ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2018 року

Київ

справа №826/16196/15

адміністративне провадження №К/9901/28956/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2016 (суддя - Іщук І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 (головуючий суддя - Кобаль М.І., судді: Епель О.В., Карпушова О.В.) у справі № 826/16196/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Н Стар Компані» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання відмови протиправною, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Н Стар Компані» (далі - ТОВ «Н Стар Компані») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва позовом, в якому просило визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві) у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві зазначає, що оскільки в декларації за січень 2015 року зазначено недостовірний реквізит «місцезнаходження платника податків», то відповідно до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України декларацію не визнано як податкову звітність, про що у встановленому порядку було проінформовано позивача.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ТОВ «Н Стар Компані» перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

17.02.2015 позивачем було надіслано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві засобами телекомунікаційного зв'язку електронну декларацію з податку на додану вартість за січень 2015, яка в той же день була прийнята податковим органом, що підтверджується наявною в матеріалах справи електронною квитанцією № 2.

Згодом, ТОВ «Н Стар Компані» було направлено до відповідача запит для отримання інформації щодо підстав присвоєння декларації статусу «не визнано як податкову декларацію».

Листом від 22.05.2015 № 21057/10/26-59-15-02-66 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомлено ТОВ «Н Стар Компані», що декларації за січень 2015 присвоєно статус «історія подання», оскільки в ній зазначено недостовірні обов'язкові реквізити, а саме: інформація про місцезнаходження підприємства не відповідає дійсності.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За правилами пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наслідками безпосереднього дослідження поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року судами встановлено її відповідність наведеним формальним вимогам у частині заповнення обов'язкових реквізитів. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не представлено.

В рядку 6 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 р. зазначено податкову адресу: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, оф. 139, що відповідає адресі, визначеній у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Н Стар Компані», отриманого судом станом на 17.02.2015. Згідно цього ж Витягу відомості про юридичну особу є підтвердженими.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставність неприйняття ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві поданої ТОВ «Н Стар Компані» податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Хохуляк

Судді Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна