Вчені вперше стали свідками "народження" нового океанського дна

Приблизно дві третини поверхні Землі становить океанічна кора, і вся вона утворюється одним і тим самим способом. Однак у південній частині Індійського океану ситуація змінилася, пише Earth.

Зазначається, що в південній частині Індійського океану група вчених зафіксувала масштабну подію розкриття океанського дна в момент його формування. Вперше вчені безпосередньо виміряли процес утворення нового океанського дна.

У своєму дослідженні вчені розповіли, що більша частина цієї трансформації накопичувалася поступово, перевищуючи за масштабами те, що могли б спричинити лише зареєстровані землетруси.

Дослідники зізналися, що вся справа в правильному виборі моменту. У лютому 2024 року Жан-Ів Руайє та його команда з Французького національного центру наукових досліджень встановили підводну обсерваторію під назвою OHA-GEODAMS. Вона охоплювала ділянку підводного хребта поблизу віддалених островів Амстердам і Сен-Поль.

Уже 26 квітня 2024 року серія землетрусів потрясла морське дно в цьому районі. Це стало початком процесу розкриття.

Крім того, лава також зіграла на руку вченим. Вона вилилася приблизно за два кілометри від приладів, а не прямо на них, тому дані не були втрачені.

Геофізик із Центру океанічних досліджень імені Гельмгольца GEOMAR у Кілі Інго Гревемейер зазначив, що останнє розширення цієї ділянки, можливо, відбулося кілька десятиліть тому, проте команді вдалося зафіксувати подію через два місяці після встановлення обладнання.

У виданні зазначили, що вчені відтворили картину того, як починається імпульс розкриття.

Глибоко всередині Землі тиск наростає в кишенях розплавленої породи. Зрештою він стає достатньо сильним, щоб витіснити магму в сторони між шарами земної кори. Земля над спустошеною кишенею потім прогинається всередину.

У міру того як магма розсуває плити, цей процес супроводжується землетрусами. Магма піднімається через утворену щілину й твердне, утворюючи нове дно океану, пояснили у виданні.

За словами вчених, результати вимірювань виявилися несподіваними. Плити змістилися набагато далі, ніж можна було б пояснити за допомогою невеликих землетрусів.

Горизонтальне зміщення відповідало тому, що зазвичай займає від 30 до 60 років неухильного розширення. При цьому зареєстровані землетруси мали магнітуду всього близько 5. Вчені дійшли висновку, що більша частина руху відбувалася асейсмічно – у вигляді плавного ковзання, а не різких поштовхів.

Раніше дослідники пояснили, чому гігантське озеро Схід, яке ховається під 4-кілометровим шаром льоду в Антарктиді, залишається рідким уже протягом 15 млн років.

Озеро Схід розташоване в тій частині Антарктиди, де температура повітря сягає -55 °C. Сам водойм за площею можна порівняти з озером Онтаріо. Його довжина сягає 250 км, а ширина – близько 50 км. При цьому вчені вважають, що за обсягом води "Схід" може навіть перевершувати канадське озеро завдяки значно більшій глибині.