- відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

- додержання законів про недоторканість особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

- додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього природного середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Закону № 1789-ХІІ зазначено, що прокуратура не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить законодавству.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону № 1789-ХІІ, перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань.

Інструкція про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затверджена наказом Генерального прокурора України від 21.06.2011 № 9гн (далі - Інструкція)

Відповідно до п. 2.4 Інструкції заяви та скарги, які надійшли до органів прокуратури без долучення до них копій відповідей органів державного нагляду (контролю), уповноважених на їх розгляд, надсилаються за належністю підрозділами з розгляду звернень та прийому громадян. У разі неприйняття органами державного нагляду (контролю) рішень з цих питань у встановлені строки, організація розгляду звернень забезпечується відповідними галузевими підрозділами, міськими, районними, міжрайонними та прирівняними до них прокурорами з обов'язковим наданням оцінки законності діяльності уповноважених органів.

Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року)

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Судами встановлено, що 04 серпня 2014 року до Миколаївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері надійшло звернення ОСОБА_3 щодо можливих порушень вимог законодавства під час проведення ремонтно-будівельних робіт підприємством «Форсаж» на території ДП «Миколаївський морський торговельний порт». У зверненні також зазначалось про початок будівельних робіт біля пропускного пункту порту по вул. Громадянській без дозвільних документів та завищення об'єму виконаних робіт.

За результатами розгляду звернення відповідачем прийнято оскаржувану постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в діяльності ДП «ММТП».

Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що з тексту оскаржуваної постанови неможливо визначити, що саме, відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру», мало бути предметом перевірки.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що звернення, яке стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови, не містить обставин, що заявник звертався до відповідних компетентних органів за захистом своїх порушених прав. Всі питання, які поставлені у зверненні стосуються порушень законності, що можливо були допущені посадовими особами ТОВ «Форсаж», однак постанова про проведення перевірки необґрунтовано приймається відносно позивача.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про прокуратуру», при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право витребовувати від державних підприємств документи, при чому реалізація такого права не обумовлена проведенням перевірки.

Судом першої інстанції було встановлено, що з доповідної записки про результати перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у діяльності ДП «Миколаївський морський торговельний порт» від 03.09.2014 вбачається, що отримання необхідної інформації від позивача було цілком можливим без проведення перевірки. Суд наголошує, що прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів у діяльності підприємств не обумовлений обов'язковим проведенням перевірки підприємства.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції погодився з висновками цього суду, що при винесенні постанови про проведення перевірки від 22.08.2014 року прокурор не дотримався вимог ст. 21 Закону України «Про прокуратуру». Проте, всупереч допущених прокурором порушень норм законодавства, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для визнання її протиправною виключно через те, що проведення перевірки на момент винесення судового рішення вже закінчено.

Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на те, що право фізичних та юридичних осіб на правовий порядок гарантоване ст. 19 Конституції України, відповідно до норм якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право на захист у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, вказане право гарантоване Конституцією України.

Частиною 3 статті 2 КАС України (в редакції чинній до 15.12.17р.) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що при винесенні оскаржуваної постанови прокурор не дотримався вимог Закону України «Про прокуратуру» та Конституції України, в зв'язку з чим, вимоги позивача про визнання оскаржуваної постанови протиправною обґрунтовано були задоволені судом першої інстанції.

З огляду на викладене, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року має бути скасованою, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року - залишена в силі.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ :

1.Касаційну скаргу Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» - задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року в цій справі - скасувати.

3. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року в цій справі - залишити в силі.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич