ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

04 грудня 2018 року

справа №821/1173/17

адміністративне провадження №К/9901/62719/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції матеріали адміністративної справи № 821/1173/17

за адміністративним позовом Приватного підприємства «АТОЛ М» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення, квитанції та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у складі колегії суддів Попова В.Ф., Бездрабка О.І., Кузьменко Н.А

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року у складі колегії суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., Бойка А.В.,

У С Т А Н О В И В :

ПРОЦЕДУРА

У серпні 2017 року Приватне підприємство «АТОЛ М» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - Управління, податковий орган, перший відповідач у справі, правонаступником якого є Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі), Державної фіскальної служби України (далі - Служба, податковий орган центрального рівня, другий відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення податкового органу центрального рівня від 31 липня 2017 року № 29310/34905998 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07 липня 2017 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати податкову накладну № 1 від 07липня 2017 року, видану платником податків на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного отримання, а саме: - податкова накладна від 07 липня 2017 року № 1 прийнята та зареєстрована з 07 липня 2017 року;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України, відповідно до статті 201 Податкового кодексу України, внести відповідні коригування в Єдиний реєстр податкових накладних.

19 вересня 2017 року постановою Херсонського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

01 жовтня 2018 року першим відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій податковий орган просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга містить клопотання про заміну першого відповідача його правонаступником - Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яке задоволено Верховним Судом на підставах та у порядку, визначеному статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України.

30 жовтня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за наслідками усунення податковим органом недоліків касаційної скарги в установлений судом строк та витребувано з Херсонського окружного адміністративного суду справу № 821/1173/17.

12 листопада 2018 року справа № 821/1173/17 надійшла до Верховного Суду.

Відзив позивача на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до вимог статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство перебуває на податковому обліку першого відповідача та здійснює діяльність з реалізації сільськогосподарської продукції.

07 липня 2017 року між Підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" укладено договір поставки № 510/1-109738, згідно умов якого позивач здійснив поставку сої урожаю 2016 року в кількості 75,540 тон на загальну суму 796 131 грн 30 коп. (з урахуванням податку на додану вартість).

На виконання умов договору Підприємством поставлено товар за видатковою накладною від 07 липня 2017 року № 18 та складено податкову накладну № 1, яку направлено в установлені законом строки для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після направлення податкової накладної для реєстрації Підприємством отримано квитанцію № 1 про прийняття податкової накладної № 1 та зупинення її реєстрації з підстав того, що податкова накладна не відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Наказу № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1201.

Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року та/ або Таблицю даних платника податків, яка передбачена четвертим пунктом цього наказу.

20 липня 2017 року та 24 липня 2017 року позивачем на виконання вимог податкового органу, направлено через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів», версія 2.2.13.13» повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій з підтверджуючими документами, а саме, договір поставки від 07 липня 2017 року, видаткова накладна від 07 липня 2017 року № 18, довіреність покупця від 07 липня 2017 року № 325, таблиця даних платника податку.

31 липня 2017 року згідно квитанції № 2 комісією Державної фіскальної служби України прийнято Рішення № 29310/34905998 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 07 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Рішення).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Рішення від 31 липня 2017 року № 29310/34905998 про відмову в реєстрації податкової накладної, зазначене в квитанції № 2, позивачеві не направлялося, а також, що воно не містить жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань його прийняття.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій за наслідком дослідження первинних документів, наданих позивачем на підтвердження достовірності інформації, вказаної у податковій накладній, встановлено, що соя, яка була предметом договору поставки, вирощена Державним підприємством "Дослідне господарство "Каховське" Інституту зрошувального землеробства НААН України на замовлення позивача за договором від 02 січня 2015 року № 11.

Умовами вказаного договору передбачено виконання польових робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу Виконавця строком на п'ять років.

На виконання зазначеного договору Виконавцем вирощено та передано позивачу сою, що підтверджується актами приймання - передачі сільгосппродукції від 22 серпня 2016 року та від 31 жовтня 2016 року у початково - оприбуткованій вазі 5422,6 тон.

Факт зберігання сої також досліджено та встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наданого позивачем договору зберігання від 22 серпня 2016 року № 232, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", а також актів приймання-передачі продукції (сої).

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з протиправності спірного у цій справі акта індивідуальної дії внаслідок безпідставності його прийняття, а також невідповідності змісту вимогам, що висуваються до його обґрунтування та форми.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Наказ № 567), відтворює окремі норми зазначених нормативно-правових актів та доводить наявність відповідних повноважень для відмови у здійсненні реєстрації податкової накладної.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, відтак Верховний Суд зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неповноту дослідження судами попередніх інстанцій доказів на предмет встановлення певних обставин.

Щодо застосування норм процесуального права

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Нормативне регулювання

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами дванадцятим Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених пунктом дванадцятим Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом шостим Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (далі - Постанова № 190).

Пунктом другим Постанови № 190 визначено підстави для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

Абзацом сьомим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.

Оцінка доводів касаційної скарги

Єдиним доводом касаційної скарги є те, що відповідно до чинного законодавства у податкового органу наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, Суд вважає що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення, законність якого обґрунтовано перевірена судами попередніх інстанцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом у Рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено. Скаржником наводяться доводи, аналогічні тим, які були предметом розгляду судами попередніх інстанцій та спростовані ними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року у справі № 821/1173/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер