Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 361/7249/17

провадження № К/9901/46601/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 361/7249/17

за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити певні дії;

за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області (суддя Василишин В. О.) від 28 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Губської Л. В., Вівдиченко Т. Р., Федотова І. В.) від 28 лютого 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України про відмову йому у перерахунку одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (довідка МСЕК серії АВ № 0643856 від 06 вересня 2017 року) відповідно до Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21 жовтня 2015 № 850 та прийняти відповідне рішення.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, 08 липня 2008 року йому було встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач вказує, що 06 вересня 2017 року він пройшов повторне обстеження у центральній медико-соціальній експертній комісії № 1 м. Києва, та за результатами обстеження з 28 серпня 2017 року йому встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

У зв'язку з наведеним, на думку позивача, у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 565-ХІІ, виплату якої відповідачем протиправно не здійснено.

3. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року, позовні вимоги задоволено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 30 березня 2018 року Міністерство внутрішніх справ України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року, і прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог. Водночас, відповідачем у касаційній скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

5. Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. 08 травня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року - без змін.

7. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2018 року відмовлено Міністерству внутрішніх справ України у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2017 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 361/7249/17.

8. Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2018 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ.

10. Наказом Міністерства внутрішніх справ України «По особовому складу» від 27 березня 2008 року № 573 о/с позивач з 31 березня 2008 року звільнений з органів внутрішніх справ за п. 65 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

11. Відповідно до довідки медико-соціальній експертній комісії Солом'янського району міста Києва від 08 липня 2008 року Серія КА-1 № 014406 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності по захворюванню, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

12. У подальшому 06 вересня 2017 року у відповідності до Довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0643856 ОСОБА_2 при повторному огляді встановлено ІІ групу інвалідності по захворюванню, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Разом з тим відповідно до Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0013930, втрата професійної працездатності позивача становить - 65 %.

13. 26 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Міністерства внутрішніх справ України, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності. До заяви позивачем були додані всі необхідні документи, перелік яких наведений в самій заяві.

14. Листом Міністерства внутрішніх справ України від 24 жовтня 2017 року № 15/2-Ш-514 позивачу повідомлено, що матеріали на виплату одноразової грошової допомоги повернуті Міністерством внутрішніх справ України без права на виплату через невідповідність вимогам п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850) у зв'язку з тим, що після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років.

15. Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у п. 14 Порядку № 850, і підстави, з якої виходив відповідач, вказана норма не містить.

17. До такого висновку суди першої та апеляційної інстанцій дійшли виходячи з того, що п. 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.

18. У зв'язку з наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність відмови Міністерства внутрішніх справ України у перерахунку позивачеві одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ гри інвалідності.

19. Водночас, суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині постанови вказав, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону № 565-ХІІ.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень було залишено поза увагою що у відповідності до п. 4 Порядку № 850 виплату одноразової грошової допомоги при повторних оглядах МСЕК обмежено законодавцем терміном 2 роки.

21. На переконання скаржника, зважаючи, що оскільки після первинного огляду позивача МСЕК пройшло більше 2 років, правових підстав для призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850 немає.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

23. До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ст. 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850.

24. За правилами ч. 6 ст. 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

25. В подальшому, Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21 жовтня 2015 року затвердив «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Дана постанова набрала законної сили 31 жовтня 2015 року.

26. Відповідно до п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

27. Підпунктом 2 п. 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

28. Згідно з п. 4 Порядку № 850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

29. Пунктом 7 Порядку № 850 встановлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

30. Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в п. 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги (п. 8 Порядку № 850).

31. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених п. 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п. 9 Порядку № 850).

32. Пунктом 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» Закон № 565-XII визнано таким, що втратив чинність. Однак, за змістом п. 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

33. Отже, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» й, виходячи з положень якого обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

34. Однак, як вірно було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач не прийнявши за результатом розгляду документів про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, жодного з зазначених вище рішень, всупереч п. 9 Порядку № 850, листом від 24 жовтня 2017 року № 15/2-Ш-514 повернув матеріали на призначення одноразової грошової допомоги позивачеві без розгляду.

35. Відтак, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що спосіб, у який Міністерство внутрішніх справ України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Законом № 565-ХІІ та Порядком № 850 не передбачені, а тому позов підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути матеріали щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Законом № 565-XII та в порядку, визначеному п. 9 Порядку № 850.

36. Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17.

37. Водночас, враховуючи те, що відповідачем рішення про призначення позивачу чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності не приймалося, а спір у цій справі виник між сторонами щодо незаконного повернення відповідачем документів позивача, висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону № 565-ХІІ, є передчасним.

38. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

39. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

41. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 361/7249/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб