9
0
535
Випадкові люди знайшли існуючи в законі підстави для рішень за нововиявленими обставинами так і не розібравшись в суті спору та іпотечного кредитування й неможливості передавати борги за іпотечними кредитами без самої іпотеки, мабуть, для цього треба мати практичний досвід і читати та дотримуватись Законів.
Крім того, до огляду увійшла позиція з належним відповідачем при самочинному будівництві та способу захисту, практика ВП ВС та касаційних судів за минулий рік, протиправності розшуку ТЦК, заборони виселення, оскарження штрафів ТЦК й багато іншого.
Перелік рішень та практики, які включені до огляду:
🔸 Постанова ВП ВС про належний спосіб захисту власника земельної ділянки до належних відповідачів
🔷 Огляди судової практики та інші рішення:
🔸 Дайджест судової практики ВП ВС за листопад - грудень 2025 року
🔸 Дайджест судової практики ВП ВС за 2025 рік
🔸 Огляд судової практики ВС- КАС за 2025 рік
🔸 Огляд судової практики ВС-КГС за 2025 рік
🔸 Огляд судової практики ВС- ККС за 2025 рік
🔸 Огляд судової практики ВС-КЦС за 2025 рік
💥 Рішення Подільського райсуду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови ТЦК про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 25500 грн
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 361/161/13-ц
Дуже дивна постанова з черговим свавільним трактуванням Закону в частині перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Незмінним залишається лише не розуміння факту недійсності правочину продажу боргу за іпотечним договором без передачі самої іпотеки. Тут досі стабільно все на користь фінансових спекулянтів.
Суд зазначив:
110. Отже, у силу положень статті 374 ЦПК України, переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, ухваленого за наслідками задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, апеляційний суд наділений повноваженнями скасувати це рішення і ухвалити нове судове рішення на загальних підставах та в межах розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених у статті 367 цього Кодексу. За наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвал, визначених у пункті 23 частини першої статті 353 ЦПК України, апеляційний суд може їх скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 цього Кодексу або застосувати інші процесуальні наслідки, визначені у цій статті, виходячи з результатів розгяду апеляційної скарги.
124. При цьому положення статті 409 ЦПК України не містять жодних обмежень чи застережень щодо неможливості суду касаційної інстанції прийняти нове рішення за результатом касаційного перегляду судового рішення, яким задоволено заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
125. Cуд касаційної інстанції не позбавлений можливості надати правову оцінку нововиявленим обставинам (перевірити правильність кваліфікації обставин як нововиявлених) для мети перегляду, порядок якого визначає процесуальний закон (тобто перевірити дотримання судами норм процесуального права, не вдаючись до оцінки чи переоцінки доказів, поданих стороною на підтвердження обставин, які вона вважає достатньою підставою для перегляду). У такому випадку Верховний Суд не вдається до оцінки доказів, якими підтверджуються обставини, на які сторона посилається як на нововиявлені, а лише надає оцінку відповідності критеріям нововиявленості як підстави для перегляду судового рішення.
126. Отже, Велика Палата Верховного Суду висновує, що суд касаційної інстанції під час касаційного перегляду ухвалених судами судових рішень щодо задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може надавати оцінку наявності / відсутності цих обставин та відповідно постановити нове судове рішення щодо розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами й відмовити у її задоволенні.
Постанова ВП ВС про належний спосіб захисту власника земельної ділянки до належних відповідачів
Справа № 908/2388/21
Велика палата зазначила:
201. Як виснувала Велика Палата Верховного Суду в цій постанові, належним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, є вимога про знесення об'єкта самочинного будівництва відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України. Зазначений спосіб захисту відповідає характеру правопорушення, є таким, що встановлений законом, реально захищає та відновлює права та інтереси позивача. Інші заявлені у цій справі позовні вимоги є неналежними. Належними відповідачами за вимогою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва є ТОВ «Арт 2005» (приміщення 1-10) і ТОВ «Люкс Комфі» (приміщення 11), оскільки саме ці особи чинять перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.
202. У цій справі вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва пред'явлена прокурором до ПП «Терра Віта V» як забудовника. Натомість таку вимогу, яка є належною та призводить до реального захисту прав особи, потрібно пред'являти до останніх набувачів - ТОВ «Арт 2005» та ТОВ «Люкс Комфі».
206. Оскільки позовну вимогу про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва пред'явлено прокурором до забудовника, а не до останніх набувачів об'єкта самочинного будівництва, які чинять позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою, то в задоволенні вимоги позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва необхідно відмовити з огляду на її пред'явлення до неналежного відповідача.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Дайджест судової практики ВП ВС за листопад - грудень 2025 року
Дайджест охоплює правові висновки Великої Палати ВС у спорах, що виникають:
– із земельних правовідносин (щодо ефективних способів захисту прав власника земельної ділянки, об’єднаної з іншими земельними ділянками; щодо повноважень прокурора на звернення до суду з позовом в інтересах НАН України та галузевих академій наук);
– із трудових правовідносин (щодо нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до і після 19 липня 2022 року);
– у сфері публічних закупівель (щодо загального збільшення ціни за товар більше ніж на 10 % від ціни, визначеної в договорі);
– у спорах, пов’язаних із захистом права власності (щодо врахування платоспроможності одного із співвласників при розгляді позову іншого співвласника про припинення його права на частку у спільному майні);
– на стадії виконавчого провадження (щодо проведення державним виконавцем перевірки виконання боржником судових рішень під час прийняття постанови про арешт коштів боржника) тощо.
Дайджест судової практики ВП ВС за 2025 рік
Систематизована добірка ключових правових висновків, сформульованих Верховним Судом у 2025 році
Огляд судової практики ВС- КАС за 2025 рік
Систематизована добірка ключових правових висновків, сформульованих Верховним Судом у 2025 році
Огляд судової практики ВС-КГС за 2025 рік
Систематизована добірка ключових правових висновків, сформульованих Верховним Судом у 2025 році
Огляд судової практики ВС- ККС за 2025 рік
Систематизована добірка ключових правових висновків, сформульованих Верховним Судом у 2025 році
Огляд судової практики ВС-КЦС за 2025 рік
Систематизована добірка ключових правових висновків, сформульованих Верховним Судом у 2025 році
Справа № 560/5715/25
Суд зробив наступні висновки:
Таким чином, постанова № 560 дійсно встановлює можливість виклику громадянина для уточнення персональних та військово-облікових даних, а також покладає на нього обов'язок здійснити таке уточнення у встановлений строк. Водночас, виклик має здійснюватися у формах і з дотриманням вимог, визначених законодавством, зокрема із зазначенням конкретної мети явки, яка усе ж повинна відповідати визначеним законом підставам.
Щодо осіб, які вже виконали обов'язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних, перебувають на обліку, подальший виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може здійснюватися виключно для цілей, прямо визначених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку, призову на військову службу або визначення призначення на особливий період.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що повістка може бути оформлена та направлена лише тоді і лише для такої мети, яка прямо випливає з наведених норм. Матеріали справи свідчать, що на ім'я позивача була сформована повістка типу "для звірки" із зазначенням мети "уточнення даних". Таке формулювання не віднесене законами до самостійних цілей виклику, які породжують обов'язок з'явитися за повісткою; натомість законодавчо визначений перелік цілей є вичерпним і не передбачає інших підстав.
Крім того, спірна повістка не містить чіткої та конкретизованої мети явки, яка відповідала б вичерпному переліку підстав, визначених частиною десятою статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", частиною першою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та пунктом 32 Порядку ведення військового обліку, затвердженого постановою № 1487. Використання загальної та невизначеної формули "для уточнення даних" не дозволяє встановити конкретне правове призначення виклику та, відповідно, не створює обов'язку позивача з'являтися за такою повісткою.
Таким чином, формування та направлення повістки позивачу з метою, яка не передбачена законодавством, а також за відсутності правових підстав для повторного уточнення його персональних і військово-облікових даних, слід визнати протиправним, а занесення відомостей про неприбуття за таким викликом та пов'язані з цим дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки такими, що вчинені на підставі документа, який не породжує юридичних наслідків.
Отже, оскільки Закон, як акт вищої юридичної сили, прямо встановлює, що звернення до поліції може мати місце лише у разі наявності ознак правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, застосування пункту 56 можливе лише в межах такої законної підстави.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що порушення правил військового обліку, передбачене статтею 210 КУпАП, саме по собі не може бути підставою для звернення ТЦК та СП до органів поліції щодо адміністративного затримання та доставлення особи, оскільки таке звернення в цьому випадку виходило б за межі компетенції, визначеної частиною першою статті 27 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", і тому є протиправним, що є самостійною підставою для задоволення позову.
Справа № 758/6760/24
Це наша справа. Суд зазначив:
У даній справі існує спір між ОСОБА1 , який є співвласником житлового будинку, та ОСОБА5 , який є іншим співвласником, та ОСОБА3 , який є сином дружини одного співвласників та батьком останнього ОСОБА4 - з приводу користування відповідачами вказаним житлом
При розгляді справи позивач стверджував, що не давав своє згоди на вселення відповідачів до будинку, натомість відповідачі вказували, що вселились в частину будинку, належної іншому співвласнику за згодою.
Так, положеннями статті 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Аналіз положень статей 64 150 156 162 ЖК України дає підстави для висновку про те, що право членів сім'ї власника будинку користуватись жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за умови, що така особа є членом сім'ї власника житлового приміщення, власник житлового приміщення надавав згоду на вселення такої особи, як члена сім'ї.
У статті 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських об'єднань.
Тобто будь-яке виселення або позбавлення особи права користування житлом допускається виключно на підставах, передбачених законом, і повинно відбуватись в судовому порядку.
При вирішенні спору суд враховує, що ОСОБА3 є сином дружини одного із співвласників, ОСОБА4 є батьком відповідача, проживають зі згоди співвласника цього будинку ОСОБА5 , що підтверджується поясненнями сторін та не спростовано у судовому засіданні позивачем. Тому твердження позивача про самоправство відповідачів при вселенні в будинок суд оцінює критично. Також суд враховує, що відповідачі проживають у будинку більше десяти років, і лише зараз позивач почав стверджувати про самовільне зайняття відповідачами частини будинку. Також позивач не спростував, що між співвласниками склався певний порядок користування домоволодінням. Те, що не проведений поділ майна в натурі з виділенням конкретних приміщень, і те, що він не погоджується зараз з таким фактичним користуванням, не спростовує наявного фактичного порядку користуванням майном.
З огляду на подані сторонами докази, встановлені судом обставини, відсутність доказів про чинення перешкод у користуванні майном, наявне право власності позивача на частину майна, яке також не може обмежуватись правом користування іншою особою без достатніх правових підстав, суд приходить до висновку про дотримання пропорційності переслідуваній легітимній меті у світлі статті 8 Конвенції, відповідність припинення права користування позивачки спірним житловим будинком такій пропорційності, та дотримано баланс між захистом права власності позивача та захистом права відповідачів на користування будинком, тому у задоволенні позовних вимог суд відмовляє.
Рішення Подільського райсуду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови ТЦК про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 25500 грн
Справа № 758/4411/25
Це чергова наша справа про скасування незаконного штрафу ТЦК. Суд зазначив:
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Таким чином, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, має бути забезпечено право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи, що є гарантією реалізації наданих ст. 268 КУпАП прав, зокрема, на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання пояснень та доказів, заявлення клопотань, здійснення захисту.
У відзиві відповідач вказує, що факт виклику ОСОБА1 на 17.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ3 засобами поштового зв'язку підтверджується трекінгом «Укрпошти» № 0600293728493, та судовою повісткою № 406912, однак у порушення вимог вищевказаного законодавства, доказів на підтвердження того, що ОСОБА1 був своєчасно сповіщеним про місце і час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності на 30.10.2024, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, суду не надано.
Тобто, розгляд адміністративної справи 30.10.2024 відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів ч. 1 ст. 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов'язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
109
Коментарі:
0
Переглядів:
509
Коментарі:
0
Переглядів:
241
Коментарі:
0
Переглядів:
426
Коментарі:
0
Переглядів:
429
Коментарі:
0
Переглядів:
194
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.