ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2018 року

Київ

справа №802/82/16-а

адміністративне провадження №К/9901/3676/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Бевзенка В.М., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №802/82/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору: відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини та Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року (головуючий суддя - Сало П.І., судді: Богонос М.Б., Слободонюк М.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року (головуючий суддя - Совгира Д.І., судді: Білоус О.В., Курко О.П.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини та Державна казначейська служба України, в якому просив:

1.1. визнати неправомірною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України";

1.2. зобов'язати Міністерство юстиції України поновити порушені права позивача шляхом перерахунку на його користь суми повного розрахунку, проведеного на підставі рішення Європейського суду з прав людини, та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100 000 грн., шляхом списання безспірної суми з рахунку Державної казначейської служби України.

2. Під час судового розгляду справи судом першої інстанції позивач на підставі статей 51, 137 КАС України змінив раніше заявлені позовні вимоги та просив суд визнати неправомірною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України"; зобов'язати Міністерство юстиції України поновити порушені права позивача шляхом перерахунку на його користь суми повного розрахунку, що встановлений станом на 08.10.2015 р. та визначений Арбітражним керуючим-розпорядником майна ДАК "Укрресурси" в листі-довідці № 51 від 10.10.2015 р. і затверджений ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.10.2015 р. у справі № 46/436-б про банкрутство ДАК "Укрресурси" в сумі 1 900 147,03 грн. першої черги задоволення, без врахування втраченої частини коштів при затримці термінів виплати та інфляції, для виконання рішення Європейського суду з прав людини у не виконаній частині, та моральної шкоди у розмірі 100 000 грн., шляхом списання безспірної суми з рахунку Державної казначейської служби України (том 3, а.с. 48).

3. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України" державу Україну зобов'язано у тримісячний строк виконати рішення національних судів, наведених у додатку до рішення. Відповідно до вимог чинного законодавства Міністерство юстиції України є органом, відповідальним за виконання рішень Європейського суду з прав людини. Однак відповідачем лише частково забезпечено виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. та на рахунок позивача перераховано кошти, присуджені йому рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.03.2006 р. та рішеннями Замостянського районного суду м. Вінниці від 16.10.2006 р. та від 06.04.2007 р. Разом з тим, тривалий час не виконуються рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.11.2006 р. та рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р.

4. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року у справі "ОСОБА_1 та інші проти України" в частині виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року у справі № 2-200/2004 щодо проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні з роботи в ДАК "Укрресурси".

Зобов'язано Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в порядку виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року у справі "ОСОБА_1 та інші проти України" (виконавче провадження ВП № 44360795) вчинити дії, спрямовані на виплату ОСОБА_1 невиплаченої йому станом на жовтень 2015 року заборгованості ДАК "Укрресурси" за рішеннями національних судів, які набрали законної сили, однак залишаються невиконаними, в сумі 1 188 937 (один мільйон сто вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 30 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що саме на Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладений обов'язок щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини. Саном на момент розгляду справи судом рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України" повністю не виконане, а отже, відповідач допустив протиправну бездіяльність, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

6. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року.

8. Верховний Суд ухвалою від 3 жовтня 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

9. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

10. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

10.1. Розпорядником коштів по рішенням Європейського суду з прав людини є Міністерство юстиції України, а не Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а тому суди дійшли помилкових висновків про зобов'язання Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити дії по виплаті позивачу суми невиплаченої йому заборгованості.

10.2. Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено порядок виконання рішень Європейського суду з прав людини, який передбачає дві форми виконання: або виплату стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру, або вжиття заходів загального характеру. Обов'язок виконання рішення національного суду, передбачений у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України", є додатковим заходом індивідуального характеру, який здійснюється органами, відповідальними за їх вжиття. Оскільки рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. перебуває на виконанні у відділі ДВС Печерського РУЮ у м. Києві, то саме цей орган і є відповідальним за вжиття заходів індивідуального характеру, передбачених у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р.

10.3. Сума остаточного розрахунку з позивачем не визначена, що перешкоджає її виплаті в рамках виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини. ОСОБА_1 вже виплачено кошти в сумі 711 209,73 грн., тоді як спірна сума, яку заявлено у позовних вимогах, включає ці кошти, що свідчить про намагання позивача повторно одержати відшкодування однієї і тієї ж заборгованості ДАК "Укрресурси" за рахунок Державного бюджету України.

