Європа не здатна перемогти Росію у затяжній війні, - The Guardian

Європейські військові планувальники побоюються, що у разі прямого збройного конфлікту з Росією країни Європи не здатні вести тривалу війну на виснаження. Про це пише британське видання The Guardian із посиланням на оцінки представників оборонної сфери, озвучені під час конференції, присвяченої майбутньому європейської військової координації.

Однією із головних причин песимістичних оцінок є недостатня моральна готовність європейського суспільства до затяжної війни. Представники оборонних структур вважають, що НАТО через це може потягнути лише відносно короткий конфлікт.

Один із колишніх британських міністрів під час дискусії визнав, що західні країни погано пояснювали населенню характер цієї загрози. За словами британського дипломата, політикам тепер доводиться переконувати виборців, які не готові до таких змін, що треба скорочувати соціальні видатки заради збільшення фінансування оборони.

"Рівень дискусії був на рівні дитячого садка", – заявив дипломат.

Ситуацію ускладнює й політична нестабільність у низці європейських держав. У матеріалі йдеться про побоювання, що Росія поступово досягає успіхів у так званій гібридній війні, використовуючи суспільні страхи та економічні проблеми для посилення проросійських і популістських сил.

У цьому контексті увагу привертають майбутні вибори у Польщі, Франції та Італії. Більшість популістських партій, таких як німецька "Альтернатива для Німеччини", симпатизують Росії та виступають за припинення підтримки України.

Побоювання щодо повноцінного конфлікту НАТО з РФ посилилися після того, як уряд Німеччини звинуватив Росію у спробі організувати атаку безпілотника на аеропорт Лейпцига. Один із підозрюваних, за даними The Guardian, є громадянином Білорусі з російським паспортом, який, імовірно, потрапив до Європи за італійською туристичною візою.

На цьому тлі Мюнхенська конференція з безпеки просуває ідею тіснішої координації п’яти провідних європейських військових держав – Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії та Польщі. Йдеться, зокрема, про спільні закупівлі систем протиповітряної та протиракетної оборони, далекобійної високоточної зброї й космічних систем раннього попередження, які нині значною мірою забезпечуються США.

Голова Мюнхенської конференції Вольфганг Ішингер, якого цитує видання, вважає ситуацію вкрай серйозною.

"Європа стагнує в той час, коли зовнішні загрози набувають справді дуже серйозного масштабу", - наголосив він. 

Водночас у Європі побоюються, що США можуть не підтримати посилення європейської оборонної складової всередині НАТО. Один із дипломатів сформулював проблему так: "США краще говорять про перерозподіл тягаря, ніж про розподіл сили".

Італійський міністр оборони Гвідо Крозетто наголошує на необхідності використовувати досвід українців. В Україні щомісяця виробляють близько 200 тисяч безпілотників, і до кінця 2026 року планують випустити понад 7 млн. На думку прихильників тіснішої оборонної координації, український досвід може допомогти Європі швидше адаптуватися до сучасної війни.

Як писав УНІАН, російські диверсійні атаки в Європі стають дедалі частішими і потенційно небезпечнішими. Хоча наразі жертв не було, поява постраждалих може створити кризу для НАТО й перевірити на практиці дієвість статті 5, яка залишається головним стримувальним фактором для Росії.

Командувач СБС України Роберт (Мадяр) Бровді заявив, що сценарій "Київ за три дні" для Росії більше неможливий, але ризик швидкого захоплення країн Балтії залишається реальним. Він пояснив це тим, що НАТО поки не готове до сучасної війни з дронами, тоді як Росія активно нарощує виробництво безпілотників, ракет і систем ППО.