Головна Блог ... Аналітична стаття Дайджести Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 23 по 29 березня 2024 року Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублі...

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 23 по 29 березня 2024 року

Відключити рекламу
 - 69955249be4922c8819642e470aaac7b.jpg

Все більше за цими "структурованими" і пустими рішеннями Великої палати стає зрозумілим, що їх розміром і купою непотрібної інформації просто прикривається їх непотрібність та непідготовленість більшості випадкових людей. Намагаючись відсутність досвіду прикрити пустими постановами на десятках сторінок ще більше підривається довіра до судової влади.

До огляду включена позиція щодо юрисдикції оскарження податковою договорів, ганебне рішення після ЄСПЛ з привласненням загальній юрисдикції можливості оскаржувати рішення Конституційного суду України, рішення КСУ про єдиний статус суддів, практика ВС- КАС, ОП ВС-КЦС, постанова щодо визнання непридатним до військової служби, чергове рішення щодо незаконності медичного експерименту та багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про господарську юрисдикцію спору при оскарженні податковою дійсності правочину укладеного між юридичними особами

Справа № 580/4531/23

Це рішення демонструє якою профанацією займаються державні органи включно з судами. Елементарна справа з безглуздою аргументацією податкових спеціалістів доходить до Великої палати де на 20 сторінках ще і викладають аргументацію. Варто вже з податковою стягувати шкоду за безглузду витрату ресурсів та часу на такі спори.

В рішенні зазначено:

84. Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне наголосити, що, вирішуючи питання предметної юрисдикції спору за позовом суб'єкта владних повноважень до суб'єктів приватного права щодо оспорення вчинених ними правочинів, слід враховувати, що статус позивача та/чи зазначені ним мотиви звернення до суду не є достатнім чи визначальним критерієм для віднесення такого спору до предметної юрисдикції адміністративних судів.

85. Під час визначення предметної юрисдикції справ за таким позовом відповідно до статі 19 КАС України, статті 20 ГПК України, статті 19 ЦПК України судам слід виходити, окрім складу сторін, також із суті права та/або інтересу, що оспорюється або за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, обраного способу захисту та характеру спірних правовідносин у сукупності.

86. Застосування зазначених критеріїв дає підстави виснувати, що, оспорюючи правочин, вчинений суб'єктами приватного права та спрямований на набуття, зміну або припинення ними цивільних прав чи обов'язків, суб'єкт владних повноважень передусім втручається у приватноправові відносини та застосовує спосіб захисту, властивий саме цим відносинам, тому, незважаючи на обґрунтування позовних вимог, такий спір є приватноправовим, а справа в такому спорі відноситься до предметної юрисдикції загальних чи господарських судів залежно від складу сторін спору, якщо законом не встановлено інше правило предметної юрисдикції таких спорів.

Завідомо незаконна Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про можливість звільнення судді Конституційного суду України, за прийняте колегіальне рішення, з порушенням регламенту Верховної ради України

Справа № 800/120/14

Ганебне рішення яким судді встановили можливість притягнення судді Конституційного суду України за ухвалене колегіальне рішення в якому він не виклав окрему думку у зв'язку з тим, що вони на себе перебрали повноваження оцінити рішення Конституційного суду України.

У справі є окрема думка. Дуже сумно на це все дивитись, як відібрані бідосями та Поганцями судді знищують Україну такими рішеннями. Фактично вони легалізували притягнення і себе до відповідальності за зміну правових позицій без зміни матеріального та процесуального Закону.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз'яснення:

Рішення КСУ 3-р(ІІ)/2024 справа про єдиний статус суддів в Україні

Конституційний Суд України констатує, що окремий припис пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402 спрямований не на досягнення цієї правомірної мети, та зазначає, що не вбачає жодної підстави для встановлення цим приписом Закону № 1402 визначеного Законом № 2453 іншого (меншого) розміру винагороди судді для суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України до припинення діяльності цих судів (порівняно з іншими суддями, яким винагороду судді визначено Законом № 1402), окрім як те, що судді фактично не здійснюють судочинства у зв’язку з припиненням діяльності та ліквідацією зазначених вищих спеціалізованих судів.

Однак неможливість здійснення судочинства суддями таких судів зумовлена обставинами, які не залежать від них особисто та не обумовлені їхньою поведінкою, та спричинена тривалою неврегульованістю Законом № 1402 (із дня набрання Законом № 1402 чинності 30 вересня 2016 року) питань продовження суддівської кар’єри зазначеною категорією суддів, звільнення їх у відставку, які були певним чином унормовані лише з набранням чинності 27 грудня 2023 року Законом № 3481. Та навіть після цього приписи Закону № 1402 з урахуванням змін, унесених Законом № 3481, свідчать про те, що для суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України у разі продовження ними суддівської кар’єри, їх гарантії, зокрема щодо отримання винагороди судді, буде визначено Законом № 1402 лише після переведення їх до відповідних судів; для суддів цих судів, які звільнилися у відставку до або після ухвалення Закону № 3481, гарантії незалежності визначено Законом № 1402 з дня набрання чинності Законом № 3481.

Тобто продовжує існувати нічим не виправдане та не обґрунтоване подвійне унормування гарантій матеріального забезпечення суддів, а питання тривалого зниження для суддів зазначених вищих спеціалізованих судів рівня таких гарантій порівняно з іншими суддями не розв’язане й після ухвалення Закону № 3481.

Отже, унормування оспорюваним приписом Закону № 1402 встановлення визначеної Законом № 2453 винагороди судді для суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України до припинення діяльності цих судів не засноване на чітких та завчасно відомих умовах диференціації розміру винагороди судді, не зумовлене ані статусом судді, ані його професійною діяльністю, оскільки менший розмір винагороди судді для суддів зазначених вищих спеціалізованих судів можна пояснити лише тим, що вони не з власної волі тривалий час перебувають у складі судів, які припинили діяльність та перебувають у стадії ліквідації.

Судді зазначених вищих спеціалізованих судів, які не були звільнені з посади чи повноваження яких не були припинені з підстав, визначених Конституцією України, є суддями системи судоустрою України, здійснюють судочинство, тому за своїм юридичним статусом не відрізняються від інших суддів, яким винагороду судді обраховують згідно з Законом № 1402.

З огляду на викладене Конституційний Суд України дійшов висновку, що окремий припис пункту 7 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402, яким установлено для суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України до припинення діяльності цих судів гарантії, визначені Законом № 2453, зокрема винагороду судді, не відповідає вимозі юридичної визначеності щодо унормування розміру винагороди судді законом про судоустрій, а отже, суперечить частині першій статті 8, частині другій статті 130 Конституції України.

Найголовніше, що це положення утрачає чинність лише із дня ухвалення цього Рішення і фактично жодним чином не захищає автора скарги та більшість суддів, чиї права були порушені.

Огляд судової практики ВС- КАС за лютий 2024 року

Зокрема, в огляді наведено висновок об’єднаної судової палати КАС ВС (постанова від 8 лютого 2024 року у справі № 480/8341/22) стосовно того, що надіслання електронної копії судового рішення суду першої інстанції на офіційну електронну адресу в ЄСІТС представника сторони (адвоката) слід вважати належним і достатнім способом вручення судового рішення стороні у справі. Отже, з датою такого вручення можна пов’язувати строк його апеляційного оскарження такою стороною.

Огляд містить і висновки у справах, які розглядали судові палати, а саме щодо:

✅ необхідності отримання дозволу на спеціальне водокористування підприємством, діяльність якого пов’язана з використанням води та скиданням надлишкових зворотних вод;

✅ права контролюючого органу формувати та направляти вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період із 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року (включно) відповідно до положень ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

В огляді відображено також правові позиції колегій суддів Верховного Суду, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, про:

✅ підстави для анулювання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв;

✅ відповідальність за порушення резидентами строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в умовах карантину;

✅ правовий режим для формування податкового кредиту з податку на додану вартість в умовах воєнного стану;

✅ непоширення обмежень правового режиму воєнного стану на проведення громадських слухань щодо рішення органу місцевого самоврядування про зупинення діяльності закладу освіти;

✅ умови реалізації гарантій військовослужбовця щодо проходження військової служби за місцем проживання;

✅ належні засоби підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за особою та суб’єкта, уповноваженого щодо їх формування.

Заслуговують на увагу й правові висновки у сфері застосування процесуального закону, зокрема, щодо:

✅ безпідставності обґрунтування прокурором пропуску строку звернення до суду регулярними зверненнями до суб’єкта владних повноважень із метою витребування документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді;

✅ розрахунку норм витрат палива для автомобільного транспорту, необхідного для переїзду до суду, при вирішенні питання щодо компенсації витрат позивача.

Упродовж лютого 2024 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.

Огляд судової практики ВС-КГС щодо захисту права учасника (акціонера, члена) на отримання інформації про діяльність юридичної особи та права вимагати проведення аудиту фінансової звітності товариства за 2018-2023 роки

Огляд містить висновки, сформульовані КГС ВС протягом 2018–2023 років, та структурований за корпоративними правами, яких ці висновки стосуються.

✅ Зокрема, у сфері захисту права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на отримання інформації про діяльність юридичної особи наведено висновки про:

▪право учасника (акціонера, члена) юридичної особи на отримання інформації про діяльність юридичної особи;

▪спосіб захисту прав учасника (акціонера, члена) юридичної особи на отримання інформації про діяльність юридичної особи;

▪обсяг інформації, яку зобов’язана надати юридична особа, тощо.

✅ У спорах, пов’язаних із проведенням аудиторської перевірки діяльності юридичної особи, звернено увагу на:

▪право учасника ТОВ звернутися з вимогою про проведення аудиту фінансової звітності товариства;

▪обов’язок товариства забезпечити аудитору можливість провести перевірку.

Огляд правових висновків палат ВС-КЦС за 2018–2023 роки

В огляді відображено правові висновки, які матимуть важливе значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, у тому числі, такі:

✅ у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, зазначено, що:

▪положення ст. 617 ЦК України містять підстави звільнення (випадок, непереборна сила) саме від відповідальності за порушення зобов’язання, а не від виконання договірного зобов’язання, тому цю статтю не можна застосовувати як підставу, що виключає виконання договірного зобов’язання;

▪правове регулювання цивільних відносин між оператором державних лотерей та гравцем, які по суті є договірними, здійснюється спеціальними нормами Закону України «Про державні лотереї в Україні», умовами проведення державних лотерей. Грошове зобов’язання здійснити виплату призу державної лотереї виникає за сукупності таких умов: пред’явлення гравцем лотерейного білета, проведення оператором державних лотерей або уповноваженою ним особою експертизи лотерейного білета, відсутність визнання оператором державної лотереї білета невиграшним;

✅ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, констатовано, що якщо актовий запис про народження дитини вчинений до 1 січня 2004 року, то при його оспорюванні застосовуються відповідні положення КпШС України, тому запроваджена ч. 3 ст. 136 СК України заборона щодо неприпустимості оспорювання батьківства після досягнення дитиною повноліття не має зворотної дії в часі. За допомогою позову особи, яка записана батьком дитини, про оспорення запису в книзі записів народжень відбувається захист приватного інтересу та приватного життя чоловіка відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що охоплює важливі аспекти особистої ідентичності;

✅ у спорах, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, акцентовано, що заподіяння шкоди третім особам під час ДТП особою, яка правомірно володіє забезпеченим транспортним засобом, проте не має посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, є страховим випадком і, як наслідок, у страховика виникає обов’язок здійснити страхову виплату за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, а після виплати страхового відшкодування – право регресу до водія, з вини якого завдано шкоди;

✅ у справах окремого провадження вказано, що факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року не має правового значення для видачі паспорта громадянина України замість втраченого або викраденого, тому не підлягає встановленню в судовому порядку, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні заяви;

✅ щодо застосування норм процесуального права зазначено, що порушення правил об’єднання позовних вимог у разі, якщо суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи не роз’єднає позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з огляду на п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України. При цьому роз’єднання позовних вимог можливе лише в тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду в тому суді, який роз’єднав позовні вимоги.

Постанова ВС-КЦС про відсутність повноважень суду встановлювати факт непридатності до військової служби

Справа № 953/2790/23

Верховний суд зазначив, що питання визначення придатності до військової служби регламентується наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, яким затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1-1 Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

За вказаним Положенням придатність до військової служби визначає виключно ВЛК за результатами медичного обстеження та приймає підсумкове рішення щодо придатності військовозобов'язаного за станом здоров'я до військової служби, яке затверджується відповідною постановою.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку»; «Обмежено придатний до військової служби».

Результати медичного огляду заносяться в книгу протоколів засідань призовної комісії (комісії з питань приписки). Карта медичного огляду та висновки лікарів підшиваються в особову справу призовника як додаток до облікової карти (пункт 2.9. розділу 2 «Медичний огляд призовників (допризовників)» Положення у редакції від 01 грудня 2015 року).

Наведене законодавство свідчить, що визнання особи такою, що є непридатною особи до військової служби з виключенням з військового обліку є виключною компетенцією військово-лікарської комісії, яке ухвалюється в порядку, встановленому Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, оформлюється відповідною постановою та є підставою для виключення особи з військового обліку.

Рішення Дзержинського райсуду Харкова про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Справа №623/4768/21

Це чергова наша справа. Дуже приємно, що поки в Україні ще залишились судді для яких слова права людини, Закон та Конституція України не пустий звук і які не діють за принципом як би чого не вийшло. Суд дуже ретельно розібрався у законодавстві України, застосував практику ЄСПЛ, прямі норми Конституції України та захистив право не брати участь у медичному експерименті.

Саме такі судді дають надію на збереження незалежності та суверенітету України.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

  • 838

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 838

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст