Головна Блог ... Аналітична стаття Статті Свобода слова під прицілом: чому закон про коментарі – це виклик для медіа й суспільства Свобода слова під прицілом: чому закон про комента...

Свобода слова під прицілом: чому закон про коментарі – це виклик для медіа й суспільства

Відключити рекламу
 - 3fa7d82e27fea9ece576bf9b2d07972f.png

Слово має вагу. Сказане чи написане слово здатне будувати мости або підпалювати міста. У часи, коли кожен із нас може стати автором і видавцем одночасно, слова, опубліковані в інтернеті, набувають особливої сили. А разом із цією силою зростає і відповідальність.

Прийнятий Верховною Радою законопроєкт №11321, що вносить зміни до статті 117 закону «Про медіа», став черговою спробою українського законодавця врегулювати тонкий баланс між свободою слова і відповідальністю медіа за контент, який публікують користувачі. В цій статті пропоную розібратися, чи є цей баланс справедливим і до чого готуватися медіа, блогерам та навіть звичайним користувачам соцмереж.

Як визначити межу між дозволеним і протиправним?

Розібратися, які саме коментарі можуть стати причиною судового позову, не так просто. Умовно, всі коментарі можна розділити на дві категорії:

  1. Неочевидно протиправні.
    Це образи, наклеп, принизливі висловлювання, які не завжди легко кваліфікувати. Тут усе залежить від контексту й особистого сприйняття потерпілої сторони. Наприклад, критика може межувати з образою, але чи перетне вона цю межу — вирішує суд.

  2. Очевидно протиправні.
    До цієї категорії належать:

    • погрози життю, здоров’ю чи майну;
    • заклики до насильства або розпалювання ненависті за будь-якою ознакою;
    • пропаганда тероризму чи заклики до агресії.

Уявіть ситуацію: ви — власник невеликого блогу. У коментарях до вашого поста з’являється заклик до насильства. Ви не видаляєте його. Через тиждень вас викликають до суду. Запитання: чому не відреагували? І найпоширеніша відповідь — «не побачив». Але для суду це не виправдання, адже відповідальність за платформу лежить на вас.

Що змінилося: три дні, які вирішують усе

Перш ніж обговорювати суть змін, зупинимося на ключових положеннях нової редакції закону. Відтепер, якщо медіа отримує від суду ухвалу про відкриття провадження щодо конкретного коментаря, воно має три дні, аби:

  1. Видалити цей коментар – і тим самим уникнути відповідальності.
  2. Не видаляти, але бути готовим доводити його правдивість у суді.

Таким чином, медіа стають перед складним вибором: захищати свободу слова чи грати в гру «видалити і забути».

На перший погляд, триденний строк здається розумним компромісом між правами постраждалої сторони та можливостями редакцій. Але реальність диктує свої умови.

Як діяти, щоб уникнути судових розглядів?

  1. Регулярна модерація.
    Наймайте модераторів або використовуйте автоматизовані системи для відстеження небажаного контенту.

  2. Швидка реакція.
    Чим швидше ви видалите протиправний коментар, тим менше шансів, що він стане предметом судового позову.

  3. Залучайте юриста.
    Краще завчасно розробити правила коментування й проконсультуватися з юристом, ніж вирішувати проблему вже в суді.

  4. Освічуйте свою аудиторію.
    Попереджуйте користувачів про недопустимість певного контенту.

Чому ці три дні – це пастка для медіа

Технічно медіа отримали інструмент для уникнення відповідальності: видаляєш коментар – і до побачення, проблеми. Але чи справді все так просто?

1. Адміністративне навантаження.
Уявіть собі невелику редакцію, де двоє журналістів і один модератор. Вони працюють у режимі нон-стоп, випускаючи матеріали, стежачи за коментарями, реагуючи на новини. Тепер додайте сюди обов’язок негайно реагувати на ухвали судів. Три дні можуть здатися вічністю для судді, але для редактора – це мить.

2. Непередбачуваність судових ухвал.
Ухвала про відкриття провадження – це ще не вирок. Але в очах закону вона запускає відлік, змушуючи медіа діяти негайно. Чи є у маленького регіонального сайту ресурси, щоб оперативно отримати кваліфіковану юридичну консультацію? Навряд чи.

3. Ризики для свободи слова.
Якщо редакції почнуть автоматично видаляти все, що викликає найменші сумніви, ми ризикуємо отримати нову форму цензури. А тепер уявіть: коментар звинувачує високопосадовця в корупції, той звертається до суду, а редакція, аби уникнути проблем, просто видаляє текст. Хто виграє в цій ситуації?

Складні межі «протиправного контенту»

Законопроєкт №11321 вводить поняття відповідальності за «недостовірну інформацію». Але тут виникає фундаментальна проблема: що таке «недостовірна інформація»?

Закон не дає чіткого визначення. Судова практика свідчить, що обов’язок доводити правдивість публікації лежить на медіа. Іншими словами, якщо хтось звинуватив у коментарях місцевого чиновника в зловживаннях, саме редакція муситиме довести, що це правда. Навіть якщо коментар написав сторонній користувач.

Очевидно протиправні коментарі, такі як заклики до насильства чи розпалювання ненависті, мають бути видалені негайно. Але як бути з тим, що межує між особистою думкою і наклепом? Відповідь поки що лишається на розсуд судів.

Як це працює в Європі: уроки для України

Україна далеко не перша стикається з проблемою регулювання користувацького контенту. Європейський досвід показує, що вирішення подібних питань вимагає не лише законодавчих змін, але й співпраці з технологічними платформами та суспільством.

Наприклад, Німеччина ухвалила закон NetzDG, що зобов’язує соціальні мережі видаляти протиправний контент протягом 24 годин після скарги. Але там держава інвестує у створення спеціальних органів, які займаються перевіркою скарг і надають підтримку медіа.

Франція запровадила обов’язкове навчання для модераторів контенту, щоб уникати видалення легальної, але незручної інформації.

В обох випадках держава не лише контролює, а й допомагає. В Україні ж медіа залишаються сам на сам із проблемами, які створює законодавець.

Чому коментарі — це юридична зона турбулентності?

Коментарі — це спонтанна та часто неконтрольована частина контенту. У них користувачі можуть залишати все: від похвал до погроз і образ. Законодавство різних країн має свої особливості, але в цілому тренд єдиний: якщо ви контролюєте платформу, ви повинні реагувати на порушення.

Наприклад, у справі Delfi v Estonia Європейський суд з прав людини вперше визнав відповідальність власника платформи за протиправні коментарі, навіть якщо їх залишили сторонні користувачі. У цьому випадку на естонському новинному порталі з’явилися коментарі, що містили мову ворожнечі та погрози. Суд зазначив: платформа повинна була передбачити механізм для видалення таких висловлювань і не чекати, поки скарга дійде до модераторів.

З іншого боку, справа Sanchez v France додала новий акцент. У ній обговорювалося питання відповідальності політика, який дозволив залишати мову ненависті на своїй сторінці у Facebook. Рішення було просте: якщо ви керуєте сторінкою, ви несете відповідальність за контент на ній.

Це створює серйозні ризики для будь-якої публічної особи чи організації, що веде соціальні мережі, блоги або володіє інформаційними сайтами.

Чому важливі правила коментування?

Наявність чітких правил коментування — це ваша юридична страховка. Якщо у вас на сайті чи в соцмережі розміщені правила, що забороняють, наприклад, мову ворожнечі, то ви можете посилатися на них у разі конфлікту.

Досвід багатьох європейських країн показує: правила коментування — це не лише декларація про наміри, а й дієвий інструмент захисту. У Франції, наприклад, платформи зобов’язані попереджати користувачів про відповідальність за порушення закону в коментарях.

Що робити: стратегія виживання для медіа

В умовах нових правил медіа повинні діяти проактивно, аби уникнути ризиків:

  1. Запровадження політики коментування.
    Чіткі правила для користувачів допоможуть уникнути публікації небезпечного контенту.

  2. Інвестиції в модерацію.
    Редакції мають забезпечити постійний моніторинг коментарів, навіть якщо це вимагатиме додаткових витрат.

  3. Юридичний супровід.
    Медіа варто мати адвоката або принаймні консультаційний супровід, щоб швидко реагувати на ухвали судів.

  4. Освіта журналістів.
    Команди редакцій повинні розуміти правові наслідки публікації користувацького контенту.

Висновок: чи виграє суспільство?

Законопроєкт №11321 ставить українські медіа перед викликами, які здаються непосильними для багатьох. Він вимагає не лише технічної адаптації, але й переосмислення ролі свободи слова в сучасному суспільстві.

У сучасному інформаційному просторі модерація коментарів — це не просто обов’язок, а частина репутаційного менеджменту. Так, це потребує часу, ресурсів і зусиль. Але якщо нехтувати цією відповідальністю, наслідки можуть бути набагато серйознішими: від фінансових втрат до руйнування репутації.

Керуючи медіа, блогом або навіть невеликим акаунтом у соцмережі, пам’ятайте: ваша платформа — це ваша зона відповідальності. І як показує практика, той, хто навчився ефективно модерувати контент, зменшує ризики й виграє в довгостроковій перспективі.

Як адвокат, я вірю, що регулювання інформаційного простору потрібне. Але воно має бути зваженим і враховувати можливості всіх сторін – медіа, держави й громадян. Інакше ми ризикуємо отримати не захист прав, а страх і самоцензуру.

Слово – це сила. Але ця сила має бути вільною й відповідальною. І головне завдання – знайти тонку межу, де свобода слова не стає заручником ані безвідповідальності, ані державного контролю.

Автор статті: Зенкін Дмитро Олександрович

  • 574

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 574

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати