Оскільки за рішення про затвердження розміру внесків проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників - це рішення було прийнято правомірно (ВС КЦС справа № 209/2128/19 від 16.07.2021 р.)

Фабула судового акту: Рішення про внески завжди викликають багато спорів співмешканців. Суди вже дійшли більш-менш сталої практики, що рішення зборів об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) може бути скасованим, якщо позивач доведе, що цим рішенням дійсно порушено його права та/або законні інтереси. Але у цій справі - ВС КЦС виклав взагалі - доволі спірну позицію щодо тлумачення норм закону про ОСББ.

Один із співвласників ОСББ звернувся до суду з позовом до об`єднання про скасування рішення загальних зборів в частині встановлення нового розміру внесків та просив провести перерахунок заборгованості для нього та для всіх інших співвласників будинку.

Позивач зазначав, що для того, аби питання стосовно збільшення розміру внесків було прийнято, за нього має проголосувати не менше, ніж 2/3 всіх співвласників, тобто 66 % від загальної кількості, а за затвердження нового розміру внесків у цьому рішенні проголосувало лише 50,30 % співвласників. Таким чином, рішення вважав неприйнятим, а тому протокол - на його думку - підлягав скасуванню.

Проте судом першої інстанції (рішення якого підтримала апеляційна інстанція) у задоволені позову відмовлено. Рішення мотивоване тим, що порушень прав, свобод чи інтересів позивача з урахуванням вимог законодавства щодо проведення загальних зборів не було. На думку судів, оскільки за питання затвердження нового розміру внесків проголосувало 50,30 % (284 чол.), порушення проведення або прийнятих рішень зборами не було.

Щодо позовної вимоги про проведення перерахунку всім співвласникам ОСББ суд вказав, що позивач немає повноважень, наданих всіма співвласниками, та не може звертатись до суду від імені всіх співвласників і вимагати прийняття рішення стосовно всіх співвласників.

Позивач подав касаційну скаргу. Проте ВС КЦС не підтримав його доводи і рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

ВС КЦС нагадав, що при вирішенні питання правомірності прийняття рішення загальних зборів щодо затвердження розміру внесків на управління будинків судам слід керуватися законодавством, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку та статутом ОСББ. Встановлення наявності чи відсутності порушень залежить від кожної конкретної справи з урахуванням її фактичних обставин та наданих сторонами доказів.

Відповідно до частин 14 та 15 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"встановлено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Отже у цій справі: Статутом ОСББ було передбачено, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників (як присутніх на зборах, так і проголосувавших шляхом опитування), а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.

Встановивши, що за спірне питання порядку денного (про затвердження розміру внесків), що є предметом спору у цій справі, проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників, суди першої та апеляційної інстанцій - на думку ВС КЦС - дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог скаржника-позивача, оскільки спірне рішення було правомірно прийнято.Позивачем не доведено порушення проведення або прийнятих рішень зборами.

ВС КЦС також взяв до уваги, що відповідно до нарахування та сплати внесків співвласниками ОСББ відбулося 94 % сплата внесків, і вирішив, що це вважається згодою співвласників із прийнятими рішеннями загальних зборів.

Отже - позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, не довів порушень його прав, свобод чи інтересів з урахуванням вимог законодавства щодо проведення загальних зборів ОСББ. Щодо вимоги проведення перерахунку всім співвласниками - ВС КЦС вказав, що позивач не має повноважень, наданих всіма співвласниками, та не може звертатись до суду від імені всіх співвласників і вимагати прийняття рішення стосовно інших співвласників.

Аналізуйте судовий акт: Обов`язок попереднього балансоутримувача будинку з передачі документації ОСББ виникає з дня держреєстрації ОСББ та не залежить від будь-яких інших умов, крім самої державної реєстрації об'єднання (ВС КГС справа № 908/2609/20 від 16.09.2021 р.);

Скасування реєстрації ОСББ не є ефективним способом захисту, оскільки не є тотожною самій ліквідації юридичної особи (ВП/ВС у справі № 916/964/19 від 29.06.2021);

Вимога про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ не є належним способом захисту прав співвласника на отримання інформації про діяльність ОСББ (ВС КГС №911/1053/20від 07.07.2021 р.);

Спір про визнання недійсним договору оренди, належного на праві власності майна співвласнику багатоквартирного будинку не може розглядатись в порядку господарського судочинства (ВС/КГС у справі №910/872/21 від 06.07.2021)

Постанова

Іменем України

16 липня 2021 року

м. Київ

справа № 209/2128/19

провадження № 61-8993св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімп-плюс»,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 02 жовтня

2019 року у складі судді Лобарчук О. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімп-плюс» про скасування рішення загальних зборів та зобов`язання провести перерахунок заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімп-плюс» (далі - ОСББ «Олімп-плюс») про скасування рішення загальних зборів та зобов`язання провести перерахунок заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 31 січня 2019 року відбулися загальні збори ОСББ «Олімп-плюс», за результатами проведення яких було складено протокол № 6, відповідно до якого затверджено розмір внесків на управління будинків ОСББ «Олімп-плюс» в розмірі 4,20 грн з 1 кв. м.

Позивач зі змістом спірного протоколу та додатків до нього ознайомився лише 10 червня 2019 року та вважає, що підвищення розміру внесків на управління будинками ОСББ «Олімп-плюс» до 4,20 грн є незаконними.

Про неправомірність протоколу свідчить те, що для того, аби питання стосовно збільшення розміру внесків було прийнято, за нього має проголосувати не менше, ніж 2/3 всіх співвласників, тобто 66 % від загальної кількості. Разом із тим, за затвердження розміру внесків у сумі 4,20 грн проголосувало «за» 284 чол. (тобто 50,30 % співвласників). Таким чином, рішення вважається неприйнятим, а тому протокол підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд:

- скасувати протокол загальних зборів ОСББ «Олімп-плюс» від 31 січня 2019 року № 6 в частині затвердження розміру внесків на управління будинків ОСББ «Олімп-плюс» на АДРЕСА_1 , в розмірі 4,20 грн з 1 кв. м з 01 лютого 2019 року (восьме питання порядку денного);

- зобов`язати ОСББ «Олімп-плюс» провести перерахунок заборгованості по квартирі АДРЕСА_1 за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 лютого 2019 року по дату винесення рішення у справі, відповідно до тарифу за утримання будинку та прибудинкової території, який діяв до моменту прийняття Протоколу № 4 від 24 березня 2018 року, а саме: 1,44 грн за 1 кв. м для мешканців перших поверхів та 2,00 грн за 1 кв. м для мешканців з другого по дев`ятий поверхи;

- зобов`язати ОСББ «Олімп-плюс» провести перерахунок всім співвласникам ОСББ «Олімп-плюс» в будинках номер

АДРЕСА_1 за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 квітня 2018 року по дату винесення рішення по справі, відповідно до тарифу за утримання будинку та прибудинкової території, який діяв до моменту прийняття Протоколу № 4 від 24 березня 2018 року та Протоколу № 6 від 31 січня 2019 року, а саме: 1,44 грн за 1 кв. м для мешканців перших поверхів та 2,00 грн за 1 кв. м для мешканців з другого по дев`ятий поверхи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська

від 02 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що порушень прав, свобод чи інтересів позивача з урахуванням вимог законодавства щодо проведення загальних зборів не було.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласниківвважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників (як присутніх на зборах, так і тих, що проголосували шляхом опитування), а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.

На думку судів, оскільки за питання затвердження розміру внесків 4,20 грн за 1 кв. м проголосувало 50,30 % (284 чол.), порушення проведення або прийнятих рішень зборами не було.

Щодо позовної вимоги про проведення перерахунку всім співвласникам ОСББ «Олімп-плюс» проспекту Перемоги, 11, 13, 17 за утримання будинку та прибудинкової території, який діяв до моменту прийняття Протоколу № 4

від 24 березня 2018 року та Протоколу № 6 від 31 січня 2019 року, а саме: 1,44 грн за 1 кв. м для мешканців перших поверхів та 2,00 грн за 1 кв. м для мешканців з другого по дев`ятий поверхи, суд вважає, що позивач немає повноважень, наданих всіма співвласниками, та не може звертатись до суду від імені всіх співвласників і вимагати прийняття рішення стосовно всіх співвласників.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2020 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 02 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 року у вищевказаній справі, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У вересні 2020 року справу № 209/2128/19 передано до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті

400 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Також заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме: судами не взято до уваги та не досліджено належним чином докази у справі (пункт 1 частини третьої статті 411, пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Зокрема, поза увагою судів залишився той факт, що в голосуванні за підвищення тарифів брали участь лише 72,8 % загальної кількості ОСББ, у той час як думка 27,2 % не була врахована. Крім того, з поіменного голосування, яке було надано відповідачем, не вбачається, хто з тих, хто проголосував на загальних зборах, є власником квартири, а хто є користувачем, а тому висновки судів про те, що оскаржуване рішення було прийнято без жодних порушень, є помилковим.

Крім того, рішення загальних зборів є обов`язковим для всіх співвласників, а тому позивач має право на звернення до суду із вимогою про проведення перерахунку всім співвласникам ОСББ «Олімп-плюс».

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСББ «Олімп-плюс» просить суд оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, оскільки порушень при проведенні загальних зборів не було. За рішення в частині затвердження розміру внесків проголосувало більше 2/3 учасників ОСББ.

Доводи касаційної скарги про те, що з поіменного голосування, яке було надано відповідачем, не вбачається, хто з тих, хто проголосував на загальних зборах, є власником квартири, помилкові, оскільки власники неприватизованих квартир не брали участі в голосуванні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ статуту ОСББ «Олімп-плюс» рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.

Статутом ОСББ «Олімп-плюс» передбачено, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників (як присутніх на зборах, так і проголосувавших шляхом опитування), а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.

Із копії протоколу № 6 судами встановлено, що 31 січня 2019 року були проведені загальні збори співвласників ОСББ «Олімп-плюс» за місцезнаходженням АДРЕСА_1 .

Загальна кількість зареєстрованих співвласників багатоквартирних будинків 607 осіб.

Загальна площа всіх приватизованих квартир (370) та нежитлових (1) приміщень - 20 494,73 кв. м.

У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 62 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирних будинків, загальною площею 3 348,0 кв. м.

У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласників в кількості 380 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирних будинків загальною площею 12 381,30 кв. м.

Всього взяло участь в голосуванні 442 особи - 72,8 %.

Восьме питання порядку денного: Затвердити розмір внесків 4,20 грн

за 1 кв. м на управління будинків ОСББ «Олімп-плюс» пр. Перемоги, 11, 13, 17 з 01 лютого 2019 року.

«ЗА» - 50,30 % - 284 чол. - 10 602,93 кв. м, «ПРОТИ» - 24,32 % - 158 чол. -

5 126,37 кв. м.

Рішення прийнято.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України(тут і далі -

у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Положеннями статті 385 ЦК Українипередбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку встановлені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»(далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків»об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Законуосновна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За змістом статей 15, 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів. У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі.

Статтею 20 Законувстановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно зі статтею 22 Законудля фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Відповідно до положень статті 10 Закону органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Частинами 14 та 15 статті 10 Законувстановлено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

У постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі

№ 466/8748/16-ц зроблено правовий висновок про те, що особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону, частини другої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 910/6471/18, провадження № 12-111гс19.

Схожий за змістом правовий висновок викладено також у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 679/49/16-ц,

від 10 січня 2019 року у справі № 522/1654/13-ц, що свідчить про те, що питання правомірності прийняття рішення загальних зборів щодо затвердження розміру внесків на управління будинків неодноразово було предметом дослідження та правового аналізу Верховного Суду, а тому доводи касаційної скарги про відсутність правового висновку Верховного Суду у спірних правовідносинах, є безпідставними.

Колегія суддів наголошує, що при вирішенні питання правомірності прийняття рішення загальних зборів щодо затвердження розміру внесків на управління будинків судам слід керуватися законодавством, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку та статутом ОСББ. Встановлення наявності чи відсутності порушень залежить від кожної конкретної справи з урахуванням її фактичних обставин та наданих сторонами доказів.

У цій справі судами встановлено, що відповідно до статуту ОСББ «Олімп-плюс» рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників (як присутніх на зборах, так і проголосувавших шляхом опитування), а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ статуту ОСББ «Олімп-плюс» рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.

Судами встановлено, що 31 січня 2019 року були проведені загальні збори співвласників ОСББ «Олімп-плюс» за місцезнаходженням АДРЕСА_1 .

Загальна кількість зареєстрованих співвласників багатоквартирних будинків 607 осіб.

Загальна площа всіх приватизованих квартир (370) та нежитлових (1) приміщень - 20 494,73 кв. м.

У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 62 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирних будинків, загальною площею 3 348,0 кв. м.

У письмовому опитуванні взяли участь особисто та /або через представників співвласників в кількості 380 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирних будинків загальною площею 12 381,30 кв. м.

Всього взяло участь в голосуванні 442 особи - 72,8 %.

Восьме питання порядку денного про затвердження розміру внесків 4,20 грн

за 1 кв. м на управління будинків ОСББ «Олімп-плюс» пр. Перемоги, 11, 13, 17 з 01 лютого 2019 року було роглянуто таким чином: «ЗА» - 50,30 % -

284 чол. - 10 602,93 кв. м, «ПРОТИ» - 24,32 % - 158 чол. - 5 126,37 кв. м.

Установивши, що за восьме питання порядку денного (про затвердження розміру внесків), що є предметом спору у цій справі, проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки спірне рішення було правомірно прийнято. Позивачем не доведено порушення проведення або прийнятих рішень зборами.

Крім того, судами встановлено, що відповідно до нарахування та сплати внесків співвласниками ОСББ «Олімп-плюс» станом на 01 грудня 2019 року 94 % сплати внесків вважають згодою співвласників із прийнятими рішеннями загальних зборів.

Процесуальний законпокладає на особу обов`язок доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, відповідно до частин третьої статті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Указане правило діє, якщо в нормах матеріального права не має вказівки про перерозподіл обов`язків доказування.

Разом із тим, у справі, що переглядається ОСОБА_1 не надав належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, не довів порушень його прав, свобод чи інтересів з урахуванням вимог законодавства щодо проведення загальних зборів ОСББ «Олімп-плюс».

Колегія суддів також погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач не має повноважень, наданих всіма співвласниками, та не може звертатись до суду від імені всіх співвласників і вимагати прийняття рішення стосовно інших співвласників, що свідчить про безпідставність вимог позовної заяви в частині проведення перерахунку всім співвласникам ОСББ «Олімп-плюс» пр. Перемоги, 11, 13, 17 за утримання будинку та прибудинкової території.

Посилання касаційної скарги на те, що судами не взято до уваги та не досліджено належним чином докази у справі, є безпідставними, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК Українивиходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації»).

Таким чином, Верховний Суд як суд права не має повноважень втручатися в оцінку доказів, надану судами першої та апеляційної інстанцій, вдаватися до переоцінки доказів та підміняти собою апеляцію, враховуючи те, що касаційний перегляд традиційно вважається екстраординарним з огляду на особливий характер суду касаційної інстанції як суду найвищої інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права та були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень не впливають, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, що відповідає положенням статті 6 Конвенції, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 02 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня

2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. А. Калараш

О. С. Ткачук