Плюс 2 тисячі до пенсії військовим пенсіонерам - рішення суду (Справа № 620/11960/23)

Історично склалась легенда про те, що доплата до пенсії військовим пенсіонерам, що передбачена Постановою КМУ 713 в розмірі 2 тис. грн. призначається ЛИШЕ тим, хто пішов на пенсію ДО 01 березня 2018 року, а тим, хто вийшов на пенсію ПІСЛЯ цієї дати – доплата не призначається.

Дійсно, якщо просто прочитати текст Постанови КМУ 713, наче все так і є. Однак, робота правознавців адвокатів полягає в тому, аби читати між рядків, чіплятись до кожного слова, кожного розділового знаку……. Така вже в нас цікава місія.

Отож, якщо, як я вже висловилась, трохи помізкувати, витребувати необхідну інформацію і зліпити все до кучі – виявляється, що абсолютно всі військові пенсіонера (які отримують пенсію за вислугу років, по втраті годувальника і по інвалідності) мають право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 тис. грн.

Два роки тому, коли я почала експериментувати в даному напрямку, адміністративні суди першої інстанції по різному ставились до вирішення справи: одні задовольняли, враховуючи, що відповідач в даній категорії справ не подає відзиву і не заперечує проти позову, інші – відмовляли, посилаючись банально на те, що пенсія, мовляв, призначена ПІСЛЯ 01 березня 2018 року.

На сьогоднішній день вже сформувалась однозначна судова практика апеляційного суду, який, слава Богу, став на сторону пенсіонерів, і констатував право кожного військового пенсіонера на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 тис. грн., не розділяючи їх на дві категорії- на До і ПІСЛЯ.

До речі, замислитись з даного приводу мене змусив мій наполегливий клієнт, який спитав: «чому мій тесть, який пішов на пенсію раніше (до 01.03.2018), отримує доплату, а я пішов на пенсію після 01.03.2018, і мені таку доплату не призначили, хоча розмір пенсії у нас однаковий?».

Стало мені цікаво, чому ж така несправедливість. Результат не забарився, саме цей клієнт був першим, з ким ми виграли справу ще в першій інстанції.  

Отож, маючи неабиякий позитивний досвід в даній категорії справ, я наполегливо рекомендую збільшувати свій щомісячний дохід.

050 809 50 58, 067 654 01 23

Автор консультації: Адвокатеса Зибінська Галина Вікторівна

  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/14204/23                                                                       Головуючий у 1 інстанції: Бородавкіна С.В.

                                                                                  Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  08 квітня 2024 року                                                                                         м. Київ

            Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                    Судді-доповідача                                         Вівдиченко Т.Р.    

                    Суддів                                                             Кузьмишиної О.М.

                                                                        Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з охорони об`єктів на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з охорони об`єктів про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з охорони об`єктів, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з охорони об`єктів щодо не нарахування та виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 24.09.2018;

- зобов`язати 5 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з охорони об`єктів нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 24.09.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 24.09.2018 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними дії 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з охорони об`єктів щодо застосування березня 2015 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Визнано протиправною бездіяльність 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з охорони об`єктів щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 24.09.2018 включно із врахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язано 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з охорони об`єктів нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, за період з 01.03.2018 по 24.09.2018 включно із врахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - 5 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з охорони об`єктів звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції  в частині визнання протиправними дій відповідача щодо застосування березня 2015 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018. та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що в березні 2015 відбулось підвищення розміру грошового забезпечення позивача (змінилась надбавка за вислугу років з 30% на 35% та надбавка за ОПС, яка розраховується з урахуванням надбавки за вислугу років), а тому, відповідачем правомірно було визначено березень 2015 року, як базовий місяць незалежно від перегляду мінімальних розмірів доходів.

26 січня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, в апеляційному порядку підлягає перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а саме, виключно в частині задоволених позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в 5 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з охорони об`єктів.

Відповідно до листа 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з охорони об`єктів від 15.09.2023, в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 ОСОБА_1 нараховувалась фіксована сума індексації, базовий місяць для нарахування фіксованої індексації був березень 2015 року. Для розрахунку індексації з 01.03.2018 по момент звільнення (24.09.2018) базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації став березень 2018 року.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо визначення базового місяця при нарахуванні індексації, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

За приписами статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно положень статті 2 вищезазначеного Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

В силу п. 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно до п. 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

У відповідності до пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

У відповідності до пункту 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив службу в 5 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з охорони об`єктів.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі №235/6153/16-а вказав наступне: «… індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи».

З аналізу положень Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Отже, індексація грошового забезпечення є державною гарантією щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності. Невиплата індексації грошового забезпечення втрати частини доходів є обмеженням Конституційних прав та є незаконною.

Згідно листа відповідача від 15 вересня 2023 року  №70 49 1-486/70 49 02, в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 ОСОБА_1 нараховувалась фіксована сума індексації, базовий місяць для нарахування фіксованої індексації був березень 2015 року (а.с. 16).

Так, апелянт вказує, що в березні 2015 відбулось підвищення розміру грошового забезпечення позивача (змінилась надбавка за вислугу років з 30% на 35% та надбавка за ОПС, яка розраховується з урахуванням надбавки за вислугу років), а тому, відповідачем правомірно було визначено березень 2015 року, як базовий місяць незалежно від перегляду мінімальних розмірів доходів.

З даного приводу, слід зазначити наступне.

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка набрала чинності з 15.12.2015 р. та підлягала застосуванню з 01.12.2015 (далі - Постанова № 1013).

Так, пунктом 1 вказаної Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.

При цьому, підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з абзацом 2 пункту 3 Постанови № 1013, для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 29, ст. 1471). Приклади проведення індексації грошових доходів населення у разі їх підвищення, наведені у Постанові №1013 (додаток №4 до Порядку).

Колегія суддів зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року №1294 (далі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 Постанови №1294, вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року, такий посадовий оклад виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців з 01 березня 2018 року.

Отже, зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 року, у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704.

Таким чином, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто, з 01.12.2015 року і включно до 01.03.2018 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися.

При цьому, навіть за умов виплати у період проходження позивачем військової служби відповідачем на користь позивача щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тобто, збільшення розміру його грошового забезпечення, вказаним збільшенням не відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач.

Беручи до уваги викладене, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постановах від 23 червня 2022 року у справі №120/2399/21-а, від 27 червня 2022 року у справі № 420/5976/20.

Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції обґрунтовано зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з охорони об`єктів залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

   Суддя-доповідач                                                                         Вівдиченко Т.Р.

   Судді                                                                                            Кузьмишина О.М.

                                                                                Ключкович В.Ю.