Накладення та зняття арешту з майна

Що таке арешт майна і коли він застосовується

Арешт майна – це захід забезпечення, який тимчасово обмежує право власника користуватися та відчужувати своє майно. Іншими словами, поки діє арешт, власник не може продати, подарувати чи іншим способом розпорядитися арештованим активом. Такий захід застосовується, коли існує потреба гарантувати виконання судового рішення в майбутньому або убезпечити матеріальні докази чи можливу конфіскацію в кримінальному провадженні.

В яких випадках накладається арешт?

Найпоширеніші підстави – це:

• Забезпечення позову в цивільній справі. Позивач (або інша зацікавлена сторона) може клопотати про арешт майна відповідача, якщо є ризик, що без цього рішення виконання потенційно позитивного рішення суду стане неможливим (наприклад, боржник спробує продати майно до завершення процесу).
• Виконавче провадження у цивільних справах. Після отримання рішення суду про стягнення коштів або передачу майна, державний чи приватний виконавець має право накласти арешт на майно боржника, щоб забезпечити погашення боргу. Це примусовий захід, який запобігає приховуванню чи відчуженню активів боржником до повного виконання рішення.
• Кримінальне провадження. В рамках розслідування злочинів арешт накладається, аби зберегти речові докази або забезпечити можливу спеціальну конфіскацію чи відшкодування шкоди потерпілим. Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом (ст.170), арешт може бути накладений на предмети, гроші, цінності та інше майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони здобуті злочинним шляхом, були знаряддям злочину або містять сліди злочину. Так само арешт застосовується для гарантії конфіскації майна підозрюваного, обвинуваченого чи третіх осіб, якщо є підстави думати, що це майно буде конфісковано за вироком суду.

На яке майно може накладатися арешт? Закон дозволяє арештовувати практично будь-які активи, що мають цінність. Це можуть бути як нерухомі об’єкти (земельні ділянки, будинки, квартири, комерційна нерухомість), так і рухоме майно (автомобілі, обладнання, цінні речі). Арешт поширюється також на грошові кошти у будь-якій валюті – як готівку, так і кошти на банківських рахунках. Окрім того, під арешт можуть потрапити цінні папери, корпоративні права та інші майнові права, а в сучасних реаліях – навіть віртуальні активи (криптовалюта тощо) за наявності відповідного рішення суду.

Водночас закон містить перелік винятків – майно, яке заборонено арештовувати. Зокрема, не можна обмежувати користування житловим приміщенням, в якому постійно проживають люди (щоб не позбавити їх єдиного житла). Також не підлягають арешту предмети першої необхідності та особисті речі, що не мають значної матеріальної цінності (наприклад, одяг, базові побутові речі). Окремі категорії спеціальних рахунків (податкові, соціальні) теж захищені від арешту законом. Таким чином, арешт майна застосовується тільки щодо тих об’єктів, відчуження яких дійсно може зашкодити інтересам кредитора, держави або правосуддя.

Користуйтеся консультацією: Арешт рахунків через комунальні борги

Порядок накладення арешту на майно в цивільному процесі

Процедура накладення арешту залежить від стадії та характеру провадження. У цивільних справах арешт майна може відбуватися двома основними шляхами: через забезпечення позову (до або під час розгляду справи) та у порядку примусового виконання рішення суду (після завершення розгляду справи).

Арешт як забезпечення позову. Щоб ініціювати арешт майна відповідача ще на етапі судового розгляду, позивач або інша сторона подає до суду мотивоване клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. У цьому клопотанні потрібно обґрунтувати, чому без арешту існує ризик невиконання рішення суду в майбутньому (наприклад, наведення доказів, що відповідач терміново відчужує своє майно). Суд розглядає таке клопотання невідкладно (як правило, протягом кількох днів) і виносить ухвалу: або накласти арешт на конкретне майно, або відмовити. Якщо ухвала позитивна, вона підлягає негайному виконанню – дані про арешт вносяться до відповідних реєстрів, а власник отримує заборону розпоряджатися зазначеним майном. Важливо, що захід забезпечення позову має бути співмірним заявленим вимогам. Наприклад, суд не накладе арешт на майно значно більшої вартості, ніж сума позову, або одночасно і на всі рахунки, і на все майно боржника на повну суму боргу (щоб не створювати подвійну гарантію) – такі дії суперечать принципу пропорційності забезпечення позову.

Арешт у виконавчому провадженні. Після того як у цивільній справі отримано рішення суду на вашу користь і видано виконавчий лист, вступає в дію стадія примусового виконання. Державний виконавець (або приватний виконавець) відкриває виконавче провадження проти боржника. Одним з перших кроків виконавець накладає арешт на майно боржника – це може бути арешт на банківські рахунки, нерухомість, транспорт тощо. Мета – забезпечити реальне виконання рішення: заблокувати активи боржника, аби той не міг їх позбутися, і в разі непогашення боргу реалізувати їх з торгів для погашення заборгованості. Арешт у виконавчому провадженні здійснюється без додаткового судового розгляду – на підставі закону «Про виконавче провадження» виконавець самостійно виносить постанову про арешт майна. Боржник отримує копію такої постанови. Якщо боржник вважає арешт неправомірним (наприклад, майно арештовано помилково або з порушенням процедури), він може оскаржити дії виконавця у суді в порядку, передбаченому розд. VII Цивільного процесуального кодексу . Таким чином, у цивільних справах судові та виконавчі органи тісно взаємодіють: спершу суд санкціонує арешт (коли це забезпечення позову), а потім виконавець реалізує арешт на практиці для стягнення боргів.

Стандартні етапи накладення арешту на майно виглядають так:

1. Ініціювання процедури. Необхідність арешту може ініціювати сторона спору або сам орган виконання. У судовому процесі сторона (позивач) подає заяву (клопотання) про накладення арешту. У виконавчому провадженні виконавець сам ухвалює рішення про арешт на підставі виконавчого документа.
2. Прийняття рішення уповноваженим органом. У цивільному процесі питання вирішує суд (суддя) своєю ухвалою, в кримінальному – слідчий суддя, а у виконавчому провадженні – державний або приватний виконавець виносить постанову. На цьому етапі оцінюються надані докази та обґрунтування.
3. Виконання рішення про арешт. Після винесення ухвали суду або постанови виконавця інформація про арешт вноситься до відповідних реєстрів (наприклад, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру прав на нерухоме майно тощо). Майно може бути фактично вилучене або опечатане, а власнику офіційно заборонено ним користуватися та розпоряджатися. Якщо арешт накладено судом, контроль за його виконанням здійснюють виконавчі служби.

Варто зазначити, що неправомірно або безпідставно накладений арешт можна скасувати, звернувшись до суду із відповідною скаргою чи позовом. Про те, як відбувається зняття арешту з майна, поговоримо далі.

Читайте статтю: Проблемні питання зняття арешту з майна за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

Накладення арешту на майно в кримінальному провадженні

У кримінальних справах арешт майна має свої особливості, оскільки метою є не тільки забезпечення можливого стягнення, але й захист ходу розслідування. Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 131 КПК). Накладення арешту в кримінальному провадженні здійснюється за ухвалою слідчого судді (на стадії досудового розслідування) або суду (на стадії розгляду справи по суті). Ініціювати арешт можуть: слідчий або прокурор – шляхом подання відповідного клопотання слідчому судді; цивільний позивач у кримінальній справі – шляхом заявлення вимоги про забезпечення цивільного позову; а в окремих випадках – потерпілий або його представник, якщо йдеться про відшкодування шкоди.

Процедура накладення арешту у кримінальній справі виглядає так: слідчий або прокурор готує вмотивоване клопотання, де зазначає підстави для арешту (наприклад, що майно є предметом або доказом злочину, здобуте злочинним шляхом чи може бути конфісковане). Це клопотання подається слідчому судді. Слідчий суддя в судовому засіданні (часто за участю прокурора, слідчого, а іноді й власника майна або його адвоката) розглядає матеріали і вирішує, чи накладати арешт. Ухвала про арешт майна виноситься у випадку, якщо суддя переконався в наявності законних підстав: достатніх доказів того, що майно пов’язане зі злочином або необхідне для забезпечення майбутньої конфіскації. Така ухвала підлягає негайному виконанню. Власнику майна або підозрюваному видається (надсилається) копія ухвали, і від цього моменту майном не можна розпоряджатися. При потребі майно фізично вилучається (якщо це речові докази чи цінності).

Приклади в кримінальному процесі: Арешт може бути накладений на кошти на рахунках підозрюваного, щоб у разі обвинувального вироку ці кошти пішли на сплату штрафу чи конфіскацію. Може бути арештовано квартиру обвинуваченого, якщо потерпілий заявив цивільний позов про відшкодування шкоди – це гарантія, що у разі виграшу позову потерпілий отримає компенсацію за рахунок цього майна. Також часто арештовують автомобілі, техніку, обладнання, які могли бути знаряддями злочину або здобуті за злочинні кошти – аби зберегти їх як докази до вироку суду. В усіх цих випадках слідчий суддя визначає конкретний перелік майна в ухвалі про арешт.

Варто зауважити, що накладення арешту на майно у кримінальній справі відбувається швидко та без повідомлення власника (підозрюваного) на стадії досудового слідства, щоб запобігти можливому виведенню активів. Власник майна може навіть дізнатися про арешт постфактум, отримавши копію ухвали. Однак закон передбачає механізм оскарження: якщо особа вважає арешт необґрунтованим, вона має право звернутися до суду із клопотанням про скасування арешту (про це – у наступному розділі). Таким чином, у кримінальному провадженні арешт майна служить інтересам правосуддя – збереженню доказів та гарантії виконання вироку (конфіскації чи відшкодування), але ця процедура збалансована правом особи на оскарження неправомірного арешту.

Користуйтеся консультацією: Як скасувати арешт майна у кримінальному провадженні

Зняття арешту з майна: порядок та необхідні документи

Арешт майна не є безстроковим і за певних умов підлягає скасуванню. Зняття арешту означає, що обмеження з майна повністю або частково знімаються, і власник знову може вільно ним розпоряджатися. Розглянемо окремо процедуру скасування арешту у цивільних (виконавчих) справах і в кримінальному процесі, а також які документи потрібні для цього.

У цивільних справах (виконавче провадження)

У сфері виконання судових рішень питання зняття арешту з майна врегульовано Законом України «Про виконавче провадження». Існує декілька ситуацій, коли арешт майна боржника може бути знято:

• Повне погашення боргу. Якщо боржник виконав рішення суду – сплатив борг, відшкодував кошти чи іншим чином повністю задовольнив вимоги стягувача – підстава для арешту відпадає. Виконавець, отримавши документальне підтвердження повного погашення заборгованості (квитанції про оплату, довідки від стягувача тощо), зобов’язаний скасувати арешт. Закон прямо встановлює, що після повного задоволення вимог усіх стягувачів та сплати виконавчого збору виконавець має зняти арешт з майна не пізніше наступного робочого дня. Тобто боржник або його адвокат подає виконавцю підтвердні документи, і той оперативно виносить постанову про зняття арешту.
• Закінчення виконавчого провадження. Коли виконавче провадження офіційно завершене (наприклад, з причин, передбачених ст. 39 Закону «Про виконавче провадження» – відсутність перспектив стягнення, примирення сторін тощо), арешти, накладені в його межах, також підлягають зняттю. Виконавець виносить постанову про закінчення провадження і окремо – постанову про зняття арештів з майна боржника.
• Порушення процедури при накладенні арешту. Якщо з’ясується, що арешт було накладено з порушенням встановленого законом порядку (скажімо, виконавець не дотримався процедури або арештував майно, яке не належить боржнику), такий арешт підлягає скасуванню начальником відповідного відділу виконавчої служби. Тобто вища посадова особа виконавчої служби може своєю постановою зняти арешт, накладений з порушеннями.
• Рішення суду про скасування арешту. Окрім дій самого виконавця, арешт може бути знятий за рішенням суду. Наприклад, якщо боржник оскаржив дії виконавця і суд визнав арешт неправомірним – у такому разі суд своєю ухвалою скасовує арешт, і на підставі цієї ухвали виконавець знімає обтяження. Інша ситуація – коли третя особа подає окремий позов про звільнення майна з-під арешту. Такий позов може подати, зокрема, власник майна, який не є боржником, але чиє майно було арештовано у виконавчому провадженні. Закон прямо передбачає: якщо особа вважає, що арештоване майно належить їй, а не боржнику, вона має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та зняття з нього арешту. Відповідачами у такій справі виступають боржник і стягувач (той, в чиїх інтересах накладено арешт) . Якщо суд задовольняє позов і визнає право власності позивача, виноситься рішення про зняття арешту з цього майна. Після набрання ним законної сили виконавець отримує судове рішення і зобов’язаний того ж чи наступного дня видати постанову про скасування арешту .

