Ліміт на легіонерів: чому рішення УАФ може знищити майбутнє українського футболу

Дискусія щодо ліміту на легіонерів в українській Прем'єр-лізі спалахнула з новою силою після рішення Виконавчого комітету УАФ внести зміни до Регламенту змагань. Відповідно до нової редакції документа, за загальним правилом одна команда може одночасно використовувати на полі не більше семи легіонерів. Водночас передбачено виняток: якщо у складі команди перебуває хоча б один футболіст, який є громадянином країни Європейського Союзу, кількість легіонерів може зрости до восьми за умови, що на полі одночасно перебувають щонайменше троє громадян України. 

Саме ця зміна, створення можливості використати восьмого легіонера стала приводом для гострої дискусії серед клубів УПЛ та футбольної спільноти. Уже за кілька днів більшість клубів УПЛ на Загальних зборах підтримала звернення до Виконавчого комітету УАФ із проханням переглянути рішення та повернутися до попередньої редакції регламенту, а одним із найактивніших противників змін стало київське Динамо.

У столичному клубі переконані, що зменшення кількості українських футболістів на полі може мати довгострокові негативні наслідки для всього футболу країни. Генеральний директор Динамо Дмитро Бріф заявив, що клуб виступає за збереження чинного формату, адже він стимулює розвиток власних вихованців і мотивує команди інвестувати в академії, а не шукати дешевші рішення на зовнішньому ринку.

Ми завжди були й залишаємося відкритими для якісних легіонерів. Історія нашого клубу знає десятки видатних іноземних футболістів, котрі допомагали перемагати в Україні та гідно представляти нашу державу в європейських турнірах. Ми не пропонуємо нових обмежень. Ми не виступаємо проти іноземних футболістів. Ми лише вважаємо, що правило, яке багато років сприяло розвитку українських гравців, допомагало клубам інвестувати у власні академії та не заважало їхній конкурентоспроможності на міжнародній арені, не повинно змінюватися без надзвичайно вагомих підстав, - запевнив функціонер.

Головний аргумент полягає у тому, що футболісти прогресують лише тоді, коли регулярно отримують ігрову практику. Насамперед це може вдарити по клубних академіях. Коли вихованцям стає важче пробитися до основного складу, зменшується і мотивація клубів вкладати значні кошти у розвиток дитячо-юнацького футболу.

Ще один аспект – національна збірна. Саме чемпіонат України традиційно є головним майданчиком для підготовки кандидатів до головної команди країни. Чим менше українців регулярно виступатиме в УПЛ, тим меншим буде вибір для тренерського штабу збірної.

Окремо варто звернути увагу й на економічний фактор. Коли клуби мають можливість заповнювати вакансії легіонерами, попит на українських футболістів поступово знижується. Це може негативно вплинути на бажання клубів розвивати власних вихованців.

Водночас прихильники пом'якшення ліміту, серед яких найактивніше виступає Шахтар, переконані, що клуби повинні мати більше свободи під час формування складу. На їхню думку, це дозволить підвищити конкуренцію за місце в основі, зробить українські команди більш конкурентоспроможними в єврокубках і спростить комплектування складу в умовах непростої ситуації на трансферному ринку.

Втім, такий "легіонерський шлях" іде врозріз із загальноприйнятими практиками. Весь світ зараз робить ставку на виховання власних гравців, розвиток своїх дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Чи будуть достатньо вмотивовані молоді українські гравці, якщо вони розумітимуть, що місце в основі їм не світить? Цілком ймовірно, що платити за це рішення доведеться нашим дитячо-юнацьким футбольним школам та всьому українському футболу. 

Поки що крапку в цьому питанні ставити зарано. Після звернення більшості клубів УПЛ слово знову залишається за Виконавчим комітетом УАФ, який має визначитися, чи переглядати раніше ухвалене рішення.

Зараз вже очевидно, що суперечка давно вийшла за межі дискусії про кількість легіонерів на полі. Насправді йдеться про те, яким шляхом має розвиватися український футбол: робити ставку на власних вихованців чи надавати клубам максимальну свободу у формуванні складу. Саме від відповіді на це питання залежить не лише майбутнє регламенту УПЛ, а й те, яким буде український футбол у найближчі роки.