Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

Київ

справа №756/5948/16

адміністративне провадження №К/9901/33774/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року (суддя Жук М.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року (колегія суддів: Троян Н.М., Костюк Л.О., Твердохліб В.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду в м. Києві, в якому просив зобов`язати відповідача віднести позивача до переліку осіб, які отримують пенсії за віком та перерахувати розмір пенсії у відповідності до ст. 27, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з підвищеннями, встановленими відповідними постановами КМУ.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач перебуває на пенсійному обліку Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду в м. Києві з 01.01.2006 отримував пенсію по інвалідності, а з 01.01.2008 року подав заяву про отримання пенсії за віком. Вказує, що протягом 2013-2015 років розмір його пенсії не змінюється та залишається на дуже низькому рівні, незважаючи на підвищення пенсії іншим непрацюючим пенсіонерам.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2017 року відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 30.11.2005 ОСОБА_1 , 1948 року народження, звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності.

Розпорядженням Оболонського районного управління ПФУ в. м. Києві № 54104 від 30.12.2005 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності.

У подальшому, позивач звернувся з заявою від 25.01.2008 до відповідача з проханням перевести його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Розпорядженням Оболонського районного управління ПФУ в. м. Києві ОСОБА_1 з 25.01.2008 призначено пенсію за віком.

09 червня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ Оболонського району м. Києва із заявою, як особа, що отримує пенсію за віком про її перерахунок при звільненні.

Розпорядженням УПФУ Оболонського району м. Києва № 82831 від 10.06.2010 позивачу проведено перерахунок пенсії за віком, пенсію обраховано з урахуванням страхового стажу 39 років 6 місяців 11 днів та заробітної плати за період з 01.01.1973 по 31.12.1977 та з 21.02.2002 по 31.12.2007.

Згідно довідки УПФУ в Оболонському районі м. Києва № 1702/08 від 01.02.2016 ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію за віком при повному стажі.

22 жовтня 2015 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою щодо перерахунку його пенсії.

Листом № 20423/08/Ф-459 від 29.10.2015 відповідач повідомив, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Оболонському районі м. Києва та з 25.01.2008 отримує пенсію за віком.

З 01.09.2015 після здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 має загальний розмір пенсії 1 429 грн 90 коп., з яких 966 грн 64 коп. пенсія за віком, 107 грн 36 коп. доплата до прожиткового мінімуму, 135 грн 33 коп. доплата за понаднормативний стаж (996 грн 64 коп. х 14%), 51 грн 04 коп. підвищення у зв`язку із зростом заробітної плати в Україні, 100 грн. доплата по постанові Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 327, 69 грн. 53 коп. фіксована сума індексації.

У подальшому 17.12.2015 позивач звернувся з заявою до відповідача про надання роз`яснень.

Відповідно до листа відповідача № 24410/08/Ф-459/1 від 28.12.2015 ОСОБА_1 повідомлено, що 28.09.2005 позивачу призначено пенсію по інвалідності, а з 25.01.2008 року його переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Крім того, розрахунок його пенсії, після зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

24 травня 2016 року позивач звернувся з заявою, в якій просив надати інформацію про непідвищення розміру його пенсію, з огляду на прийняті нормативні акти з 01.09.2015 та з 01.05.2016 відповідно.

Листом УПФУ в Оболонському районі м. Києва № 2590/06 від 10.06.2016 повідомило, що до 01.09.2015 пенсія сплачувалась в розмірі 1429 грн., з яких 966 грн 64 коп. пенсія за віком, 132 грн 86 коп. доплата за понаднормативний стаж (949 грн х 14%), 51 грн 04 коп. підвищення у зв`язку із зростом заробітної плати в Україні, 100 грн доплата по постанові Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 327, 179 грн 36 коп. індексація, а з 01.09.2015 року пенсія сплачувалась в розмірі 1 429 грн, з яких 966 грн 64 коп. пенсія за віком, 107 грн 36 коп. доплата до прожиткового мінімуму, 135 грн. 33 коп. доплата за понаднормативний стаж (996 грн 64 коп. х 14%), 51 грн 04 коп. підвищення у зв`язку із зростом заробітної плати в Україні, 100 грн доплата по постанові Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 327, 69 грн 53 коп. індексація. При цьому, з 01.09.2015 здійснено перерахунок пенсії в частині доплати до прожиткового мінімуму у зв`язку з його підвищенням, але зменшилась сума індексації. Аналогічний перерахунок проведено і з 01.05.2016.

Не погоджуючись з розміром пенсії позивач, звернувся до суду з відповідним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що матеріалами пенсійної справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 2008 року, а не по інвалідності. При зміні прожиткового мінімуму розмір пенсії переглядався, в тому числі з врахуванням коригування індексації.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України № 1058 «Про загальообов`язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 1 Закону № 1058 непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону;

Частиною третьою ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що до осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку.

Колегія суддів звертає увагу позивача, що позивач відноситься до категорії непрацездатного населення, в тому числі, через досягнення пенсійного віку, а не лише через інвалідність.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу з 25.01.2008 призначено пенсію за віком, що підтверджується відповідним розпорядженням Оболонського районного управління ПФУ в. м. Києві, а відтак посилання позивача, що він отримує пенсію по інвалідності спростовуються встановленими обставинами.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Частиною четвертою ст. 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Судами встановлено, що пенсійним органом перераховано пенсію у червні 2010 року з обрахуванням страхового стажу 39 років 6 місяців 11 днів та заробітної плати за період з 01.01.1973 по 31.12.1977 та з 21.02.2002 по 31.12.2007.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом статті 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку).

Відповідно до п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Виходячи зі змісту наведеної норми для проведення подальшої індексації з наступного за базовим місяцем здійснюється нове обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. При цьому сума підвищення доходу має перевищувати суму індексації, що має нараховуватись у місяці зростання доходу.

Відтак, судами досліджено нарахування індексації пенсії позивача, розмір якої зменшувався при проведенні підвищення пенсії.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав перерахунку пенсії позивача, а відтак касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі») суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук