Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.08.2018 року у справі №816/55/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

02 жовтня 2018 року

справа №816/55/18

адміністративне провадження №К/9901/59041/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції матеріали адміністративної справи № 816/55/18

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у складі судді А.Б. Головко.

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у складі колегії суддів Калиновського В. А., Кононенко З. О., Калитки О. М.,

У С Т А Н О В И В:

ПРОЦЕДУРА

03 січня 2018 року ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 грудня 2017 року № 0043431750, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за податковими зобов'язаннями у сумі 343 718 грн. 68 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 171 859 грн. 43 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.

15 березня 2018 року рішенням Полтавського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

13 серпня 2018 року представником позивача подано касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій платник податків просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

15 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу позивача залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту утримання цієї ухвали.

20 серпня 2018 року представником позивача усунуто недоліки касаційної скарги.

21 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача за наслідком усунення недоліків касаційної скарги в установлений судом строк та витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 816/55/18.

05 вересня 2018 року справа № 816/55/18 надійшла до Верховного Суду.

19 вересня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача, в якому він спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. .

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У листопаді 2006 року посадовими особами податкового органу проведено позапланову документальну перевірку суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2004 року по 31 березня 2006 року, за результатами якої складено акт від 10 листопада 2006 року № 525/17/2228525871 (далі - акт перевірки).

19 грудня 2017 року на підставі акта перевірки, постанови Господарського суду Полтавської області від 11 липня 2017 року та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі № 3/322, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0043431750 за порушення пункту 3, пункту 4 статті 13 розділу IV оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої Наказом ГДПІ від 21 квітня 1993 року, частини 2 статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок громадян» від 26 грудня 1992 року № 13-92 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за податковими зобов'язаннями у сумі 343 718 грн. 68 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 171 859 грн. 43 коп.

Штрафні (фінансові) санкції застосовано на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 20 листопада 2006 року податковим органом за наслідком проведення перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002881750/0, за яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначене податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 1 031 156 грн., в т. ч. за основним платежем - 343 718 грн. 68 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 686 437 грн. 36 коп., а також № 0002891750/0, за яким платнику податків визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 768 027 грн. 14 коп., в т. ч. за основним платежем - 512 018 грн. 09 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 256 009 грн. 05 коп.

08 листопада 2017 року за наслідком процедури судового оскарження податкових повідомлень-рішень № 0002881750/0 та № 0002891750/0 Харківським апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 20 листопада 2006 року № 0002881750/0 в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 515 578 грн. 02 коп. Вказана постанова набрала законної сили та оскаржена сторонами в касаційному порядку.

Спірне у цій справі податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, та передбачає зменшення штрафних фінансових санкцій на 515 578 грн. Сума основного податкового зобов'язання залишилася незмінною і сягає 343 718 грн. 68 коп.

Склад податкового правопорушення доводиться податковим органом на підставі висновку про завищення платником податків витрат за господарськими операціями з Приватними підприємствами «Акцент-СВ», «Соріст-Інвест» та Малим змішаним підприємством «М-С» на загальну суму 2 643 989 грн., внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 343 718 грн.

Нереальність господарських операцій із вказаними контрагентами доводиться податковим органом на підставі того, що статут Приватного підприємства «Акцент-СВ» визнано недійсним з часу його реєстрації на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2003 року по справі № 2-1463/162003 (набрало законної сили).

Рішенням Ватутінського районного суду м. Києва від 31 січня 2000 року по справі № 2/344, що набрало законної сили 11 лютого 2000 року, визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію, статут, картку із зразками підписів та печатки Приватного підприємства «Соріс-Інвест» з моменту оформлення, та свідоцтво платника податку на додану вартість № 24852371 з моменту його видачі.

Інформація про суб'єкт з назвою «Мале змішане підприємство фірма «М-С» до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ України (далі - ЄДРПОУ) не надходила. В ЄДРПОУ з назвою «М-С» значився суб'єкт «Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «М-С», ідентифікаційний код 14291188, адреса - 310023, м. Харків, Київський район, вул. Мироносицька, 80, к.13, орган ліквідації - виконавчий комітет Харківської міської ради, дата ліквідації - 25 вересня 1998 року, рішення № 231.

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій висновувалися з правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, внаслідок встановлення складу податкового правопорушення, покладено в основу його прийняття, судовим рішенням, яке набрало законної сили.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі позивач вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, доводить відсутність податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій до вказаних правовідносин безпідставно застосовано положення Податкового кодексу України, доводить, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене не уповноваженим на те органом - не Лохвицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області, а Головним управлінням ДФС у Полтавській області.

Щодо звільнення від доказування на підставі частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) позивач зауважує, що ці положення не мають абсолютного характеру.

Платником податків аргументується, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято із порушенням строків, крім того, в ньому визначено не те цільове призначення платежу, що у попередньому, а також не зазначено, що платником податку є фізична особа-підприємець.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо застосування норм процесуального права

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Нормативне регулювання

Особливістю цієї справи є те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом за результатами судового оскарження, з урахуванням рішення суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили та підлягає безумовному виконанню.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відтак, набрання законної сили судовим рішенням за наслідком оскарження конкретного податкового повідомлення-рішення зумовлює виникнення узгодженого податкового зобов'язання, яке підлягає безумовній сплаті.

Абзацом другим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Положеннями пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом, серед іншого, встановлено факт заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації.

ОЦІНКА ДОВОДІВ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Доводи касаційної скарги позивача є ідентичними доводам, зазначеним у позовній заяві та апеляційній скарзі, що розглянуті судами першої та апеляційної інстанцій та спростовані ними.

Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що предметом розгляду у цій справі є правомірність податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі судового рішення, яке набрало законної сили і є обов'язковим до виконання.

Суд також погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо належного суб'єкта прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки, починаючи з 01 січня 2017 року на підставі Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон № 1797) функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів, відтак Інспекції позбавлені будь-яких повноважень в межах виконання вказаної функції.

Верховний Суд вважає безпідставними доводи касаційної скарги щодо помилкового застосування судами положень Податкового кодексу України, оскільки вони були застосовані виключно в частині регламентації повноважень податкового органу на момент проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Склад податкового правопорушення, хоча він і не є предметом розгляду у цій справі, встановлений на підставі нормативних правових актів, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Аргументи позивача щодо невідповідності спірного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного податкового законодавства оцінено судами першої та апеляційної інстанцій на підставі повно і всебічно встановлених обставин справи. Доводи касаційної скарги у цій частині зводяться до незгоди платника податків з оцінкою судів, наданою встановленим обставинам справи, що є поза межами касаційного розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга платника податків залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2018 року у справі № 816/55/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Гончарова

І.Я.Олендер