Попри бум дронів, країни не поспішають відмовлятися від великої військової техніки, - BI

Гіганти оборонної галузі в наступному десятилітті, як і раніше, отримуватимуть величезні доходи, незважаючи на розвиток безпілотних технологій, що призвів до появи великої кількості нових технологічних стартапів. Про це пише Financial Times з посиланням на дослідження, проведене консалтинговою компанією BCG та Vertical Research Partners.

У звіті йдеться про те, що у 2033 році понад 80% ринку, як і раніше, припадатиме на складні види озброєння, які виробляють традиційні підрядники. Керівниця британського підрозділу BCG з аерокосмічної та оборонної галузей Діана Димитрова в розмові з журналістами зазначила, що більша частина витрат, як і раніше, припадатиме на традиційних гравців, які постачають великі платформи та складні системи.

Дослідники відібрали низку програм, пов’язаних зі складними військовими можливостями, та проаналізували, скільки з них до 2033 року може бути замінено або витіснено більш доступними та масовими альтернативами. Згідно зі звітом, у 2025 році в США, ЄС та Великій Британії на дорогі системи припало близько 65 млрд доларів витрат, тоді як на доступні масові системи – близько 5 млрд доларів, а на системи одноразового використання – всього 55 млн доларів.

Згідно з прогнозами, до 2033 року обсяг ринку великих систем зросте до 79 млрд доларів на рік, проте ринок дрібніших оборонних систем, як і раніше, сягне лише 17,5 млрд доларів, оскільки нові категорії розвиваються, відштовхуючись від менших вихідних показників.

У BCG прогнозують, що ринок оборонного обладнання в Європі збільшиться більш ніж удвічі – з приблизно 150 млрд євро у 2024 році до 380 млрд євро до 2035 року. Така зміна зумовлена програмою переозброєння у зв’язку з російською агресією.

Експерти очікують, що на частку компаній у сфері оборонних технологій у Європі припадатиме від 50 до 80 млрд євро з 380 млрд євро, які будуть виділені на закупівлю озброєння у 2035 році. Цей прогноз ґрунтується на припущенні, що європейські країни досягнуть своєї мети – виділяти не менше 3,5% ВВП на оборону.

Деякі лідери галузі попереджають, що просування нових технологічних компаній, що спеціалізуються на автономних системах озброєння, може порушити усталену ієрархію світової оборонної промисловості, в якій тривалий час домінували великі контрактні компанії. Наприклад, у Європі інвестори вклали мільярди доларів у такі нові компанії, як Helsing і Quantum Systems, що призвело до зростання їхньої ринкової вартості та посилило побоювання щодо "оборонної бульбашки".

Однак, як вважають експерти, військові бюджети в найближчі роки в основному все ще будуть спрямовані на великі платформи, такі як винищувачі та танки. Аналітик Capital Alpha Partners Байрон Каллан у розмові з журналістами зазначив, що, хоча нові системи, такі як дрони, є "новим і значущим фактором, що визначає розвиток оборонної галузі", немає ознак того, що вони повністю витіснять пілотовані платформи, особливо в наземних бойових діях.

Аналіз BCG показав, що прибуток від більш складних систем є стабільнішим, з огляду на потребу в технічному обслуговуванні та запасних частинах протягом усього терміну їх експлуатації. Приблизно половина прибутку від складних видів озброєння за весь термін їхньої служби припадає на технічне обслуговування, запасні частини та модернізацію.

Згідно з результатами дослідження, усталені підрядники також більшою мірою захищені від скорочення витрат у мирний час завдяки довгостроковим відносинам з урядами.

Раніше Business Insider повідомило, що німецький оборонний концерн Rheinmetall запропонував Польщі низку спільних проєктів, зокрема виробництво бронетехніки, артилерійських систем, ракетних установок та боєприпасів.

На першому заводі Rheinmetall у Польщі планують розпочати виробництво модульних метальних зарядів MCS для 155-мм артилерійських боєприпасів.

У Rheinmetall також запропонували налагодити в Польщі виробництво сімейства важких гусеничних машин підтримки на платформі Leopard 2. До нього мають увійти броньовані ремонтно-евакуаційні машини ARV3, інженерні машини AEV3 та мостоукладачі. Ці машини планують постачати польській та німецькій арміям, а частка польських підприємств у ланцюжку поставок має становити не менше 50%.