10.4. Причиною невиконання судового рішення про стягнення коштів з державної установи є відсутність відповідних законодавчих заходів, які б забезпечували виконання цього рішення, а не у бездіяльності відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. 17.07.2014 р. Європейським судом з прав людини прийнято рішення у справі № 25663/02 "ОСОБА_1 та інші проти України", яким передбачено додаткові заходи індивідуального характеру та зобов'язано державу Україну упродовж трьох місяців виконати рішення національних органів, ухвалені на користь заявників, які підлягають виконанню, та виплатити по 2000 євро кожному із заявників (або його правонаступникам), наведених у Додатку, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди та компенсації судових та інших витрат плюс будь-які податки, що можуть нараховуватись заявникам на вищезазначені суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу.

12. Згідно з Додатком до вищезазначеного рішення Європейського суду з прав людини за заявою ОСОБА_1 підлягають виконанню:

- рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р.;

- рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.03.2006 р.;

- рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 16.10.2006 р.;

- рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.04.2007 р.;

- рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.11.2006 р. (том 1, а.с. 45-55).

13. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Медведєва О.В. від 13.08.2014 р. відкрито виконавче провадження ВП № 44360795 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_1 та інші проти України" та зобов'язано боржника добровільно виконати таке рішення у строк, встановлений Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (том 2, а.с. 74-75).

14. 03.10.2014 р. державним виконавцем направлено вимогу № 1481/16 до Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України, Секретаріату Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини про виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.04.2007 р. у справі № 2-160/07, відповідно до якого на користь ОСОБА_1 необхідно сплатити заборгованість в сумі 6377,68 грн., рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.03.2006 р. у справі № 2-3039/06, відповідно до якого на користь ОСОБА_1 необхідно сплатити заборгованість в сумі 3528,30 грн., рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 16.10.2006 р., відповідно до якого на користь ОСОБА_1 необхідно сплатити заборгованість в сумі 2481,30 грн. Загальна сума заборгованості складає 12 387,28 грн. (том 2, а.с. 94-95).

15. Згідно з платіжним дорученням № 7141 від 02.10.2014 р. Міністерством юстиції України на користь ОСОБА_1 перераховано кошти у розмірі 32 603,10 грн. (еквівалент 2000 євро в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди та компенсації судових та інших витрат). Крім того, платіжним дорученням № 7330 від 08.10.2014 р. позивачу перераховано кошти у розмірі 12 387,28 грн., з яких по рішенню Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.04.2007 р. заборгованість в сумі 6377,68 грн., по рішенню Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.03.2006 р. заборгованість в сумі 3528,30 грн.. по рішенню Замостянського районного суду м. Вінниці від 16.10.2006 р. заборгованість в сумі 2481,30 грн. (том 2, а.с. 96).

16. Міністерством юстиції України виконано рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України" в частині, яка стосується виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.03.2006 р., рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 16.10.2006 р. та рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.04.2007 р. Дана обставина вважається безспірною, оскільки визнається сторонами.

17. Заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.11.2006 р. у справі № 2-4319/06 (том 2, а.с. 38-41), яким частково задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з ДАК "Укрресурси" на його користь середньомісячний заробіток за сумісництво посад за період з 01.03.2002 р. по 01.01.2003 р. з врахуванням компенсацій при інфляції за затримку розрахунку на суму 7564,50 грн. та зобов'язано відповідача звільнити ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера заводу "Модуль" з 01.12.2006 р. на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з проведенням повного розрахунку по дату звільнення, було скасоване рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 11.09.2007 р. (том 2, а.с. 42-43), залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 24.06.2008 р. Відтак, таке судове рішення виконанню не підлягає.

18. Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. у справі № 2-200/2004, яке набрало законної сили, частково задоволено позов ОСОБА_1 та вирішено зобов'язати ДАК "Укрресурси" змінити дату наказу № 25-а-к від 07.03.2002 р. про звільнення ОСОБА_1, виданого на виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.01.2001 р., та провести з ним повний розрахунок (том 1, а.с. 8-10).

19. 05.08.2015 р. Вінницьким міським судом видано дублікат виконавчого листа з виконання вищевказаного рішення у справі № 2-200/2004 (том 3, а.с. 16).

20. Постановою заступника начальника відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві Макшанцевої Г.О. ВП № 49014939 від 22.10.2015 р. відкрито виконавче провадження за цим виконавчим документом та зобов'язано ДАК "Укрресурси" змінити дату наказу № 25-а-к від 07.03.2002 р. про звільнення ОСОБА_1, виданого на виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.01.2001 р., та провести з ним повний розрахунок (том 3, а.с. 18).

21. Відповідно до наказу Арбітражного керуючого-ліквідатора Давидюка Т.П. № 1 від 01.12.2015 р. змінено дату звільнення ОСОБА_1 з 08.05.2012 р. на 01.12.2015 р. на підставі рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.01.2001 р. Відповідний запис внесено до трудової книжки ОСОБА_1, що у судовому засіданні підтверджено позивачем (том 3, а.с. 30-32).

Отже, рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. залишилось не виконаним в частині проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку.

Арбітражний керуючий-розпорядник майна ДАК "Укрресурси" Давидюк Т.П. в листі-довідці № 51 від 10.10.2015 р. повідомив ОСОБА_1 про те, що його вимоги до ДАК "Укрресурси" в сумі 1 900 147,03 грн. розглянуті ліквідатором та затверджені судом (том 3, а.с. 49).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2015 р. у справі № 46/436-б про банкрутство ДАК "Укрресурси" вимоги ОСОБА_1 на вказану суму внесено до реєстру вимог кредиторів ДАК "Укрресурси" першої черги задоволення (том 3, а.с. 50-52).

22. 18.01.2016 р. заступник начальника відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві Макшанцева Г.О. звернулась до суду із заявою про роз'яснення рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. у справі № 2-200/2004 в частині проведення повного розрахунку з ОСОБА_1, яку підтримав і стягувач ОСОБА_1 (том 3, а.с. 40-43). Разом з тим, ухвалою Вінницького міського суду від 09.02.2016 р. у її задоволенні відмовлено з посиланням на те, що дата звільнення позивача узгоджена 01.12.2015 р., а тому у боржника відсутні перешкоди для здійснення нарахування стягувачу належних до виплати сум повного розрахунку. Крім того, суд не може поширювати дію ухвали про роз'яснення судового рішення, прийнятого ще 01.04.2004 р., на правовідносини, які виникли після набранням рішенням законної сили, здійснюючи при цьому розрахунок суми повного розрахунку поза межами позовних вимог і досліджуваних обставин (том 3, а.с. 132-134).

Таким чином, на сьогодні рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. в частині проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку залишається невиконаним, а отже є не виконаним остаточно і рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України".

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

23. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

23.1. Частина 1 статті 46. Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Європейського суду з прав людини в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

24. Конституція України.

24.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Кодекс адміністративного судочинства України.

25.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

26. Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. № 3477-ІV.

26.1. Стаття 2. Рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

26.2. Частина 1 стаття 3. Виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

26.3. Стаття 7. Протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:

а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;

б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції ( 995_004 ), оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.

Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження.

26.4. Стаття 8. Виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні.

Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження".

26.5. Стаття 10. З метою забезпечення відновлення порушених прав Стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру. Додатковими заходами індивідуального характеру є: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у Рішенні.

26.6. Стаття 11. Протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права порушити провадження про перегляд справи та/або про його право на відновлення провадження відповідно до чинного законодавства; повідомляє органи, які є відповідальними за виконання передбачених у Рішенні додаткових заходів індивідуального характеру, про зміст, порядок і строки виконання цих заходів.

Контроль за виконанням додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у Рішенні, що здійснюються під наглядом Комітету міністрів Ради Європи, покладається на Орган представництва.

Орган представництва в рамках здійснення передбаченого частиною другою цієї статті контролю має право отримувати від органів, які є відповідальними за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у Рішенні, інформацію про хід і наслідки виконання таких заходів, а також вносити Прем'єр-міністрові України подання щодо забезпечення виконання додаткових заходів індивідуального характеру.

26.7. Стаття 12. органи, відповідальні за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, зобов'язані: а) невідкладно та у визначений Рішенням та/або чинним законодавством строк виконати додаткові заходи індивідуального характеру; б) надавати інформацію на запити Органу представництва про перебіг і наслідки виконання додаткових заходів індивідуального характеру; в) дієво та без зволікань реагувати на подання Органу представництва; г) про виконання додаткових заходів індивідуального характеру повідомити Орган представництва.

27. Закон України «Про виконавче провадження».

27.1. Стаття 17. Рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають виконанню державною виконавчою службою.

27.2. Частина 6 статті 83. Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби.

28. Закон України "Про державну виконавчу службу".

28.1. Частина 1 статті 3. Органами державної виконавчої служби є: 1) Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; 2) управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; 3) районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

29. Положення про Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1134/к від 16.04.2015 р.

29.1. Пункти 1.1., 3.1, 3.4, 3.10. Департамент державної виконавчої служби є самостійним структурним підрозділом Міністерства юстиції України, який організовує, забезпечує та контролює примусове виконання рішень у випадках, передбачених законом; здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державним виконавцем; організовує та контролює роботу державних виконавців, вживає заходів щодо її поліпшення, здійснює керівництво та проводить перевірку діяльності структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, що забезпечують здійснення повноваження у сфері організації примусового виконання рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

31. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

32. Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, змістовний правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства вказує на те, що повноваження щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах, в яких Україна є стороною, здійснюється Міністерством юстиції України шляхом делегування таких обов'язків Департаменту державної виконавчої служби.

33. При цьому, Департамент є самостійним суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах.

34. Судами встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження № 44360795 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України".

35. Вказане виконавче провадження не закінчене, оскільки залишається невиконаним рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. у справі № 2-200/2004 в частині проведення із стягувачем ОСОБА_1 повного розрахунку. Дана обставина касатором не заперечується.

36. Колегія суддів звертає увагу, що в силу вимог частини 1 статті 46 Конвенції рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими до виконання. У зв'язку з цим на органи, відповідальні за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, законодавцем покладено обов'язок щодо невідкладного виконання додаткових заходів індивідуального характеру.

37. Рішенням Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України" встановлено тримісячний строк для виконання рішень національних судів, ухвалених на користь заявника ОСОБА_1, наведених у Додатку, в тому числі рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р.

38. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2015 р. у справі № 802/2468/15-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2015 р., визнано протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. в частині виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. (том 1, а.с. 29-37; том 4, а.с. 69-74).

39. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2016 р. у справі № 802/3745/15-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 р., визнано протиправною бездіяльність Урядового повноваженого у справах Європейського суду з прав людини щодо нездійснення координації роботи пов'язаної з виконанням рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України" від 17.07.2014 р. в частині, яка станом на день ухвалення цього рішення залишається невиконаною, та визнано протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо нездійснення контролю за виконанням рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України" в частині, яка станом на день ухвалення цього рішення залишається невиконаною. Також судом зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити заходи спрямовані на здійснення контролю, а Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини - щодо координування виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України" в частині, яка станом на день ухвалення цього рішення залишається невиконаною (том 4, а.с. 81-93).

40. Таким чином, як вірно встановлено судами, Департамент державної виконавчої служби, як орган, відповідальний за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, в даному випадку невідкладного виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. в частині проведення із ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні, не забезпечив вжиття належних і ефективних заходів для його виконання.

Як наслідок, рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України" до цього часу остаточно не виконане, що є порушенням вимог частини 1 статті 46 Конвенції рішення Європейського суду з прав людини.

41. З огляду на викладене, суди дійшли вірних висновків визнання неправомірною бездіяльності Департаменту державної виконавчої служби щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України" в частині виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. про проведення із позивачем повного розрахунку при звільненні.

42. Посилання касатора на те, що рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. має зобов'язальний (немайновий) характер, а тому Департамент не має відношення до його виконання, оскільки відповідальною особою в цьому разі є державний виконавець відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві, на виконанні в якого перебуває таке рішення, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Як попередньо встановлено судами, на виконанні Департаменту державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України" і саме Департамент, відповідно до чинного законодавства, має вжити заходи, спрямовані на виконання рішення національного суду (в даному випадку - рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. в частині здійснення повного розрахунку із ОСОБА_1) шляхом виплати стягувачу коштів відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 р. № 408.

Крім того, колегія суддів вважає помилковими доводи Департаменту державної виконавчої служби про те, що рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. у справі № 2-200/2004 має зобов'язальний (немайновий) характер.

Так, судами встановлено, що вказаним судовим рішенням ДАК "Укрресурси" зобов'язано змінити дату наказу № 25-а-к від 07.03.2002 р. про звільнення ОСОБА_1, виданого на виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.01.2001 р., та провести з ним повний розрахунок при звільненні.

Отже, вищезазначене рішення включало в себе як вимоги зобов'язального (зміна дати наказу про звільнення), так і майнового характеру (проведення повного розрахунку).

На сьогодні рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 р. залишається невиконаним тільки в частині проведення зі стягувачем ОСОБА_1 повного розрахунку, що визнається обома сторонами у справі.

Тобто, невиконаною є саме майнова частина судового рішення, а тому посилання касатора на те, що виконання такого рішення є виключною компетенцією відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві, не відповідає фактичним обставинам справи.

43. У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що сума остаточного розрахунку з ОСОБА_1 конкретно не визначена, що перешкоджає її виплаті в рамках виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини.

Проте, судами встанволено, що розмір заборгованості ДАК "Укрресурси" перед ОСОБА_1 станом на заявлений у позовних вимогах період (жовтень 2015 року) листом-довідкою Арбітражного керуючого-розпорядника майна ДАК "Укрресурси" № 51 від 10.10.2015 р. та ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.10.2015 р. у справі № 46/436-б про банкрутство ДАК "Укрресурси".

Дані документи були у розпорядженні Департаменту державної виконавчої служби, містяться в матеріалах виконавчого провадження ВП № 44360795 та надавалися стягувачем ОСОБА_1, що давало достатні підстави для вчинення Департаментом дій, спрямованих на виконання майнової частини рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2004 року.

44. Судами також встановлено, що за час невиконання вказаного судового рішення національними судами було прийнято цілий ряд рішень про стягнення на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" коштів за затримку розрахунку при звільненні, які набрали законної сили, зокрема:

- рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2015 р. у справі № 127/9712 /15-ц стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 36000 грн.;

- рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24.02.2015 р. у справі № 127/201/15-ц стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 36000 грн.;

- рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22.10.2014 р. у справі № 127/19667/15-ц, стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 96315 грн.;

- рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2014 р. у справі № 127/9864/15-ц стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 251 231 грн.

- рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23.05.2014 р. у справі № 127/8032/15-ц стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 19 285 грн.;

- рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.04.2014 р. у справі № 127/4797/15-ц стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 90 000 грн.;

- рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.06.2013 р. у справі № 127/5303/15-ц стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 122 500 грн.;

- рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.02.2013 р. у справі № 232/3947/12 стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 123 000 грн.;

- рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 24.04.2012 р. у справі № 212/682/2012 стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 192 000 грн.;

- рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 09.08.2011 р. у справі № 2-1637/11 стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 8195,3 грн.;

- рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 06.09.2011 р. у справі № 2-1073/11 стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 108 000 грн.;

- рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.11.2010 р. у справі № 6-414/2010 стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 19720,23 грн.;

- рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.11.2011р. у справі № 2-6487/10 стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 273 500 грн.;

- рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 14.01.2010 р. у справі № 2-143/10 стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 60 000 грн.;

- рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.10.2009 р. у справі № 2-3878/09, стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 17 500 грн.;

- рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 23.0.2009 р. у справі № 2-230/09 стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 115 000 грн.;

- рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.11.2008 р. у справі № 2-6497/10 стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 308 700 грн.;

- рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 22.07.2008 р. у справі № 2-78/06, стягнуто на користь ОСОБА_1 з ДАК "Укрресурси" 49289,50 грн.

Загальна сума коштів, стягнутих на користь позивача на підставі зазначених рішень судів становить 1 926 647,03 грн.

Дана обставина підтверджується також ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.10.2015 р. у справі № 127/2-2177/2005, якою роз'яснено, що сума коштів, визначена вищевказаними судовими рішеннями в розмірі 1 926 647,03 грн., становить суму повного розрахунку ДАК "Укрресурси" з ОСОБА_1 (том 1, а.с. 15-16).

45. При цьому, судами встановлено, що у вересні 2010 року Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступником якого стало Державне агентство резерву України, звернувся до Господарського суду м. Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ДАК "Укрресурси" у зв'язку з неспроможністю останньої сплатити заборгованість в розмірі 33 436 630,04 грн. Провадження у справі про банкрутство ДАК "Укрресурси" за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/436-б від 09.09.2010 р.

46. 04.06.2012 р. Господарським судом м. Києва винесено постанову про визнання банкрутом ДАК "Укрресурси" та відкрито щодо неї ліквідаційну процедуру.

47. В подальшому ОСОБА_1 ініціював питання щодо його включення до реєстру вимог кредиторів ДАК "Укрресурси" у справі про банкрутство.

48. 10.10.2015 р. Арбітражний керуючий-розпорядник майна ДАК "Укрресурси" Давидюк Т.П. в листі-довідці за № 51 повідомив ОСОБА_1 про те, що його вимоги до ДАК "Укрресурси" в сумі 1 900 147,03 грн. розглянуті та погоджені ліквідатором станом на 08.10.2015 р. (том 3, а.с. 34). Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.10.2015 р. у справі № 46/436-б про банкрутство ДАК "Укрресурси" вимоги ОСОБА_1 на суму 1 900 147,03 грн. внесено до реєстру вимог кредиторів ДАК "Укрресурси" першої черги задоволення (том 3, а.с. 35-39).

49. Таким чином, судами встановлено, що сума розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з роботи в ДАК "Укрресурси" в розмірі 1 900 147,03 грн. визнана боржником ДАК "Укрресурси" та вважається безспірною. Крім того, вона підтверджується рішеннями національних судів, які набрали законної сили та є обов'язковими до виконання.

Саме цю суму ОСОБА_1 просить перерахувати на його користь в порядку виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17.07.2014 р. у справі "ОСОБА_1 та інші проти України", виконання якого здійснює Департамент державної виконавчої служби у виконавчому провадженні ВП № 44360795.

50. При цьому, як свідчать матеріали виконавчого провадження, розмір вказаної суми повного розрахунку Департаменту державної виконавчої служби було достовірно відомо, оскільки 23.02.2016 р. відділ ДВС Печерського РУЮ у м. Києві звернувся до заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Крайчинського С.С. із проханням розглянути питання про виплату ОСОБА_1 суми боргу відповідно до розрахунку, наданого Арбітражним керуючим ДАК "Укрресурси" Давидюком Т.П., та ухвали Господарського суду м. Києва від 20.10.2015 р. у справі № 46/436-б про внесення до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_6 на суму 1 900 147,03 грн. (том 3, а.с. 103-104).

51. Разом із тим, питання про виплату ОСОБА_1 суми повного розрахунку при звільненні відповідачем не вирішене до цього часу.

52. У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що частину коштів в розмірі 711 209,73 грн. ОСОБА_1 вже було виплачено, а тому виплата вищезазначеної суми в повному обсязі може спричинити подвійну виплату одних і тих ж самих коштів.

Зважаючи на те, що Департаментом державної виконавчої служби не було вжито належних заходів з метою самостійного визначення суми, яка має бути виплачена позивачу, із врахуванням сум коштів, що були сплачені на його користь, суди попередніх інстанцій, аналізуючи матеріали виконавчого провадження, здійснили перерахунок таких коштів, зобов'язавши відповідача вчинити дії, спрямовані на виплату позивачу ОСОБА_1 залишку вищевказаної заборгованості в сумі 1 188 937, 30 грн. (1 900 147,03 - 711 209,73).

53. Решта доводів касаційної скарги не спростовує висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.

54. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

55.З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

56. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

57. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді В.М. Бевзенко

І.Л.Желтобрюх