Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.06.2019 року у справі №540/2329/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2020 року

м. Київ

справа №540/2329/18

провадження №К/9901/16489/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів Берназюка Я. О., Кравчука В. М.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства оборони України

на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 (головуючий суддя Морська Г. М. ) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Ступакової І. Г., суддів Бітова А. І., Лук'янчук О. В. )

у справі №540/2329/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України, Херсонського обласного військового комісаріату

про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Херсонського обласного військового комісаріату, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби;

зобов'язати Міністерство оборони України виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, у зв'язку зі встановленням III групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 27.11.2017.

2. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15.01.2019, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від
21.05.2019, позов задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано пункт 43 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності III групи з 27.11.2017, внаслідок поранення (травм), пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум страхування, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.04.2018 №37;

зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому інвалідності III групи з 27.11.2017, внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови КМУ від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. У поданій касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у 2014 році брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 16.01.2015 №309 солдат ОСОБА_1 18.11.2014 під час виконання бойового завдання в зоні проведення антитерористичної операції в м. Донецьк отримав множинні вогнепальні поранення м'яких тканин лівого стегна, лівої поперекової ділянки та лівої підлопаткової ділянки. Отримані травми пов'язані із виконанням обов'язків військової служби.

5. За результатами огляду медико-соціальною експертною комісією 18.05.2015 ОСОБА_1 встановлено 10 % втрати професійної працездатності без встановлення інвалідності, відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА №004502.

6. Відповідно до довідки МСЕК від 17.10.2016 серії 10 ААА №120607 позивачу визначено 25% втрати професійної працездатності без встановлення інвалідності, у зв'язку із травмою пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби.

7. Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №675947 від 27.11.2017, при первинному огляді ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 27.11.2017, причиною є травма "так, пов'язана із виконанням обов'язків військової служби".

Дата чергового переогляду - 27.11.2018.

8.16.02.2018 позивач звернувся до Херсонського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

9. Листом від 08.06.2018 №6/2/2252 Херсонський обласний військовий комісаріат повідомив ОСОБА_1, що Департаментом фінансів Міністерства оборони України прийнято рішення про відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги, яке оформлене протоколом засідання комісії №37 від 06.04.2018.

10. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.04.2018 №37, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку з тим, що згідно абзацу 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у разі зміни ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Так як позивачу групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності, тому, за висновками засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, ОСОБА_1 не має права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму.

11. Не погодившись з цим рішенням позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було, позивач має право на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. У касаційній скарзі відповідач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій. На думку скаржника чинне законодавство дійсно допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності, але при цьому право на отримання такої допомоги обмежено дворічним строком з моменту первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Позивачу змінено причину встановлення інвалідності понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності, а тому він не має права на доплату грошової допомоги.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

15. В цій справі ключовим правовим питання є те, чи розповсюджується на спірні правовідносини дія абзацу 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі-Закон № 2011-XII).

16. У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 (справа №240/10153/19), прийнятої у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, суд дійшов таких правових висновків.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII було доповнено статтями 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012 № 5040-VI. статтями 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012 № 5040-VI набрав чинності 01.01.2014 і застосовується до правовідносин, що виникли після
01.01.2014.

Відповідно до ~law9~ у редакції, що діяла з
01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Згодом, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) ~law11~ доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

Змістовно абзац другий ~law12~ є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.

Окрім того, абзац другий ~law13~ встановлює обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.

Обидві ці норми (абзац перший та другий пункту 4 статті 16-3 Закону) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх військовослужбовців.

З огляду на вищевикладене, судова палата вважає за необхідне відступити від правового висновку, зробленого у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 (справа №295/3091/17), 21.06.2018 (справа № 760/11440/17), 30.09.2019 (справа № 825/1380/18) та інших, де його застосовано, та дійшла такого висновку про застосування пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII:

(1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду;

(2) передбачені ~law15~ обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01.01.2014;

(3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01.01.2014 чи після)."

17. Застосовуючи цей висновок до обставин цієї справи, Суд звертає увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності, відбувся в листопаді 2017 року, а первинно втрату працездатності без встановлення інвалідності позивачу встановлено в травні 2015 року. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

18. З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

19. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права.

20. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

21. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

22. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.

2. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 у справі №540/2329/18 - скасувати.

3. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Херсонського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя В. М. Кравчук