ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2020 року

Київ

справа №809/210/17

адміністративне провадження №К/9901/45267/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФC на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (суддя Могила А.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (головуючий суддя Бруновська Н.В., судді: Костів М.В., Шавель Р.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" до Івано-Франківської митниці ДФC про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, скасування картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №206050001/2016/000602/2 від 01 листопада 2016 року, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №206050001/2016/00683 від 01 листопада 2016 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по другорядному (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а не по основному (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000602/2 від 01 листопада 2016 року та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №206050001/2016/00683 від 01 листопада 2016 року.

Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (другорядним) методом.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що митну вартість імпортованого позивачем товару було нею скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих Товариством документах, а також непідтвердженням всіх складових заявленої ним митної вартості.

Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Судами встановлено, що 04 січня 2016 року між Товариством (як покупцем) та H.P.U.EXP-IMP «MIREM», Польща (як продавцем) укладено контракт №2 на поставку сухофруктів, горіхів, насіння кунжута, насіння маку в кількості 1215 т на загальну суму - 14 000 000 польських злотих (PLN).

Згідно специфікації №11 від 31.10.2016 позивачеві здійснювалась поставка маку голубого ІІ класу (Чехія) в кількості 22 200 кг за ціною 5,28 PLN за 1 кг (всього на суму 117 216,00 PLN).

При митному оформлені товару «насіння маку голубого кольору «MAK NIEBIESKI», ґатунок ІІ, негіркий для використання в харчовій промисловості, урожай 2016року, дата виготовлення продукції - серпень 2016 року, кінцевий термін придатності - серпень 2017 року, наявне маркування на українській мові, не в первинній упаковці» позивач самостійно визначив його митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту) та заявив цей показник у митній декларації від 30 жовтня 2016 року №206050001/2016/008785, до якої додав документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів згідно з переліком, визначеним МК України.

Так, на підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав: електронну митну декларацію від 31 жовтня 2016 року №206050001/2016/008785; міжнародну автомобільну накладну (CMR) за №030917 від 26 жовтня 2016 року, інвойс №2016207 від 25 жовтня 2016 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги за №01/10-28 від 28 жовтня 2016 року, комерційну пропозицію виробника товару від 22 жовтня 2016 року, фактуру №1052/10/2016 від 25 жовтня 2016 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів за №2 від 04 січня 2016 року, додаткову угоду №10 від 31 жовтня 2016 року, специфікацію №11 від 31 жовтня 2016 року, сертифікат перевезення товару №PL/MF/AL0062777 від 27 жовтня 2016 року, свідоцтво якості № 057817 від 26 жовтня 2016 року, копію митної декларації країни відправлення №16PL401050E0114664 від 26 жовтня 2016 року, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару за №2730 від 26 жовтня 2016 року, інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару за №2730 від 26 жовтня 2016 року, інформацію про позитивні результати проведення державних видів контролю №277501 від 31 жовтня 2016 року.

Уповноваженою особою відповідача витребувано від нього додаткові документи - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

Товариством додатково подано відповідачу лише висновок ДП "Дерзовнішінформ" у зв`язку з тим, що, на його думку, весь необхідний для митного оформлення товару перелік документів, визначений МК України, подано разом із вантажно-митною декларацією.

01 листопада 2016 року Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №206050001/2016/000602/2, згідно з яким останню визначено за другорядним методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації №206050001/2016/00683.

Підставою прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки митного органу (наведені у його графі 33) про неможливість застосування першого методу у зв`язку з відсутністю в документах, наданих декларантом, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; другий метод не застосовано у зв`язку із відсутністю інформації щодо угод на ідентичні товари; крім того декларант відмовився від подання додаткових документів по вартості, а саме: висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

При цьому, як встановили суди, сумнів щодо правдивості визначення заявленої Товариством митної вартості товару у посадової особи Митниці виник у зв`язку з тим, що згідно оформленої позивачем 20 вересня 2016 року митної декларації по цьому ж контракту аналогічний товар декларувався по ціні 5,56 PLN за 1 кг, в той час згідно митної декларації від 31 жовтня 2016 року ціна товару зменшилася на 0,28 центів та становила 5,28 PLN.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частинами 1 - 4 статті 60 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим суди, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару (у тому числі додатково), прийшли до висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Що ж до доводів митного органу про виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності та невідповідності у поданих декларантом документах, то судами попередніх інстанцій такі обставини з`ясовувалися з наданням відповідної оцінки.

Так, судами з`ясовано, що 20 вересня 2016 року позивачем оформлено ВМД №206050001/2016/007443 на той самий товар, що і у даному випадку, згідно угоди із тією ж фірмою експортером - H.P.U.EXP-IMP "MIREM", однак в рахунку-фактурі та специфікації №10 від 15 вересня 2016 року ціна за 1 кг насіння маку вказана 5,56 PLN.

У даній же справі до ВМД №206050001/2016/009324 додано рахунок-фактуру і специфікацію №11 від 31 жовтня 2016 року, в яких ціна за 1 кг насіння маку визначена на рівні 5,28 PLN, що, на думку відповідача, може свідчити про заниження митної вартості імпортованого позивачем товару.

Разом з тим, ціна даного товару підтверджується копією комерційної пропозиції ТОВ "FRUMENTA" директорові NPU MIREM від 22 жовтня 2016 року (яка подавалась митному органу під час митного оформлення), згідно якої ціна макових зерен становила 1,19 Євро/кг.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 14 грудня 2016 року №111/676, за змістом аналіз документів, поданих позивачем, свідчить, що контрактна ціна 5,28 PLN/кг на насіння блакитного маку, що постачається з рахунком-фактурою від 25 жовтня 2016 року до контракту від 04 січня 2016 року №2 між позивачем та H.P.U.EXP-IMP "MIREM" (Польща), не суперечить відпускним цінам виробника на даний товар з урахуванням дати укладення вищевказаного рахунку-фактури (25 жовтня 2016 року).

При цьому, вища ціна даного товару не свідчить про навмисне заниження позивачем його вартості, а є ринковими відносинами, в межах яких можливе як зменшення постачальником ціни товару, так і її збільшення.

Наведені вище документи спростовують також і посилання відповідача на те, що на визначення митної вартості товару, задекларованого позивачем, могла вплинути взаємопов`язаність покупця і продавця; їх аналіз вказує на відсутність різниці у вартості товару виробника і продавця - H.P.U.EXP-IMP "MIREM".

Враховуючи викладене, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах та неможливість визначення митної вартості товару, що ним ввозився, із застосуванням першого методу є безпідставними, а відтак висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000602/2 від 01 листопада 2016 року та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №206050001/2016/00683 від 01 листопада 2016 року ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФC залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду