Обсяг та зміст виконуваних завдань НЕ впливають на кваліфікацію дій особи за статтею 260 КК України (участь у діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань). (ВС ККС №296/10812/20 від 17.04.2024 р.)

Фабула судового акту: Учасника терористичної організації ДНР було засуджено за ч. 1 ст. 258-3 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна та за ч. 2 ст. 260 КК до покарання за у виді позбавлення волі на строк 6 років. Остаточне покарання призначено у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна. Апеляційний суд вирок місцевого суду залишив без зміни.

Засуджений обвинувачувався у тому, що добровільно вступив до підрозділу ДНР та брав активну участь в її діяльності.

Для реалізації загального злочинного умислу, спрямованого на зміну меж території та державного кордону України у складі терористичної організації «ДНР» утворено так звані «політичний» та «силовий» блоки.

На учасників «силового» блоку терористичної організації «ДНР» відповідно до плану спільних злочинних дій покладаються, зокрема, наступні обов`язки:

• захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області;
• вчинення терористичних актів та диверсій на території України;
• захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних в ході проведення антитерористичної операції (далі - АТО) та операції об`єднаних сил (далі - ООС), забезпечення власної злочинної діяльності;
• організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО та ООС;
• вербування нових учасників до складу непередбачених законом збройних формувань «ДНР» та керівництво їхніми діями.

У 2014 році, перебуваючи на території Донецької області, будучи достовірно обізнаним «ДНР», засуджений став її учасником, вступивши до неодноразово реорганізованого її підрозділу - «Гвардійської оперативно-тактичної групи «Кольчуга» 1 Армійського корпусу Народної міліції терористичної організації «ДНР» (далі - «ГОТГ Кольчуга»), у складі якого діяв у протитанковому артилерійському дивізіоні на посадах рядового та психолога, створення якого не передбачено жодними нормативно-правовими актами України та є непередбаченим законом збройним формуванням.

Непередбачене законом збройне формування «ГОТГ Кольчуга» має організовану структуру військового типу з притаманними ознаками, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, у ньому проводиться військова, стройова та фізична підготовка, незаконно має на озброєнні придатні до використання вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухівку.

Доказами наданими стороною обвинувачення, доведено що засуджений:

• чинив збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО та ООС шляхом безпосередньої участі у бойових діях проти них;
• здійснював бойові чергування на позиціях «ГОТГ Кольчуга» та у місцях його постійної дислокації;
• брав участь у проведенні військової, стройової та фізичної підготовки вказаного непередбаченого законом збройного формування;
• брав участь у заходах, спрямованих на популяризацію діяльності «ГОТГ Кольчуга» серед цивільного населення;
• проводив тестування особового складу протитанкового артилерійського дивізіону «ГОТГ Кольчуга» на здатність виконання бойових завдань у протистоянні військовослужбовцям ЗСУ та правоохоронцям, задіяним у проведенні АТО/ООС.

Отже у цій справі:

Судами було констатовано що засуджений вчинив дії спрямовані на участь у терористичній організації та участь у діяльності, не передбаченого законом, збройного формування.

Разом із тим, в касаційній скарзі, захисник стверджував, що основу судового рішення покладено неконкретне та недеталізоване обвинувачення.

Проте ВС ККС відкинув вказані доводи і деталізував вимоги щодо кваліфікації обвинувачення за ч. 2 ст. 260 КК, як участь у діяльності непередбаченого законом збройного формування.

Частиною 2 ст. 260 КК встановлена відповідальність за участь у діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань, виконання певних зобов`язань по здійсненню діяльності такого формування, при цьому, обсяг та зміст виконуваних завдань на кваліфікацію дій особи за цією статтею не впливають.

Як убачається з матеріалів провадження та встановлено судами, вступаючи до підрозділу незаконного збройного формування «ГОТГ Кольчуга», розумів й усвідомлював мету його діяльності на території України, зокрема силовий опір армії та правоохоронним органам держави і створення умов для воєнного вторгнення російської федерації на територію України, працював на посаді психолога, проводив навчання та тестування особового складу протитанкового артилерійського дивізіону «ГОТГ Кольчуга» на здатність виконання бойових завдань у протистоянні військовослужбовцям ЗСУ та правоохоронцям, тобто фактично брав участь у діяльності незаконного збройного формування «ГОТГ Кольчуга» та безпосередньо виконував ряд завдань щодо здійснення його діяльності.

Щодо ч. 1 ст. 258-3, ВС ККС просто - без деталізації констатував, що органом досудового розслідування були зазначені та в судовому засіданні судом встановлені всі передбачені ч. 1 ст. 91 КПК обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, і зазначені обставини відповідають складам інкримінованих кримінальних правопорушень.

Аналізуйте судовий акт: Визнання певної групи чи організації терористичною є компетенцією суду при розгляді конкретного кримінального провадження (ВСУ від 15.11.2016 р., у справі № 489/2318/15-к);

Стаття 258 - "Терористичний акт" та ст. 263 Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами - виправдувальний вирок;

Забезпечення житлом постраждалого від терористичних дій або виплата грошової компенсації за рахунок держави здійснюється за умови добровільної передачі зруйнованого або пошкодженого житла місцевій владі (ВС/КЦС, № 219/11736/16-ц, 11.07.18);

Відсутність у законодавстві положень щодо відшкодування власникові шкоди, заподіяної його житлу терористичним актом, не перешкоджає йому, вимагати від держави компенсації за ст.1 Першого протоколу до Конвенції. (ВС КЦС № 757/14355/18-ц від 15.09.2021 р.).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 296/10812/20

провадження № № 51-497 км 24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2023 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Донецьк, останнє місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1

ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 258-3 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна, за ч. 2 ст. 260 КК до покарання за у виді позбавлення волі на строк 6 років. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна.

2.Вирішено питання щодо процесуальних витрат.

3. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 25 жовтня 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без зміни.

4. За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_7 , не сприймаючи державну владу в Україні, підтримуючи злочинні наміри діючої на території Донецької області терористичної організації «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), будучи обізнаним про її протиправну діяльність, добровільно вступив до її підрозділу та брав активну участь в її діяльності.

5. Для реалізації загального злочинного умислу, спрямованого на зміну меж території та державного кордону України шляхом відокремлення від України території Донецької області в порушення порядку, встановленого Конституцією України, у складі терористичної організації «ДНР» утворено так звані «політичний» та «силовий» блоки.

6. На учасників «силового» блоку терористичної організації «ДНР» відповідно до плану спільних злочинних дій покладаються, зокрема, наступні обов`язки:

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області;

- вчинення терористичних актів та диверсій на території України;

- захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних в ході проведення антитерористичної операції (далі - АТО) та операції об`єднаних сил (далі - ООС), забезпечення власної злочинної діяльності;

- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО та ООС;

- вербування нових учасників до складу непередбачених законом збройних формувань «ДНР» та керівництво їхніми діями.

7. У 2014 році ОСОБА_7 , перебуваючи на території Донецької області, будучи достовірно обізнаним про вищевказану злочинну діяльність терористичної організації «ДНР», став її учасником, вступивши до неодноразово реорганізованого її підрозділу - «Гвардійської оперативно-тактичної групи «Кольчуга» 1 Армійського корпусу Народної міліції терористичної організації «ДНР» (далі - «ГОТГ Кольчуга»), у складі якого діє у протитанковому артилерійському дивізіоні на посадах рядового та психолога, створення якого не передбачено жодними нормативно-правовими актами України та є непередбаченим законом збройним формуванням.

8. Непередбачене законом збройне формування «ГОТГ Кольчуга» має організовану структуру військового типу з притаманними ознаками, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, у ньому проводиться військова, стройова та фізична підготовка, незаконно має на озброєнні придатні до використання вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухівку.

9. Створення «ГОТГ Кольчуга» не передбачено жодними нормативно-правовими актами України. Згідно ч. 6 ст. 17 Конституції України на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. З огляду на викладене, «ГОТГ Кольчуга» є непередбаченим законом збройним формуванням.

10. В період з 2014 року по даний час, ОСОБА_7 , будучи учасником «ГОТГ Кольчуга», перебуваючи на території Донецької області, відповідно до своїх функціональних обов`язків:

- чинив збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО та ООС шляхом безпосередньої участі у бойових діях проти них;

- здійснював бойові чергування на позиціях «ГОТГ Кольчуга» та у місцях його постійної дислокації;

- брав участь у проведенні військової, стройової та фізичної підготовки вказаного непередбаченого законом збройного формування;

- брав участь у заходах, спрямованих на популяризацію діяльності «ГОТГ Кольчуга» серед цивільного населення;

- проводив тестування особового складу протитанкового артилерійського дивізіону «ГОТГ Кольчуга» на здатність виконання бойових завдань у протистоянні військовослужбовцям ЗСУ та правоохоронцям, задіяним у проведенні АТО/ООС.

11. Таким чином, ОСОБА_7 вчинив дії спрямовані на участь у терористичній організації та участь у діяльності, не передбаченого законом, збройного формування.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

12. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати судові рішення та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що:

- висновки суду першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, ґрунтуються на припущеннях та сумнівних доказах, крім того, в основу судового рішення покладено неконкретне та недеталізоване висунуте обвинувачення, у тому числі в частині вчинення ОСОБА_7 збройного опору та участі у військових діях, яке, на думку захисника, не знайшло свого підтвердження;

- проведення судового розгляду без участі обвинуваченого ОСОБА_7 призвело до недотримання гарантованих Конвенцією основоположних прав. Також, зазначає про відсутність доказів які б свідчили про ухилення ОСОБА_7 від суду чи його відмову прибути в судове засідання, а публікація викликів в офіційних виданнях, зокрема в «Урядовому кур`єрі», на думку захисника, є неналежним повідомленням;

- призначене покарання є очевидно несправедливим та надто суворим, а висновок суду в цій частині є невмотивованим;

- суд апеляційної інстанції формально підійшов до розгляду апеляційної скарги,не дав аргументованих відповідей на її доводи.

13. Судові рішення не відповідають вимогам ст. ст. 370 419 КПК.

Позиції учасників судового провадження

14. В судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Прокурор заперечив щодо задоволення касаційної скарги та просив судові рішення залишити без зміни.

Мотиви Суду

15. Заслухавши доповідьсудді, обговорившидоводи, наведенівкасаційнихскаргах, перевірившиматеріаликримінальногопровадження, колегіясуддівдійшлатакихвисновків.

16. Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

17. Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

18. Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

19. Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

20. Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

21. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК, було зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу.

22. Такого висновку суд дійшов на підставі аналізу фактичних даних, які містяться у письмових доказах, зокрема:

- інформації відділу контррозвідки про злочинну діяльність ГОТГ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у якій містяться дані про учасника незаконного збройного формування, а саме громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 , фактично проживає в м. Донецьк, постійно одноособово використовує номер мобільного телефону НОМЕР_2 , а також персональний аккаунт в мережі «вконтакте» та працює на посаді психолога у ГОТГ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а. с 18-30 т. 2);

- копії протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 01 липня 2017 року, згідно якої в період часу з 16 червня 2017 року по 29 червня 2017 року відбулись розмови між ОСОБА_7 та іншими особами з м. Донецьк, де особа на ім`я ОСОБА_8 підтверджує, що приїжджають нові «поступающие», він у військовій частині проводить тестування, за результатами якого заповнює відомості, перебуває в наряді (а. с. 75 т. 3);

- протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від

24 липня 2017 року, згідно якого в період часу з 16 червня 2017 року по 07 липня 2017року відбулись розмови між ОСОБА_7 та іншими особами з м. Донецьк, де особа на ім`я ОСОБА_8 , підтверджує, що перебуває в штабі частини, в «оружейній» кімнаті, проводить оформлення на військові посади, тестування офіцера, заповнює караульні відомості (а. с. 88 т. 3);

- протоколі огляду відеоматеріалів від 27 вересня 2017 року інтернет-ресурсу Ютюб , де фігурує ОСОБА_7 у військовій формі на території дислокації ГОТГ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а. с. 214-218 т. 2);

- протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від

10 листопада 2017 року, відповідно до якого в період часу з 02 жовтня 2017 року по 07 вересня 2017 року відбулись розмови між ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 - лікарня профзахворювань) та іншими особами, де особа на ім`я ОСОБА_8 , підтверджує, що перебуває в частині на КПП, завтра - 10 жовтня 2017 року їде на полігон, обіцяє співрозмовнику після повернення зі Спартака віддати йому свою каску ( а. с. 110 т. 3);

- протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від

20 листопада 2017 року, відповідно до якого відбулись розмови між ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 - лікарня профзахворювань) та його матір`ю, під час яких обвинувачений підтвердив, що буде жити в казармі, поки є час на відновлення, то навіть з частини виходити не буде (а. с. 58 т. 3);

- протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від

26 січня 2018 року, відповідно до якого з 27 листопада 2017 року по 25 січня 2018 року відбулись розмови між ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 ) та його матір`ю, у ході яких обвинувачений підтверджує, що вони займають приміщення дитячого оздоровчого табору, він чергує на посту, товариш пропонує йому перейти в іншу бригаду на офіцерську посаду в м. Макіївку, так як буде мати вище звання та посвідчення, буде лейтенантом, на даний час оформлює документи для переведення (а. с. 95 т. 3);

- протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 01 березня 2019 року в приміщенні ПрАТ «ВФ Україна» щодо з`єднань мобільних телефонів з номеру телефону НОМЕР_2 (а. с. 148 т. 2) та протоколі огляду від 30 листопада 2020 року, відповідно до якого з 26 грудня 2016 року по 03 лютого 2019 року абонент контактував, зокрема з матір`ю ОСОБА_11 (яка використовує номер НОМЕР_3 ), перебував на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей неподалік базових станцій у населених пунктах Авдіївка, Донецьк, Луганськ, Торез, Зугрес, Іловайськ, Макіївка, Маріуполь, Харцизьк тощо ( а. с. 151 т. 2);

- протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від

18 червня 2019 року, відповідно до якого з 16 квітня 2019 року по 14 червня 2019 року відбулись розмови між ОСОБА_7 та його матір`ю, у ході яких обвинувачений повідомив що перебуває у військовій частині, завтра - 24 квітня 2019 року їде на полігон, де буде ночувати (а. с. 106 т. 3);

- протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 13 березня 2020 року в приміщенні Житомирського РУ ПАТ КБ «Приватбанк», де вилучено засвідчені копію паспорту громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповнену анкету-заяву, фото ОСОБА_7 з карткою в руках в приміщенні банку (а. с. 136 т. 2 );

-копії протоколу огляду від 06 серпня 2020 року оптичного диску з відеофайлом «ІНФОРМАЦІЯ_3», на якому у військовій формі одягу з погонами молодшого сержанта у навчальній аудиторії ОСОБА_7 проводить навчання особового складу, зокрема демонструє присутнім предмет, зовні схожий на автомат АК (а. с. 219 т. 2);

- копії протоколу огляду від 14 серпня 2020 року оптичного диску №57/3/843, який містить 3 файла.У відеоматеріалі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» у період з 03 хв 01 с до 03 хв 11 с у військовій формі одягу у шерензі інших осіб у військовій формі одягу знаходиться громадянин України ОСОБА_7 , зроблено стоп-кадр, в подальшому на 6 хв 18 с у кадрі з`являється у військовій формі одягу у приміщенні їдальні громадянин ОСОБА_7 , зроблено стоп-кадр, в подальшому з 8 хв 13 с до 09 хв 40 с у військовій формі одягу з погонами молодшого сержанта у навчальній аудиторії ОСОБА_7 проводить навчання особового складу, зроблено стоп-кадр. У відеоматеріалі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 03 хв 51 с до 04 хв 02 с у військовій формі одягу російського зразку типу « Гірка » зі знаками розрізнення на погонах молодший сержант з військовою відзнакою «Гвардия» та шевроном з зображенням танку з прицілом і написом «Кальмиус птдн», ОСОБА_7 демонструє присутнім предмет, зовні схожий на автомат АК, (а.с. 206 т. 2 );

- висновку експерта № 8/80 від 08 вересня 2020 року за результатами проведеної судової портретної експертизи, згідно якого на наданих для дослідження об`єктах, зображена одна і та ж особа, яка ідентифікована як ОСОБА_7 (а. с. 3 т. 3);

- висновку експерта № 80/4 від 10 вересня 2020 року, за результатами проведеної судової експертизи відео-, звукозапису, згідно якого на наданих для дослідження матеріалів відео- та звукозапису, (слова та фрази, які належать досліджуваній особі, позначено як ОСОБА_7 ) голос та усне мовлення належить одній і тій самій особі;

- протоколі обшуку від 16 листопада 2020 року за місцем проживання ОСОБА_7 , де вилучено мобільний телефон, у ході огляду якого у месенджері WhatsApp виявлено контакт з номером телефону НОМЕР_4 , який зі слів ОСОБА_11 використовує її син - ОСОБА_7 . В подальшому з мобільного телефону ОСОБА_11 через месенджер WhatsApp слідчим в ході телефонної розмови повідомлено ОСОБА_7 про підозру та про необхідність явки на відповідні дати до слідчого УСБУ в м. Житомир, на що ОСОБА_7 відповів, що перебуває в Росії, працює, суть підозри йому зрозуміла, однак він за викликом не прибуде (а. с. 40 т. 3);

- протоколі огляду від 17 листопада 2020 року вилученого в ході обшуку флешнакопичувача «GoodRam» на якому містяться 23 файли із зображенням ОСОБА_7 та інших осіб у військовій формі, на фоні військової техніки, зі зброєю в руках, свідоцтво про народження, копія паспорту, посвідчення за заслуги в боротьбі з неофашизмом «стоим за Донбасс» від 07 квітня 2015 року, та які у подальшому були роздруковані та долучені до протоколу обшуку (а. с. 103-128 т. 2).

- інших письмових доказах, зміст яких детально викладено у вироку.

23. Отже, встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3 та ч. 2 ст. 260 КК. При цьому всім наявним доказам, суд відповідно до вимог КПК дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

24. Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК.

25. Твердження сторони захисту про те, що в основу судового рішення покладено неконкретне та недеталізоване обвинувачення не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами кримінального провадження.

26. Фабула пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення за ч. 1 ст. 258-3, як участь у терористичній організації, та за ч. 2 ст. 260 КК,як участь у діяльності непередбаченого законом збройного формування, викладена в обвинувальному акті, відповідає формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним поза розумним сумнівом.

27. В обвинувальному акті органом досудового розслідування були зазначені та в судовому засіданні судом встановлені всі передбачені ч. 1 ст. 91 КПК обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, і зазначені обставини відповідають складам кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3 та ч. 2 ст. 260 КК.

28. Щодо доводів захисника про відсутність деталізованого обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні збройного опору та участі у військових діях, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими. Частиною 2 ст. 260 КК встановлена відповідальність за участь у діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань, виконання певних зобов`язань по здійсненню діяльності такого формування, при цьому, обсяг та зміст виконуваних завдань на кваліфікацію дій особи за цією статтею не впливають.

29. Як убачається з матеріалів провадження та встановлено судами, ОСОБА_7 , вступаючи до підрозділу незаконного збройного формування «ГОТГ Кольчуга», розумів й усвідомлювавмету його діяльності на території України, зокрема силовий опір армії та правоохоронним органам держави і створення умов для воєнного вторгнення російської федерації на територію України, працював на посаді психолога, проводив навчання та тестування особового складу протитанкового артилерійського дивізіону «ГОТГ Кольчуга» на здатність виконання бойових завдань у протистоянні військовослужбовцям ЗСУ та правоохоронцям, тобто фактично брав участь у діяльності незаконного збройного формування «ГОТГ Кольчуга» та безпосередньо виконував ряд завдань щодо здійснення його діяльності.

30. Доводи касаційної скарги захисника про недотримання гарантованих Конвенцією основоположних прав ОСОБА_7 у зв`язку з проведенням судового розгляду без його участі, неналежним повідомленням та відсутністю доказів які б свідчили про ухилення засудженого від суду чи його відмову прибути в судове засідання є неприйнятними.

31. Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

32. Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов`язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду.

33. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

34. Отже, наведені вище положення закону містять вимоги щодо повідомлення особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, про здійснення щодо них спеціального досудового розслідування та судового розгляду.

35. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 17 червня 2022 року відповідно до вимог кримінального процесуального закону постановлено у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 здійснювати спеціальне судове провадження.

36. Виконуючи вимоги процесуального закону, цей суд повідомляв ОСОБА_7 про дату, час і місце розгляду справи як шляхом направлення йому повідомлень (а. с. 82, 92, 97-98, 129, 134-135, 140, 154 -157,183-185, 220-222, 226 т. 1; а. с. 100-102 т. 2; а. с. 30, 34-35, 65, 70-72 т. 3), так і шляхом публікації оголошень у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (а. с. 30, 42, 45, 49, 54, 58, 83, 88, 95, 123, 132, 143, 151, 158, 180, 186, 228, 231 т. 1; а. с. 31, 36, 67, 73, 151 т. 3 ) та на офіційному веб-сайті (а. с. 29, 41, 48, 53, 63, 74, 86, 94, 131, 142, 149, 150, 160, 179, 227 т. 1; а. с. 33, 66, 149 т. 3). Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що окрім здійснення повідомлень судом, повістки про виклик також розміщувались на сайті Офісу Генерального прокурора (а. с. 87, 136, 167 т. 1). Житомирський апеляційний суд також дотримався вимог процесуального закону, щодо повідомлення ОСОБА_7 про дату, час і місце розгляду справи (а. с. 171, 174-177 т. 3).

37. Таким чином, з огляду на викладене вище, судами попередніх інстанції були виконані вимоги КПК щодо повідомлення ОСОБА_7 про дату, час і місце розгляду справи відносно нього судами. При цьому, виконання наведених вимог закону є підставою для здійснення спеціального судового розгляду відносно ОСОБА_7 .

38. Крім того, у цьому кримінальному провадженні органом досудового розслідування вжито заходів до повідомлення обвинуваченого про кримінальне переслідування щодо нього. Як убачається з технічного запису відеофіксації проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , 16 листопада 2020 року, слідчим УСБУ в Житомирській області ОСОБА_13 в ході телефонної розмови повідомлено ОСОБА_7 про підозру та про необхідність явки на відповідні дати до слідчого УСБУ в м. Житомир, на що ОСОБА_7 відповів, що перебуває в російській федерації, працює, суть підозри йому зрозуміла, однак він за викликом не прибуде. Це також підтверджується відповідним рапортом слідчого ОСОБА_13 від 16 листопада 2020 року з додатками, зокрема оптичним носієм, на якому міститься відеозапис повідомлення про підозру ОСОБА_7 та його виклик до слідчих органів (а. с. 212-214 т. 1).

39. Судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 здійснювався за участю захисника ОСОБА_6 , який ефективно здійснював захист інтересів засудженого, а саме приймав безпосередню участь у судових засіданнях, висловлював свою думку, заперечення, надавав пояснення, заявляв клопотання, виступав у судових дебатах, оскаржив судові рішення щодо ОСОБА_7 як в апеляційному, так і касаційному порядку, брав у них активну участь.

40. Крім того, за змістом ч. 3 ст. 400 КПК якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених статтею 138 цього Кодексу, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених статтею 399 цього Кодексу.

41. Отже, засуджений навіть після закінчення строків на апеляційне/касаційне оскарження не позбавлений права подати скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на оскарження судових рішень, якщо причини його неявки дійсно виявляться поважними, під час якого ОСОБА_7 також не буде позбавлений можливості ставити питання про усунення порушень, які, на його думку, були допущенні під час спеціального досудового розслідування та судового розгляду.

42. Неприйнятним є доводи захисника про суворість призначеного ОСОБА_7 покарання, а також невмотивованість висновку суду в цій частині.

43. Відповідно до статей 50 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому підлягають урахуванню ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

44. Як убачається з копії судових рішень, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_7 місцевий суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК, врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є тяжким та особливо тяжким, відповідно, мають підвищену суспільну небезпеку та були спрямовані проти громадської безпеки. Також суд урахував дані про особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується нейтрально.

45. Урахувавши вказані обставини, суд призначив ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 258-3 та ч. 2 ст. 260 КК, покарання яке визначено в межах санкцій вказаних норм, та за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна, з чим погодився й суд апеляційної інстанції..

46. На думку колегії суддів, у даному конкретному випадку таке покарання відповідає вимогам статей 50 65 КК, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів. Правових підстав вважати покарання явно несправедливим через суворість немає.

47. Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за апеляційною скаргою захисника, належним чином перевірив усі викладені у ній доводи, які є аналогічними доводам його касаційної скарги, навів переконливі аргументи на їх спростування, зазначив підстави, з яких визнав апеляційну скаргу необґрунтованою, та належним чином мотивувавши свою позицію, обґрунтовано відмовив у задоволенні заявлених вимог.

48. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370 419 КПК.

49. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність або невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої, які би були безумовними підставами для скасування або зміни оскаржених судових рішень, у касаційній скарзі не наведено, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалені судові рішення без зміни

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2023 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3