1
0
2322
Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в області Олена Коломійчук провела семінар з питань виплати заробітної плати. На семінар було запрошено фізичних осіб - підприємців та бухгалтерів підприємств різних форм власності, йдеться на сайті kr.dsp.gov.ua
Олена Коломійчук підкреслила, що наразі проводиться активна робота щодо соціального захисту працівників, забезпечення мінімальних гарантій в оплаті праці.
Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплені в ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.
Нарахування та виплата зарплати, начебто, і звична справа для бухгалтера, однак потребує неабиякої уважності. Адже помилка в розрахунках та порушення строків виплати загрожують відповідальністю не лише бухгалтеру, а й керівнику підприємства чи установи, та порушують права працівників. Тож спробуймо розібратися зі строками виплати авансу та зарплати працівникам, які висуває трудове законодавство.
Строки та періодичність виплати зарплати працівникам закріплені в ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.
Цими нормами передбачено, що виплата зарплати повинна здійснюватися:
у робочі дні за графіком роботи підприємства;
не рідше ніж двічі на місяць, а проміжок часу між цими двома виплатами не має перевищувати 16 календарних днів;
не пізніше 7-ми днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Визначаючи в колдоговорі (іншому нормативному акті роботодавця, погодженому з профспілкою) конкретні дати для виплати зарплати, роботодавцям необхідно дотримуватись одночасно всіх наведених вище умов.
З огляду на це можна сформулювати конкретні числа місяця, у які потрібно вкластися під час виплати зарплати за першу половину місяця (аванс) і за звітний місяць:
зарплата за місяць має виплачуватися не пізніше 7-го числа місяця, а отже, повинна провадитися в період із 1-го по 7-е число.
якщо зарплата за місяць виплачується із 1-го по 7-е число місяця, тоді, аби дотриматися проміжку не більш ніж 16 календарних днів між виплатами, аванс має виплачуватися із 16-го по 22-е число. Аналогічні дати наводило й Мінсоцполітики в листі від 09.12.2010 р. № 912/13/155-10.
Згадайте новину: З ПЕРШОГО СІЧНЯ 2019 РОКУ ІЗ ЗМІНОЮ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ ЗМІНИТЬСЯ І РОЗМІР ФІНАНСОВИХ САНКЦІЙ ЗА ПОРУШЕННЯ КЗпПУ
Тому й виходить, що підприємство може визначити в колдоговорі такі дати виплати зарплати й авансу, відповідно:
1-е та 16-е (17-е) числа;
2-е та 17-е (18-е) числа;
3-е та 18-е (19-е) числа;
4-е та 19-е (20-е) числа;
5-е та 20-е (21-е) числа;
6-е та 21-е (22-е) числа;
7-е та 22-е числа.
Чому на 23-е число не можна виплачувати аванс? А все через те, що виплата має бути проведена не пізніше 7-го дня, який слідує за першою половиною місяця, а після 15-го числа 7-й день припадає якраз на 22-е число.
Конкретні строки виплати авансу та зарплати необхідно прописати в колдоговорі чи іншому нормативному акті роботодавця, приміром, у Положенні про оплату праці, що погоджені з виборним органом первинної профспілки чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом).
Тобто роботодавець має встановити в названих документах саме конкретні дати виплати авансу та зарплати, приміром, 7-е та 22-е число місяця, а не проміжки часу з 1-го по 7-е число та з 16-го по 22-е число місяця.
Однак, якщо день виплати збігається із вихідним, святковим або неробочим днем, тоді зарплата виплачується напередодні (ч. 2 ст. 115 КЗпП, ч. 2 ст. 24 Закону про оплату праці). Зважаючи на те, що це законодавча вимога, прописувати її в нормах колдоговору чи положення про оплату праці не потрібно, як і не варто щомісяця в таких документах коригувати дати виплати зарплати з поправкою на вихідні дні.
Згадайте новину: ЄСВ-2019: основні положення
ГУ Держпраці інформує про відповідальність за невиплату індексації доходів населення
Головне управління Держпраці у Луганській області нагадує, що індексація доходів населення є складовою заробітної плати, тому її невиплата вважається порушенням законодавства про працю.
Індексація грошових доходів населення – це законодавчо встановлений механізм підвищення грошових доходів населення, який дозволяє частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Звертаємо увагу, що відповідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ (далі – Закон № 2017) індексація доходів населення є державною соціальною гарантією.
Заробітна плата підлягає індексації відповідно до частини п’ятої статті 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та статті 33 3акону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі – Закон № 108).
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, оплата праці, у т. ч. працюючим пенсіонерам, індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Індексацію зобов’язані проводити всі роботодавці незалежно від форми власності (стаття 19 Закону № 2017).
Норми та гарантії в оплаті праці, встановлені КЗпП та частиною першою статті 12 Закону № 108, є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці. До них належить й індексація заробітної плати. Невиконання роботодавцем обов’язку щодо індексації заробітної плати є недотриманням мінімальних гарантій в оплаті праці.
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, згідно зі статтею 265 КЗпП несуть фінансову відповідальність у розмірі: 10 мінімальних заробітних плат (на сьогодні – 41730 грн) за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці за кожного працівника, стосовного якого допущено порушення. Фінансові санкції до роботодавця за ненарахування індексації застосовують органи Держпраці.
За ненарахування, несвоєчасне проведення, проведення з порушенням Порядку індексації зарплати передбачена адміністративна відповідальність за статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Органи Держпраці складають протоколи про таке правопорушення (стаття 255 КУпАП). Розглядаються ці справи виключно судом (стаття 221 КУпАП).
Адміністративне стягнення за таке порушення законодавства становить:
Відповідні штрафи накладаються на посадових осіб підприємства (як правило, на директора, головного бухгалтера) або на роботодавця-підприємця.
Згадайте новину:Штрафні санкції за порушення трудового законодавства збільшено
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
1758
Коментарі:
0
Переглядів:
1643
Коментарі:
0
Переглядів:
650
Коментарі:
0
Переглядів:
181
Коментарі:
0
Переглядів:
727
Коментарі:
0
Переглядів:
2355
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.