Отже, алгоритм для боржника у цивільній справі такий: виконайте зобов’язання (за можливості) або отримайте судове рішення на свою користь – і арешт знімуть. Якщо ж ви третя особа, чию власність помилково обтяжили, – доведеться через суд довести свої права на майно, після чого арешт буде скасовано.

У кримінальних провадженнях

Процедура скасування (зняття) арешту в кримінальній справі регулюється ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України. Клопотання про скасування арешту майна може заявити підозрюваний, обвинувачений, їхній захисник, законний представник, власник або володілець майна, а також представник юридичної особи, майно якої арештовано, якщо ці особи не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Іншими словами, якщо вас (або вашого адвоката) не було на судовому засіданні, коли накладали арешт, ви маєте право ініціювати його перегляд. Клопотання подається до того ж суду, який наклав арешт: на стадії досудового розслідування – слідчому судді, на стадії розгляду справи – в суді, що слухає справу.

Закон встановлює стислі строки: таке клопотання має бути розглянуте не пізніше трьох днів з дня надходження до суду. Суд (слідчий суддя) призначає засідання, повідомляє особу, за клопотанням якої було арештовано майно, а також заявника. У засіданні заявник обґрунтовує, чому арешт слід скасувати. Підставами для скасування, згідно з ч.1 ст.174 КПК, є те, що відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу або арешт було накладено необґрунтовано. Тобто потрібно довести або зміну обставин (наприклад, відшкодовано шкоду, заради якої майно арештовували, або відпала загроза зникнення майна), або спочатку арешт був помилковим/незаконним (відсутність достатніх доказів, неправильний об’єкт арешту тощо).

Практично скасування арешту в кримінальному провадженні може відбутися у таких випадках:

• Якщо кримінальне провадження закрито прокурором, він одночасно з постановою про закриття зобов’язаний скасувати і накладений арешт (за умови, що майно не підлягає спеціальній конфіскації). Аналогічно, якщо справа доходить до суду і завершується виправдувальним вироком або іншим рішенням, що не передбачає конфіскацію, суд у резолютивній частині рішення має постановити питання про скасування арешту майна.
• Якщо під час розгляду справи у суді з’ясується, що потреби в арешті більше нема (наприклад, знято арешт з одних речових доказів, бо їх достатньо задокументовано в матеріалах справи), сторона захисту може заявити клопотання про скасування арешту і суд може його задовольнити.
• Якщо домовленість з потерпілим: наприклад, обвинувачений відшкодував потерпілому шкоду добровільно ще до вироку, і потерпілий просить суд зняти арешт з майна – суд може врахувати це і скасувати арешт, оскільки мета забезпечення цивільного позову досягнута.

Про рішення щодо скасування арешту суддя виносить ухвалу. Після цього власник майна отримує документ, на підставі якого відповідні органи виключають майно з реєстрів арештованого та повертають (якщо воно було вилучено). Важливо пам’ятати: якщо ж суд відмовив у знятті арешту, повторно заявити таке клопотання можна тільки при нових обставинах або ж оскаржити ухвалу у вищій інстанції.

Читайте статтю: Як оскаржити штрафи Держпраці та зупинити арешт коштів на рахунках

Необхідні документи для зняття арешту

Для успішного скасування арешту з майна слід заздалегідь підготувати пакет документів, який підтвердить підстави для зняття обтяження. В різних ситуаціях перелік може дещо відрізнятися, але зазвичай знадобляться такі папери:

• Заява або клопотання про зняття арешту. У виконавчому провадженні це може бути заява боржника до виконавця; у кримінальному – клопотання до суду. Документ складається в письмовій формі, з обґрунтуванням причин скасувати арешт (посилання на факти і норми закону).
• Документи, що підтверджують виконання зобов’язань. Якщо арешт накладено через борги – необхідно додати квитанції, платіжні доручення, довідки про сплату боргу, про погашення заборгованості перед стягувачем, тощо. У разі часткового погашення – документи про сплату частини боргу (це може бути підставою для зняття арешту в відповідній частині майна).
• Судові рішення або постанови. Якщо є ухвала суду про скасування арешту (наприклад, за результатами скарги на виконавця чи позову третьої особи) – її копія додається виконавцю для виконання. У кримінальних справах – копія постанови прокурора про закриття провадження або вироку/ухвали суду, якими скасовано арешт.
• Документи про право власності на майно. У ситуації, коли ви стверджуєте, що арештоване майно належить вам, а не боржнику (наприклад, ваше особисте майно арештовано за борги члена родини), необхідно надати докази вашого права власності: договори купівлі-продажу, свідоцтва про право власності, виписки з реєстрів тощо. Ці документи будуть ключовими у позові про звільнення майна з-під арешту.
• Довіреність на адвоката (за потреби). Якщо зняттям арешту займається адвокат від вашого імені, він повинен мати належним чином оформлену довіреність або ордер, що підтверджує його повноваження представляти вас у виконавчій службі чи суді.
• Інші підтверджуючі матеріали. Залежно від підстав скасування арешту, це можуть бути висновки експертів (наприклад, про непридатність майна до реалізації), листи від банку (про особливий режим рахунку, який не підлягає арешту) тощо.

Зібравши необхідні документи, їх слід подати до відповідного органу: виконавцю або суду. Після винесення рішення про зняття арешту варто переконатися, що інформація про арешт вилучена з усіх реєстрів, а на руках у вас є копія постанови виконавця чи ухвали суду про скасування арешту. Це знадобиться, наприклад, щоб пред’явити в органах реєстрації нерухомості або банку для розблокування рахунків.

Актуальна судова практика щодо арешту майна

Судова практика в Україні постійно розвивається, і Верховний Суд неодноразово надавав роз’яснення щодо спорів, пов’язаних з арештом майна та його скасуванням. Ось кілька актуальних прикладів судових рішень, які варто знати:

• Скарга чи позов? Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на правильний спосіб оскарження арешту у виконавчому провадженні. Якщо арешт оспорює сторона виконавчого провадження (сам боржник або стягувач), то слід подавати скаргу на дії державного чи приватного виконавця в порядку цивільного судочинства. Натомість, якщо арешт оскаржує третя особа, яка не є стороною провадження, але чиє право власності порушене арештом, – вона повинна звертатися до суду з окремим позовом про визнання права власності і зняття арешту. Такий правовий висновок наведено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду від 29.06.2023 (справа №208/9810/21) і він допомагає правильно обрати механізм захисту залежно від статусу особи, яка оскаржує арешт.
• Неподільні об’єкти у спільній власності. Об’єднана палата Касаційного цивільного суду ВС у постанові від 07.11.2022 (справа №725/7187/19) зробила важливий висновок щодо арешту майна, яким володіють кілька співвласників. Суд зазначив, що не можна зняти арешт лише з частки неподільної речі, так само як один із співвласників не може вимагати зняти арешт з усього об’єкта, якщо він арештований за борги іншого співвласника. Наприклад, якщо автомобіль перебуває у спільній власності подружжя і на нього накладено арешт за боргами чоловіка, дружина не може домогтися звільнення своєї частки автомобіля з-під арешту окремо. Натомість вона має право вимагати компенсації вартості своєї частки у разі примусової реалізації автомобіля для погашення боргу. Ця правова позиція захищає інтереси співвласників, водночас не перешкоджаючи виконанню судового рішення за рахунок неподільного майна.
• Арешт майна під іпотекою. У постанові від 19.11.2019 (справа №137/2080/18) Верховний Суд розглянув ситуацію, коли на нерухоме майно, що є предметом іпотеки (застави банку), було накладено арешт іншими кредиторами. Суд погодився з висновком, що в такому випадку є правові підстави зняти арешт з цього майна. Аргументація: іпотекодержатель (банк) має пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими кредиторами. Якщо на момент накладення арешту боржник не порушив умов іпотечного договору (тобто немає прострочення перед банком), то накладення арешту на іпотечне майно на користь інших кредиторів є неправомірним. Відповідно, майно звільняється з-під арешту, залишаючись під обтяженням іпотеки банку. Цей приклад демонструє, що суд враховує пріоритет заставних кредиторів і захищає добросовісних іпотекодержателів від необґрунтованих арештів з боку інших стягувачів.

Судова практика у справах про арешт майна достатньо широка. Є й інші рішення, які деталізують окремі аспекти (наприклад, про співмірність арешту сумі позову, про особливості арешту корпоративних прав тощо). В цілому Верховний Суд напрацьовує підходи, що забезпечують баланс між інтересами кредиторів/держави і правами власників майна. Для успішного вирішення спору з арештом майна дуже важливо опиратися на актуальні прецеденти та правові висновки ВС – це дозволяє правильно обрати стратегію захисту.

Роль адвоката у справах про арешт майна

Процедури накладення і зняття арешту є досить складними з юридичної точки зору та вимагають чіткого дотримання процесуальних норм. Адвокат у цивільних справах або адвокат у кримінальних справах, що має досвід у сфері арешту майна, може відіграти вирішальну роль у захисті прав клієнта. Наше адвокатське бюро надає повний спектр юридичної підтримки в таких питаннях. Ось як саме адвокат допомагає клієнту в справах щодо арешту майна:

• Консультація та оцінка ситуації. На початковому етапі адвокат проводить детальну консультацію, вивчає документи про накладений арешт (ухвали суду, постанови виконавця тощо) і оцінює правомірність дій органів. Наприклад, ми перевіряємо, чи дотримані всі формальні вимоги (юрисдикція суду, належне повідомлення сторін, наявність підстав для арешту). Такий правовий аналіз дозволяє зрозуміти перспективи справи: чи варто оскаржувати арешт, чи є шанси зняти його швидко, чи краще виконати вимоги і таким чином досягти скасування арешту.
• Підготовка документів. Досвідчений юрист знає, як правильно оформити всі необхідні документи. Адвокат готує обґрунтовані клопотання, скарги, позовні заяви залежно від ситуації. Наприклад, якщо клієнту потрібне забезпечення позову – складається переконливе клопотання до суду про накладення арешту з посиланням на докази ризику невиконання рішення. Якщо ж навпаки треба зняти арешт – готується скарга на дії виконавця або позов про звільнення майна з-під арешту, із посиланням на відповідну судову практику та норми закону. Правильно складений процесуальний документ підвищує шанси на позитивний результат.
• Представництво інтересів в суді та у виконавчій службі. Адвокат супроводжує клієнта на всіх етапах: представляє його інтереси в судових засіданнях, аргументовано висловлює позицію щодо необхідності накладення або скасування арешту, ставить перед судом потрібні клопотання (наприклад, про витребування додаткових доказів). У виконавчій службі адвокат взаємодіє з державним чи приватним виконавцем: подає необхідні заяви, слідкує за своєчасним винесенням постанов про зняття арешту, контролює виконання рішення суду. Наші адвокати знають процедурні строки і вимоги, тому не допускають зволікань або бюрократичних зволікань, які можуть затягнути процес.
• Захист прав власника майна. У ситуаціях, коли арешт майна порушує права власника, який не є боржником чи підозрюваним, адвокат особливо необхідний. Наприклад, якщо арешт накладено на майно третьої особи, наш юрист підготує позов про визнання права власності і звільнення майна з-під арешту, збере всі докази добросовісного набуття майна, представить їх суду. В таких справах важливо довести суду факти, які можуть бути відомі лише власнику (історію придбання майна, джерела коштів тощо), тому юридична допомога в зборі та оформленні доказів є безцінною.
• Дотримання балансу інтересів. Іноді адвокат допомагає знайти компроміс, щоб арешт було знято без тривалої тяжби. Наприклад, веде переговори з іншою стороною – кредитором або потерпілим – щодо добровільного врегулювання спору. Якщо досягнуто мирової угоди чи реструктуризації боргу, сторони можуть самі звернутися до суду чи виконавця для скасування арешту. Наше завдання – забезпечити, щоб права клієнта були захищені найкращим чином, будь-то шляхом переговорів або через судове рішення.

Загалом, участь адвоката гарантує, що процедура накладення чи зняття арешту пройде максимально правильно і швидко. Юрист бере на себе всю паперову роботу, знання нюансів законодавства і комунікацію з органами влади, дозволяючи клієнту уникнути помилок і зайвого стресу. Особливо у кримінальних справах, де часу на реагування мало, адвокат у кримінальних справах негайно вступає в дію – оскаржує необґрунтований арешт, добивається повернення вилученого майна, відстоює інтереси власника під час розслідування.

Висновок і практичні рекомендації

Підсумовуючи, арешт майна – це дієвий юридичний інструмент, який покликаний забезпечити реальне виконання судових рішень та зберегти майно від незаконних дій. Він широко застосовується як у цивільних спорах (для гарантії виконання рішення, стягнення боргів), так і в кримінальних провадженнях (для збереження доказів та можливої конфіскації). Однак накладення арешту відчутно впливає на права власників, тому закон встановлює чіткі межі та процедури цього заходу.

Якщо ви опинилися в ситуації, пов’язаній з арештом майна, наші практичні поради такі:

• Дійте своєчасно. При накладенні арешту не зволікайте з реакцією. З’ясуйте підстави арешту і на якій стадії справи це сталося. Часто є обмежені строки на оскарження дій виконавця чи подання клопотання про скасування арешту – не пропустіть їх.
• Зберіть усі документи. Отримайте копію судової ухвали або постанови, якою накладено арешт, – це ваш відправний пункт. Далі зберіть докази, що підтверджують вашу позицію (оплату боргу, право власності, тощо). Без належних документів шанс зняти арешт мінімальний.
• Дотримуйтесь процедури. Виберіть правильний механізм: скарга у виконавчому провадженні чи окремий позов, клопотання у кримінальній справі – залежно від статусу вашої справи. Посилайтесь на норми закону і, якщо можливо, на позитивну судову практику у подібних справах.
• Зверніться по фахову юридичну допомогу. Кваліфікований адвокат з цивільних справ або адвокат у кримінальних справах допоможе вам орієнтуватися в нюансах процесу і захистити ваші інтереси. З його допомогою ви уникнете процедурних помилок і збільшите шанси на успішне вирішення питання. Пам’ятайте, що кожна справа індивідуальна, і тільки досвідчений юрист зможе розробити оптимальну стратегію – чи то домогтися накладення арешту на майно недобросовісного боржника, чи то швидко зняти безпідставно накладений арешт з вашої власності.

Висновок: Арешт майна – це не кінець світу і не безвихідь. За правильної правової стратегії його можна або ефективно використати собі на користь (якщо ви кредитор чи потерпілий), або вчасно скасувати (якщо ви добросовісний власник майна). Головне – діяти в рамках закону та залучати професіоналів. Наше адвокатське бюро має значний досвід у супроводі справ щодо арешту майна і готове надати вам необхідну юридичну допомогу – від консультацій і підготовки документів до представництва в суді та виконавчій службі. Звертайтеся, щоб захистити свої майнові права максимально ефективно і швидко.

Автор консультації: Адвокатське бюро “Кульчицький та Партнери”, тел +38 098 814 30 14

Джерело: Адвокатське бюро “Кульчицький та Партнери”