Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.03.2018 року у справі №826/1497/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року

м. Київ

справа № 826/1497/16

адміністративне провадження № К/9901/45245/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС (правонаступник - Київська митниця Держмитслужби) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2017 (суддя - Качур І. А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 (головуючий суддя- Бабенко К. А., судді Кузьменко В. В., Степанюк А. Г. ) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови в прийнятті декларації,

УСТАНОВИЛ:

У лютому 2016 року Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі -ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач), у якому просило:визнати протиправними дії відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації (далі - ВМД) від 30.07.2015 № 100250002/2015/057563; скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30.07.2015 № 100250002/2015/000046/2, прийняте Відділом митного оформлення м/п "Західний" Київської міської митниці ДФС (далі - ВМО "Західний" КММ ДФС); скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 30.07.2015 № 100250002/2015/00077, складену ВМО "Західний" КММ ДФС.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилалося на протиправність зазначених рішення та картки, оскільки задекларована ним в митних деклараціях митна вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту)) підтверджена наданими Митниці документами.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 14.09.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від
30.01.2018, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправними дії Київської міської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації від 30.07.2015 № 100250002/2015/057563; визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 30.07.2015 № 100250002/2015/000046/2, прийняте Відділом митного оформлення м/п "Західний" КММ ДФС; визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 30.07.2015 № 100250002/2015/00077, складену ВМО "Західний" КММ ДФС.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що Товариство в цілях митного оформлення подало всі документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК), які містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за основним методом, а тому у Митниці не було підстав для проведення коригування митної вартості товару.

Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від
14.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від
30.01.2018, у якій просить скасувати зазначені судові рішення, а в задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи відповідача в касаційній скарзі обґрунтовані посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дали належної оцінки тій обставині, що документи, які Товариство надало для підтвердження задекларованої митної вартості товару, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Ухвалою від 27.04.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шипуліної Т. М., суддів Бившевої Л. І., Хохуляка В. В. відкрив касаційне провадження у справі № 826/1497/16 за касаційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018.

На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв'язку зі звільненням судді Шипуліної Т. М. у відставку, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 826/1497/16 між суддями, про що складено протокол від 26.11.2020.

Для розгляду справи № 826/1497/16 визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Усенко Є. А., судді Гімон М. М., Гусак М. Б.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від
15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до статтями 52, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України (~law23~ набрав чинності з 08.02.2020).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айдіес Боржомі Тбілісі" (Грузія) (продавець) був укладений зовнішньоекономічний контракт № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 на поставку мінеральної води "Боржомі" в асортименті.

При цьому 02.03.2015 між позивачем та ТОВ "Айдіес Боржомі Тбілісі" укладено додаткову угоду № 1 до вказаного контракту, відповідно до якої змінено ціну мінеральної води "Боржомі" в асортименті.

Для митного оформлення товару, ввезеного на митну територію України за контрактом № СТ20-001/1501 від 13.01.2015, представник позивача 30.07.2015 подав митну декларацію №100250002/2015/057563, згідно з якою визначено найменування товару "Вода природна мінеральна лікувально-столова гідро-карбонатна натрієва "Боржомі ", сильногазована", за ціною 11436,48 доларів США, що відповідало умовам контракту з урахуванням додаткової угоди №1 до контракту.

Разом з митною декларацією для підтвердження задекларованої митної вартості товару контролюючому органу були надані такі документи: картку обліку особи, що здійснює операції з товарами, №100/2012/0003919 від 22.12.2014; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №046602 від 21.07.2015; рахунок-фактуру (інвойс) GE20150212 від 20.07.2015; пакувальний лист б/н від 20.07.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 02.03.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 02.03.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, № СТ20-001/1501 від 13.01.2015; договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25.06.2015; інформацію про позитивні результати радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) від 21.07.2015 № 2730; інформацію про позитивні результати радіологічного контролю товару (з відбитком на товаросупровідних документах підтверджуючого штампу) від 07.10.2015 № 2730; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEO 2015 01/002452 від 21.07.2015; копію митної декларації країни відправлення № С1654 від 22.07.2015.

За результатами перевірки цих документів контролюючий орган дійшов висновку, що вони не підтверджують задекларовану митну вартість товару. Контролюючий орган виходив з того, що пунктом 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 13.01.2015 № СТ20-001/1501 ціна товару встановлена за одну скляну пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,5 на рівні 0,51 доларів США, а відповідно до додаткової угоди №1 до контракту - на рівні 0,44 доларів США. Оскільки ціна визначена за умови контракту про перевезення товару залізницею в звичайних вагонах або контейнерах, а фактично товар доставлено автомобільним транспортом та у зв'язку з тим, що документально не підтверджено всіх складових митної вартості товару, контролюючий орган висловив сумнів щодо правильності визначення митної вартості товару за ціною 0,44 доларів США за пляшку, а не за ціною 0,51 долар США. Крім того, виникнення сумніву щодо правильного визначення позивачем митної вартості контролюючий орган обґрунтував посиланням на те, що прайс-лист був виданий на умовах поставки "СІР Одеса Західна", що, за висновком контролюючого органу, свідчить про суб'єктивну спрямованість умов контракту та про надання позивачу спеціальних цін.

Зважаючи на це, позивачу була направлена пропозиція про надання додаткових документів (за їх наявності) (інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини).

Відповідно до частини 1 статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм частини 1 статті 57 МК (частини друга, третя цієї статті).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина 2 статті 58 МК).

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 МК. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від
06.05.2020 (справа №140/1713/19).

Як встановили суди попередніх інстанцій, для митного оформлення товару Товариство надало Митниці документи відповідно до частини 2 статті 53 МК, які підтверджували всі складові задекларованої митної вартості товару.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій на підставі оцінки доказів, яка відповідає нормам статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини у справі щодо переліку та змісту документів, які позивач надав для митного оформлення, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що, оскільки подані позивачем разом з митною декларацією документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і в сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої позивачем інформації про ціну товару та інші складові митної вартості, у Митниці не було законних підстав для коригування митної вартості.

Довід відповідача, що на вартість задекларованого позивачем товару вплинув вид транспорту, яким перевозився цей товар, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили, оскільки відповідачем не враховано, що додатковою угодою №2 від
10.06.2015 змінено пункт 5.3 контракту із зазначенням, що поставка може здійснюватися також автомобільним транспортом, а також не враховано, що товар був поставлений на умовах поставки СІР (згідно з Правилами Інкотермс - 2010). У відповідності з інформаційним листом ТОВ "АйДіЕс Боржомі Тбілісі" від 26.03.2015 № LT32-589/1503, який позивач надав Митниці і в якому наведена собівартість та ціна реалізації мінеральної води "Боржомі" на умовах поставки "СІР Одеса Західна" (ці умови поставки передбачені в пункті 5.2 контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015) ціна однієї скляної пляшки ємністю 0,5л становить 0,44 доларів США (в тому числі: 0,3700 доларів США - витрати на придбання товару; 0,0613
доларів США - логістичні витрати (завантаження, розвантаження, експертне оформлення, страховка) і транспортні витрати. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали, що зазначена в листі калькуляція містить всі цінові показники, необхідні для визначення ціни продукції на умовах поставки СІР.

Довід позивача щодо відповідності задекларованої митної вартості фактичних цінам на товар підтверджується також експертним висновком від 20.03.2015 № ОЭ-8/81 щодо визначення ринкової вартості мінеральної води "Боржомі" станом на
18.03.2015, згідно з яким визначена виробником вартість продукції (мінеральна вода "Боржомі" в скляній пляшці ємністю 0,5л) (0,44 доларів США) відповідала кон'юнктурі ринку.

Що ж до посилання контролюючого органу на відсутність у позивача документів про страхування товару, то суди попередніх інстанцій об'єктивно визнали таке безпідставним, врахувавши, що згідно з умовами поставки "CIP" за Правилами Інкотермс 2010 на продавця покладається обов'язок забезпечити страхування товару від ризиків втрати та пошкодження під час перевезення на користь покупця.

Відповідно до відкритого полісу страхування № 00837 страхувальником є продавець товару - ТОВ "Аі ді ес Боржомі Грузія", а страхувальником - ТОВ "Страхова компанія Ай сі груп" (Республіка Грузія) (а. с. 57). Як свідчить приєднана до матеріали справи світлокопія листа ТОВ "Аі ді ес Боржомі Грузія" від 27.03.2015 № LT32-591/1503, експортні вантажі застраховані під один щорічний відкритий поліс на всі стандартні ризики. Окремі партії вважаються застрахованими на підставі єдиного поліса та окремих заявок, які електронною поштою направляються страхувальнику. Бенефіціаром страховки є ТОВ "Аі ді ес Боржомі Грузія" (а. с. 77).

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили і довід відповідача щодо недійсності відкритого полісу страхування через сплив його дії (страховий період
28.01.2015-04.03.2015), як такий, що спростований позивачем у судовому процесі наданою копією угоди від 04.03.2015 №ІGG/АG15/026+1 до відкритого страхового полісу № 00837, згідно з якою строк його дії було продовжено до 04.03.2016.

Суд обґрунтовано визнав недоведеним довід відповідача, що існуючий взаємозв'язок між продавцем (експортером) товару і позивачем (відповідач посилається на те, що ТОВ "Аі ді ес Боржомі Грузія" та ПрАТ "Ідустріальні та дистрибуційні системи" є пов'язаними особами в силу частини 4 статті 58 МК та частини четвертої статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, як такі, що входять до складу і контролюються компанією "SDS Borjomi International", а позивач, до того ж, є ексклюзивним дистриб'ютором мінеральної води "Боржомі" на території України та законним користувачем товарного (колективного) знаку "Боржомі") вплинув на ціну товару.

Згідно з частиною 12 статті 58 МК той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (частини 13 -5 статті 58 МК).

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 30.07.2015 № 100250002/2015/000046/2 обґрунтування висновку про надання ПрАТ "Ідустріальні та дистрибуційні системи" спеціальних цін немає. В судовому процесі відповідач так само не надав обґрунтування доводу, що взаємозв'язок між позивачем і продавцем вплинув на ціну (Митниця посилалася на ймовірність сплати позивачем продавцю товару роялті або інших ліцензійних платежів, як умову продажу товару) (а. с. 86).

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) обов'язок доказування правомірності рішення (дії чи бездіяльності) в адміністративних справах про протиправність рішення (дії чи бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Аналогічні положення закріплені і в частині 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в чинній редакції.

Суди попередніх інстанцій встановили обставини у справі у відповідності з нормами процесуального права, дали їм правильну юридичну оцінку та дійшли правильного і висновку про протиправність рішень Митниці від 30.07.2015 № 100250002/2015/057563 та № 100250002/2015/000046/2.

Відповідно до частини 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають цим вимогам.

Доводи відповідача в касаційній скарзі не спростовують правильність вище наведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України та постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 здійснено процесуальну заміну відповідача Київської міської митниці Державної фіскальної служби на Київську митницю Держмитслужби, як правонаступника.

Керуючись пунктом статтями 52, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак