Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2018 року

Київ

справа №718/372/17

адміністративне провадження №К/9901/37364/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області в складі судді Олексюк Т.І. від 06.03.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Полотнянка Ю.П., Загороднюка А.Г., Драчук Т.О. від 12.10.2017 у справі №718/372/17 за позовом ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_3, до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання перерахувати пенсію,

УСТАНОВИВ:

В лютому 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_2, в якому просив визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області (далі - УПФУ в Кіцманському районі) в перерахунку призначеної ОСОБА_2 пенсії; зобов'язати відповідача перерахувати ОСОБА_2 пенсію за віком згідно довідки № 52 від 19.12.2016 року про складові заробітної плати, виходячи з розрахунку 60% заробітної плати та виплатити різницю в перерахованій пенсії з 01.06.2016 року.

Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, позов задоволено. Визнано неправомірною відмову УПФУ в Кіцманському районі від 03.02.2017 року у перерахунку пенсії ОСОБА_2 та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_2 згідно довідки № 52 від 19.12.2016 року про складові заробітної плати, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Чернівецькій області, з розрахунку 60% заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з виплатою різниці в сумі перерахованої пенсії з 01.06.2016 року.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що розмір пенсії позивача розраховано на підставі даних про посадовий оклад та надбавки, які відповідають постанові Кабінету Міністрів України № 292 від 06.04.2016 року.

Заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що з 04.01.2017 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 2136 грн. Пенсію розраховано із заробітної плати позивача в розмірі 3560 грн., а саме з: посадового окладу в розмірі 2240 грн., надбавки за ранг - 200 грн., надбавки за вислугу років - 1120 грн.

Для призначення пенсії позивачем подані довідки № 16 від 24.06.2016 року та № 52 від 19.12.2016 року про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», яка видана Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Чернівецькій області, згідно яких станом на 30.05.2016 року заробітна плата позивача становила 5885,60 грн.

23 січня 2017 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до УПФУ в Кіцманському районі із заявою про перерахунок розміру пенсії відповідно до поданих документів для призначення пенсії та постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб",

Листом від 03.02.2017 року №4/Т-11 позивачу відмовлено у задоволенні вказаної заяви з посиланням на те, що пенсія нараховується та виплачується згідно постанови Кабінету Міністрів України від №292 від 06.04.2016 року "Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 року" та постанови Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 року "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".

Позивач, вважаючи такі дії відповідача неправомірними, звернулася до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі 60% суми заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та яка станом на день звільнення позивача (30.05.2016 року) становила 5885,60 грн.

Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Закону передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.Згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 року, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За таких обставин, коли на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби розмір заробітної плати позивача, до якого входять посадовий оклад, надбавка за ранг та надбавка за вислугу років, становив 5885,60 грн., то розрахунок пенсії позивача із заробітної плати в розмірі 3560 грн. є неправомірним, а відтак суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги щодо виплати різниці в сумі перерахованої пенсії, суди першої та апеляційної інстанцій помилково зазначили про виплату такої різниці з 01.06.2016 року, оскільки, як встановлено судами, та зазначено позивачем в позові, пенсію ОСОБА_2, про перерахунок якої ставилось питання, призначено з 04.01.2017 року.

А відтак, позовні вимоги, з урахуванням положень ч. 2 ст. 122 КАС України, підлягають задоволенню з 04.01.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

З огляду на викладене та враховуючи, що судами попередніх інстанцій повністю встановлено фактичні обставини справи, проте помилково зазначено дату, з якої права позивача підлягають поновленню, суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, замінивши в абзаці третьому резолютивної частини рішення суду першої інстанції слова "з 01 червня 2016 року" на слова "з 04 січня 2017 року".

Керуючись ст.ст. 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити частково.

Постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року змінити, замінивши в абзаці третьому резолютивної частини постанови Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2017 року слова "з 01 червня 2016 року" на слова "з 04 січня 2017 року".

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду