Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2018 року у справі №821/1593/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

Київ

справа № 821/1593/17

адміністративне провадження № К/9901/50232/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2017 року (суддя Дмитрієва О. О.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року (колегія у складі суддів: Осіпова Ю. В., Бойка А. В., Скрипченка В. О.) у справі № 821/1593/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, Підприємець) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким нараховано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що про проведення фактичної перевірки дізнався з листа-запрошення податкового органу для складання протоколу про адміністративне правопорушення за здійснення підприємницької діяльності без придбання відповідної ліцензії згідно акту фактичної перевірки. Звертає увагу, що перевірку проведено у іншої фізичної особи-підприємця, оскільки за даною адресою підприємницьку діяльністю здійснюють декілька підприємців.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 4 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 27 липня 2017 року № 003311405.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з доводами якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що фактична перевірка Підприємця проведена з порушенням процедури її проведення, що встановлена статтями 80, 81 Податкового кодексу України.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу Підприємець повторює доводи, викладені у позові та просить залишити скаргу без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що податковим органом 19 липня 2017 року проведено фактичну перевірку Підприємця, за результатами якої складено акт № 269/21/22/РРО/3164100094, за висновками якого контролюючим органом встановлено, що позивачем порушено вимоги статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме платником податків здійснювалось зберігання алкогольних напоїв у місці не внесеному до єдиного державного реєстру місць зберігання, за що статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі 100 відсотків вартості товару, який зберігається у такому місці, але не менше 17000 грн.

За актом (обстеження/огляду) №091/21/22 від 19 липня 2017 року перевіряючими встановлено наявність товару (алкогольних напоїв) на суму 1468 грн.

Другий примірник такого акта отримано ОСОБА_3.

На підставі висновків акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 27 липня 2017 року № 003311405 яким застосовано штрафні санкції у розмірі 17 000
грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено податковим органом, що наказ від 30 червня 2017 року № 538 "Про проведення фактичних перевірок" та направлення на фактичну перевірку від 19 липня 2017 року № 758 та 759 вручено ОСОБА_3. Окрім того, нею отримано другий примірник акту після проведення перевірки.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та не поставлено під сумнів доводами касаційної скарги, що за адресою здійснення підприємницької діяльності Підприємця, крім нього підприємницьку діяльність здійснюють також і ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6.

Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку від 15 жовтня 2014 року № 46/17.3 місцем провадження господарської діяльності позивача є АДРЕСА_1 кіоск "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Згідно пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно пункту 81.1 статті 80 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених пункту 81.1 статті 80 Податкового кодексу України, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених пункту 81.1 статті 80 Податкового кодексу України, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені пункту 81.1 статті 80 Податкового кодексу України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених пункту 81.1 статті 80 Податкового кодексу України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Судами попередніх інстанції встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що копія наказу до початку проведення фактичної перевірки не була вручена позивачу. Особа визначена в якості представника позивача не має жодного відношення до господарської діяльності Підприємця. Відсутні будь-які докази того, що позивач був обізнаний про проведення перевірки.

Відповідно до листа-відповіді Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області від 20 жовтня 2017 року №1191/04-03 за період з 1 січня 2017 року по 31 серпня 2017 року звітність за формою Єдиного соціального внеску, який адмініструє Державна фіскальна служба України, за найманих працівників не подавалась.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що фактична перевірка Підприємця проведена з порушенням процедури її проведення, що встановлена статтями 80, 81 Податкового кодексу України.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачем не зазначено.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.

2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі № 821/1593/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник

Судді Верховного Суду