Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.01.2018 року у справі №808/5191/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №808/5191/15, адміністративне провадження №К/9901/8045/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О. П.,

суддів - Єзерова А. А., Кравчука В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2015р. (суддя - Сацький Р. В. ) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016р. (судді - Юрко І. В., Гімон М. М., Чумак С. Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У серпні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Надра" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо не включення його до повного переліку вкладників ПАТ "Комерційний банк "Надра", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити його до повного переліку вкладників ПАТ "Комерційний банк "Надра", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд);

зобов'язати Фонд прийняти рішення про включення його до Загального реєстру вкладників ПАТ "Комерційний банк "Надра" на підставі повного переліку вкладників ПАТ "Комерційний банк "Надра", наданого Уповноваженої особою Фонду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2015р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016р., позов задоволено.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився Фонд, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що у Фонду відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовується виключно інформація, що наявна в переданому Уповноваженою особою Фонду Переліку вкладників. Оскільки у переліку вкладників відсутня інформація про позивача, то відповідно у Фонду гарантування невиникло обов'язку сплатити позивачу суму коштів, а відтак вимоги позивача є безпідставними та передчасними.

Заперечення на касаційну скаргу від позивача до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що
04.02.2015р. між позивачем та ПАТ "Комерційний банк "Надра" укладено Договір банківського вкладу (депозиту) без поповнення оформлений в рамках Пакету послуг "ПУ "Перший", відповідно до п.1.1 якого вкладник передав, а Банк прийняв грошову суму в розмірі 200 000 грн на строк 3 місяці зі сплатою 20% річних. Датою повернення коштів визначили 04.05.2015р. (а. с. 18)

Згідно з квитанції від 04.02.2015 № 6314 на рахунок позивача зараховано 200 000
грн. (а. с. 17)

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від
05.02.2016р. №26 вирішено розпочати з 06.02.2015р. виведення ПАТ "КБ "Надра" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації з 05.02.2015р. по
05.05.20165. включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову Ірину Олександрівну. (а. с. 50)

Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 23.04.2015р. №85 продовжено здійснення тимчасової адміністрації та повноваження уповноваженої особи Фонду до 05.06.2015р. включно. (а. с. 51)

04.06.2015р. Постановою Правління Національного банку України №356 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра". (а. с. 53)

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.06.2015р. №113 здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Надра" припинено та розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Надра ". Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію у ПАТ "КБ "Надра" призначено Стрюкову Ірину Олександрівну строком на 1 рік з 05.06.2015р. по
04.06.2015р. включно. (а. с. 52)

03.07.2015р. позивач звернувся до тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Надра" з метою з'ясування питання, чи включено його до реєстру вкладників ПАТ "Комерційний банк "Надра", які мають право на отримання повернення Фондом вкладу, та чи існують будь-які обмеження на виплату коштів.

Листом від 27.07.2015 №22-7-20463 Уповноваженою особою Фонду повідомлено позивача про те, що тимчасовою адміністрацією вживаються заходи щодо перевірки та попередження безпідставного збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через відшкодування ним коштів вкладників, які штучно створили такі підстави. У цьому листі зазначено, що операції по рахунку за зверненням ОСОБА_1 містять ознаки через які такі операції підпадають під критерії перевірки. Тому виплата грошових коштів тимчасово обмежена. (а. с. 19)

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що право Уповноваженої особи Фонду на перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" пов'язує нікчемність правочину. В свою чергу відповідачем не визначена конкретна підстава нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у ч. 3 ст. 38 Закону, та не доведено, що договір банківського вкладу (депозиту), укладений між позивачем та банком має ознаки нікчемного правочину, а також що вказаний договір є нікчемним у розумінні вимог цивільного законодавства України.

Крім того, суди виходили з того, що в силу положень частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом. Водночас, судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу позивача, як і судового рішення за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження, відповідачем не надано.

Судами відхилено доводи Уповноваженої особи Фонду щодо неможливості включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку із надходження коштів на рахунок позивача внаслідок так званого "дроблення" великого депозиту іншого клієнта, оскільки відповідно до визначення статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладом, у тому числі, є кошти, які надійшли для вкладника на умовах договору банківського рахунку; при статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником.

Також суди виходили з того, що Уповноваженою особою Фонду не надано доказів наявності інших підстав визначених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" внаслідок яких договір є нікчемним.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів частково погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського вкладу, позивач в силу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні її до Переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В той же час, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду не підлягають задоволенню, оскільки на даний час відсутні докази та підстави вважати, що позивача не буде включено до такого Реєстру.

Фонд здійснює виплату відшкодування коштів вкладникам на підставі отриманого від Уповноваженої особи Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, однак в ході розгляду справи встановлено, що така інформація про позивача не була включена до зазначеного переліку, а тому спірні відносини між позивачем та Фондом на даний час не виникли, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що права позивача є порушеними.

Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів враховуючи викладене, прийшла до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про включення позивача до Загального реєстру вкладників з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2015р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Фонду прийняти рішення про включення позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Комерційний банк "Надра" на підставі повного переліку вкладників ПАТ "Комерційний банк "Надра", наданого Уповноваженої особою Фонду, та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні в цій частині позовних вимог.

В решті постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2015р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
14.03.2016р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук