ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2019 року

Київ

справа №803/1197/16

адміністративне провадження №К/9901/18428/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 (головуючий суддя - Кушнерик М.П., судді - Гінда О.М., Качмар В.Я.)

у справі № 803/1197/16

за позовом ОСОБА_2

до Волинської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 5666/03-70-18-01 від 02.07.20164;

- зобов'язати вчинити певні дії, а саме здійснити митне оформлення автомобіля марки «MERZ», ідентифікаційний номер НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, 2003 року випуску, зі звільненням від оподаткування.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що норма Митного кодексу України, на підставі якої їй відмовлено в пільговому митному оформленні, суперечить статті 70 Закону України «Про міжнародне приватне право», відповідно до якої спадкові відносини регулюються правом держави, в якій спадкодавець мав останнє місце проживання.

Волинський окружний адміністративний суд постановою від 07.09.2016 адміністративний позов задовольнив:

- визнав протиправним та скасувати рішення Митниці № 5666/03-70-18-01 від 02.07.2016 про відсутність підстав для митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування митними платежами;

- зобов'язати Митницю здійснити митне оформлення автомобіля марки «MERZ», ідентифікаційний номер НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, 2003 року випуску, зі звільненням від оподаткування митними платежами.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відкриття спадщини щодо автомобіля марки «MERZ», ідентифікаційний номер НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, 2003 року випуску, відбулося за межами України, склад якої підтверджений органом, що вчиняє нотаріальні дії у країні її відкриття та відповідно засвідчений, а тому позивачем виконано всі вимоги щодо митного оформлення вказаного транспортного засобу зі звільненням від оподаткування, які передбачені пунктом 5 частини десятої статті 374 Митного кодексу України.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 15.03.2017 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спадщина відкрилася на території України, тому умови митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування в даному випадку позивачем не виконані.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги позивач зазначила, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що умови митного оформлення, передбачені пунктом 5 частини десятої статті 374 Митного кодексу України, не виконані, посилаючись лише на твердження відповідача, що з відповіді на адвокатський запит нотаріуса штату Каліфорнія Сполучених Штатів Америки Вялкової Валентини не засвідчується факт відкриття спадщини за межами території України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2

Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

08.02.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 23.06.2016 ОСОБА_2 звернулася до Митниці із заявою про проведення митного оформлення транспортного засобу - автомобіля марки «Мерседес», ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску, зі звільненням від оподаткування митними платежами. До заяви додано копію рішення Ківерцівського районного суду та копію відповіді нотаріуса Вялкової Валентини м. Сакраменто штата Каліфорнія США.

Митниця листом від 02.07.2016 № 5666/03-70-18-01 повідомила позивача про відсутність підстав, відповідно до пункту 5 частини десятої статті 374 Митного кодексу України, для митного оформлення вказаного транспортного засобу зі звільненням від оподаткування, оскільки спадщина, до якої входить автомобіль, відкрилася на території України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів встановила, що спірним питанням у даному випадку є з'ясування дотримання позивачем умов, передбачених пунктом 5 частини десятої статті 374 Митного кодексу України, для здійснення митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування.

Так, відповідно до пункту 5 частини десятої статті 374 Митного кодексу України при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами «товари, що входять до складу спадщини за законом, відкритої за межами України на користь резидента (у тому числі в кількості однієї одиниці за кожною товарною позицією 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕЛ), у разі підтвердження її складу органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття. Зазначене підтвердження підлягає засвідченню або легалізації у відповідній закордонній консульській установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Вимоги щодо підтвердження права на здійснення митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування передбачені також в абзаці 1 пункту 4.2 розділу III «Митний контроль і митне оформлення транспортних засобів, що ввозяться для вільного обігу на митній території України» Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом ДМС від 17.11.2005 № 1118.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що умовами для звільнення від оподаткування митними платежами у даному випадку є: спадщина за законом на користь резидента повинна бути відкрита за межами України; склад такої спадщини повинен бути підтверджений органами, що вчиняють нотаріальні дії у країни її відкриття; таке підтвердження повинне бути засвідчене або легалізоване у відповідній закордонній консульській установі України.

Відповідно до частини першої статті 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. У випадках якщо останнім місцем проживання спадкодавця є територія іншої держави, нотаріусом установлюється наявність між Україною та такою державою відповідного договору про правову допомогу. При наявності такого договору застосовується загальне правило спадкоємства майна відповідно до законодавства держави, на території якої спадкодавець мав останнє постійне місце проживання (пункт 187 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_5, який постійно проживав у Сполучених Штатах Америки, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер на території України, що підтверджується копією свідоцтва Серії НОМЕР_3 від 24.12.2008. Був прийнятий на консульський облік в Посольстві України у Сполучених Штатах Америки та мав постійне місце проживання в цій країні, про що проставлена відмітка у закордонному паспорті.

Разом із тим, з рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 24.12.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно вбачається, що 10.04.2008 ОСОБА_5 склав заповіт, яким усе належне йому майно на день смерті заповів своєму сину - ОСОБА_6, заповіт не змінений, не відмінений і не скасований. Проте ОСОБА_6 від прийняття спадщини після смерті батька відмовився, про що подав до нотаріальної контори відповідну заяву. Також судом встановлено, що позивач є донькою ОСОБА_5 - спадкоємцем першої черги, а тому звернулась до суду із заявою про визнання права власності на автомобіль.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 24.12.2012 визнано за позивачкою право власності на спірний автомобіль в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_5, яким помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що Митниця правомірно відмовила позивачу у здійсненні митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування митними платежами, оскільки позивачем не виконано умови, передбачені пунктом 5 частини десятої статті 374 Митного кодексу України, для такого оформлення.

При цьому судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилено посилання позивача на відповідь на адвокатський запит нотаріуса штату Каліфорнія Сполучених Штатів Америки Вялкової Валентини як доказ, що підтверджує склад спадщини органами, які вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття, у розумінні пункту 5 частини десятої статті 374 Митного кодексу України.

Так, вказаним документом підтверджується виключно факт належності на праві приватної власності ОСОБА_5 транспортного засобу марки «MERZ», ідентифікаційний номер НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, 2003 року випуску, та його переобладнання. Між тим, зміст цього документа не дає підстав вважати його підтвердженням складу спадщини за законом, відкритої за межами України на користь позивача згідно з положеннями пункту 5 частини десятої статті 374 Митного кодексу України.

Відповідно до приписів частин першої-другої статті 71 КАС України (в редакції, чинній на час прийняття судових рішень) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правильно встановив обставини справи, належним чином оцінивши наявні в матеріалах справи докази, та вирішив спір відповідно до норм матеріального та процесуального права. Натомість доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова