ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 року

м. Київ

справа № 640/33782/20

адміністративне провадження № К/990/32647/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року (головуючий суддя Мельничук В.П., судді: Лічевецький І.О., Оксененко О.М.) про відмову в задоволенні заяви Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2020 року Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (далі - Товариство, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2020 року №0026020410 про застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2020 року №0026020410, прийняте Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

03 жовтня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства від 29 вересня 2022 року про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, в якій воно просило стягнути на його користь такі витрати в сумі 15 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області.

В переліку додатків до заяви Товариством вказано про додання до неї копій: договору про надання правової допомоги №184 від 03 вересня 2022 року, додатку №1 від 03 вересня 2022 року до договору про надання правової допомоги №184 від 03 вересня 2022 року, акту наданих послуг від 29 вересня 2022 року до договору про надання правової допомоги №184 від 03 вересня 2022 року, звіту про обсяг наданих послуг від 29 вересня 2022 року до договору про надання правової допомоги №184 від 03 вересня 2022 року.

Згідно акту наданих послуг та звіту про їх обсяг Адвокатським об`єднанням «ВР Партнерс» в особі керуючого партнера Васюка Миколи Миколайовича надано Товариству наступну професійну правничу допомогу: проведення правового аналізу наданих клієнтом документів, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики, формування позиції та консультування клієнта у справі №640/33782/20, аналіз апеляційної скарги ГУ ДПС у Чернігівській області від 01 червня 2022 року; підготовка та подання відзиву від 10 вересня 2022 року у справі №640/33782/20.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 жовтня 2022 року в задоволенні заяви відмовив.

При цьому, апеляційний суд, розглянувши подану заяву та додані до неї докази, прийшов до висновку, що акт наданих послуг від 29 вересня 2022 року та звіт про їх обсяг від 30 вересня 2022 року складені як додатки до договору про надання правової допомоги №184 від 02 вересня 2022 року, однак позивачем до заяви додано копію договору про надання правової допомоги №184 від 03 вересня 2022 року, відтак у зв`язку з відсутністю договору як такого, який, в свою чергу, є обов`язковим доказом, що підтверджує обставину надання правової допомоги, суд позбавлений можливості дослідити його істотні умови, зокрема, щодо порядку надання правової допомоги, строків здійснення розрахунків між клієнтом та адвокатом тощо.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 17 жовтня 2022 року, Товариство звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило її скасувати та задовольнити подану ним заяву про ухвалення додаткового рішення, стягнувши витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач вказував на помилковість висновків апеляційного суду за результатами дослідження доданих до заяви про ухвалення додаткового рішення доказів, адже при написанні переліку додатків до останньої ним було допущено описки в даті договору про надання правової допомоги №184 й визначено останню як 03 вересня 2022 року, тоді як і сам договір, і додані до нього документи свідчать, що правильною датою є 02 вересня 2022 року, а відтак Товариством подано всі належні та допустимі докази в підтвердження понесених витрат.

Відповідач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин 1 - 3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ж із частиною 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вже вказувалось в цій постанові, відмовляючи в задоволенні поданої Товариством заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд виходив із неможливості дослідити істотні умови укладеного ним із адвокатом (адвокатським об`єднанням) договору про надання правової допомоги, оскільки до заяви додано копію договору про надання правової допомоги №184 від 03 вересня 2022 року, а інші додані документи (зокрема, акт наданих послуг від 29 вересня 2022 року та звіт про їх обсяг від 30 вересня 2022 року) містять посилання на інший договір - №184 від 02 вересня 2022 року.

Так, дійсно в тексті своєї заяви від 29 вересня 2022 року Товариство зазначало, що правова допомога надавалась йому на підставі договору №184 від 02 вересня 2022 року, проте в переліку додатків вказано про додання договору про надання правової допомоги №184 від 03 вересня 2022 року і документів, пов`язаних з виконанням останнього (додаток №1, акт, звіт).

Втім, сама лише наведена обставина не може спростовувати надання Товариству адвокатом правової допомоги при розгляді даної справи як такої та виключати можливість відшкодування витрат з її вартості, адже може бути наслідком допущення описки особою, відповідальною за складання тексту заяви.

Сама ж додана копія договору №184, зокрема в частині його дати, неналежної якості, а тому не дає можливості достеменно визначити цей реквізит документу.

Відтак, на думку суду касаційної інстанції, апеляційний суд з метою недопущення надмірного формалізму при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення та дотримання прав Товариства на відшкодування понесених у зв`язку із розглядом даної справи витрат не був позбавлений можливості витребувати примірник (оригінал) договору №184 належної якості та з`ясувати необхідні для правильного вирішення поданої Товариством заяви обставини.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 4 статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно ж до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак, враховуючи викладене вище, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року не відповідає зазначеним законодавчим вимогам, а тому у відповідності до приписів частини 1 статті 353 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.Я.Олендер