Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2018 року

м. Київ

справа №810/3124/17

адміністративне провадження №К/9901/56102/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Гончарової І.А., Шипуліної Т.М.,

розглянув в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 (суддя - Кушнова А.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 (судді - Літвіна Н.М., Федотов І.В., Сорочко Є.О.) у справі за позовом Комунального підприємства «Управління Житлово-комунального господарства «Ірпінь» (далі - КП «Управління Житлово-комунального господарства «Ірпінь») до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області (далі - ГУ ДФС) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

КП «Управління Житлово-комунального господарства «Ірпінь» звернулося до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2017 № 0022711406 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 72`192,60 грн за порушення касової дисципліни.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що готівкові кошти у сумі 14`438,52 грн оприбутковані були підприємством своєчасно та у встановленому законом порядку.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 19.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018, адміністративний позов задовольнив у повному обсязі: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 20.06.2017 №0022711406 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 72`192,60 грн.

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій мотивовані висновком про те, що встановлені під час розгляду справи обставини свідчать про дотримання підприємством податкової дисципліни, тоді як відповідачем не доведено обставини, встановлені у ході фактичної перевірки щодо неоприбуткування підприємством готівкових коштів, відтак відсутні правові підстави для застування штрафних санкцій у сумі 72`192,60 грн за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів.

ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати зазначені судові рішення. При цьому в касаційній скарзі наводить обставини, що були встановлені у ході фактичної перевірки.

Верховний Суд ухвалою від 19.11.2018 відкрив касаційне провадження у цій справі та ухвалою від 03.12.2018 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення сторін.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну та зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновок судів попередніх інстанцій. Позивач зазначає, що касаційна скарга не відповідає нормам процесуального права, зокрема відсутнє нормативно-правове обґрунтування щодо неправильності чи неповноти дослідження судами доказів та встановлення обставин справи та відсутність у касаційній скарзі будь-яких доводів, якими б підтверджувалось порушення судами норм матеріального права, підстави з яких відповідач вважає судові рішення незаконними або необґрунтованими та підстави з яких просить їх скасувати. Крім того, позивач зазначає, що питання порушення пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, щодо перевищення встановленого ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства на суму 20`262,83 грн, не було предметом судового розгляду у цій справі, оскільки факт порушення у цій частині позивачем не заперечувався та не оскаржувався. Також вказує, що сума готівкових коштів, що надійшли до каси підприємства 08.06.2017 у сумі 14`438,52 грн була своєчасно та в повному обсязі оприбуткована підприємством шляхом проведення готівкових розрахунків через реєстратори розрахункових операцій та відображенням у Книзі обліку розрахункових операцій.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, та позивача - у відзиві на касаційну скаргу, та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що фактичною підставою для застосування фінансових санкцій у сумі 72`192,60 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 20.06.2017 № 0022711406 слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті від 09.06.2017 № 1460/1000/14/39618372 про результати фактичної перевірки підприємства, проведеної 09.06.2017. У ході вказаної перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 2.6, 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, що полягало у несвоєчасному оприбуткуванні платником податків готівкових коштів (торгівельної виручки) у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі підприємства на підставі прибуткових касових ордерів на загальну суму 14`438,52 грн та перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства 08.06.2017 на суму 20`262,83 грн.

Суди також встановили, що у своїй діяльності підприємство застосовує зареєстровані та опломбовані у встановленому законом порядку РРО. Грошові кошти у сумі 14`438,52 грн були проведені через РРО 08.06.2017 як «службова видача», що підтверджується фіскальним звітними чеками на цю суму та відповідними записами у книгах обліку розрахункових операцій (далі - КОРО).

На виконання статті 33 Закону України «Про Національний банк України» постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320) затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (постанова втратила чинність згідно з постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148; далі - Положення).

Пунктом 2.6 цього Положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, згідно з абзацом 5 вказаного пункту, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Таким чином, вказаними правовими нормами передбачено два способи оприбуткування готівки у касі підприємства: у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків у разі використання РРО (даних РК) та у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів - за наявності каси. При цьому вимога норми абзацу першого щодо оприбуткування готівки у день одержання готівкових коштів стосується кожного із зазначених способів проведення готівкових розрахунків.

Отже, КОРО та касова книга це різні книги обліку, які відображають різні форми оприбуткування готівки, однак ведення однієї не виключає ведення іншої книги.

При цьому пунктом 2.9 Положення передбачено можливість використання підприємством готівкової виручки (готівки), у тому числі готівки, одержаної з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).

Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Згідно з пунктом 4.2 Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Під час вирішення спору суди дослідили обставини щодо оприбуткування готівки у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО, в той же час доводам відповідача щодо встановлених порушень під час фактичної перевірки, які стали підставою для застосування до підприємства фінансових санкцій, а саме щодо несвоєчасного відображення готівки у касовій книзі підприємства на підставі прибуткових касових ордерів, суди не надали оцінки, що у свою чергу унеможливлює висновок щодо правильності вирішення спору, а відтак у відповідності до статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 349, 353, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

І.А. Гончарова

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду