Ефективність судового оскарження наказу про проведення податкової перевірки

29.03.2021 | Автор: Адвокатське бюро "СЕРГІЯ ПАГЕРА"    Переглядів:  2933
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Для суб’єкта господарювання, в ході здійснення своєї господарської діяльності, чи не найболючішим є питання проведення фактичних, а іноді позапланових виїзних перевірок без попередження. Непоодинокими є випадки, коли тільки на порозі свого підприємства, керівники бачать наказ про проведення податкової перевірки.

В зазначену мить перед платником податків постає безліч питань, які необхідно вирішити терміново. Серед самих болючих є питання допуску інспекторів до проведення перевірки та правомірності отриманого підприємством наказу, який (найімовірніше) має явні порушення.

На сьогоднішній день в Україні й досі залишаються «білі плями» на питанні оскарження наказів про проведення перевірки за обставин, коли підприємством фактично було допущено контролюючий орган до проведення перевірки.

Досить тривалий час, позиція Верховного суду дотримувалась переконання, що допуск податкових інспекторів, суб`єктом господарської діяльності до перевірки так би мовити «ліквідує» правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином, якщо податкова провела перевірку та за результатами останньої були прийняті податкові повідомлення-рішення чи інші рішення контролюючого органу, то наказ, як акт індивідуальної дії був реалізований його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

У подібних правовідносинах є низка тотожних позицій Верховного суду (справи № 804/1113/16, № 826/16221/15, №820/850/16, № 820/11291/15, № 815/4392/15).

Однак, у 2020 році, і для правників, і для платників податків з’явилась надія на позитивні зміни в зазначеній судовій практиці.

Обіцянкою такого «позитиву» стала справа № 826/17123/18. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду своєю ухвалою передав справу на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

За результатами розгляду зазначеної справи, судова палата в цій справі відступила від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки.

Так, було сформульовано правовий висновок, відповідно до якого «незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

Однак, вимога платника податку про визнання протиправним та скасування наказу, за даним правовим висновком, не може бути задоволена, якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення. Такий наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Підсумовуючи вищевикладене, можна стверджувати, що оскарження наказу про призначення та проведення перевірки після допуску податкового органу до перевірки не є ефективним способом захисту платника податку від настання негативних наслідків, які слідують за проведенням такої перевірки, оскільки дія наказу вважається вичерпаною.

Тому, якщо є намір та цілком законні підстави оскаржити наказ про призначення перевірки, необхідно попередньо пройти процедуру недопуску до проведення перевірки, результатом якої є складення відповідного акту, який і є підставою для отримання рішення про задоволення позовних вимог щодо скасування наказу про призначення перевірки.

Автор новини: Адвокатське бюро "СЕРГІЯ ПАГЕРА"

Безкоштовна консультація швидка відповідь на Ваше юридичне питання допоможе зорієнтуватися у подальших діях.

Оголосіть власний тендер та отримайте вигідну пропозицію від більш ніж 5000 юристів зі всієї України.

Відео-консультація юриста це сучасне та ефективне рішення для отримання необхідної інформації

Каталог юристів України це ефективний спосіб знайти надійного та професійного виконавця для Вашої юридичної мети
2933
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0