Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2018 року

Київ

справа №815/2429/15

адміністративне провадження №К/9901/12919/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №686/8191/16-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїлтара" до Південно - Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів

за заявою Південно - Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України, постановленої 13 квітня 2017 колегією суддів у складі: Мороза В.Ф., Донця О.Є., Черпіцької Л.Т.,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїлтара" звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Південно - Українського територіального управління НКЦПФР національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №127/ПУ-1-Е від 10.03.2015 про накладення санкції за порушення на ринку цінних паперів.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зокрема зазначив, що постанова від 10.03.2015 №127/ПУ-1-Е була прийнята Південно - Українським територіальним управлінням НКЦПФР без урахування вимог Конституції України, щодо права кожного на захист від порушення законодавства в сфері цінних паперів та фондового ринку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2015 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2015 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2015 скасовано, прийнято нову постанову, якою визнано протиправною та скасовано постанову Південно - Українського територіального управління національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.03.2015 № 127-ПУ-1-Е про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2017 року постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року залишено без змін.

У червні 2017 року Південно - Українське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (в порядку глави 3 розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.2017) подало до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2017 року у справі № 815/2429/15.

Ухвалою Верховного Суду України від 29 червня 2017 року відкрито провадження у справі за заявою Південно - Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції) матеріали заяви разом зі справою передано до Верховного Суду.

У ході розгляду справи судами встановлено, що TOB «Ізмаїлтара», як правонаступник ВАТ «Ізмаїлтара», не виконало пункт 1 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28.10.2014 № 1483 щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів та зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, яким передбачено в строк до 28.01.2015 подати до Комісії документи для скасування реєстрації випуску акцій та протягом одного робочого дня після отримання розпорядження уповноваженої особи Комісії про скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, письмово повідомити Комісію про усунення порушення.

13.02.2015 відповідачем прийнято постанову № 201-ПУ-1-Е про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів від відносно TOB «Ізмаїлтара», яку відповідно до реєстру рекомендованих листів від 13.02.2015 було направлено на адресу позивача.

24.02.2015 відповідачем складено Акт про правопорушення на ринку цінних паперів № 176-ПУ-1-Е.

Постановою від 26.02.2015 № 167-ПУ-1-Е розгляд справи відносно TOB «Ізмаїлтара», про правопорушення на ринку цінних паперів призначено на 10.03.2015.

Зазначені акт та постанова була направлені на адресу TOB «Ізмаїлтара» засобами поштового зв'язку.

Для участі у розгляді справи про правопорушення на ринку цінних паперів керівник та/або повноважений представник TOB «Ізмаїлтара» до Південно - Українського територіального управління НКЦПФР не з'явився.

За наслідками розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів відповідачем прийнято постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 10.03.2015 № 127-ПУ-1-Е.

Непогоджуючись з прийнятою постановою TOB «Ізмаїлтара» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Південно - Українське територіальне управління національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час прийняття оскаржуваної постанови від 10.03.2015 № 127-ПУ-1-Е про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів діяло з урахуванням приписів чинного законодавства.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що у разі відсутності керівника або представника юридичної особи справа про правопорушення розглядається за умови своєчасного повідомлення юридичної особи про місце і час розгляду справи. Однак, судом встановлено, що постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, Акт про правопорушення на ринку цінних паперів та постанову про розгляд справи про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів призначено на 10.03.2015 позивач отримав 18.03.2015, тобто після розгляду справи з порушенням строків. Таким чином суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що Південно - Українським територіальним управлінням національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів порушено право ТОВ «Ізмаїлтара» на участь у розгляді справи.

З таким висновком апеляційного суду погодився і Вищий адміністративний суд України.

В поданій заяві про перегляд судового рішення, Південно - Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2017 року та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2015 у справі № 815/2429/15.

Як на приклад неоднакового правозастосування, заявник покликається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2015 року (провадження № К/800/54062/14), від 18 червня 2015 року (провадження № К/800/906/15), від 24 вересня 2015 року (провадження № К/800/66507/14) та від 22 квітня 2015 року (провадження № К/800/17802/15), у яких суд по-іншому і, на переконання заявника, правильно застосував одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Заява Південно - Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2015 року задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Статтею 235 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) встановлено, що Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмету правового регулювання, умов застосування правових норм та однакового матеріально-правового регулювання спірних відносин. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Щодо ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2015 року, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ЗАТ "Трудовий колектив "Уманьхліб", колегія суддів зазначає, що дана ухвала постановлена з процесуальних питань та не містить прикладу застосування норм матеріального права.

В поданих для порівняння ухвалах від 26 травня 2015 року, від18 червня 2015 року та від 24 вересня 2015 року касаційний суд виходив з того, що пунктом 14 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій (далі - Правила) передбачено, що постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, акт про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів (постанова по справі про адміністративне правопорушення), постанова про закриття справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про закриття провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про виправлення описок, розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, розпорядження про скасування розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери вважаються надісланими (врученими) юридичній особі (посадовій особі чи громадянину), яка притягується до відповідальності, якщо їх вручено керівнику чи представнику юридичної особи (посадовій особі чи громадянину) під розписку або надіслано поштою рекомендованим листом. Доказом надіслання вищезазначених документів є реєстр (список) поштових відправлень рекомендованих листів, на якому працівником об'єкта поштового зв'язку проставлено відбиток календарного штемпеля, та касовий чек.

Таким чином, в наведених ухвалах касаційний суд дійшов висновку, що вказані Правила не містять обов'язку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку враховувати дату отримання направлених документів, а, отже, достатнім доказом виконання вимог даних Правил є реєстр (список) поштових відправлень рекомендованих листів, на якому працівником об'єкта поштового зв'язку проставлено відбиток календарного штемпеля, та касовий чек.

Натомість, в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, касаційний суд виходив з того, що Пункт 5.4. Розділу 5 Правил № 1470 передбачає, що уповноважена особа вирішує питання, передбачені у пункті 5.1 цих Правил, визначає дату розгляду справи про правопорушення та виносить постанову про це, яку надсилає юридичній особі, щодо якої порушено справу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

У пункті 6.1. Розділу 6 Правил № 1470 зазначено, що справа про правопорушення щодо юридичної особи розглядається у присутності керівника та/або представника юридичної особи, яка притягується до відповідальності.

Повноваження представника юридичної особи, що притягується до відповідальності, засвідчуються довіреністю, оригінал або копія якої залучається до матеріалів справи.

У разі відсутності керівника або представника юридичної особи справа про правопорушення розглядається за умови своєчасного повідомлення юридичної

особи про місце і час розгляду справи.

Враховуючи фактичні обставини справи, касаційний суд вказав, що посилання відповідача про те, що представник ТОВ «Ізмаїлтара» не з'явився на розгляд справи, хоча був своєчасно повідомлений, не відповідає дійсності, оскільки реєстр (список) поштових відправлень рекомендованих листів про направлення ТОВ «Ізмаїлтара» постанови про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів свідчить лише про направлення документів та не є належним та допустимим доказом про їх отримання та повідомлення юридичної особи про розгляд справи. При цьому, відповідачем не надано доказів своєчасного отримання ТОВ «Ізмаїлтара» постанови про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Отже, залишаючи без змін рішення апеляційного суду, касаційний суд покликався на пункті 6.1. Розділу 6 Правил № 1470. Однак, Південно - Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не надано для порівняння рішень щодо неоднакового застосування вказаного пункту Правил.

Таким чином, дослідивши подані для порівняння ухвали Вищого адміністративного суду України, колегія суддів дійшла до висновку, що вони не містить іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві позивачів.

Обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, копія судового рішення в якій додано до заяви.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом, не підтвердилися, у задоволенні заяви Південно - Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку слід відмовити.

З огляду на викладене, керуючись підпунктами 1, 7 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Південно - Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду