Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2019 року

Київ

справа №814/781/16

адміністративне провадження №К/9901/11994/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Національної поліції України

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року (суддя - Біоносенко В.В.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Запорожан Д.В., судді Романішин В.Л., Шляхтицький О.І.)

у справі за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області, Апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 3,

третя особа - Національна поліція України,

про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області (далі - ГУНП в Миколаївській області), Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області, Апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 3, третя особа - Національна поліція України, про визнання протиправним та скасування наказу №58о/с від 28.03.16 щодо звільнення позивача з поліції, поновлення на посаді.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №58 о/с від 28.03.2016 року в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді інспектора Очаківського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області.

Стягнуто з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 29.03.2016 року по 11.08.2016 року у сумі 10159,91 грн, без врахування середньої заробітної плати за одним місяць, що підлягає негайному виконанню.

Стягнуто з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за один місяць в розмірі 4838,20 гривень.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді інспектора Очаківського ВП ГУ НП поліції в Миколаївській області та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 4838,20 гривень підлягала негайному виконанню.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Національна поліція України звернулась до Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить ці рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що суди, зокрема, для прийняття рішення неправильно застосували у цій справі частину другу статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

10 травня 2017 року ГУ НП в Миколаївській області надіслало до суду касаційної інстанції пояснення на скаргу Національної поліції України, в якому підтримала доводи викладені в касаційній скарзі та просила її задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржені рішення судів попередніх інстанцій, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.

02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Національну поліцію" (Закон №580-VIII, набрав чинності 07 листопада 2015 року), яким утворено Національну поліцію України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Як визначено пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ, працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01 лютого 2016 року № 52 наказано, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів.

Згідно з частини 2 статті 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 року №1465, зокрема пункт 3 розділу І.

Усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин (у розумінні частини другої статті 57 Закону №580-VIII), а загальну атестацію для всіх поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та територіальних підрозділів, які до цього працювали в міліції. Однак, у Законі №580-VIII відсутні підстави для проведення атестації майже всього складу територіального органу поліції. Наявність таких підстав для проведення атестування позивача не встановлена.

Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, суперечить вимогам цього закону.

Позивача наказом від 07 листопада 2015 року призначили на посаду безстроково із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського, тому проводити його атестацію можливо лише в разі виникнення індивідуальних підстав передбачених частиною другою статті 57 Закону № 580, але відповідач не зазначає, цих підстав.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що наказ відповідача про звільнення позивача прийнято протиправно, а тому позовні вимоги підлягали задоволенню.

Доводи касаційної скарги не спростовують доводів судів першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, Суд, вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для їх скасування.

За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

В.М. Шарапа