Головна Блог ... Аналітична стаття Дайджести Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 06 по 12 квітня 2024 року Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублі...

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 06 по 12 квітня 2024 року

Відключити рекламу
 - 3efd463d54703271eba4e27e64d0e7a1.jpg

Випадкові люди продовжують стабільно ігнорувати здоровий глузд, права людини та законодавство України. Це, мабуть, єдине у чому є в Україні стабільність після та під час реформ, що проводять іноземці.

До огляду увійшли постанови після рішень ЄСПЛ, приниження пенсіонерів та осіб що відмовитись від участі у медичному експерименті. Також включена практика ВС- ККС у справах щодо домашнього насильства, рішення КСУ, дуже цікаві та корисні інформаційні довідки ЄСПЛ, що публікуються вперше та виключно тут по спорах пов'язаних з роботою і можливості обмеження великих заробітних плат та пенсій та відмови від військової служби з мотивів совісті, рішення щодо перерахунку стажу для пенсії та справа щодо відмови у визнанні договору дарування недійсним й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про відсутність підстав для перегляду рішень у зв'язку з порушенням ст. 8 Конвенції

Справа № 2-493/2003 (2-173/2003)

Велика палата зазначила:

34. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.

35. Аналіз змісту наведеної норми права дає підстави для висновку, що встановлення міжнародною установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань може бути підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом у тому випадку, якщо встановлені ЄСПЛ порушення Конвенції були допущені під час вирішення саме тієї справи, про перегляд рішення (рішень) у якій порушується питання.

36. У рішенні ЄСПЛ може бути прямо вказано на необхідність вжиття державою додаткових заходів індивідуального характеру, чи із самого рішення ЄСПЛ можна зробити висновок про необхідність відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції, шляхом повторного розгляду її справи судом, включаючи відновлення провадження у відповідній справі.

37. Якщо інше не вказано у рішенні ЄСПЛ, повторний розгляд справи судом, включаючи відновлення провадження у справі, можливий, якщо у рішенні ЄСПЛ, ухваленому на користь заявника, визнано порушення Україною зобов'язань за Конвенцією при вирішенні судом на національному рівні тієї справи, в якій ухвалене судове рішення, про перегляд якого просить цей заявник.

43. У прийнятому рішенні ЄСПЛ не вказав на необхідність вжиття державою додаткових до присудженої ним справедливої сатисфакції заходів індивідуального характеру. Крім того, з рішення не можна зробити висновок про те, що встановлені ЄСПЛ порушення можна виправити лише через повторний розгляд справи № 2-493/2003 за позовом ОСОБА1 до Васильківського МРВ ГУ МВС України в Київській області, Державного казначейства України про відшкодування незаконно вилучених грошей та витребування майна, тобто не можна зробити висновок про те, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень суперечить Конвенції або що в основі визнаного ЄСПЛ порушення лежали допущені судами під час розгляду цієї справи суттєві процедурні помилки, які поставили під серйозний сумнів результат такого розгляду.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо перегляду справи про захист честі та ділової репутації й встановлення необхідного балансу

Справа № 2-777/11

Велика палата зазначила:

45. ЄСПЛ визнав, що цивільне провадження та подальше притягнення заявниці до відповідальності становили втручання у її право на свободу вираження поглядів, проте таке втручання мало законні підстави в національному законодавстві, зокрема у статтях 277 і 280 ЦК України. Аргумент заявниці щодо неправомірного застосування презумпції недостовірності до твердження, висловленого нею як очевидцем, скоріше стосується питання, чи було втручання «необхідним у демократичному суспільстві».

46. Суд також погодився, що таке втручання у право заявниці на свободу вираження поглядів переслідувало законну мету захисту репутації або прав інших осіб (ОСОБА3) у розумінні пункту 2 статті 10 Конвенції, а саме ділової репутації ОСОБА3 і ОСОБА4 (пункт 36 рішення ЄСПЛ у справі Удовиченко проти України).

47. Розглянувши питання чи було втручання «необхідним у демократичному суспільстві» Суд погодився з тим, що коментар заявниці слід розглядати як твердження щодо фактів стосовно питання, яке було предметом суспільного інтересу, а не як безпідставний напад на репутацію позивачів.

98. У рішенні ЄСПЛ може прямо вказати на необхідність вжиття державою додаткових заходів індивідуального характеру, чи з самого рішення ЄСПЛ можна виснувати про необхідність відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції, шляхом повторного розгляду її справи судом, включаючи відновлення провадження у тій справі. Якщо інше ЄСПЛ не вказав у рішенні, повторний судовий розгляд справи, включаючи відновлення у ній провадження, можливий, коли ЄСПЛ визнав порушення Україною зобов'язань за Конвенцією під час вирішення судом на національному рівні тієї справи, в якій ухвалене судове рішення, про перегляд якого просить заявник.

99. З огляду на висновки ЄСПЛ, зміст рішень національних судів і обставини справи є підстави вважати, що національні судові рішення у справі суперечать Конвенції, а встановлені у рішенні ЄСПЛ порушення Україною гарантій статті 10 Конвенції поставили під сумнів результати розгляду справи у національних судах.

Постанова ВП ВС про підвищення пенсії особі яка проживає на території гарантованого добровільного відселення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб

Справа № 240/19227/21

Велика палата вирішила не дотриматись норм Конституції України та обмежити рівень пенсії незаконно встановленою розрахунковою величиною. Суд зазначив:

6.17. У Рішенні Конституційного Суду України встановлено порядок його виконання щодо застосування статей 53 і 60 Закону № 796-ХІІ у редакціях, чинних до внесення змін Законом № 76-VIII, проте застережень щодо порядку застосування статті 39 Закону № 796-ХІІ вказане Рішення не містить.

6.18. Тобто вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 39 Закону № 796-XII (у редакції, що діяла до 01.01.2015), яка із 17.07.2018 є чинною.

6.19. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у зразковій справі № 240/4937/18 зробила висновок щодо співвідношення норм статті 39 Закону № 796-XII (у редакції, дія якої відновлена відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018) та статті 39 (у редакції Закону № 987-VIII) з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018.

6.32. Відтак з набранням чинності Законом № 1774-VIII мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина, зокрема, для обрахунку підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, право на яке у таких осіб виникло на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції, що діяла до 01.01.2015). Закон № 1774-VIII прийнятий у часі пізніше від Закону № 796-ХІІ, а тому повинна застосовуватися визначена ним розрахункова величина - прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Завідома незаконна постанова ВП ВС про можливість примушування до медичних експериментів громадян України та ігнорування конституційних прав та свобод

Справа № 191/4364/21

Чергова завідома незаконна постанова випадкових людей, які замість встановлення обставин на підставі яких отримали для розгляду справу, зазначили зовсім інші обставини та проігнорували норми Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та законодавства України.

Вважаю, що всі судді, що брали участь в прийнятті рішення повинні бути звільнені за істотний дисциплінарний проступок і позбавлені всіх видів утримання з обов'язковим поверненням отриманих за період судової реформи коштів.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз'яснення:

Огляд судової практики ВС- ККС у провадженнях про кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством за 2019–2024 роки

Новий тематичний огляд Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. Дотримання принципу non bis in idem, поняття «систематичність» у домашньому насильстві, коло потерпілих від таких дій, питання доказування тощо.

Дайджест судової практики ВП ВС за січень-березень 2024 року

У дайджесті вміщено правові висновки Великої Палати ВС, зокрема, щодо:

✅ ефективних способів захисту прав подружжя (жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу) у спорі про поділ спільного сумісного майна;

✅ порядку захисту порушеного права держави на землі, на яких розташовані пам’ятки археології;

✅ критеріїв суб’єкта злочину, передбаченого ст. 437 КК України (планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни);

✅ юрисдикції справ про встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем;

✅ порядку збільшення ціни товару за договором, укладеним за результатами проведення публічної закупівлі, у разі зростання ціни товару на ринку;

✅ моменту виникнення прострочення виконання зобов’язання з повернення безпідставно набутого майна на підставі ст. 1212 ЦК України.

Рішення КСУ 5-р(ІІ)/2024 справа окремого припису частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України

Конституційний Суд України зазначає, що додержання принципу остаточності судового рішення стосовно ухвал слідчих суддів у разі надання права на їх перегляд за нововиявленими обставинами можливе лише за наявності істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування.

Якщо особа намагається реалізувати право на перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами для перешкоджання своєчасному завершенню досудового розслідування або з іншою метою, що не є узгідненою
з сутністю перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами як екстраординарного виду перегляду судових рішень, є підстави для висновку, що право на такий перегляд не має бути забезпечене конституційними гарантіями.

Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України висновує, що оспорюваний припис статті 459 Кодексу не суперечить приписам частини першої статті 8, частин першої, другої статті 55, частини другої статті 129 Конституції України.

Конституційний Суд України у цьому рішенні також констатував, що за оспорюваним приписом Кодексу учасники кримінальних проваджень мають однакові процесуальні права на перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвали слідчого судді на стадії досудового розслідування та ухвали суду під час судового розгляду чи реалізації інших стадій кримінального провадження.

Отже, оспорюваний припис статті 459 Кодексу сформульовано з додержанням принципу юридичної рівності як однієї із засад кримінального судочинства.

З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що окремий припис частини першої статті 459 Кодексу не суперечить приписам статті 21, частин першої, другої статті 24, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України.

Інформаційна довідка ЄСПЛ: права, пов’язані з роботою станом на березень 2024 року

Довідка поділена на таки розділи:

✅Доступ до роботи
✅Застосування статті 6 (право на справедливий суд) Конвенції до справ за участю державних службовців
✅Заходи жорсткої економії та скорочення оплати праці, пільг, премій та пенсій за віком
✅Заборона на здійснення професійної діяльності
✅Конфіскація заробітної плати
✅Дискримінація через вагітність
✅Звільнення
🔸Звільнення та свобода думки, совісті та релігії
🔸Звільнення та свобода вираження поглядів, зібрань та об'єднань
🔸Звільнення за попередню роботу агентом КДБ
🔸Звільнення працівників посольства
🔸Звільнення через сексуальну орієнтацію
🔸Звільнення за ознакою статі
🔸Звільнення за станом здоров'я
🔸Презумпція невинуватості
🔸Оподаткування вихідної допомоги
✅Експропріація та позбавлення "засобів до існування на життя"
✅Свобода вираження поглядів у контексті зайнятості
✅Переслідування на робочому місці
✅Гігієна праці
✅Наказ про повернення помилково виплаченої допомоги по безробіттю
✅Відпустка по догляду за дитиною
✅Пенсії
✅Проституція
✅Отримання виплат, обумовлених зобов'язанням працевлаштуватися на "загальноприйняту" роботу
✅Поєднання професійного та сімейного життя
✅Повага до приватного життя в контексті зайнятості
✅Право на індивідуальне звернення
✅Безпека в контексті зайнятості
✅Сексуальне насильство на робочому місці

Інформаційна довідка ЄСПЛ: Відмова від військової служби з мотивів совісті станом на березень 2024 року

Відмова від військової служби з міркувань совісті

"Стаття 9-1 [Європейської конвенції з прав людини] не містить прямого посилання на право на відмову від військової служби з міркувань совісті. Однак [Європейський суд з прав людини] вважає, що відмова від військової служби, якщо вона мотивована серйозним і непереборним конфліктом між обов'язком служити в армії та совістю особи або її глибокими і щирими релігійними чи іншими переконаннями, є переконання або вірою, які є достатньо переконливими, серйозними, цілісними та важливими для того, щоб
скористатися гарантіями статті 9.

Чи підпадає і в якій мірі відмова від військової служби під сферу дії цього положення, має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи" (Баятян проти Вірменії (Bayatyan v. Armenia), рішення Великої палати від 7 липня 2011 року, § 110). Справа Баятян (див. нижче, стор. 3) є першою справою, в якій Суд розглянув питання застосовності статті 9 Конвенції до осіб, які відмовляються від військової служби з міркувань совісті.

Раніше Європейська комісія з прав людини у низці рішень (див. нижче) відмовилася застосовувати це положення до таких осіб на тій підставі, що, оскільки Стаття 4 § 3 (b) Конвенції виключає з поняття примусової праці "будь-яку службу військового характеру або, у випадку відмови від військової служби з міркувань совісті, в країнах, де вони визнаються, службу, що вимагається замість обов'язкової військової служби". Вибір визнавати чи не визнавати відмову від військової служби з міркувань совісті було залишено на розсуд Договірним державам. Таким чином, це питання було виключено зі сфери дії статті 9 Конвенції, яка не може тлумачитися як така, що гарантує свободу від переслідування за відмову від служби в армії.

Постанова 5ААС про зарахування до стажу роботи на посаді судді додатково двох років роботи в галузі права, які були необхідною умовою для призначення вперше на посаду судді

Справа № 540/5794/21

Це наша справа. Шкода, що пропрацював все життя ще приходиться і доводити в суді своє право на отримання пенсії, яка передбачена Законом. Суд зазначив:

В силу ч.1 ст.116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із ч.1 ст.137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

В силу ч.2 ст.137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Пунктом 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

На момент обрання позивача вперше на посаду судді, а саме народного судді Комсомольського районного суду м. Херсона, діяв Закон СРСР від 4 серпня 1989 року № 328-1 «Про статус суддів в СРСР», ч.1 ст.8 якого встановлювалось, що народним суддею може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.

Системний аналіз вказаної норми у її взаємозв'язку з пунктом 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

З огляду на зазначене, право на зарахування стажу роботи в галузі права два роки мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими, зокрема і Законом СРСР № 328-1.

Разом з тим, з 07 травня 2022 року Закон СРСР № 328-1 не застосовується на території України згідно із Законом України «Про дерадянізацію законодавства України» № 2215-IX від 21.04.2022 року.

У зв'язку із чим, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин наступний закон, який визначав статус суддів, а саме Закон України "Про статус суддів" №2862-XII від 15.12.1992 року, ч.1 ст.7 якого на день його прийняття встановлювала, що право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Рішення Голосіївського районного суду Києва про відмову у визнанні договору дарування недійсним

Справа № 752/14789/23

Це наша справ. Дуже часто у практиці трапляються ситуації коли сторони договору дарування через певний проміжок часу намагаються його визнати недійсним на підставі того, що вони помилились чи їх обманули. Але все це потребує доказуванню та належних доказів. В цій справі суд ретельно розібрався у правовідносинах опитав свідків та зробив висновки щодо відсутності підстав для визнання договору дарування недійсним. Суд зазначив:

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Своїми підписами на договорі сторони підтвердили, що договір підписується ними добровільно, при здоровому розумі, зміст цього договору їм зрозумілий, вони однаково розуміють значення, умови правочину та його правові наслідки. Обставини, які примусили їх укласти цей договір на невигідних умовах у них відсутні.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що договори дарування вчинено під впливом обману, позивач не надав, як і не надав доказів примушування до укладення договорів дарування.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

  • 2115

    Переглядів

  • 1

    Коментарі

  • 2115

    Переглядів

  • 1

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Верховний суд це взагалі лотарейний клуб де виграти справу важче чим зірвати джек-пот. Щодо до перегляду справи коли ЄСПЛ встановив порушення ст 8 Конвенції то в справі Саган проти України теж ЄСПЛ встановив порушення ст.8 Конвенції і не вказав про необхідність вжиття додаткових заходів. Проте ВП ВС розглянула заяву про перегляд за виключними обставинами,скасувала всі рішення сул дів і направила справу на новий розгляд в суд першої інстанції. Але перегляд знову відбувсятак як завжди. Суд першої інстанції відшкодував матеріальну шкоду за майно,яку було в наявності згідно акту опису майна,але відмовив у відшкодуванні за втрачене майно,яке було в акті описі. Також апеляційний і касаційний суди відмовили в оскаржені рішення суду першої інстанції мотивуючи несплатою судового збору за подання апеляційної скарги (позивачі звільнені від сплати судового збору за перегляд рішень за виключними обставинамми). Також позивачці не повернули кошти за проведення експертизи.

    16.04.2024 11:13

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст