Головна Блог ... Аналітична стаття Статті Наслідки зміни власників підприємств по ланцюжку постачання, ТЦУ, виплата дивідендів нерезиденту (питання - відповідь) Наслідки зміни власників підприємств по ланцюжку п...

Наслідки зміни власників підприємств по ланцюжку постачання, ТЦУ, виплата дивідендів нерезиденту (питання - відповідь)

Відключити рекламу
 - a30a04d4c37d8cab34949d4d8c003b49.jpg

Продовжуємо публікації запитів наших клієнтів та відповіді на них (без нормативного посилання):

Запит:

Є задум змінити власників в компанії-резидента з фізичної особи на юридичну особу-нерезидента (юридична особа зареєстрована в Німеччині). На сьогоднішній день, кінцеві бенефіціари обох компаній - українські громадяни (з постійним місцем проживання у Німеччині). Подальша робота української компанії буде пов'язана з імпортом товарів через цю ж німецьку компанію.

1. Які можливі наслідками можуть виникнути при такому механізмі роботи?

2. Звітності по ТЦУ тоді вже не уникнути?

3. Чи є можливість виплачувати дивіденди з української компанії - німецькій компанії у валюті?

Відповіді:

1. Основна проблема, з якою Ви в такому разі можете зіткнутися незалежно від обсягу доходу української ТОВ - це підвищення ризику коригування митної вартості через обставини пов'язаності продавця та покупця товару.

Відповідно до ч. 16 ст. 58 Митного кодексу України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов’язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - Угода)

Згідно з положеннями п. 4 ст. 15 Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо:
a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;
b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;
c) вони є роботодавцем і працівником;
d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;
e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;
f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;
g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;
h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.

При цьому згідно з приміткою до пп. "е" п. 4 ст. 15 цієї Угоди для цілей цієї Угоди одна особа вважатиметься такою, що контролює іншу, якщо перша юридично або практично може застосовувати обмеження до останньої або керувати нею.

Виходячи з цих визначень, для цілей митного законодавства ТОВ, 100 % учасником якого є компанія-нерезидент, і ця компанія-нерезидент як учасники операцій з імпорту товарів точно можуть бути визнані пов'язаними на підставі пп. d) п. 4 ст. 15 Угоди (будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них). Також вони можуть бути визнані пов'язаними на підставі пп. f ст. 15 Угоди (обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; хоча є сумніви через відсутність в Угоді визначення поняття "контроль" і тому не зрозуміло, що під ним розуміється).

Відповідно до ч. 12 ст. 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов’язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Згідно з ч.18 ст. 58 Митного кодексу України при продажу товарів між пов’язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов’язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов’язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов’язані між собою (ч. 19 ст. 58 МКУ).Порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами (ч. 20 ст. 58 МКУ)

Отже, якщо митниця у рішенні про коригування митної вартості теж зазначить про пов'язаність української ТОВ та німецької компанії-нерезидента з вищевказаних причин як на підставу для коригування митної вартості і в суді надасть докази не підтвердження такої пов'язаності, то суд, з великою долею ймовірності (якщо немає інших підстав для скасування такого рішення митниці), визнає таке рішення про коригування законним та правомірним.

Водночас, у разі визнання факту пов'язаності, як радять брокери, для того, щоб митниця не робила коригування потрібно буде додатково довести ринковість цін операцій з пов'язаною особою (її близькість до цін таких же або подібних (аналогічних) товарів між непов’язаним покупцям), надавши митниці відповідні докази. При цьому, якщо митниця не погодиться з обгрунтованістю ринковості такої ціни і все рівно скоригує митну вартість, то доводити ринковість ціни між пов'язаними особами доведеться вже в суді.

2. Якщо обсяг доходів української ТОВ буде більше 150 млн. грн. і обсяг операцій ТОВ з нерезидентом - більше 10 млн., то будете підпадати під трансфертне ціноутворення. Це, перш за все, додаткові витрати на складення звітів про трансфертне ціноутворення, а саме вибір та обгрунтування обраних методів трансфертного ціноутворення, які будуть доводити ринковість відповідних цін в господарських операціях. Якщо ж не подати такий звіт, то загрожує штраф у 805 200 грн. А якщо не довести належним чином ринковість цін в таких операціях, то можливі донарахування податків через завищення витрат на придбання товарів з відповідними штрафними санкціями.

3. У травні 2024 року НБУ пом'якшив валютні обмеження в період військового часу, дозволивши здійснювати виплату дивідендів нерезидентам. З 13 травня 2024 року дозволено переказ резидентами іноземної валюти кордон на користь іноземного інвестора/нерезидента з метою виплати дивідендів за корпоративними правами/акціями в разі одночасного дотримання таких умов:
дивіденди нараховані за результатами діяльності в періоді, що починається з 01 січня 2024 року (не включаючи виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди/резервного капіталу);
переказ іноземної валюти з метою виплати дивідендів здійснює емітент корпоративних прав/акцій, за якими виплачуються дивіденди (далі - емітент), безпосередньо на рахунки іноземних інвесторів/нерезидентів за кордоном та/або через депозитарну систему України (на рахунок Центрального депозитарію цінних паперів, який здійснює переказ цих коштів на рахунки депозитарних установ в Україні, які надалі можуть здійснити їх переказ на рахунки іноземних інвесторів/нерезидентів виключно за кордоном);
протягом календарного місяця емітент здійснює переказ іноземної валюти з метою повернення дивідендів у межах загальної суми (ліміту), що не може перевищувати 1000000 євро (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення відповідної операції), з урахуванням того, що банк, який обслуговує емітента, зобов’язаний здійснювати операцію з переказу коштів в іноземній валюті з рахунку емітента з метою виплати дивідендів (на рахунок іноземного інвестора/нерезидента за кордоном або на рахунок Центрального депозитарію цінних паперів) з використанням автоматизованої інформаційної системи Національного банку України “Е-ліміти” у порядку, аналогічному до порядку, визначеному в пунктах 95, 97-106 розділу X Положення № 5;
період діяльності емітента з дати державної реєстрації не менший ніж 12 місяців до дати здійснення відповідної операції;
з моменту набуття іноземним інвестором/нерезидентом права власності на корпоративні права/акції емітента, за якими здійснюється виплата дивідендів, минуло не менше ніж шість місяців до дати здійснення відповідної операції.

Автор статті: Хахула Микола Олегович

  • 312

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 312

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати