Головна Блог ... Консультації від юристів Дозвільні документи на опалення приміщень власною котельнею Дозвільні документи на опалення приміщень власною ...

Дозвільні документи на опалення приміщень власною котельнею

Відключити рекламу
 - 4c4e9be28f5977ac3563eebacc476b43.jpg

Питання: які дозвільні документи потрібно мати КНП, щоб самостійно опалювати приміщення своєю котельнею (поки не вирішено, яке обладнання використовуватиметься) та нараховувати відшкодування послуг з опалення орендарям?

Відповідь:

Щодо роботи котельні

Оскільки невідомо про обладнання, яке використуватиметься в котельні, зазначимо кілька можливих варіантів.

Відповідно до п. 6 Групи А Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. №77 (далі – Перелік), котли з високотемпературним органічним теплоносієм теплопродуктивністю понад 0,1 МВт. є об’єктом підвищеної небезпеки.

Також таким об’єктом є, наприклад, системи газопостачання природним і зрідженим газом суб’єктів господарювання, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт (віднесено до Групи Б вказаного переліку).

При цьому сьогодні діють положення, передбачені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» від 26 жовтня 2011 року № 1107» (далі – Порядок).

Згідно з п. 1 Порядку він визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – дозвіл).

Дозвіл видається роботодавцеві, зокрема, на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А Переліку (п. 6 Порядку).

Пунктами 4, 7-16 Порядку також передбачається, що:

  • видача дозволу здійснюється територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи;
  • для одержання дозволу роботодавець подає особисто, через уповноважену ним особу або надсилає поштою до територіального органу Держпраці чи адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці, заяву за відповідною формою, до якої додається висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;
  • вимоги до експертних організацій розробляються Держпраці та затверджуються за погодженням з Антимонопольним комітетом в установленому порядку;
  • строк видачі дозволу або повідомлення роботодавця про відмову у його видачі становить десять робочих днів з дня отримання документів;
  • строк дії дозволу становить п’ять років і може бути продовженим.

А ось якщо в котельні використовуватимуться системи газопостачання природним і зрідженим газом суб’єктів господарювання, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт, то в такому разі є необхідність подання КНП декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за відповідною формою, а не отримання дозволу (п. 21 Порядку).

Порядок подачі декларації аналогічний. Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання.

Тобто, залежно від того, яке обладнання використовуватиметься в котельні, і вирішуватиметься питання необхідності отримання дозволу чи подачі декларації.

Серед іншого, КНП має налагодити й інші заходи з охорони праці. Так, потрібно чітко виконувати Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 05.03.2018 № 333.

Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, що займаються монтажем, демонтажем, експлуатацією (використання за призначенням, технічне обслуговування, ремонт), модифікацією (реконструкція чи модернізація), перевіркою технічного стану (технічний огляд, експертне обстеження) обладнання, що працює під тиском, вищим 0,5 бар.

Такі Правила обов’язкові для виконання всіма працівниками, що займаються модифікацією (модернізацією, реконструкцією), монтажем, демонтажем, налагодженням, технічним обслуговуванням, ремонтом, технічним оглядом та експлуатацією обладнання, що працює під тиском, вищим 0,5 бар (далі – обладнання під тиском), а саме:

опалювальні котли теплопродуктивністю більше 0,1 МВт;

парові, водогрійні і пароводогрійні котли;

котли-бойлери, а також автономні пароперегрівачі і економайзери;

бойлери;

енерготехнологічні котли (парові та водогрійні, в тому числі содорегенераційні котли (далі – СРК));

котли-утилізатори (парові та водогрійні);

котельні мобільні установки (пересувні і транспортабельні) та енергопоїзди;

котли парові та рідинні, які працюють з високотемпературними органічними теплоносіями (далі – ВОТ).

Своєю чергою, ці правила не поширюються на котли з електричним обігрівом, котли з об’ємом парового і водяного простору 10 л і менше, у яких добуток робочого тиску в барах на об’єм в літрах не перевищує 200, опалювальні котли теплопродуктивністю не більше 0,1 МВт тощо.

Самі Правила досить об’ємні за своїм змістом, тому недоцільно відтворювати всі вимоги тут. Тим паче, що навіть не відомо, яке обладнання використовуватиметься. Лише зазначимо, що в них детально описані всі нюанси встановлення та експлуатації обладнання під тиском.

Також слід пам’ятати про необхідність сплати екологічного податку. Адже відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 ПКУ за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (а котельня такою і є) сплачується екологічний податок.

Об’єктом та базою оподаткування екологічного податку є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 ПКУ).

З діяльністю котельні логічно пов’язане забруднення атмосферного повітря. Тому ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» чітко наголошує, що на викиди в атмосферне повітря спочатку потрібно отримати дозвіл. Залежно від того, до якої групи належатиме котельня і визначатиметься орган, що видає такі дозволи.

Наприклад, належність до 2, 3 груп означає, що дозвіл видаватиме обласна, Київська держадміністрація. А ось якщо до 1 групи, то центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (Міністерство екології та природних ресурсів України), за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (Міністерство охорони здоров’я України).

А ось в Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 № 108, в Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян – підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 302, як Ви зрозуміли, детально описані процедури, визначені в назвах нормативно-правових актів.

Дозвіл видається безоплатно. КНП для його отримання повинне підготувати заяву та чималий пакет документів, вчинити певний перелік дій, серед яких і підготовка документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, і проведення інвентаризації та оцінки впливу тощо.

Відшкодування послуг з опалення

За загальним правилом за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. У вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду (ст.ст. 283, 284, 286 Господарського кодексу України).

Укладення договору оренди комунального майна детальніше врегульовано Законом України «Про оренду державного та комунального майна». Так, ст. 16 даного договору передбачає, що договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується:

  • Кабінетом Міністрів України – щодо майна державної власності;
  • представницькими органами місцевого самоврядування – щодо майна комунальної власності.

Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна.

Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об’єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами.

Так, примірний договір оренди передбачає, що до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна, зокрема комунальних послуг тощо. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

При цьому індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

А теплопостачальна організація – суб’єкт господарської діяльності з постачання споживачам (фізичним або юридичним особам) теплової енергії.

Якщо говорити про спеціальне законодавство про теплопостачання, то ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» закріплює, зокрема, наступні визначення:

виробництво теплової енергії – господарська діяльність, пов’язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору;

постачання теплової енергії (теплопостачання) – господарська діяльність, пов’язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, належить, зокрема ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), діяльності з виробництва теплової енергії на теплоцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках, транспортування її тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Як бачимо, якщо КНП опалюватиме лише свої приміщення, то вказана діяльність не потребуватиме отримання ліцензії та на неї не поширюватимуться вимоги системи тарифоутворення. КНП в такому разі не назвати і теплопостачальницькою організацією, а його послуги з опалення – комунальними.

Тому відшкодування витрат на опалення слід робити на підставі договору про компенсацію витрат на опалення приміщень. Такий договір укладатиметься на основі загальних положень Цивільного та Господарського кодексів України. Для КНП як балансоутримувача майна відповідні кошти будуть компенсацією витрат на утримання майна.

Своє чергою, КНП, можливо, доведеться отримувати погодження від засновника (власника) на відповідні умови договору, якщо того вимагає статут та/чи інші рішення засновника (власника).

Автор консультації: Наталія Брожко, Партнер, адвокат Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»

  • 1077

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 1077

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні консультації

    Дивитись всі консультації
    Дивитись всі консультації
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст